Застосування гіпертонічної клізми:
Підготуйте психологічно хворого.
Підігрійте 150-200 мл 10% розчину натрію хлориду або 25% розчин магнію сульфату.
Одягніть фартух із пластикату і гумові рукавички.
За допомогою гумового балону або шприца Жане і газовідвідної трубки введіть гіпертонічний розчин у пряму кишку.
Запропонуйте хворому затримати акт дефекації на 20-30 хвилин.
Емульсійна клізма
Показання для застосування емульсійної клізми – запорах у важкохворих.
Застосування емульсійної клізми:
1 столову ложки ромашки залийте однією склянкою крутого кип’ятку, настійте 15-20 хвилин і процідіть.
До настою ромашки добавте жовток одного яйця, чайну ложку натрію гідрокарбонату і 2 столові ложки вазелінової олії або гліцерину.
Суміш наберіть у шприц Жане або гумовий балон і введіть у пряму кишку.
Опорожнення кишечника настане через 15-20 хвилин.
Запам’ятайте! Медична сестра повинна: прослідкувати за дією клізми: в разі виникнення болю повідомити лікаря; в кінці процедури здійснити важкохворому туалет шкіри навколо заднього проходу і в ділянці промежини.
Сифонні клізми
Сифонні клізми застосовують із лікувальною метою при різних отруєннях, інтоксикації продуктами обміну речовин (наприклад, при хронічній нирковій недостатності), при динамічній і механічній кишковій непрохідності (в останньому випадку як передопераційна підготовка), а також при неефективності очисних клізм; іноді використовують і для діагностики кишкової непрохідності (відсутність у промивних водах пухирців газу й калових мас служить одним з її симптомів). Крім загальних протипоказань, застосування сифонних клізм при кишковій непрохідності протипоказано при підозрі на тромбоз або емболію посудин брижі.
При постановці сифонної клізми використовують більшу лійку ємністю 0,5-2 л, а також гумову трубку довжиною 1-1,5 м з діаметром не менш 1 див, з'єднану із гнучким гумовим наконечником або гумової кишкової трубкою довжиною 20-30 см. Замість кишкової трубки й гнучкого гумового наконечника можна скористатися товстим шлунковим зондом. Гнучкий кінець гумової кишкової трубки або товстого шлункового зонда, змазаний вазеліном, уводять через пряму кишку на глибину 20-30 см. Дія сифонної клізми, так само як і промивання шлунка, засновано на принципі сполучених посудин. Приєднавши лійку до зовнішнього кінця трубки, неї втримують у трохи похилому положенні трохи вище рівня таза пацієнта й заповнюють рідиною для промивання - чистою кип'яченою водою, слабким розчином перманганату калію, 2 % розчином гідрокарбонату натрію. Лійку піднімають нагору приблизно на 50 см вище рівня тіла, після чого рідини починає надходити в кишечник. Як тільки рідина в лійці дійде до її звуження, лійку опускають нижче рівня тіла хворого, і вона починає заповнюватися вступника назад з кишечника рідиною разом з пухирцями газу й калових мас. Перевернувши лійку й виливши вміст, процедуру промивання знову повторюють доти, поки з кишечника в лійку не будуть надходити чисті промивні води. Звичайно на одну сифонну клізму потрібно 10-12 л рідини.
Механізм дії сифонної клізми. Сифонний метод промивання кишечника заснований на використанні принципу сполучених судин: один з них є кишечник, а другий – лійка на зовнішньому кінці гумової трубки. Сифонна клізма не тільки механічно вимиває кал, спорожняє кишечник від газів, вимиває продукти гниття й шумування, вона справляє подразнюючу дію на стінку кишечника, збуджуючи перистальтику.
Оснащення: товстий гумовий або поліетиленовий зонд, скляний перехідник, трубка гумова довжиною до 1,5 м і діаметром 1–1,5 см, лійка скляна або пластмасова ємкістю 1-1,5л., 10-12л теплої кип’яченої води, або блідо-рожевого розчину калію перманганату або 2% розчину натрію гідрокарбонату, таз або відро для промивних вод, кухоль, клейонка, фартух із пластикату, гумові рукавички, вазелін, кушетка.
Послідовність дій при виконанні сифонної клізми
Положення і підготовка хворого
Врахуйте, що сифонна клізма – це тяжка процедура для ослабленого хворого. Тому потурбуйтесь, щоб голова хворого лежала на подушці, верхню частину тіла пацієнта прикрийте ковдрою, при необхідності обкладіть хворого грілками і слідкуйте, щоб у ході виконання процедури він не промок.
Хворого положіть на край кушетки на лівий бік із зігнутими в колінах і підведеними до живота ногами або на спину.
Під таз підстеліть клейонку.
Біля кушетки поставте таз або відро для зливання промивних вод, відро з водою та кухоль
Рис. 4.8. Введення гумового зонда в пряму кишку
Одягніть фартух із пластикату і гумові рукавички.
Сліпий кінець гумового зонда змажте вазеліном і введіть зонд у пряму кишку на глибину 20-30 см. Прослідкуйте, щоб зонд не звернувся в ампулі прямої кишки, контролюючи положення зонда при необхідності пальцем.
Приєднайте наконечник, гумову трубку і лійку.
Методика промивання кишечника (мал. 4.8):
Тримаючи лійку на рівні тіла хворого в нахиленому положенні, поступово наповніть її рідиною.
Підніміть лійку над хворим на висоту 1-1,5 м. при цьому вода переходить із системи в кишку.
Як тільки рівень води досягне звуженої частини лійки, останню опустіть над тазом, не перевертаючи її до тих пір, поки вода з кишечника не заповнить лійку. При такому положенні добре видні пухирці газу і шматочки калу.
Вміст лійки злийте в таз і повторно наповніть лійку водою. Дія сифонної клізми спочатку проявляється помутнінням, каловим забарвленням води, поступанням в лійку газів, потім шматочків калу, що свідчить про ефективність клізми.
Процедуру повторюйте до тих пір, поки з кишечника не припиниться відходження газів і калу.
Закінчуючи процедуру сифонної клізми, ще раз промийте кишечник, від’єднайте скляний наконечник, гумову трубку і лійку, а гумовий зонд залиште в кишечнику на 15-20 хвилин, опустіть кінець зонда в таз, щоб стекли залишки рідини з кишечника і вийшли гази.
Поступово витягніть гумовий зонд із кишечника.
Здійсніть туалет шкіри навколо анального отвору і промежини.
Перевезіть хворого в палату, перекладіть його в ліжко і тепло закутайте, при необхідності зігрійте за допомогою грілок.