- •О.М. Ковальова, в.М. Лісовий,
- •Морально-етичні та деонтологічні заходи формування медичного фахівця
- •Основні професійні обов’язки медичного персоналу по догляду в стаціонарних відділеннях лікарні
- •Принципи фахової субординації в системі лікар–медична сестра–молодший медичний персонал
- •Типи лікувально-профілактичних закладів
- •Терапевтичний стаціонар
- •Відносно до осіб, які контактували із джерелом інфекції:
- •Основні функції приймального відділення:
- •Структура приймального відділення терапевтичного стаціонару
- •Документація, що заповнюється у приймальному відділенні:
- •Організація надходження хворих до стаціонару
- •Послідовність дій при прийомі хворих у стаціонар. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару
- •Обов’язки медичної сестри
- •Проведення антропометричних досліджень
- •Надання невідкладної допомоги хворим у приймальному відділенні
- •Санітарна обробка хворих
- •Порядок проведення санітарної обробки хворого:
- •Стрижка, гоління волосся
- •Правила роботи при проведенні протипедикульозних обробок:
- •Санітарна обробка хворих із педикульозом
- •При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи:
- •Дезінсекційні заходи боротьби з педикульозом:
- •Транспортування хворих у профільне відділення
- •Правила перенесення хворого на носилках:
- •Правила перекладання хворого з носилок у ліжко
- •Правила транспортування хворого на кріслі-каталці
- •Особливості транспортування хворих із різними захворюваннями внутрішніх органів
- •Терапевтичне відділення
- •Процедурні кабінети:
- •Штати терапевтичного відділення
- •Санітарно-протиепідемічний режим терапевтичного відділення
- •Послідовність дій при виконанні санітарно-гігієнічного режиму
- •Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
- •Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
- •Хімічний метод власне дезінфекції:
- •Методи контролю якості дезінфекції:
- •Вологе прибирання приміщень відділення
- •Дезінфекція предметів медичного призначення, приміщень в лікувально-профілактичних закладах
- •Тема 2. Оцінка стану хворого й основних параметрів його життєдіяльності. Розпит і загальний огляд хворого Значення розпиту хворого в діагностичному процесі
- •Правила проведення розпиту хворого
- •Температура тіла, правила її виміру й реєстрації
- •Класифікація лихоманок за етіологією:
- •1 2 3 4 5
- •Догляд за хворими з лихоманкою
- •Визначення основних показників гемодинаміки й дихання
- •Кровотеча та основні правила її зупинки
- •Спостереження за диханням хворого
- •Тема 3. «застосування основних видів лікарських засобів та найпростіші методи фізичної терапії»
- •Класифікація лікарських препаратів
- •Виписування, зберігання та облік ліків
- •Внутрішнє застосування ліків
- •Правила роздавання ліків хворим
- •Зовнішнє застосування лікарських препаратів Застосування лікарських препаратів через шкіру
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей
- •А) закапування крапель в очі:
- •Б) закладання очної мазі:
- •В) засипання порошку в очі:
- •Закапування крапель у вуха
- •Закапування крапель у ніс
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Парентеральне введення лікарських препаратів
- •Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом’язові ін’єкції
- •Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій
- •Техніка підшкірних ін’єкцій
- •Особливості введення препаратів інсуліну
- •Особливості введення олійних розчинів
- •В. Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій
- •Внутрішньовенні маніпуляції
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій)
- •Від’єднання системи
- •Профілактика сніДу при роботі з кров’ю
- •Основні фізіотерапевтичні процедури
- •Гірчичники
- •Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок
- •Компреси
- •Міхур з льодом
- •Світлолікування
- •Інфрачервоні промені (ічп)
- •Ультрафіолетове опромінення (уфп)
- •Гідролікування
- •Тема 4. «загальний і спеціальний догляд за важкохворими і агонуючими» Догляд за важкохворими
- •Особиста гігієна важкохворих Ліжко хворого
- •Зміна постільної та натільної білизни важкохворим
- •Догляд за шкірою важкохворого
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Використання газовивідної трубки
- •Застосування клізм
- •Очисна клізма
- •Застосування послаблюючих клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна). Олійна клізма
- •Застосування олійної клізми:
- •Гіпертонічна клізма
- •Застосування гіпертонічної клізми:
- •Емульсійна клізма
- •Застосування емульсійної клізми:
- •Сифонні клізми
- •Медикаментозні клізми
- •Введення лікувальних розчинів об’ємом 1-2 л
- •Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами:
- •Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування:
- •Основні принципи індивідуальної дієти:
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Дієта 1а
- •Дієта № 1б
- •Дієта № 2
- •Дієта № 3
- •Дієта № 4
- •Дієта №4б
- •Дієта № 5
- •Дієта № 5а
- •Дієта № 6
- •Дієта № 7
- •Дієта № 7а
- •Дієта № 8
- •Дієта № 9
- •Дієта №10
- •Дієта № 10а
- •Дієта № 10с
- •Дієта № 11
- •Дієта № 12
- •Дієта № 13
- •Дієта № 14
- •Дієта № 15
- •Індивідуальні дієти
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Годування важкохворих
- •Як напоїти важкохворого
- •Перелік сумішей, які використовують для харчування хворих через зонд
- •Введення шлункового зонда хворому в непритомному стані:
- •Парентеральне живлення хворих
- •Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
- •Введення сольових розчинів, вітамінів.
- •Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
- •Поняття про реанімацію
- •Основні ознаки клінічної смерті:
- •Комплекс невідкладних заходів (реанімація)
- •Біологічна смерть
- •Тема 5. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Основні принципи медичної етики і деонтології в хірургічній клініці
- •Організація роботи прийомного відділення хірургічного стаціонару
- •Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією в прийомному відділенні Особливості проведення антропометрії і термометрії хворого з гострою хірургічною патологією
- •Транспортування хворого з гострою хірургічною патологією у відділення й операційну
- •Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
- •Тема 6. «асептика та антисептика» Поняття про хірургічну інфекцію
- •Емпіричний період
- •Долістеровська антисептика xiх сторіччя
- •Виникнення асептики
- •«Чиста» і гнійна перев'язувальні
- •Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією
- •Основні антисептичні засоби
- •Фізична антисептика
- •Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією
- •Структура операційного блоку і підтримка санітарно-гігієнічного режиму в операційній
- •Організація різних видів прибирання в операційній
- •Стерилізація перев'язочного матеріалу, операційної білизни халатів
- •Стерилізація інструментів
- •Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •Основні методи стерилізації шовного матеріалу
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Засоби і методи обробк операційного поля. Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Тема 7. «хірургічні маніпуляції і хірургічна операція, догляд за оперованими хворими» Поняття про хірургічну маніпуляцію і хірургічну операцію
- •Основні види оперативних втручань
- •Пункція плевральної порожнини
- •Проколи черевної стінки (парацентез)
- •Види хірургічного інструментарію
- •1. Інструменти, що роз'єднують тканини
- •2. Інструменти, що захоплюють тканини
- •3. Інструменти, що проколюють тканини
- •4. Інструменти, що розсовують і відтискують тканини
- •5. Інструменти для зондування
- •6. Допоміжні інструменти
- •7. Інструменти механізовані
- •Поняття про основні види хірургічних швів
- •Підготовка до операції
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями серця
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями органів дихання
- •Передопераційна підготовка хворих на цукровий діабет
- •Підготовка до операції з приводу черевної грижі
- •Підготовка до операції на шлунку
- •Підготовка до операції на жовчних шляхах і печінці
- •Підготовка до операцій на прямій кишці й в області заднього проходу (операції з приводу геморою, анальних тріщин, нориць)
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на грудній клітці та грудній порожнині
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на кінцівках
- •Передопераційна підготовка хворих до урологічних операцій
- •Передопераційна підготовка хворих похилого та старечого віку
- •Підготовка до екстрених операцій
- •Післяопераційний догляд
- •Догляд і спостереження за хворим після місцевої анестезії
- •Догляд і спостереження за хворим після загального наркозу
- •Профілактика ускладнень на органах дихання в післяопераційний період
- •Догляд за хворим після операції на щитоподібній залозі
- •Догляд за хворим після операцій на органах грудної клітки
- •Догляд за хворим після операції на органах черевної порожнини
- •Догляд за хворим після операцій на шлунку
- •Догляд за хворими з гастростомою
- •Догляд за хворим після операцій на товстому кишечнику
- •Догляд за хворими з кишковими норицями
- •Догляд за шкірою навколо кишкової нориці
- •Догляд за хворим після операцій на задньому проході і прямій кишці
- •Догляд за хворим після операцій на жовчних шляхах
- •Догляд за хворими після операцій на гортані (догляд за трахеостомою)
- •Особливості догляду за онкологічними хворими
- •Санітарно-гігієнічні заходи в онкологічному відділенні
- •Догляд за хворими з колостомами та двоствольним анусом
- •Догляд за хворими після мастектомії
- •Гідність пацієнта
- •Тема 8. Особливості деонтології в роботі медичних працівників з дітьми та їх родичами Основи медичної деонтології при роботі в педіатричному стаціонарі
- •Моральна та правова відповідальність молодого фахівця перед суспільством
- •Основні функціональні обов’язки молодшого медичного персоналу в поліклінічних та стаціонарних відділеннях педіатричного профілю
- •Основні правила спілкування з хворою дитиною та її родичами
- •Особливості організації догляду за хворою дитиною та забезпечення її фізіологічних потреб в залежності від віку
- •Фізіологічні та психологічні особливості дітей різного віку
- •Тема 9: структура та функції педіатричного стаціонару, організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму Структура і функції педіатричного стаціонару
- •Особливості санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у педіатричному стаціонарі
- •Функції приймального відділення дитячої лікарні
- •Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
- •Тема 10. Основні заходи догляду за хворими
- •Дітьми в стаціонарі дитячої лікарні
- •Організація харчування дітей першого року життя
- •Та дітей раннього віку
- •Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток
- •Гігієнічні та лікувальні ванни
- •Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку
- •Догляд за дітьми з лихоманкою
- •Переміна натільної та постільної білизни, забезпечення фізіологічних випорожнень
- •Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрологічне дослідження
- •Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
- •Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
- •Зшкребок на ентеробіоз
- •Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення
- •Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила їх застосування у дітей різного віку
- •Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами
- •Методика і техніка подавання зволоженого кисню та користування кисневою подушкою
- •Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей
- •Закон України «Про надання лікувально-профілактичної допомоги» Розділ V. Лікувально-профілактична допомога Стаття 33. Забезпечення лікувально-профілактичною допомогою
- •Стаття 34. Лікуючий лікар
- •Стаття 35. Види лікувально-профілактичної допомоги
- •Стаття 36. Направлення хворих на лікування за кордон
- •Стаття 37. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
- •Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу
- •Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації
- •Стаття 40. Лікарська таємниця
- •Стаття 41. Звільнення від роботи на період хвороби
- •Стаття 42. Загальні умови медичного втручання
- •Стаття 43. Згода на медичне втручання
- •Кримінальний кодекс україни
- •Наказ № 120 від 25 травня 2000 року про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
- •Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження віл-інфекцією Затверджено наказом № 120 Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 р.
- •Пам’ятка для медичних працівників по профілактиці професійного зараження гострими вірусними гепатитами в, с, та сніДом
- •Дії медперсоналу в аварійних ситуаціях, при яких можливе внутрішньо лікарняне інфікування гострими вірусними гепатитами в, с та сніДом
- •Склад аптечки “Антиснід”
- •Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення наказ № 408 методи, засоби та режим передстерілізаційного очищення, дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення
- •Наказ № 720 «Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в лпз (хірургія, реанімація)
- •2. Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
- •Інструкція про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні)
- •1. Загальні положення
- •2. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:
- •3. Організаційні заходи
- •4. Протитуберкульозна вакцинація новонароджених.
- •Протипоказання до вакцинації новонароджених
- •Облікові документи
Догляд за хворими після мастектомії
Досить травматичною операцією є мастектомія в результаті видалення молочної залози і реґіонарних лімфатичних вузлів пахвової, підключичної і позалопаткової областей утвориться великий дефект тканин, перетинаються численні лімфатичні судини, що веде до тривалого виділення ранової рідини. Ці операції звичайно закінчуються дренуванням рани з примусовим відсмоктуванням відокремлюваного вакуум-відсмоктувачем.. Перев'язувальна медсестра повинна стежити за герметичністю системи, відкачувати повітря із ємкості, зливати рідину з нього і фіксувати її кількість. У хворих з незначно розвитим підшкірним жировим шаром кількість рідини, що виділяється, мінімальна, однак систему потрібно тримати протягом 3-5 діб. У хворих з надлишковою масою тіла потрібно користуватися вакуум-відсмоктувачем протягом 5 і навіть 7 діб.
Після видалення дренажів у більшості хворих виникає лімфорея в пахвовій і підключичній областях. У цьому випадку необхідні щоденні пункції з повною евакуацією рідини. Ці пункції звичайно робить лікуючий лікар, однак досвідчена медсестра онкологічної установи також повинна їх виконувати (за узгодженням з лікарем). Техніка цих пункцій наступна. Виконують обробку шкіри в області скупчення рідини спиртом і 3 % спиртовим розчином йоду, потім визначають пальцем центр порожнини, куди і вводять голку, проколюючи лише шкіру. Цю маніпуляцію необхідно проводити з максимальною обережністю, тому що в глибині цієї порожнини проходять незахищені підключичні вена й артерія. Звичайно за результатами першого тижня після операції кількість рідини складає 80-100 мл (у деяких випадках більше). Потім кількість рідини поступово зменшується і звичайно через 3 тижні щоденні пункції можна припинити і перейти лише на туге бинтування.
Тривале перебування хворого в ліжку є змушеним наслідком важкого перебігу багатьох гострих і хронічних захворювань. Тривале лежання або нерухомість хворого не так небезпечні, як це здається на перший погляд. Нерухомість викликає багато дуже серйозних ускладнень. Ці ускладнення істотно погіршують результат основного захворювання, є самі по собі загрозливими захворюваннями, що сприяють інвалідизації хворого. Нижче перераховані основні проблеми, що виникають при тривалому лежанні, і заходи їхньої профілактики При лежанні шкіра піддається значному впливові від тертя об білизну, від здавлювання між тканинами людського тіла (м'язи, кістки й ін.) і поверхнею матраца, від крихт, складок білизни, від поту, сечі і багато чого іншого. У пацієнтів можуть з'явитися попрілості, пролежні, подряпини шкіри, надмірна сухість або вологість шкіри. Шкіра стає більш чуттєвою до температури навколишнього повітря, лежачі хворі часто мерзнуть, погано переносять провітрювання в кімнаті, зміну натільної і постільної білизни. Профілактика складається в частій і регулярній гігієнічній обробці шкіри тіла хворої людини, у підборі теплого, легкого, добре пропускаючого повітря одягу, що не викликає потіння. При лежанні частина судин, особливо в нижніх кінцівках, піддається частковому або повному стисканню. Відсутність активних рухів і м'язових скорочень, у результаті яких кров видавлюється з венозного русла, знижує швидкість кровотоку. Зниженню кровотоку сприяють також паралічі і парези. Це може привести до утворення тромбу в судині. Тромб – це згусток крові, що частково або цілком закупорює просвіт судини. Звичайно тромби утворяться в системі глибоких вен нижніх кінцівок, це може проявлятися болем, набряком і саме головне те, що тромб може відірватися і зі струмом крові дійти до легень і закупорити просвіт легеневих артерій. Нерідко це кінчається для пацієнтів смертю або важкою інвалідністю. Профілактика тромбозу складається в створенні підвищення нижніх кінцівок і бинтуванні ніг еластичними бинтами. Необхідно у випадках, коли немає протипоказань, застосовувати гімнастику для ніг. Особливо ефективні вправи, коли пацієнт у положенні лежачи на спині з піднятими нагору ногами робить кругові рухи на манер їзди не велосипеді. При тривалому лежанні значно слабшає тонус судин. Це приводить до того, що при зміні положення пацієнта, наприклад, з лежачого в напівсидяче або сидяче, у нього може різко знизитися артеріальний тиск. А при спробі пацієнта встати, може статись непритомність. Розвивається так названий ортостатичний колапс. У горизонтальному положенні обсяг легень при вдиханні повітря зменшується, у порівнянні з вертикальним положенням. Відсутність активних рухів і зменшення обсягу легеневої вентиляції приводить до зниження кровотоку і застійним явищам у легеневій тканині. Мокротиння стає в'язким і погано відкашлюється. Воно скопичується і підсилює застійні явища в легенях. Все це приводить до розвитку інфекційно-запального процесу в легеневій системі. Профілактика складається в активних рухах пацієнта в ліжку і проведенні дихальної гімнастики. Відсутність активних рухів при лежанні приводить до зниження тонусу шлунково-кишкового тракту, особливо товстої кишки, що у свою чергу приведе до запорів або важкої дефекації. Лежачі хворі змушені робити дефекацію в незвичайному і скрутному стані, часто в присутності сторонніх осіб. Це сприяє пригніченню позиву на дефекацію. Деякі хворі довільно затримують дефекацію, тому що соромляться звертатися по допомогу до сторонніх осіб. Запори і млявість шлунково-кишкового тракту можуть привести до порушення травлення, що звичайно виражається спочатку в обкладеному язику, неприємному запаху з рота, у відсутності апетиту, легкій нудоті. Розвивається калова інтоксикація. Нерідко запори змінюються проносами. Через кілька місяців лежання шлунково-кишковий тракт стає дуже сприйнятливим до змін дієти і до інфекції, тобто в таких людей швидше виникають порушення травлення, у порівнянні з людиною, що веде активний спосіб життя. Профілактика ускладнень складається у створенні комфортних умов для фізіологічних відправлень, у гімнастиці передньої черевної стінки живота, у дотриманні відповідної дієти. Установлено на досвіді, що відсутність рухів, у результаті яких м'язи скорочуються і розслаблюються, приводить до втрати м'язової маси (атрофії м'язів), і ця втрата може складати при повній нерухомості до 3% від загальної м'язової маси в добу. Це означає, що більше, ніж через місяць постійного нерухомого лежання у пацієнта відбудеться повна атрофія м'язів, і навіть якщо з'явиться можливість рухатися, те без сторонньої допомоги він уже цього зробити не зможе. Профілактика складається в регулярному виконанні комплексу гімнастики, фізичних вправ В результаті тривалого нерухомого стану кінцівок виникають контрактури – обмеження активних і пасивних рухів у суглобах Таке обмеження рухів приводить до важких функціональних розладів, що виражається в тім, що хворий не може пересуватися (якщо в нього уражені колінні або тазостегнові суглоби), обслуговувати себе і працювати (якщо в нього уражені суглоби кісті і ліктя). Утрата м'язової активності тягне за собою обмеження рухливості суглобів. Контрактуру легше попередити, чим вилікувати. Для попередження розвитку контрактур необхідно якомога раніше починати проводити гімнастику у виді активних і пасивних вправ, що стосуються, по можливості, усіх суглобів, особливо тих, котрі знаходяться в малорухомому стані. При цьому варто уникати грубих насильницьких пасивних рухів, що викликають біль і рефлекторний м'язовий спазм. Якщо хворий лежить нерухомо дуже тривалий час і профілактика контрактур не проводиться, то не виключена повна втрата рухливості суглобів за рахунок розвитку котрактур та анкілозу. Тугорухомість суглобів породжує болючий синдром при спробі використовувати суглоб. Хворий починає додатково щадити хворий суглоб і тим самим підсилює його нерухомість. Необхідне сполучення фізичних вправ із прийомом знеболюючих препаратів. При відсутності рухів і фізичних навантажень міцні кістки стають розвивається остеопороз. Відомо, що в трубчастих кістках знаходиться червоний кістковий мозок, у якому утворяться клітини крові, зокрема тромбоцити, що відповідають за згортання крові. При зниженні фізичної активності знижується вироблення тромбоцитів і інших клітин крові.
Тривале горизонтальне положення може викликати зміни в сечостатевої системі, може сприяти утворенню каменів, може виникнути нетримання сечі, Одна зі швидко наступаючих проблем - це безсоння по ночах. Думка про те, щоб удатися до допомоги снотворних, приходить дуже швидко і нерідко реалізується пацієнтом навіть без ради з лікарем або медсестрою. Вживання снотворних, як правило, не дає гарного, глибокого сну.