Підготовка до операції з приводу черевної грижі

Спеціальної підготовки вимагають хворі з довготривало існуючими великими грижами, при цьому у грижовий мішок входять черевні органи. Вправляння цих органів у черевну порожнину викликає в ній підвищення тиску, зсув і підйом діафрагми, що погіршує діяльність серця і легень. При передопераційній підготовці хворих протягом декількох днів тренують; укладають у ліжко з опущеним головним кінцем, і після вправляння її на область грижових воріт кладуть бандаж, привчаючи організм до підвищення внутрішньочеревного тиску. Велике значення має очищення кишечнику проносними препаратами, клізмами і відповідною дієтою, тому що після таких втручань іноді виникає парез кишечнику.

Підготовка до операції на шлунку

Підготовка визначається загальним станом хворого (зневоднювання, виснаження, недокрів'я), характером захворювання (виразка, рак, поліп), кислотністю шлункового соку. Перед операцією хворого переводять на дієту, що містить мінімум шлаків. При зниженій кислотності призначають шлунковий сік або хлористоводневу кислоту з пепсином. При підвищеній кислотності дають антацидні препарати, водно-сольові розчини. При порушенні евакуації зі шлунка в зв'язку з пухлиною, запальним або рубцевим процесом особливого значення набуває промивання шлунку перед сном слабким теплим розчином хлористоводневої кислоти або соди (у залежності від кислотності) до чистої води. Ця маніпуляція сприяє поліпшенню апетиту, зниженню інтоксикації, поліпшенню швидкості роботи шлунку в зв'язку з підняттям тонусу його стінок. При стенозі вранці у день операції зі шлунка зондом видаляють вміст.

Підготовка до операції на жовчних шляхах і печінці

При порушенні функції печінки призначають безжирову дієту, вітаміни, глюкозу й інсулін. При обтураційній жовтяниці через дефіцит вітаміну Д виникає схильність до кровотеч. Тому при підготовці до операції призначають вікасол, хлорид кальцію. Кров і плазму переливають невеликими порціями. При підготовці до операції на кишечнику основну роль відіграє звільнення кишечнику від калових мас, пригнічення кишкової мікрофлори з метою профілактики інфікування і недостатності швів. Хворий повинен дотримуватись суворої дієти протягом 3-4 днів: рідка, напіврідка, висококалорійна з мінімумом шлаків їжа. Голодувати не слід, тому що це не тільки погіршує загальний стан хворого, але і порушує функцію кишечнику. Протягом 2-3 днів хворому дають per os сульфат магнію, ранком і ввечері ставлять клізми, призначають антибіотики, що впливають на кишкову флору. При анемії, виснаженні, зневоднюванні переливають кров, білкові препарати і розчини електролітів.

Підготовка до операцій на прямій кишці й в області заднього проходу (операції з приводу геморою, анальних тріщин, нориць)

Ретельно очищають кишечник. Вранці перед операцією ставлять очисну клізму, причому після спорожнювання вводять в пряму кишку товсту гумову трубку для виведення промивних вод. Особливо ретельно виконують туалет промежини. Іноді в передопераційну підготовку входять ванни для промежини (у воду додають перманганат калію до одержання рожевого кольору).