Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом

Стерилізаційна і водопарова камери виконані з нержавіючої сталі і являють собою єдину зварену конструкцію, але вони роз'єднані функціонально. Вентиль дає можливість перекрити надходження пари в стерилізаційну камеру під час завантаження, ежекції і розвантаження стерилізатора, зберігаючи тим самим робочий тиск у водопаровій камері для наступних циклів стерилізації. Кришка через кільцеву гумову прокладку за допомогою шести гвинтових притисків створює необхідну герметичність робочої камери. Циліндричний кожух з опорою на три ніжки служить для зменшення теплових втрат і є несучим елементом конструкції. Вода заливається у водопарову камеру через лійку. Для спостереження за рівнем води є скло водовказівного стовпчика. Нагрівання води здійснюється електронагрівальниками, встановленими в нижній частині водопарової камери.

Сушіння простерилізованого матеріалу відбувається під вакуумом, що створюється за допомогою інжектора. Після закінчення інжекції для відновлення в стерилізаційній камері нормального атмосферного тиску в неї подається через фільтр очищене повітря. Покажчиком тиску усередині стерилізаційної камери служить мановакуумметр. Через вентиль здійснюється випуск конденсату, а також відбувається періодична продувка стерилізаційної камери паром у процесі стерилізації.

Включення стерилізатора здійснюється поворотом ручки вимикача, при цьому загоряється сигнальна лампа «Мережа». При наявності рівня води у водопаровій камері включаються електронагрівальники. Для захисту електронагрівальників від перегоряння, у випадку зниження рівня води у водопаровій камері нижче мінімального, передбачено спеціальний пристрій, що автоматично відключає електронагрівальники. Чуттєвим елементом цього пристрою є датчик рівня води Зниження рівня води нижче мінімального сигналізується включенням сигнальної лампи «Води немає». Стерилізатор має пристрій для автоматичної підтримки робочого тиску. Чуттєвим елементом цього пристрою є електроконтактний манометр, стрілки рухливих контактів якого встановлюються на розподіли шкали, що відповідають межам припустимої зміни робочого тиску. У стерилізаторі є запобіжний клапан, відрегульований на тиск пари 0,23±0,26 Мпа (2,3±2,6 кг/см). Для підключення захисного заземлення на електрощитку і кожусі стерилізатора є спеціальні болти. До роботи з автоклавом допускається тільки спеціально підготовлений персонал.

Порядок роботи з автоклавом

Включіть вимикач, при цьому загориться сигнальна лампа.

При досягненні тиску пари у водопаровій камері, 0,11 Мпа (1,1кг\див) відкрийте випускний вентиль на 1/2 обороту. При цьому тиск пари в стерилізаційній камері повинен бути в межах (0,01-0,02) Мпа (0,1-0,2 кг/див). Випускання повітря із стерилізаційної камери повинне продовжуватися протягом 10 хв. Закрийте вентиль по закінченні продувки і доведіть тиск у стерилізаційній камері до показання відповідного режиму стерилізації. При досягненні заданого робочого тиску, що збігається з першим автоматичним відключенням електронагрівальників, відзначте час початку стерилізації. Стерилізація в стерилізаторі здійснюється водяною насиченою парою з температурою: (132±2)^о тиск (2±0,02)атм у терміні (20±2) хв. T(120±2)^о, тиск (1,1±0,02) атм. у терміні і (45±3) хв. T(121±2) ^о, тиск (0,5±0,02) атм. у терміні (150 ±3) хв T(110±2) ^о. На початку стерилізації рекомендується 1-2 рази відкривати вентиль протягом 30 с. Це дозволить витиснути конденсат, що накопичуєтьчя в стерилізаційній камері і сприяє кращому проникненню пари в товщу матеріалу, що стерилізується. Після закінчення часу стерилізації закрийте вентіль, випустіть пару і конденсат зі стрилізаційної камери через вентиль, залишивши усередині стерилізаційної камери тиск у межах (0,01-0,02) Мпа (0,1-0,2) кгс/см по мановакуомметру і висушіть простерилізований матеріал.

З метою дотримання умов асептики загальпрофільний операційний блок повинен мати два ізольованих (непрохідних) відділення – 1) асептичне, чисте і 2)септичне, гнійне з зоною внутрішніх приміщень і окремими для кожного з них допоміжними приміщеннями. Всі приміщення операційного блоку в залежності від ступеня дотримання правил асептики і боротьби з внутрілікарняною інфекцією функціонально поділяються на чотири зони: стерильну, суворого режиму, обмеженого режиму і загальлікарняного режиму(див. вище).

Потоки в операційному блоці поділяються на "стерильний" для хірургів і операційних сестер, чистий – для хворих, анестезіологів, технічного персоналу і не повинні перетинатися.

Санітарно-гігієнічний режим хірургічної установи спрямований на виключення негативного впливу факторів лікарняного середовища на хворих і персонал, забезпечення хворому повного гігієнічного, соматичного і психічного комфорту, а персоналові – оптимальних умов роботи. Санітарно-гігієнічний режим передбачає дотримання норм щільності лікарняних палат, забезпечення оптимального мікроклімату, належнного хімічного і бактеріологічного складу повітряного середовища, режиму вентиляції і освітлення приміщень, постачання доброякісною питною водою, своєчасне і повне видалення і знезаражування відходів, забезпечення хворих раціональним і збалансованим харчуванням, прибирання приміщень, прання і заміни білизни, дотримання правил особистої гігієни і т.п.

Протиепідемічний режим хірургічного відділення спрямований на запобігання виникнення і поширення внутрілікарняних інфекцій. Основні положення протиепідемічного режиму регламентуються наказом №720 (31.07.1978).