- •О.М. Ковальова, в.М. Лісовий,
- •Морально-етичні та деонтологічні заходи формування медичного фахівця
- •Основні професійні обов’язки медичного персоналу по догляду в стаціонарних відділеннях лікарні
- •Принципи фахової субординації в системі лікар–медична сестра–молодший медичний персонал
- •Типи лікувально-профілактичних закладів
- •Терапевтичний стаціонар
- •Відносно до осіб, які контактували із джерелом інфекції:
- •Основні функції приймального відділення:
- •Структура приймального відділення терапевтичного стаціонару
- •Документація, що заповнюється у приймальному відділенні:
- •Організація надходження хворих до стаціонару
- •Послідовність дій при прийомі хворих у стаціонар. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару
- •Обов’язки медичної сестри
- •Проведення антропометричних досліджень
- •Надання невідкладної допомоги хворим у приймальному відділенні
- •Санітарна обробка хворих
- •Порядок проведення санітарної обробки хворого:
- •Стрижка, гоління волосся
- •Правила роботи при проведенні протипедикульозних обробок:
- •Санітарна обробка хворих із педикульозом
- •При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи:
- •Дезінсекційні заходи боротьби з педикульозом:
- •Транспортування хворих у профільне відділення
- •Правила перенесення хворого на носилках:
- •Правила перекладання хворого з носилок у ліжко
- •Правила транспортування хворого на кріслі-каталці
- •Особливості транспортування хворих із різними захворюваннями внутрішніх органів
- •Терапевтичне відділення
- •Процедурні кабінети:
- •Штати терапевтичного відділення
- •Санітарно-протиепідемічний режим терапевтичного відділення
- •Послідовність дій при виконанні санітарно-гігієнічного режиму
- •Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
- •Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
- •Хімічний метод власне дезінфекції:
- •Методи контролю якості дезінфекції:
- •Вологе прибирання приміщень відділення
- •Дезінфекція предметів медичного призначення, приміщень в лікувально-профілактичних закладах
- •Тема 2. Оцінка стану хворого й основних параметрів його життєдіяльності. Розпит і загальний огляд хворого Значення розпиту хворого в діагностичному процесі
- •Правила проведення розпиту хворого
- •Температура тіла, правила її виміру й реєстрації
- •Класифікація лихоманок за етіологією:
- •1 2 3 4 5
- •Догляд за хворими з лихоманкою
- •Визначення основних показників гемодинаміки й дихання
- •Кровотеча та основні правила її зупинки
- •Спостереження за диханням хворого
- •Тема 3. «застосування основних видів лікарських засобів та найпростіші методи фізичної терапії»
- •Класифікація лікарських препаратів
- •Виписування, зберігання та облік ліків
- •Внутрішнє застосування ліків
- •Правила роздавання ліків хворим
- •Зовнішнє застосування лікарських препаратів Застосування лікарських препаратів через шкіру
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей
- •А) закапування крапель в очі:
- •Б) закладання очної мазі:
- •В) засипання порошку в очі:
- •Закапування крапель у вуха
- •Закапування крапель у ніс
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Парентеральне введення лікарських препаратів
- •Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом’язові ін’єкції
- •Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій
- •Техніка підшкірних ін’єкцій
- •Особливості введення препаратів інсуліну
- •Особливості введення олійних розчинів
- •В. Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій
- •Внутрішньовенні маніпуляції
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій)
- •Від’єднання системи
- •Профілактика сніДу при роботі з кров’ю
- •Основні фізіотерапевтичні процедури
- •Гірчичники
- •Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок
- •Компреси
- •Міхур з льодом
- •Світлолікування
- •Інфрачервоні промені (ічп)
- •Ультрафіолетове опромінення (уфп)
- •Гідролікування
- •Тема 4. «загальний і спеціальний догляд за важкохворими і агонуючими» Догляд за важкохворими
- •Особиста гігієна важкохворих Ліжко хворого
- •Зміна постільної та натільної білизни важкохворим
- •Догляд за шкірою важкохворого
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Використання газовивідної трубки
- •Застосування клізм
- •Очисна клізма
- •Застосування послаблюючих клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна). Олійна клізма
- •Застосування олійної клізми:
- •Гіпертонічна клізма
- •Застосування гіпертонічної клізми:
- •Емульсійна клізма
- •Застосування емульсійної клізми:
- •Сифонні клізми
- •Медикаментозні клізми
- •Введення лікувальних розчинів об’ємом 1-2 л
- •Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами:
- •Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування:
- •Основні принципи індивідуальної дієти:
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Дієта 1а
- •Дієта № 1б
- •Дієта № 2
- •Дієта № 3
- •Дієта № 4
- •Дієта №4б
- •Дієта № 5
- •Дієта № 5а
- •Дієта № 6
- •Дієта № 7
- •Дієта № 7а
- •Дієта № 8
- •Дієта № 9
- •Дієта №10
- •Дієта № 10а
- •Дієта № 10с
- •Дієта № 11
- •Дієта № 12
- •Дієта № 13
- •Дієта № 14
- •Дієта № 15
- •Індивідуальні дієти
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Годування важкохворих
- •Як напоїти важкохворого
- •Перелік сумішей, які використовують для харчування хворих через зонд
- •Введення шлункового зонда хворому в непритомному стані:
- •Парентеральне живлення хворих
- •Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
- •Введення сольових розчинів, вітамінів.
- •Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
- •Поняття про реанімацію
- •Основні ознаки клінічної смерті:
- •Комплекс невідкладних заходів (реанімація)
- •Біологічна смерть
- •Тема 5. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Основні принципи медичної етики і деонтології в хірургічній клініці
- •Організація роботи прийомного відділення хірургічного стаціонару
- •Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією в прийомному відділенні Особливості проведення антропометрії і термометрії хворого з гострою хірургічною патологією
- •Транспортування хворого з гострою хірургічною патологією у відділення й операційну
- •Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
- •Тема 6. «асептика та антисептика» Поняття про хірургічну інфекцію
- •Емпіричний період
- •Долістеровська антисептика xiх сторіччя
- •Виникнення асептики
- •«Чиста» і гнійна перев'язувальні
- •Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією
- •Основні антисептичні засоби
- •Фізична антисептика
- •Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією
- •Структура операційного блоку і підтримка санітарно-гігієнічного режиму в операційній
- •Організація різних видів прибирання в операційній
- •Стерилізація перев'язочного матеріалу, операційної білизни халатів
- •Стерилізація інструментів
- •Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •Основні методи стерилізації шовного матеріалу
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Засоби і методи обробк операційного поля. Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Тема 7. «хірургічні маніпуляції і хірургічна операція, догляд за оперованими хворими» Поняття про хірургічну маніпуляцію і хірургічну операцію
- •Основні види оперативних втручань
- •Пункція плевральної порожнини
- •Проколи черевної стінки (парацентез)
- •Види хірургічного інструментарію
- •1. Інструменти, що роз'єднують тканини
- •2. Інструменти, що захоплюють тканини
- •3. Інструменти, що проколюють тканини
- •4. Інструменти, що розсовують і відтискують тканини
- •5. Інструменти для зондування
- •6. Допоміжні інструменти
- •7. Інструменти механізовані
- •Поняття про основні види хірургічних швів
- •Підготовка до операції
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями серця
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями органів дихання
- •Передопераційна підготовка хворих на цукровий діабет
- •Підготовка до операції з приводу черевної грижі
- •Підготовка до операції на шлунку
- •Підготовка до операції на жовчних шляхах і печінці
- •Підготовка до операцій на прямій кишці й в області заднього проходу (операції з приводу геморою, анальних тріщин, нориць)
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на грудній клітці та грудній порожнині
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на кінцівках
- •Передопераційна підготовка хворих до урологічних операцій
- •Передопераційна підготовка хворих похилого та старечого віку
- •Підготовка до екстрених операцій
- •Післяопераційний догляд
- •Догляд і спостереження за хворим після місцевої анестезії
- •Догляд і спостереження за хворим після загального наркозу
- •Профілактика ускладнень на органах дихання в післяопераційний період
- •Догляд за хворим після операції на щитоподібній залозі
- •Догляд за хворим після операцій на органах грудної клітки
- •Догляд за хворим після операції на органах черевної порожнини
- •Догляд за хворим після операцій на шлунку
- •Догляд за хворими з гастростомою
- •Догляд за хворим після операцій на товстому кишечнику
- •Догляд за хворими з кишковими норицями
- •Догляд за шкірою навколо кишкової нориці
- •Догляд за хворим після операцій на задньому проході і прямій кишці
- •Догляд за хворим після операцій на жовчних шляхах
- •Догляд за хворими після операцій на гортані (догляд за трахеостомою)
- •Особливості догляду за онкологічними хворими
- •Санітарно-гігієнічні заходи в онкологічному відділенні
- •Догляд за хворими з колостомами та двоствольним анусом
- •Догляд за хворими після мастектомії
- •Гідність пацієнта
- •Тема 8. Особливості деонтології в роботі медичних працівників з дітьми та їх родичами Основи медичної деонтології при роботі в педіатричному стаціонарі
- •Моральна та правова відповідальність молодого фахівця перед суспільством
- •Основні функціональні обов’язки молодшого медичного персоналу в поліклінічних та стаціонарних відділеннях педіатричного профілю
- •Основні правила спілкування з хворою дитиною та її родичами
- •Особливості організації догляду за хворою дитиною та забезпечення її фізіологічних потреб в залежності від віку
- •Фізіологічні та психологічні особливості дітей різного віку
- •Тема 9: структура та функції педіатричного стаціонару, організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму Структура і функції педіатричного стаціонару
- •Особливості санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у педіатричному стаціонарі
- •Функції приймального відділення дитячої лікарні
- •Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
- •Тема 10. Основні заходи догляду за хворими
- •Дітьми в стаціонарі дитячої лікарні
- •Організація харчування дітей першого року життя
- •Та дітей раннього віку
- •Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток
- •Гігієнічні та лікувальні ванни
- •Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку
- •Догляд за дітьми з лихоманкою
- •Переміна натільної та постільної білизни, забезпечення фізіологічних випорожнень
- •Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрологічне дослідження
- •Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
- •Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
- •Зшкребок на ентеробіоз
- •Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення
- •Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила їх застосування у дітей різного віку
- •Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами
- •Методика і техніка подавання зволоженого кисню та користування кисневою подушкою
- •Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей
- •Закон України «Про надання лікувально-профілактичної допомоги» Розділ V. Лікувально-профілактична допомога Стаття 33. Забезпечення лікувально-профілактичною допомогою
- •Стаття 34. Лікуючий лікар
- •Стаття 35. Види лікувально-профілактичної допомоги
- •Стаття 36. Направлення хворих на лікування за кордон
- •Стаття 37. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
- •Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу
- •Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації
- •Стаття 40. Лікарська таємниця
- •Стаття 41. Звільнення від роботи на період хвороби
- •Стаття 42. Загальні умови медичного втручання
- •Стаття 43. Згода на медичне втручання
- •Кримінальний кодекс україни
- •Наказ № 120 від 25 травня 2000 року про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
- •Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження віл-інфекцією Затверджено наказом № 120 Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 р.
- •Пам’ятка для медичних працівників по профілактиці професійного зараження гострими вірусними гепатитами в, с, та сніДом
- •Дії медперсоналу в аварійних ситуаціях, при яких можливе внутрішньо лікарняне інфікування гострими вірусними гепатитами в, с та сніДом
- •Склад аптечки “Антиснід”
- •Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення наказ № 408 методи, засоби та режим передстерілізаційного очищення, дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення
- •Наказ № 720 «Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в лпз (хірургія, реанімація)
- •2. Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
- •Інструкція про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні)
- •1. Загальні положення
- •2. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:
- •3. Організаційні заходи
- •4. Протитуберкульозна вакцинація новонароджених.
- •Протипоказання до вакцинації новонароджених
- •Облікові документи
Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
Власне дезінфекція – це знищення безпосередньо збудників на об’єктах довкілля. Методи (засоби) власне дезінфекції: фізичні, хімічні, комбіновані, або змішані (включають застосування заходів фізичного та хімічного методів).
Дезінсекція – це знищення комах, які є облігатними, факультативними та пасивними переносниками збудників. Методи (заходи) дезінсекції: фізичний (в тому числі механічний), хімічний та бактеріологічний.
Дератизація – це знищення гризунів, які є активними та пасивними переносниками збудників інфекційних хвороб. Методи (заходи) дератизації: фізичний (в тому числі механічний), хімічний та біологічний.
Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
термічні: кип’ятіння, спалювання, обпалювання, прожарювання, висушування, пастеризація, прасування, тощо – використовується відносно предметів догляду за хворими, посуду, натільної та постільної білизни;
механічні: миття, застосування пилососу, вологе прибирання, прання, фільтрація, протирання, провітрювання, вентиляція та кондиціювання – використовується відносно приміщень відділення;
променеві та хвильові: застосування ультрафіолетові опромінювання, ультразвуку та радіоактивних випромінювань – використовується відносно знезаражування повітря у палатах, процедурних кабінетах.
Хімічний метод власне дезінфекції:
передбачає застосування різноманітних хімічних речовин (дезречовин), найчастіше у вигляді розчинів (дезрозчинів) – використовується відносно приміщень, посуду, предметів догляду за хворими.
Основні групи хімічних дезінфікуючих речовин: галогени хлоровмісні (хлорамін-В, сульфохлорантин, хлорантоін, хлоргексидин та ін.); йодовмісні препарати; спирти (етанол, пропаном, метанол та ін.); ароматичні вуглеводороди (фенол, лізол, крезол); окисники ( перманганат калію, перекис водню); кислоти (оцтова, цитринова, хлористоводнева та ін.); луги (гідрокарбонат натрію, їдкий калій, їдкий натрій); альдегіди (формальдегід, формалін); барвники (діамантовий зелений, метиленовий синій та ін.); солі важких металів (сулема, коларгол, коллоідне срібло, тощо); детергенти та четвертинні амонієві сполуки (ЧАС).
Вимоги до дезінфікуючих засобів:
мати високу активність відносно різних груп збудників, діяти мікробостатично та мікробоцидно;
не мати токсичного впливу на людину, та не викликати подразнень та алергічних реакцій;
не псувати поверхні та об’єкти, які знезаражуються;
не забарвлювати предмети, що обробляються;
бути економічно вигідними (дешевими) та доступними;
не мати вогненебезпечних властивостей;
бути зручними у транспортування, зберіганні, приготуванні та застосуванні.
Методи контролю якості дезінфекції:
візуальний (наявність бруду)
хімічний (аналіз активності дезрозчинів та деззасобів: проба Вільсона, йодно-крохмальна, тощо)
мікробіологічний (бактеріологічний) – посів матеріалу на виявлення мікрофлори.
У проведенні профілактичної дезінфекції значне місце належить вологому прибиранню приміщень із застосуванням різних дезінфікуючих речовин. Найбільш поширені дезінфікуючі речовини та способи х виготовлення наведені у таблиці 1.4.
Таблиця 1.4
Таблиця приготування дезінфекаційних розчинів
Назва розчину |
Концерн-трація |
Кількість речовини |
Об’єм води |
1. Хлорне вапно |
10 % |
1 кг сухого хлорного вапна |
9 л |
|
0,5 % |
500 мл 10% розчину хлорного вапна |
9,5 л |
|
1 % |
1000 мл |
9 л |
2. Хлорамін Б |
0,5 % |
5 гр хлораміна |
до 1000 мл |
|
1 % |
10 гр хлораміна |
990 мл |
|
3 % |
30 гр хлораміна |
970 мл |
|
5 % |
50 гр хлораміна |
950 мл |
3. Лізетол |
4 % |
40 мл препарату |
960 мл |
|
5 % |
50 мл препарату |
950 мл |
4. Лізоформін-3000 |
1,5 % |
15 мл препарату |
985 мл |
|
2 % |
20 мл препарату |
980 мл |
5. Дезоформ |
1 % |
10 мл препарату |
990 мл |
|
3 % |
30 мл препарату |
970 мл |
|
5 % |
50 мл препарату |
950 мл |
6 Пресепт |
0,056 % |
10 таблеток по 0,5 г |
до 1000 мл |
7. Баланізол |
0,25 % |
2,5 мл препарату |
997,5 мл |
|
0,5 % |
5 мл препарату |
995 мл |
|
1 % |
10 мл препарату |
990 мл |
Серед них найбільше значення мають хлорвмісні сполуки (хлорне вапно, хлорамін,). Їх антимікробні властивості пов’язані з діяльністю хлорнуватистої кислоти, яка виділяється під час розчинення хлору або його сполук у воді.
Хлорне вапно (гіпохлорит кальцію) – дрібний порошок білого кольору з різким запахом. Зберігають його в сухому посуді і захищеному від світла місці. Застосують його в сухому вигляді (для знезараження харкотиння, випорожнень або в санвузлах, де відсутня каналізація) та у вигляді різних розчинів.
Правила виготовлення розчинів хлорного вапна:
Розчин готують у спеціальній кімнаті біля санвузла; стіни та підлога повинні бути вистелені кахлем, бути раковина для миття рук.
Добре провітріть приміщення, забезпечте доступ свіжого повітря.
При виготовленні розчину обов’язково слід дотримуватися правил безпеки (застосувати гумові рукавички, захисні окуляри, марлеві респіратори).
Розчин виготовляють в емальованому або фаянсовому посуді або в бутлях з товстого темного скла.
Приготування 10% освітленого розчину хлорного вапна: 1кг сухого хлорного вапна розміщують у невеликій кількості води, розмішуючи розчин, доводять об’єм води до 10 л і залишають його на 24 години (протягом перших годин розчин декілька разів розмішайте дерев’яною лопаточкою), а потім обережно через кілька шарів марлі (осад не використовуйте) зливають розчин у темну посуду з прикритим кришкою. На ємкості наклейте етикетки із зазначенням назви розчину, його концентрації, дати приготування.
Зберігайте розчин у темному, прохолодному місці. Використовуйте протягом 5-7 днів.
Для приготування робочих розчинів концентрований 10% розчин хлорного вапна безпосередньо перед використанням розведіть відповідною кількістю води.
Для дезінфекції приміщень, обладнання, предметів догляду за хворими, інструментів, білизни використовують робочі розчини хлорного вапна концентрації 0,5; 1; 3; 5% в залежності від об’єкту медичного призначення і рівня його забруднення.
Приготування розчинів для вологого прибирання приміщень: 0,1% (100 мл 10% розчина хлорного вапна на 10 л води) та 0,2% розчина (200 мл 10% розчина хлорного вапна на 10 л води).
Приготування робочих розчинів хлораміну
Безпосередньо перед застосуванням налийте у посудину відповідну кількість води кімнатної температури, висипте необхідну кількість хлораміну, розмішайте дерев’яною лопаточкою до повного розведення.
Залежно від характеру дезінфекції об’єктів і рівня забруднення використовуйте водні розчини хлораміну різної концентрації від 0,5 до 5%.
Запам’ятайте! Теплі розчини хлораміну (40-50 ˚С) більш активні, активний хлор у них не втрачається. Робочі дезінфікуючі розчини використовуйте протягом доби. Ємкість із робочим дезінфікуючим розчином промаркіруйте, де вкажіть концентрацію і назву дезінфікуючої речовини, дату і підпис.
Залежно від кількості палат і обсягу роботи у відділенні повинна бути більша ємкість на 16-20 літрів, щоб щодня не готувати розчин. Цей розчин повинен відстоюватися протягом 12 год., потім його зливають і зберігають у туалетах або в спеціально відведених приміщеннях у темному місці тому що на світлі хлорне вапно розкладається й втрачає свої дезінфікуючі властивості. На одне відро води варто брати 200 г відгалуженого розчину.
Хлорамін (N–хлорбензолсульфонід натрію) – білий кристалічний порошок, що містить 25–29% активного хлору. Для знезараження застосують 0,2–5% розчин хлораміну. Приготування розчину хлораміну: 0,2% розчин ( 2г хлораміну на 1 л води);
1% розчин ( 10 г хлораміну на 990 мл води); 2% розчин ( 20 г хлораміну на 980 мл води); 5% розчин (50 г хлораміну на 950 мл води). Для виготовлення розчинів використовують воду температурою 50-500 С. Зберігають готовий розчин не більше 5 діб.
Для виготовлення розчинів хлораміну Б дивись таблицю 1.4.