Післяопераційний догляд

З моменту надходження хворого з операційної в палату починається післяопераційний період, що продовжується до виписки з лікарні. Розрізняють ранній післяопераційний період – час від закінчення операції до виписки зі стаціонару і пізній післяопераційний період – час від виписки хворого зі стаціонару до виходу на роботу. Завданнями післяопераційного періоду є профілактика і лікування післяопераційних ускладнень, прискорення процесів регенерації, відновлення працездатності. У залежності від загального стану прооперованого, виду знеболювання, особливостей операції палатна сестра забезпечує потрібне положення хворого в ліжку (піднімає ніжний або головний кінець функціонального ліжка; якщо ліжко звичайне, то піклується про підголівник, валик під ноги і т.п.) Палата, куди надходить пацієнт з операційної, повинна бути провітрена. Яскраве світло в палаті неприпустиме. Ліжко потрібно поставити таким чином, щоб було можливо підійти до хворого з усіх боків. Кожен хворий одержує від лікаря особливий дозвіл на зміну режиму: у різний термін дозволяють сідати, вставати. В основному після порожнинних операцій середньої важкості, при гарному самопочутті хворий може вставати біля ліжка на наступний день. Сестра повинна простежити за першим вставанням хворого з ліжка, не дозволяти йому самостійно виходити з палати.

Догляд і спостереження за хворим після місцевої анестезії

Варто мати на увазі, що деякі хворі мають підвищену чутливість до новокаїну, у зв'язку з чим у них після операції під місцевим знеболюванням можуть виникнути загальні розлади: слабість, падіння артеріального тиску, тахікардія, блювота, ціаноз. У таких випадках потрібно ввести підшкірно 1—2 мл 10 % розчину кофеїну, внутрішньовенно – 20 мл 40 % глюкози, 500— 1000 мл фізіологічного розчину. Як правило, через 2-4 години всі явища інтоксикації проходять.

Догляд і спостереження за хворим після загального наркозу

Хворого після наркозу укладають у тепле ліжко на спину з поверненою головою або на бік (щоб попередити западання язика) на 4—5 годин без подушки, обкладають грілками. Будити хворого не потрібно. Відразу ж після операції на область операційної рани бажано покласти на кілька годин гніт або гумовий міхур з льодом. Застосування ваги і холоду на оперовану область приведе до здавлювання і звуження дрібних кровоносних судин і попереджає скупчення крові в тканинах операційної рани. Холод заспокоює біль, попереджає ряд ускладнень, знижує процеси обміну, завдяки чому тканини легше переносять недостатність кровообігу, викликану операцією. Доти, поки хворий не прокинеться і не прийде у свідомість, медична сестра повинна знаходитись біля нього невідступно, спостерігати за загальним станом, зовнішнім виглядом, артеріальним тиском, пульсом, диханням.

Догляд за хворим при виникненні блювоти після наркозу

У перші 2—3 години після наркозу хворому не дають ні пити, ні їсти. З появою блювоти голову хворого повертають на бік, до рота підставляють лоток або підкладають рушник, з порожнини рота видаляють блювотні маси для того, щоб не відбулася аспірація, а в наступному — ателектаз легень. Після закінчення блювоти рот протирають вологим тампоном. При блювоті після наркозу рекомендується введення під шкіру 1—2 мл 2,5 % розчину аміназіну, 1 мл 2,5 % розчину діпразіну.