Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями серця

Передопераційна підготовка хворих з дифузійними дистрофічними змінами міокарду повинна містити в собі оксигенотерапію, вітамінотерапію, корекцію метаболічних процесів у міокарді. Хворим призначається висококалорійна дієта, що містить підвищену кількість вітамінів і білків, зі зменшенням обсягу тваринних жирів, рідин, солі. Метою її є підвищення опору організму. Оксигенотерапію рекомендується проводити в кисневому наметі. Найкращі результати дає вдихання газової суміші, що містить 30-45 % кисню, тривалістю 30-40 хвилин, протягом дня від 4 до 8 разів. Оксигенотерапія приводить до ліквідації гіпоксії міокарду, поліпшує стан серцево-судинної системи.

Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями органів дихання

У передопераційній підготовці при захворюваннях органів дихання основні заходи повинні бути спрямовані на поліпшення функції зовнішнього дихання, на зменшення запального процесу або його ліквідацію, а також на зменшення інтоксикації.

У лікуванні дихальної недостатності особливе місце приділяється оксигенотерапії і дихальній гімнастиці. У комплекс дихальних вправ включаються: 1) вправи на загальне розслаблення; 2) спеціальні вправи для дихання (рух ребер нагору, розширення бічних відділів грудної клітки і дихальні рухи діафрагми); 3) контролювання фаз дихання і фізичного навантаження. Медикаментозна підготовка, спрямована на поліпшення функції дихання, включає призначення відхаркувальних засобів і бронхолітиків.

Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями сечостатевої системи

Для поліпшення функції нирок у першу чергу призначають дієту з обмеженням рідини, солі, тваринних білків (дієта №7), що сприяє зменшенню набряків. Для збільшення діурезу застосовують сечогінні засоби (фуросемід, урегіт, гіпотіазід). Для боротьби з інфекцією санують порожнину рота. Використовують антибактеріальні засоби.

Передопераційна підготовка хворих на цукровий діабет

При невеликих хірургічних втручаннях у хворих компенсованими формами захворювання необхідності в зміні звичайного режиму лікування, як правило, немає. При декомпенсації перед операцією необхідно коригувати процеси обміну і налагодити інсулінотерапію. При підготовці до планової операції великого обсягу необхідно домогтися повної компенсації діабету. У день операції хворим компенсованими формами захворювання варто ввести лише половину необхідної дози інсуліну. Хворих, які одержують пероральні протидіабетичні препарати (за винятком тих, кому має бути проведена невелика операція), треба перевести на лікування інсуліном. Пероральні препарати знову призначають після загоєння операційних ран. У післяопераційний період медична сестра повинна регулярно відправляти на аналіз мочу і за призначенням лікаря – кров хворого діабетом, для своєчасної ліквідації небезпечних ускладнень.

При лікуванні хворих цукровим діабетом треба прагнути до створення спокійної обстановки, тому що несприятливі психологічні ситуації можуть приводити до декомпенсації діабету. При особливих, що травмують хворого, психічних ситуаціях застосовують транквілізатори.

При діабеті підвищена потреба в аскорбіновій кислоті і вітамінах комплексу В, нерідко розвиваються гіповітамінози, тому показано широке профілактичне застосування цих вітамінів.

Початкові явища гіпоглікемії легко усуваються прийомом вуглеводів (булка, печиво, цукор). При гіпоглікемічній комі необхідно внутрішньовенно ввести 50 мл 40 % розчину глюкози (при відсутності ефекту — повторно).

Звичайно операції проводять натще. Напередодні хворі одержують легку вечерю. Очисну клізму напередодні ставлять усім хворим при відсутності протипоказань. Увечері перед операцією хворий приймає ванну, йому змінюють постільну і натільну білизну. Про зміни стану хворих, замічених сестрою, варто докласти лікареві; планові операції доцільно відкласти при менструації, навіть при невеликому підйомі температури, легкій застуді, появі гнояка на шкірі і т.п.

Передопераційна підготовка хворих до операцій на черевній стінці та черевній порожнині