Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування:

1. Раціональне харчування має за мету служити на користь покращання стану хворого та його одужання, впливати на причину захворювання та механізм розвитку хвороби ( стан хворого гіпертонічною хворобою може погіршити прийом багатої кількості кухонної солі; хворого з важкою нирковою недостатністю годування його м’ясним бульйоном тощо).

2. Диференційоване харчування з виділенням групового харчування (призначення одної з 15 офіційних дієт) та індивідуальні дієти (дієти, які призначає лікар, виходячи з характеру захворювання та специфіки стану хворого).

Основні принципи індивідуальної дієти:

1. Принцип оберігання

2. Принцип коригування

3. Принцип заміщення

Принцип оберігання хворої системи або органа пацієнта. Виділяють фізичне оберігання – це дотримання температурного режиму страв: холодних – 10-15⁰ С (небезпека кровотечі з органів травлення) або гарячих страв – 55-65⁰ С (хворим з гарячкою); механічне оберігання – певне механічне подрібнення страв, певна кулінарна обробка (загострення виразкової хвороби, запалення підшлункової залози, хворим з атонією кишок показана більш груба, багата на клітковину їжа); хімічне оберігання з метою: а) зменшення хімічного подразнення запаленої слизової оболонки травного каналу або при наявності ерозії та виразок; б) зменшення або збільшення секреторної функції травних залоз; в) зменшення або збільшення моторної функції шлунка або кишок.

Запам’ятайте! Тривале оберігання може призвести до негативних наслідків: зниження функцій хворого органу, розвитку авітамінозу, виникнення звичайних закрепів тощо.

Тому спеціальну дієту необхідно призначати тільки у період гострого захворювання або при загостренні хронічного, а переходити від спеціальної дієти до звичайної слід поступово (наприклад 1а — 1б — 1).

Принцип коригування передбачає а) збалансоване харчування щодо білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, введення рідини; б) врахування енергетичної цінності харчового раціону залежно від виду захворювання, загального стану хворого та його фізичної активності; в) дотримання певного режиму харчування; г) естетичне оформлення страв, створення спокійного оточення під час годування.

Принцип заміщення означає, що при необхідності хворому вводять ті речовини, яких в організмі бракує, що стало причиною виникнення захворювання (харчові білки хворим з тривалим голодуванням; продукти, багаті на вітаміни при авітамінозі).

Дієтичні столи та індивідуальні дієти

В Україні офіційно прийнято 15 дієтичних столів, що диференційовані за основними нозологічними формами та варіантами їх перебігу з урахуванням виду, стадії захворювання (загострення чи ремісія), ступеня компенсації (компенсована чи некомпенсована стадія хвороби).

Дієта № 1 (основна)

Показання до застосування: гострі захворювання відділів травного каналу, які тривають протягом 1-3 міс., або хронічні захворювання, що загострилися: езофагіт, гастрит з підвищеною або нормальною кислотністю, дуоденіт, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі помірного загострення.

Мета призначення. Сприяння загоюванню виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, ліквідації запальних процесів у верхніх відділах травного каналу.

Виключаються страви, що довго затримуються в шлунку та подразнюють його (тваринні жири, рослинна клітковина), стимулятори шлункової секреції, гострі страви, прянощі, міцні бульйони, гриби, бобові, кава, шоколад, какао.

Обмежуються: кухонна сіль, молочнокислі продукти.

Режим харчування. Дієта передбачає харчування 6-7 разів на добу через кожні 2-3 год. дробленими порціями. Більша кількість їжі припадає на 1-й, 2-й сніданок та обід. Страви повинні бути механічно подрібненими, вареними, протертими, пареними.

Рекомендовані продукти харчування та страви: слизисті супи з круп (вівсяної, гречаної, рисової, манної), молоко, вершки, свіжа нежирна сметана, яловичі, телячі, рибні парові котлети, тефтелі, протерті каші, варені яйця, киселі з ягід та фруктів, розведені соки з них, хліб білий учорашньої випічки.