- •О.М. Ковальова, в.М. Лісовий,
- •Морально-етичні та деонтологічні заходи формування медичного фахівця
- •Основні професійні обов’язки медичного персоналу по догляду в стаціонарних відділеннях лікарні
- •Принципи фахової субординації в системі лікар–медична сестра–молодший медичний персонал
- •Типи лікувально-профілактичних закладів
- •Терапевтичний стаціонар
- •Відносно до осіб, які контактували із джерелом інфекції:
- •Основні функції приймального відділення:
- •Структура приймального відділення терапевтичного стаціонару
- •Документація, що заповнюється у приймальному відділенні:
- •Організація надходження хворих до стаціонару
- •Послідовність дій при прийомі хворих у стаціонар. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару
- •Обов’язки медичної сестри
- •Проведення антропометричних досліджень
- •Надання невідкладної допомоги хворим у приймальному відділенні
- •Санітарна обробка хворих
- •Порядок проведення санітарної обробки хворого:
- •Стрижка, гоління волосся
- •Правила роботи при проведенні протипедикульозних обробок:
- •Санітарна обробка хворих із педикульозом
- •При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи:
- •Дезінсекційні заходи боротьби з педикульозом:
- •Транспортування хворих у профільне відділення
- •Правила перенесення хворого на носилках:
- •Правила перекладання хворого з носилок у ліжко
- •Правила транспортування хворого на кріслі-каталці
- •Особливості транспортування хворих із різними захворюваннями внутрішніх органів
- •Терапевтичне відділення
- •Процедурні кабінети:
- •Штати терапевтичного відділення
- •Санітарно-протиепідемічний режим терапевтичного відділення
- •Послідовність дій при виконанні санітарно-гігієнічного режиму
- •Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
- •Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
- •Хімічний метод власне дезінфекції:
- •Методи контролю якості дезінфекції:
- •Вологе прибирання приміщень відділення
- •Дезінфекція предметів медичного призначення, приміщень в лікувально-профілактичних закладах
- •Тема 2. Оцінка стану хворого й основних параметрів його життєдіяльності. Розпит і загальний огляд хворого Значення розпиту хворого в діагностичному процесі
- •Правила проведення розпиту хворого
- •Температура тіла, правила її виміру й реєстрації
- •Класифікація лихоманок за етіологією:
- •1 2 3 4 5
- •Догляд за хворими з лихоманкою
- •Визначення основних показників гемодинаміки й дихання
- •Кровотеча та основні правила її зупинки
- •Спостереження за диханням хворого
- •Тема 3. «застосування основних видів лікарських засобів та найпростіші методи фізичної терапії»
- •Класифікація лікарських препаратів
- •Виписування, зберігання та облік ліків
- •Внутрішнє застосування ліків
- •Правила роздавання ліків хворим
- •Зовнішнє застосування лікарських препаратів Застосування лікарських препаратів через шкіру
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей
- •А) закапування крапель в очі:
- •Б) закладання очної мазі:
- •В) засипання порошку в очі:
- •Закапування крапель у вуха
- •Закапування крапель у ніс
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Парентеральне введення лікарських препаратів
- •Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом’язові ін’єкції
- •Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій
- •Техніка підшкірних ін’єкцій
- •Особливості введення препаратів інсуліну
- •Особливості введення олійних розчинів
- •В. Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій
- •Внутрішньовенні маніпуляції
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій)
- •Від’єднання системи
- •Профілактика сніДу при роботі з кров’ю
- •Основні фізіотерапевтичні процедури
- •Гірчичники
- •Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок
- •Компреси
- •Міхур з льодом
- •Світлолікування
- •Інфрачервоні промені (ічп)
- •Ультрафіолетове опромінення (уфп)
- •Гідролікування
- •Тема 4. «загальний і спеціальний догляд за важкохворими і агонуючими» Догляд за важкохворими
- •Особиста гігієна важкохворих Ліжко хворого
- •Зміна постільної та натільної білизни важкохворим
- •Догляд за шкірою важкохворого
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Використання газовивідної трубки
- •Застосування клізм
- •Очисна клізма
- •Застосування послаблюючих клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна). Олійна клізма
- •Застосування олійної клізми:
- •Гіпертонічна клізма
- •Застосування гіпертонічної клізми:
- •Емульсійна клізма
- •Застосування емульсійної клізми:
- •Сифонні клізми
- •Медикаментозні клізми
- •Введення лікувальних розчинів об’ємом 1-2 л
- •Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами:
- •Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування:
- •Основні принципи індивідуальної дієти:
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Дієта 1а
- •Дієта № 1б
- •Дієта № 2
- •Дієта № 3
- •Дієта № 4
- •Дієта №4б
- •Дієта № 5
- •Дієта № 5а
- •Дієта № 6
- •Дієта № 7
- •Дієта № 7а
- •Дієта № 8
- •Дієта № 9
- •Дієта №10
- •Дієта № 10а
- •Дієта № 10с
- •Дієта № 11
- •Дієта № 12
- •Дієта № 13
- •Дієта № 14
- •Дієта № 15
- •Індивідуальні дієти
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Годування важкохворих
- •Як напоїти важкохворого
- •Перелік сумішей, які використовують для харчування хворих через зонд
- •Введення шлункового зонда хворому в непритомному стані:
- •Парентеральне живлення хворих
- •Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
- •Введення сольових розчинів, вітамінів.
- •Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
- •Поняття про реанімацію
- •Основні ознаки клінічної смерті:
- •Комплекс невідкладних заходів (реанімація)
- •Біологічна смерть
- •Тема 5. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Основні принципи медичної етики і деонтології в хірургічній клініці
- •Організація роботи прийомного відділення хірургічного стаціонару
- •Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією в прийомному відділенні Особливості проведення антропометрії і термометрії хворого з гострою хірургічною патологією
- •Транспортування хворого з гострою хірургічною патологією у відділення й операційну
- •Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
- •Тема 6. «асептика та антисептика» Поняття про хірургічну інфекцію
- •Емпіричний період
- •Долістеровська антисептика xiх сторіччя
- •Виникнення асептики
- •«Чиста» і гнійна перев'язувальні
- •Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією
- •Основні антисептичні засоби
- •Фізична антисептика
- •Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією
- •Структура операційного блоку і підтримка санітарно-гігієнічного режиму в операційній
- •Організація різних видів прибирання в операційній
- •Стерилізація перев'язочного матеріалу, операційної білизни халатів
- •Стерилізація інструментів
- •Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •Основні методи стерилізації шовного матеріалу
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Засоби і методи обробк операційного поля. Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Тема 7. «хірургічні маніпуляції і хірургічна операція, догляд за оперованими хворими» Поняття про хірургічну маніпуляцію і хірургічну операцію
- •Основні види оперативних втручань
- •Пункція плевральної порожнини
- •Проколи черевної стінки (парацентез)
- •Види хірургічного інструментарію
- •1. Інструменти, що роз'єднують тканини
- •2. Інструменти, що захоплюють тканини
- •3. Інструменти, що проколюють тканини
- •4. Інструменти, що розсовують і відтискують тканини
- •5. Інструменти для зондування
- •6. Допоміжні інструменти
- •7. Інструменти механізовані
- •Поняття про основні види хірургічних швів
- •Підготовка до операції
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями серця
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями органів дихання
- •Передопераційна підготовка хворих на цукровий діабет
- •Підготовка до операції з приводу черевної грижі
- •Підготовка до операції на шлунку
- •Підготовка до операції на жовчних шляхах і печінці
- •Підготовка до операцій на прямій кишці й в області заднього проходу (операції з приводу геморою, анальних тріщин, нориць)
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на грудній клітці та грудній порожнині
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на кінцівках
- •Передопераційна підготовка хворих до урологічних операцій
- •Передопераційна підготовка хворих похилого та старечого віку
- •Підготовка до екстрених операцій
- •Післяопераційний догляд
- •Догляд і спостереження за хворим після місцевої анестезії
- •Догляд і спостереження за хворим після загального наркозу
- •Профілактика ускладнень на органах дихання в післяопераційний період
- •Догляд за хворим після операції на щитоподібній залозі
- •Догляд за хворим після операцій на органах грудної клітки
- •Догляд за хворим після операції на органах черевної порожнини
- •Догляд за хворим після операцій на шлунку
- •Догляд за хворими з гастростомою
- •Догляд за хворим після операцій на товстому кишечнику
- •Догляд за хворими з кишковими норицями
- •Догляд за шкірою навколо кишкової нориці
- •Догляд за хворим після операцій на задньому проході і прямій кишці
- •Догляд за хворим після операцій на жовчних шляхах
- •Догляд за хворими після операцій на гортані (догляд за трахеостомою)
- •Особливості догляду за онкологічними хворими
- •Санітарно-гігієнічні заходи в онкологічному відділенні
- •Догляд за хворими з колостомами та двоствольним анусом
- •Догляд за хворими після мастектомії
- •Гідність пацієнта
- •Тема 8. Особливості деонтології в роботі медичних працівників з дітьми та їх родичами Основи медичної деонтології при роботі в педіатричному стаціонарі
- •Моральна та правова відповідальність молодого фахівця перед суспільством
- •Основні функціональні обов’язки молодшого медичного персоналу в поліклінічних та стаціонарних відділеннях педіатричного профілю
- •Основні правила спілкування з хворою дитиною та її родичами
- •Особливості організації догляду за хворою дитиною та забезпечення її фізіологічних потреб в залежності від віку
- •Фізіологічні та психологічні особливості дітей різного віку
- •Тема 9: структура та функції педіатричного стаціонару, організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму Структура і функції педіатричного стаціонару
- •Особливості санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у педіатричному стаціонарі
- •Функції приймального відділення дитячої лікарні
- •Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
- •Тема 10. Основні заходи догляду за хворими
- •Дітьми в стаціонарі дитячої лікарні
- •Організація харчування дітей першого року життя
- •Та дітей раннього віку
- •Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток
- •Гігієнічні та лікувальні ванни
- •Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку
- •Догляд за дітьми з лихоманкою
- •Переміна натільної та постільної білизни, забезпечення фізіологічних випорожнень
- •Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрологічне дослідження
- •Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
- •Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
- •Зшкребок на ентеробіоз
- •Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення
- •Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила їх застосування у дітей різного віку
- •Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами
- •Методика і техніка подавання зволоженого кисню та користування кисневою подушкою
- •Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей
- •Закон України «Про надання лікувально-профілактичної допомоги» Розділ V. Лікувально-профілактична допомога Стаття 33. Забезпечення лікувально-профілактичною допомогою
- •Стаття 34. Лікуючий лікар
- •Стаття 35. Види лікувально-профілактичної допомоги
- •Стаття 36. Направлення хворих на лікування за кордон
- •Стаття 37. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
- •Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу
- •Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації
- •Стаття 40. Лікарська таємниця
- •Стаття 41. Звільнення від роботи на період хвороби
- •Стаття 42. Загальні умови медичного втручання
- •Стаття 43. Згода на медичне втручання
- •Кримінальний кодекс україни
- •Наказ № 120 від 25 травня 2000 року про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
- •Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження віл-інфекцією Затверджено наказом № 120 Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 р.
- •Пам’ятка для медичних працівників по профілактиці професійного зараження гострими вірусними гепатитами в, с, та сніДом
- •Дії медперсоналу в аварійних ситуаціях, при яких можливе внутрішньо лікарняне інфікування гострими вірусними гепатитами в, с та сніДом
- •Склад аптечки “Антиснід”
- •Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення наказ № 408 методи, засоби та режим передстерілізаційного очищення, дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення
- •Наказ № 720 «Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в лпз (хірургія, реанімація)
- •2. Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
- •Інструкція про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні)
- •1. Загальні положення
- •2. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:
- •3. Організаційні заходи
- •4. Протитуберкульозна вакцинація новонароджених.
- •Протипоказання до вакцинації новонароджених
- •Облікові документи
Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрологічне дослідження
Проведення дослідження калу на наявність гельмінтів дітям у стаціонарі є обов’язковим. Це сприяє своєчасному виявленню збудників глистяної інвазії і попереджує її розповсюдження.
Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
Кал збирається в чистий скляний або пластмасовий контейнер. Для дослідження беруться фрагменти калу з 2-3 місць всієї калової маси.
При дослідженні калу оцінюються показники макроскопічного та мікроскопічного досліджень. При макроскопічному дослідженні оцінюються форма, консистенція, колір, запах, наявність крові й слизу; при мікроскопічному – наявність сполучної тканини, м’язових волокон, нейтрального жиру, жирних кислот, мил, неперетравленої клітковини, лейкоцитів, еритроцитів, епітелію, яєць глистів та простіших. Для якісного проведення копрологічного дослідження час від взяття аналізу до проведення дослідження не повинен бути більш ніж 8-12 годин.
З метою виявлення яєць гельмінтів дослідження калу рекомендується проводити тричі з інтервалом в 1-2 дні.
Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
Даний аналіз призначається для визначення прихованой кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.
Кал збирається в чистий посуд. Реакція Грегерсена є високочутливою і стає позитивною вже при втраті через шлунково-кишковий тракт крові об'ємом 2-5 мл. У той же час, навіть у фізіологічних умовах щодня з калом може втрачатися від 0,5 до 1 мл крові; крім того, бензидинова проба дає позитивний результат при вживанні в їжу продуктів, що містять кров. Таким чином, для правильної оцінки результатів реакції Грегерсена необхідно проведення спеціальної попередньої підготовки хворих: протягом трьох днів з раціону виключаються м'ясні, рибні продукти, а також зелені частини рослин. Ці речовини можуть каталізувати реакції, які застосовуються при виявленні в калі крові. Слід пом‘ятати, що реакція Грегерсена може бути позитивною й при ураженнях ротової порожнини, які супровождуються кровоточівостю.
Зшкребок на ентеробіоз
Це дослідження проводиться з метою виявлення яєць гостриків. При потраплянні дитини у стаціонар це обстеження є обов‘язковим.
Вранці (не підмиваючи дитину!), спеціальною паличкою з ватою на кінці, змоченою у фізіологічному розчині, променевоподібними рухами слід провести навколо анусу (перианальні складки). Це місця відкладання гостриками яєць. Після взяття зсшкребка паличка з тампоном занурюється в пробірку з ізотонічним розчином натрію хлориду. Можна використовувати спеціальну липучу смужку, яку прикладають на цю ж саму (перианальну) ділянку. Ця маніпуляція обов’язково проводиться в гумових рукавичках, які потім знезаражуються в 3% розчині хлораміну або в 0,2% розчині хлорантоїну.
Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення
Клінічне дослідження сечі проводиться всім дітям, які знаходяться на стаціонарному лікуванні. Це дозволяє своєчасно поставити діагноз хворій дитині, а також діагностувати ускладнення з боку сечової системи, яке може виникнути внаслідок основного захворювання або лікування.
Перед проведенням збору сечі дитині обов’язково проводиться ретельний туалет зовнішніх статевих органів (ввечері та зранку).
Методика сбору сечі на загальний (клінічний) аналіз.
Уся ранкова сеча збірається у чистий, завчасно приготований медперсоналом посуд ємністю від 100 до 300 мл. Посуд повинен бути маркірованим, де вказується дата, віділення, ПІБ, вік, діагноз дитини. Дітям, які не контролюють фізіологічні відправлення (перши роки життя або важкий стан) сечу збірають у спеціальний одноразовий сечоприймальник.
Взяття сечі для дослідження за методикою Нечипоренка
За допомогою цього метода визначається кількість лейкоцитів, еритроцитів і циліндрів в 1 мл сечі.
Правила збору: у чисту склянку збирається не менше 10 мл сечі із середньої порції першого ранкового сечовипускання. У періоді грудного віку середню порцію зібрати вкрай важко, тому, при даному дослідженні якомога ретельніше здійснюють туалет дитини, а сеча збирається за допомогою спеціального сечозбірнику (окремо призначеного для хлопчиків та дівчаток). Сеча повинна бути доставлена у лабораторію протягом однієї години після сечовипускання.
Взяття сечі для дослідження за методикою Аддіс-Каковського. Цим методом визначається кількість лейкоцитів і еритроцитів, (циліндрів) в добовій кількості сечі.
Правила збору:
напередодні дитина повинна приймати більше білкової їжі, менше рідини і не пити в нічний час;
увечері перед сном необхідно відзначити час останнього сечовипускання;
протягом 12 годин необхідно збирати сечу в одну посудину (в лабораторії буде зроблений перерахунок на 24 години);
вимірюють увесь об’єм сечі і доставляють в лабораторію 100-200 мл.
Нормативні дані:
лейкоцити – не більше 2 000 000;
еритроцити – не більше 1 000 000;
циліндри гіалінові – не більше 20 000.
Взяття сечі для дослідження за методикою Зимницького
Цей метод визначає функціональну здатність нирок. Проба Зимницького дозволяє судити про спроможність нирок концентрувати сечу (максимальна питома вага), здатність до осмотичного розведення (мінімальна питома вага), ритмічну діяльність нирок протягом доби, адаптаційні здібності нирок хворої дитини.
Правила збору: перше сечовипускання (звичайно о 6.00 год.) не збирається, дитина вільно мочиться в унітаз або горщик, але цю порцію сечі можна використовувати для інших необхідних лабораторних аналізів, що прискорить обстеження. Потім, починаючи з 9 годин, через кожні 3 години дитина мочиться щоразу по черзі в одну з окремих чистих посудин, які пронумеровані відповідно часу сечовипускання. Протягом дня дитина отримує звичайне харчування. Якщо в дитини виникає потреба в сечовипусканні в проміжку між зазначеним часом, вона повинна випустити сечу в наступний посуд, а потім, у час сечовипускання, що наступив, хворому потрібно знову запропонувати випустити сечу в цю ж посудину. Якщо протягом якогось часу в дитини не було сечовипускання, посуд залишається порожнім. О шостій ранку наступної доби збирається остання порція. Посудини, в тому числі і порожні, доставляють в лабораторію після збору всіх 8 порцій.
При оцінці результатів враховують:
кількість виділеної сечі за добу;
співвідношення денного (с 6 до 18 год.) і нічного (с 18 до 6 год.). В нормі воно становить 2:1;
показники питомої ваги та їх коливання протягом доби. В нормі різниця між максимальним і мінімальним показником повинна бути не менше 7.
Протипоказань до проведення цієї проби немає.