- •О.М. Ковальова, в.М. Лісовий,
- •Морально-етичні та деонтологічні заходи формування медичного фахівця
- •Основні професійні обов’язки медичного персоналу по догляду в стаціонарних відділеннях лікарні
- •Принципи фахової субординації в системі лікар–медична сестра–молодший медичний персонал
- •Типи лікувально-профілактичних закладів
- •Терапевтичний стаціонар
- •Відносно до осіб, які контактували із джерелом інфекції:
- •Основні функції приймального відділення:
- •Структура приймального відділення терапевтичного стаціонару
- •Документація, що заповнюється у приймальному відділенні:
- •Організація надходження хворих до стаціонару
- •Послідовність дій при прийомі хворих у стаціонар. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару
- •Обов’язки медичної сестри
- •Проведення антропометричних досліджень
- •Надання невідкладної допомоги хворим у приймальному відділенні
- •Санітарна обробка хворих
- •Порядок проведення санітарної обробки хворого:
- •Стрижка, гоління волосся
- •Правила роботи при проведенні протипедикульозних обробок:
- •Санітарна обробка хворих із педикульозом
- •При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи:
- •Дезінсекційні заходи боротьби з педикульозом:
- •Транспортування хворих у профільне відділення
- •Правила перенесення хворого на носилках:
- •Правила перекладання хворого з носилок у ліжко
- •Правила транспортування хворого на кріслі-каталці
- •Особливості транспортування хворих із різними захворюваннями внутрішніх органів
- •Терапевтичне відділення
- •Процедурні кабінети:
- •Штати терапевтичного відділення
- •Санітарно-протиепідемічний режим терапевтичного відділення
- •Послідовність дій при виконанні санітарно-гігієнічного режиму
- •Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
- •Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
- •Хімічний метод власне дезінфекції:
- •Методи контролю якості дезінфекції:
- •Вологе прибирання приміщень відділення
- •Дезінфекція предметів медичного призначення, приміщень в лікувально-профілактичних закладах
- •Тема 2. Оцінка стану хворого й основних параметрів його життєдіяльності. Розпит і загальний огляд хворого Значення розпиту хворого в діагностичному процесі
- •Правила проведення розпиту хворого
- •Температура тіла, правила її виміру й реєстрації
- •Класифікація лихоманок за етіологією:
- •1 2 3 4 5
- •Догляд за хворими з лихоманкою
- •Визначення основних показників гемодинаміки й дихання
- •Кровотеча та основні правила її зупинки
- •Спостереження за диханням хворого
- •Тема 3. «застосування основних видів лікарських засобів та найпростіші методи фізичної терапії»
- •Класифікація лікарських препаратів
- •Виписування, зберігання та облік ліків
- •Внутрішнє застосування ліків
- •Правила роздавання ліків хворим
- •Зовнішнє застосування лікарських препаратів Застосування лікарських препаратів через шкіру
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей
- •А) закапування крапель в очі:
- •Б) закладання очної мазі:
- •В) засипання порошку в очі:
- •Закапування крапель у вуха
- •Закапування крапель у ніс
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Парентеральне введення лікарських препаратів
- •Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом’язові ін’єкції
- •Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій
- •Техніка підшкірних ін’єкцій
- •Особливості введення препаратів інсуліну
- •Особливості введення олійних розчинів
- •В. Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій
- •Внутрішньовенні маніпуляції
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій)
- •Від’єднання системи
- •Профілактика сніДу при роботі з кров’ю
- •Основні фізіотерапевтичні процедури
- •Гірчичники
- •Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок
- •Компреси
- •Міхур з льодом
- •Світлолікування
- •Інфрачервоні промені (ічп)
- •Ультрафіолетове опромінення (уфп)
- •Гідролікування
- •Тема 4. «загальний і спеціальний догляд за важкохворими і агонуючими» Догляд за важкохворими
- •Особиста гігієна важкохворих Ліжко хворого
- •Зміна постільної та натільної білизни важкохворим
- •Догляд за шкірою важкохворого
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Використання газовивідної трубки
- •Застосування клізм
- •Очисна клізма
- •Застосування послаблюючих клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна). Олійна клізма
- •Застосування олійної клізми:
- •Гіпертонічна клізма
- •Застосування гіпертонічної клізми:
- •Емульсійна клізма
- •Застосування емульсійної клізми:
- •Сифонні клізми
- •Медикаментозні клізми
- •Введення лікувальних розчинів об’ємом 1-2 л
- •Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами:
- •Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування:
- •Основні принципи індивідуальної дієти:
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Дієта 1а
- •Дієта № 1б
- •Дієта № 2
- •Дієта № 3
- •Дієта № 4
- •Дієта №4б
- •Дієта № 5
- •Дієта № 5а
- •Дієта № 6
- •Дієта № 7
- •Дієта № 7а
- •Дієта № 8
- •Дієта № 9
- •Дієта №10
- •Дієта № 10а
- •Дієта № 10с
- •Дієта № 11
- •Дієта № 12
- •Дієта № 13
- •Дієта № 14
- •Дієта № 15
- •Індивідуальні дієти
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Годування важкохворих
- •Як напоїти важкохворого
- •Перелік сумішей, які використовують для харчування хворих через зонд
- •Введення шлункового зонда хворому в непритомному стані:
- •Парентеральне живлення хворих
- •Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
- •Введення сольових розчинів, вітамінів.
- •Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
- •Поняття про реанімацію
- •Основні ознаки клінічної смерті:
- •Комплекс невідкладних заходів (реанімація)
- •Біологічна смерть
- •Тема 5. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Основні принципи медичної етики і деонтології в хірургічній клініці
- •Організація роботи прийомного відділення хірургічного стаціонару
- •Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією в прийомному відділенні Особливості проведення антропометрії і термометрії хворого з гострою хірургічною патологією
- •Транспортування хворого з гострою хірургічною патологією у відділення й операційну
- •Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
- •Тема 6. «асептика та антисептика» Поняття про хірургічну інфекцію
- •Емпіричний період
- •Долістеровська антисептика xiх сторіччя
- •Виникнення асептики
- •«Чиста» і гнійна перев'язувальні
- •Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією
- •Основні антисептичні засоби
- •Фізична антисептика
- •Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією
- •Структура операційного блоку і підтримка санітарно-гігієнічного режиму в операційній
- •Організація різних видів прибирання в операційній
- •Стерилізація перев'язочного матеріалу, операційної білизни халатів
- •Стерилізація інструментів
- •Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •Основні методи стерилізації шовного матеріалу
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Засоби і методи обробк операційного поля. Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Тема 7. «хірургічні маніпуляції і хірургічна операція, догляд за оперованими хворими» Поняття про хірургічну маніпуляцію і хірургічну операцію
- •Основні види оперативних втручань
- •Пункція плевральної порожнини
- •Проколи черевної стінки (парацентез)
- •Види хірургічного інструментарію
- •1. Інструменти, що роз'єднують тканини
- •2. Інструменти, що захоплюють тканини
- •3. Інструменти, що проколюють тканини
- •4. Інструменти, що розсовують і відтискують тканини
- •5. Інструменти для зондування
- •6. Допоміжні інструменти
- •7. Інструменти механізовані
- •Поняття про основні види хірургічних швів
- •Підготовка до операції
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями серця
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями органів дихання
- •Передопераційна підготовка хворих на цукровий діабет
- •Підготовка до операції з приводу черевної грижі
- •Підготовка до операції на шлунку
- •Підготовка до операції на жовчних шляхах і печінці
- •Підготовка до операцій на прямій кишці й в області заднього проходу (операції з приводу геморою, анальних тріщин, нориць)
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на грудній клітці та грудній порожнині
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на кінцівках
- •Передопераційна підготовка хворих до урологічних операцій
- •Передопераційна підготовка хворих похилого та старечого віку
- •Підготовка до екстрених операцій
- •Післяопераційний догляд
- •Догляд і спостереження за хворим після місцевої анестезії
- •Догляд і спостереження за хворим після загального наркозу
- •Профілактика ускладнень на органах дихання в післяопераційний період
- •Догляд за хворим після операції на щитоподібній залозі
- •Догляд за хворим після операцій на органах грудної клітки
- •Догляд за хворим після операції на органах черевної порожнини
- •Догляд за хворим після операцій на шлунку
- •Догляд за хворими з гастростомою
- •Догляд за хворим після операцій на товстому кишечнику
- •Догляд за хворими з кишковими норицями
- •Догляд за шкірою навколо кишкової нориці
- •Догляд за хворим після операцій на задньому проході і прямій кишці
- •Догляд за хворим після операцій на жовчних шляхах
- •Догляд за хворими після операцій на гортані (догляд за трахеостомою)
- •Особливості догляду за онкологічними хворими
- •Санітарно-гігієнічні заходи в онкологічному відділенні
- •Догляд за хворими з колостомами та двоствольним анусом
- •Догляд за хворими після мастектомії
- •Гідність пацієнта
- •Тема 8. Особливості деонтології в роботі медичних працівників з дітьми та їх родичами Основи медичної деонтології при роботі в педіатричному стаціонарі
- •Моральна та правова відповідальність молодого фахівця перед суспільством
- •Основні функціональні обов’язки молодшого медичного персоналу в поліклінічних та стаціонарних відділеннях педіатричного профілю
- •Основні правила спілкування з хворою дитиною та її родичами
- •Особливості організації догляду за хворою дитиною та забезпечення її фізіологічних потреб в залежності від віку
- •Фізіологічні та психологічні особливості дітей різного віку
- •Тема 9: структура та функції педіатричного стаціонару, організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму Структура і функції педіатричного стаціонару
- •Особливості санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у педіатричному стаціонарі
- •Функції приймального відділення дитячої лікарні
- •Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
- •Тема 10. Основні заходи догляду за хворими
- •Дітьми в стаціонарі дитячої лікарні
- •Організація харчування дітей першого року життя
- •Та дітей раннього віку
- •Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток
- •Гігієнічні та лікувальні ванни
- •Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку
- •Догляд за дітьми з лихоманкою
- •Переміна натільної та постільної білизни, забезпечення фізіологічних випорожнень
- •Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрологічне дослідження
- •Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
- •Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
- •Зшкребок на ентеробіоз
- •Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення
- •Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила їх застосування у дітей різного віку
- •Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами
- •Методика і техніка подавання зволоженого кисню та користування кисневою подушкою
- •Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей
- •Закон України «Про надання лікувально-профілактичної допомоги» Розділ V. Лікувально-профілактична допомога Стаття 33. Забезпечення лікувально-профілактичною допомогою
- •Стаття 34. Лікуючий лікар
- •Стаття 35. Види лікувально-профілактичної допомоги
- •Стаття 36. Направлення хворих на лікування за кордон
- •Стаття 37. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
- •Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу
- •Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації
- •Стаття 40. Лікарська таємниця
- •Стаття 41. Звільнення від роботи на період хвороби
- •Стаття 42. Загальні умови медичного втручання
- •Стаття 43. Згода на медичне втручання
- •Кримінальний кодекс україни
- •Наказ № 120 від 25 травня 2000 року про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
- •Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження віл-інфекцією Затверджено наказом № 120 Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 р.
- •Пам’ятка для медичних працівників по профілактиці професійного зараження гострими вірусними гепатитами в, с, та сніДом
- •Дії медперсоналу в аварійних ситуаціях, при яких можливе внутрішньо лікарняне інфікування гострими вірусними гепатитами в, с та сніДом
- •Склад аптечки “Антиснід”
- •Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення наказ № 408 методи, засоби та режим передстерілізаційного очищення, дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення
- •Наказ № 720 «Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в лпз (хірургія, реанімація)
- •2. Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
- •Інструкція про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні)
- •1. Загальні положення
- •2. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:
- •3. Організаційні заходи
- •4. Протитуберкульозна вакцинація новонароджених.
- •Протипоказання до вакцинації новонароджених
- •Облікові документи
Фізична антисептика
Застосування фізичних методів, що створюють у рані несприятливі умови для розвитку бактерій і токсинів, зменшують усмоктування і продуктів розпаду тканин, складає фізичну антисептику. Основне її завдання – забезпечення виходу вмісту рани в пов'язку, досягається головним чином застосуванням гігроскопічної марлі, фізичні властивості і капілярність якої були вивчені й описані в 1894р. М.Я. Преображенським.
Тампони з марлі, дренажі з гуми, скла, пластмаси забезпечують відтік ранового вмісту і сприяють видаленню мікробів, токсинів і продуктів розпаду тканин, тобто очищенню ран від інфікованого вмісту, Гігроскопічні властивості марлі підсилюються при змочуванні її гіпертонічними розчинами (5-10% розчин хлориду натрію й ін.). Застосовується відкритий метод лікування ран – без накладання пов'язки, що веде до висушування рани і створенню тим самим несприятливих умов для розвитку мікробів. До фізичної антисептики відноситься також використання ультрафіолетових променів, променів лазера і ряду інших фізичних факторів.
Ультразвук являє собою нечутні людським вухом пружні хвилі, частота яких перевищує 20 Кгц. Бактерицидна дія ультразвуку виявляється в рідинному середовищі і обумовлена фізичним і хімічним ефектами. Фізичний ефект полягає в явищі кавітації. На мікроорганізми діють ударні хвилі – імпульси тиску зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку. Тиск у пухирцях рідини досягає 300 атм., температура підвищується до 7000 С. Хімічний ефект складається в звільненні з молекул води Н+ і ОН-, що припиняють окислювально-відновні реакції в мікробних клітках. Варто пам'ятати, що ультразвук низької частоти «вимиває» і руйнує тромби, тому після «озвучування» порожнин необхідний ретельний гемостаз.
Лазер (оптичний квантовий генератор) – абревіатура слів англійської фрази Light amplification by stimulated of radiation – джерело оптичного когерентного випромінювання, що характеризується високою спрямованістю і великою щільністю енергії. У медицині застосовується два види променів лазера – високої і низької енергії. Промінь лазера високої енергії викликає наступні ефекти:
1)температура в тканинах досягає кількох сотень градусів. Виникаючі в тканинах зміни нагадують термічний опік;
2) виникнення в тканинах «ударної хвилі» – «вибухового ефекту» внаслідок миттєвого переходу твердих і рідких речовин у газоподібний стан, внаслідок цього різко підвищується внутрішньоклітинний тиск;
3) висока енергія променів лазера сприяє появі в тканинах електричного поля, що приводить до електрохімічного ефекту у виді змін електричних параметрів, питомої маси, діелектричної проникливості, на поверхні тканин утвориться власне кажучи стерильна коагуляційна плівка, що перешкоджає усмоктуванню токсинів і поширенню інфекції.
Промені лазера низької енергії направлено змінюють хімічні реакції в тканинах. Лазер малої потужності відіграє роль оптичного каталізатора хімічних реакцій, чуттєвих до червоного або інфрачервоного випромінювання. Монохроматичне червоне світло має протизапальний ефект, поліпшує обмінні процеси, сприяє розширенню судин, підсилює процес розмноження молодих клітин кісткового мозку і селезінки, ріст кровоносних судин.
В даний час впроваджені в промислове виробництво лазерні хірургічні установки на базі вуглекислотних лазерів з довжиною хвилі випромінювання 10,6 мкм і лазерів на алюмоиттриевом гранаті з довжиною хвилі випромінювання 1,06 мкм, а також установки на базі аргонових лазерів довжиною хвилі випромінювання 0,458 і 0,514 мкм.
З других фізичних факторів широке застосування знаходять діадінамічні струми (струми Бернара) і електрофорез різних антисептичних засобів.
Механічна антисептика. Велике значення для профілактики розвитку бактерій у ранах мають механічні прийоми: видалення з рани некротизованих і нежиттєздатних тканин, що є живильним основним середовищем для мікроорганізмів, а також наявність мікробів і сторонніх тіл, що потрапили до рани. Для цього роблять туалет рани, а також виконують операцію, що одержала назву – активна первинна хірургічна обробка рани.
Вперше первинну хірургічну обробку ран при вогнепальних пошкодженнях застосовував вітчизняний хірург К.К. Рейер (1846-1890). Ґрунтуючись на результатах численних експериментів на тваринах П.Л. Фрідріх у 1898р. запропонував хірургічне висічення країв, стінки і дна рани в межах здорових тканин. Анатомічне співвідношення після висічення тканин відновлюють накладанням швів.
Хімічна антисептика. Застосування різних хімічних речовин, що мають бактерицидну або бактеріостатичну дію, складає хімічну антисептику. Однак, крім впливу на мікрофлору, ці речовини часто мають біологічну дію на тканини в області застосування (у рані) і на організм в цілому (при всмоктуванні з рани або при загальному їх застосуванні). Прикладом можуть служити сульфаніламідні препарати. Загальна і місцева дії хімічних антисептиків повинна бути досить безпечною для макроорганізму і його кліток та згубною для мікробів.
Варто пам'ятати, що хімічна антисептика, як і всякий лікувальний захід, повинна бути суворо дозованою.
Біологічна антисептика. Цей вид антисептики поєднує велику групу препаратів, що діють безпосередньо на мікробну клітину або її токсини, і групу речовин, що діють безпосередньо через макроорганізм. Так, до речовин першої групи відносяться:
1) антибіотики – речовини з вираженими бактеріостатичними або бактерицидними властивостями;
2) бактеріофаги;
3) антитоксини, що вводяться, як правило, у вигляді сироваток (протиправцева, протидифтерійна тощо).
Через макроорганізм, підвищуючи його імунітет і тим самим, підсилюючи специфічні і неспецифічні властивості, діють анатоксини, що вводяться в організм у вигляді вакцини, а також кров і плазма, імуноглобуліни, препарати метилтиоурацила й ін.
Спеціально варто згадати про протеолитичні ферменти, які застосовуються при лікуванні ран. Ці ферменти не є антисептиками, але, лизирують нежиттєздатні тканини, сприяють швидкому очищенню ран і позбавляють мікробні клітинии живильних речовин. Змінюючи середовище перебування мікробів і діючи на їхню оболонку, протеолітичні ферменти можуть робити мікробну клітку більш чуттєвою до антибіотиків. Поряд з цим протеолітичні ферменти завдяки наявності в здорових тканинах ферментних інгібіторів не ушкоджують клітинні структури.
Для успішного застосування біологічної антисептики необхідно знати не тільки властивості мікробних клітин (антибіотикорезистентність, серологічна специфічність й ін.), але і стан макроорганізму, а також оптимальні схеми специфічної і неспецифічної імунізації.
Змішана антисептика. Вплив перерахованих видів антисептиків на мікробну клітину і макроорганізм неможливо звести до єдиного механізму. Їхня дія в більшості випадків комплексна.
Хірурги у своїй роботі прагнуть одержати максимальний антисептичний ефект і, як правило, використовують кілька видів антисептики, а іноді весь їхній арсенал.
Класичним прикладом практичного використання змішаної антисептики є тактика лікування ран. Первинна хірургічна обробка ран (механічна і хімічна антисептика), як правило, доповнюється біологічною антисептикою, призначенням фізіотерапевтичних процедур, використанням гіпертонічних розчинів, марлевих пов'язок й ін., тобто фізичною антисептикою. Це комплексне застосування різних засобів антисептики проводиться за суворими показниками з врахуванням багатьох факторів (характер рани і її забруднення, час з моменту виникнення рани, стан організму хворого й ін.).
У залежності від методу застосування антисептичних засобів виділяють антисептику поверхневу і глибоку. При поверхневій антисептиці препарат використовують поверхневу у вигляді присипок, мазей, аплікацій, промивань рани і порожнин, при глибокій – препарат вводять у тканини області рани або запального вогнища (обколювання, блокади).
Розрізняють також антисептики місцеві, коли препарат діє в місці введення, і загальні – введена речовина доставляється до місця контакту з інфекційним збудником струмом крові або лімфи. Як перехід від місцевої антисептики до загальної варто розглядати регіонарну перфузію антисептичних препаратів у кровоносні судини, що забезпечують кров’ю уражений інфекцією орган або відділ кінцівки. Це створює високу концентрацію лікарської речовини в місці розвитку інфекції при низькій (нешкідливій) кількості. в організмі завдяки великому розведенню препарату в рідких середовищах організму після відмивання вогнища поразки. Виділяють специфічну і неспецифічну антисептику.
Застосовуючи той або інший вид антисептики, варто враховувати побічні дії різних засобів, що у ряді випадків можуть викликати інтоксикацію (хімічна антисептика), ушкодження життєво важливих анатомічних утворень (механічна антисептика), фотодерматити (фізична антисептика), алергійний шок, дисбактеріоз, кандидамікози й ін. (біологічна антисептика).