Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку

Пролежні – це дистрофічні або виразково-некротичні зміни м'яких тканин (шкіри і підшкірної клітковини), які виникають у місцях, які піддаються постійному або тривалому тиску. Частіше пролежні виникають в ослаблених дітей, які знаходяться на суворому ліжковому режимі в ділянці хрестцю, лопаток, ліктів, п'ят, де м'які тканини здавлюються між поверхнею ліжка і кістковим виступом.

Утворенню пролежнів сприяє поганий догляд за шкірою, незручне ліжко, несвоєчасне перестилання постільної білизни, що приводить до порушення кровообігу в шкірі. У дітей грудного віку пролежні виникають найчастіше в разі важких порушень нервової системи. В утворенні пролежнів має місце певна послідовність. Спочатку з'являється блідість шкіри, яка пізніше змінюється почервонінням, набряком і відшаровуванням епідермісу. Виникнення пухирців і некрозу шкіри свідчить про більш виражені місцеві порушення і може бути наслідком недооцінки медичним персоналом первинних симптомів пролежнів. У важких випадках омертвінню піддаються не тільки м'які тканини, але навіть надкісниця і поверхневий шар кісткової тканини. Швидке приєднання інфекції може призводити до сепсису.

Профілактичними заходами, направленими на попередження пролежнів, є: перевертання хворої дитини на бік (якщо дозволяє її стан), щоденне неодноразове струшування крихт, усунення складок на натільній і постільній білизні, протирання шкіри дезинфікуючими засобами (розчин спирту з теплою водою, розчин столового оцту (1 ст. л. на 300 мл води), камфорний спирт та ін.); можливо протирання теплою водою. Протирають шкіру за вухами, шию, спину, область сідниць, передню частину грудної клітки, пахвові і пахові складки, складки на руках і ногах. Потім витирають шкіру насухо, в тому ж порядку. Після кожного акту дефекації та сечовипускання хворого обов’язково підмивають.

Тяжкохворим, які тривалий час знаходяться в ліжку, слід підкладати спеціальні пристосування для зменшення тиску на найбільш уразливі щодо появи пролежнів ділянки тіла, наприклад гумовий (надувний) круг, обгорнутий пелюшкою. Використовують спеціальні надувні матраци – „аеропаги” з гофрованою поверхнею і подаванням повітря через спеціальні отвори. Гумовий круг підкладають так, щоб хрестець знаходився в просвіті круга. Якщо з'являється гіперемія шкіри, цю ділянку обережно розтирають м’яким сухим рушником або ватним тампоном для покращення місцевого кровообігу, використовують ультрафіолетове опромінювання уражених ділянок шкіри. Шкірні покрови в місцях мацерації обмивають холодною водою з дитячим милом і протирають спиртом, а потім припудрюють тальком.

При появі пухирів їх обробляють 1% спиртовим розчином брильянтового зеленого, потім накладають суху пов'язку. При наявності некрозу лікар видаляє тканини, що омертвіли, промиває уражену ділянку дезінфікуючими розчинами (3% розчин перекису водню, розчин фурациліну 1:5000 тощо); на рану накладаються лікувальні мазі і рана закривається стерильною серветкою. Надалі 2-3 рази на день медична сестра змінює пов'язку і повідомляє лікаря про стан рани.