Догляд за очима
Обробку очей здійснюють у випадках наявності виділень із них, які склеюють вії і повіки. Промивання очей здійснюють з метою дезінфекції кон’юнктивального мішка при його запаленні для видалення слизу або гною.
Протирання вій і повік:
Ретельно вимивають і обробляють 70% етиловим спиртом руки.
Ватний або марлевий стерильний тампон змочують одним із антисептичних розчинів ( розчин фурациліну 1:5000, розчин калію перманганату 1:10000, 2% розчин борної кислоти ) і накладають на очну щілину.
Через 1–2 хвилини після розм’якшення кірки другим стерильним, зволоженим антисептичним тампоном протирають повіки очей у напрямку від зовнішнього до внутрішнього кута ока.
Запам’ятайте! Для кожного ока використовують окремо стерильні тампони, щоб попередити перенесення інфекції.
Промивання очей за допомогою ванночки:
Знезаражують свої руки.
В стерильну ванночку наливають антисептичний розчин.
Запропонують хворому взяти ванночку за ніжку, нахилитись над нею так, щоб повіки знаходились у ванночці і притиснути її до шкіри, підняти голову, притримуючи ванночку руками. Рідина при цьому не повинна витікати із ванночки.
Просять хворого часто поморгати 1 хвилину, а потім нахилившись уперед, поставити ванночку на стіл.
Міняють розчин у ванночці на свіжий, при необхідності повторяють процедуру.
Аналогічно проводять лікувальні очні ванночки. При відсутності очної ванночки очі можливо промити за допомогою піпетки, підставивши ниркоподібний лоток, у напрямку від зовнішнього кута ока до внутрішнього.
Догляд за вухами
Наявність гною у слуховому проході викликає подразнення і запалення шкіри слухового проходу. При переломі основи черепу із вух може виділятись кров, яка є добрим поживним середовищем для мікроорганізмів. Мікроби висхідним шляхом можуть потрапити у головний мозок і викликати його запалення (енцефаліт). Тому при наявності гною або кров’яних виділень у слуховому каналі слід своєчасно і систематично здійснювати очищення його від вмісту.
Послідовність дій при туалеті слухових проходів важкохворому:
Голову хворого повертають на бік.
Вушну раковину знизу і з боків обкладають пелюшкою.
Злегка відтягують вушну раковину вверх і назад, за допомогою гумового балона або шприца вливають декілька мл теплого 3% розчину перекису водню.
Ватним тампоном або серветкою просушують вушну раковину.
Знезараженими руками на кінець тонкого зонда з гвинтовою нарізкою намотують стерильну гігроскопічну вату.
Лівою рукою відтягують вушну раковину трохи назад і вверх, а правою обережно вводять зонд у зовнішній слуховий канал і легким обертанням зонда очищають його.
При відсутності зонда для очищення слухового проходу використовують марлеву турундочку. Для її виготовлення беруть смужку марлі шириною 3 см і довжиною 10 см. Край смужки по довжині загибають і туго скручують, потім складають вдвоє і ще раз скручують. Таким чином отримують нібито джгутик, за допомогою якого обертаючими рухами чистять слуховий проходу.
Аналогічним способом можливо видаляти із слухового каналу вушну сірку.
Увага! Обережно користуйтесь зондом, щоб не пошкодити барабанну перетинку. З цих міркувань не використовуйте інші предмети (сірники, пінцети).
Використання підкладних суден і сечоприймачів
Важкохворі не можуть самостійно користуватись туалетом, тому всі свої фізіологічні відправлення вони повинні робити у ліжку за допомогою медичної сестри з використанням судна та сечоприймача.
Підкладні судна бувають емалеві, гумові, фаянсові. Вони мають видовжену або округлу форму і закриті кришками. Гумові судна використовують для ослаблених хворих, а також при наявності пролежнів, неутриманні калу та сечі. Для надування такого судна використовують компресор. Якщо гумове судно знаходиться під хворим постійно, то його зверху покривають пелюшкою і потім підкладають під хворого. На одного важкохворого необхідно мати 2–3 гумових судна.
Послідовність дій при подачі судна важкохворому
Судно необхідно ополоснути тепло водою, щоб воно прогрілось.
Просять хворого підняти таз і підстеляють клейонку.
Якщо хворий дуже ослаблений, то підводять одну руку під крижі і допомагають йому підняти таз.
Другою рукою підставляють судно під сідниці так, щоб промежина знаходилась над великим отвором, а трубка – повернута в сторону колін (мал. 4.5).
Прикривають хворого ковдрою і залишають його на деякий час одного.
Після акту дефекації судно з під хворого обережно виймають, щоб не розхлюпати вміст, накривають кришкою і виносять у туалетну.
Виливають вміст судна в унітаз, промивають його водою.
Підмивають хворого, висушують промежину, прибирають клейонку.
Увага! Грубе подавання та виймання судна сприяє швидкому виникненню пролежнів.
Мал. 4.5. Подача судна важкохворому
Сечоприймач – це звичайно скляна посудина довгастої форми, яка закінчується короткою трубкою з отвором. Чоловічі і жіночі сечоприймачі відрізняються будовою лійки: у чоловічого зверху є коротка трубка, у жіночого – трубка більш ширша, горизонтальніша з відігнутими краями.
Подавання важкохворому сечоприймача
Ополоснути сечоприймач теплою водою
Подають його хворому в ліжко.
Зразу після акту сечовиділення вміст сечоприймача виливають в унітаз.
Проводять туалет промежини і ділянки заднього проходу: підмивають хворого, висушують промежину, прибирають клейонку.
Дезінфекція судна та сечоприймача:
Після використання судно та сечоприймач замочують у 3% розчину хлораміну протягом 1 години.
Промивають проточною водою і висушують.
Для видалення різкого аміачного запаху сечі періодично сечоприймач промивають 2–3% розчином хлористоводневої кислоти або порошками, які розчиняють солі сечової кислоти.
Зберігають судно в туалетній кімнаті, в спеціальних комірках. У важкохворих чисте судно може постійно знаходиться під ліжком у спеціальному ложі для суден ,пофарбоване емалевою краскою і покрито клейонкою, яку двічі на день протирають 3% розчином хлораміну.