Профілактика ускладнень на органах дихання в післяопераційний період

Важливим для попередження легеневих ускладнень є захист хворого від охолодження під час доставки з операційної в палату. Його потрібно укрити, укутати, тому що в операційній температура повітря вище, ніж у коридорах, а при транспортуванні можливий вплив протягів.

Для профілактики ускладнень з боку органів дихання необхідно прийняти активні заходи для поліпшення дихального процесу: поставити банки на груди, спину. Відразу ж після пробудження від наркозу потрібно змусити хворого періодично робити глибокі вдихи і видихи, рухи верхніх і нижніх кінцівок. Медична сестра повинна терпляче роз'ясняти пацієнтові необхідність і безпеку глибокого дихання. Хворим пропонують надувати гумові кулі, відкашлюватись. При кашлі хворий повинен покласти руку на область рани і, дотримуючи її, зігнути коліна. Введення наркотичних і болезаспокійливих засобів має велике значення для посилення глибини дихання. З метою поліпшення кровообігу і попередження післяопераційних легеневих ускладнень хворому призначають камфорну олію по 2-3 мл до 3-4 разів на добу (обов'язково в підігрітому виді). У палаті для важких післяопераційних хворих постійно повинні бути: забезпечена подача кисню, відсмоктувач.

Догляд за хворим після операції на щитоподібній залозі

Хворі, оперовані з приводу тиреотоксичного зобу, особливо неврівноважені, і в післяопераційний період їх потрібно забезпечити відсутність психоемоційної напруги. Найбільш зручним положенням після операції на щитоподібній залозі є напівсидячи з трохи нахиленою вперед головою. Чергова сестра спостерігає за загальним станом хворого, кольором шкірних покровів, частотою, наповненням і ритмом пульсу, показниками артеріального тиску, станом пов'язки. Сестра, яка доглядає за пацієнтом, оперованим із приводу тиреотоксичного зобу, повинна мати напоготові прокип'ячені шприци і необхідні медикаменти: камфору, кордіамін, строфантин, глюкозу, гідрокортизон, стерильну систему для внутрішньовенного і підшкірного введення препаратів, переливання крові, балон з киснем. Шкіра хворих тиреотоксичним зобом ніжна, тонка, і нерідко після операції виникає роздратування її від змазування йодом, клеолом. У таких випадках добре змазувати шкіру вазеліном і іншими індиферентними мазями.

У найближчі години після операції у хворого може розвитися стан гострого тиреотоксикозу, що виявляється наростаючим занепокоєнням, почервонінням обличчя, посиленням тремтіння рук, тіла, частим пульсу, іноді аритмією, підвищенням температури. Сестра негайно сповіщає про це лікареві й активно включається в надання допомоги. Іноді у таких хворих після операції виникають хворобливі судороги кінцівок, обличчя. Вони з'являються в результаті травми або видалення паращитоподібних залоз, що регулюють обмін кальцію. Призначають внутрішньовенне введення хлористого кальцію (10 мл 10 % розчину 2—3 рази в день). Одночасно призначають розчин хлористого кальцію усередину по столовій ложці 3—4 рази в день Важливо фіксувати увагу на звучності голосу: осиплість — ознака операційної травми зворотного нерву.