2. Якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди.

Фізична особа, яка позувала авторові фотографії, іншого художнього твору за плату, а після її смерті — її діти та вдова (вдівець), батьки, брати та сестри можуть вимагати припинення публічного показу, відтворення чи розповсюджен­ня фотографії, іншого художнього твору за умови відшкодування автору або іншій особі пов'язаних із цим збитків.

3. Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інте­ ресів інших осіб.

1. Норми ст. 308 ЦК врегульовують порядок охорони інтересів фізичної осо­би, яка зображена на фотографіях та в інших художніх творах. Зміст коментова­ної статті доволі близький до змісту ст. 307 ЦК, оскільки вона також спрямована на повну, всебічну охорону інтересів фізичної особи, зовнішнє зображення якої фіксується на матеріальному носієві. Відмінність між наведеними видами охо­рони інтересів фізичної особи полягає, насамперед, у тому, що в осіб, які здійсню­ють фіксацію зображення фізичної особи, різні підходи до цього процесу. Якщо у випадках, які передбачені у ст. 307 ЦК, ми маємо справу з механічним відтво­ренням зображення фізичної особи, то у випадках, передбачених коментованою статтею, рівень фіксації, як правило, носить суто творчий підхід. Наприклад, і в першому, і в другому випадку фіксація зображення фізичної особи здійснюва­лась на фотоплівці. Але в останньому випадку ми маємо справу не з механічним фотовідтворенням об'єктивної реальності, а з певним творчим підходом до цьо­го процесу (художнє фотографування, ретуш, комп'ютерна обробка фотографій тощо). Тобто, перед нами художній твір, що суттєво впливає на рівень праце-місткості, а відповідно, і на вартість зазначеної роботи.

517

2. Основним способом охорони інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та в інших художніх творах (картинах, скульптурах, воскових фігу­ рах, карбуваннях, різьбленнях, вишивках, іконах, кінокартинах тощо), що пе­ редбачений в коментованій статті, є заборона публічного показу, відтворення та розповсюдження зазначених творів без волі на те фізичної особи, яка зображена на них.

Особливо слід підкреслити, що ст. 308 ЦК врегульовує не стільки питання отримання згоди на зображення у вказаних художніх творах (оскільки згода на зображення фізичної особи отримується в порядку ст. 307 ЦК, і що стосується художніх творів, то вона, як правило, присутня), скільки отримання згоди на публічне поширення цього твору шляхом публічного показу, відтворення та роз­повсюдження від зображеної на ньому фізичної особи. У випадку смерті фізич­ної особи згоду на такий публічний показ, відтворення та розповсюдження ху­дожнього твору можуть дати діти, вдова (вдівець), а якщо їх немає, — батьки, брати та сестри померлого. При цьому згода зазначених осіб носить вирішальне значення також і у випадку, коли померла особа за життя дала свою згоду на публічний показ, відтворення чи розповсюдження цього художнього твору. Але вказані особи мають право, відшкодувавши витрати особі, яка здійснювала пуб­лічний показ, відтворення чи розповсюдження художнього твору, відкликати попередню згоду померлого.

3. Отримання згоди від фізичної особи, що зображена на фотографії чи в іншо­ му художньому творі, є визначальною умовою щодо їх публічного поширення. Однак в окремих випадках законодавець виходить з того, що отримання згоди на такий публічний показ, відтворення чи розповсюдження художнього твору не є необхідним. До таких випадків відноситься, насамперед, коли фізична осо­ ба позувала авторові фотографії чи іншого художнього твору за плату (наприк­ лад, фотомодель, натурщик, кіноактор тощо). Це пов'язано з тим, що особа отри­ мала винагороду за свою працю і тому ніби отримання згоди на відповідне опри­ люднення даного твору презюмується. Проте, з огляду на певну пріоритетність особистих немайнових прав перед усіма іншими, фізична особа, що позувала за плату, може вимагати припинення публічного показу, відтворення чи розпов­ сюдження фотографії чи іншого художнього твору. Вимога такого припинення має бути сформульована у формі заборони з боку фізичної особи, що позувала за плату, здійснювати такий публічний показ, відтворення чи розповсюдження фотографії чи іншого художнього твору, що скасовує введену вище презумпцію згоди. Але слід підкреслити, що внаслідок такої заборони автору фотографії чи іншого художнього твору, який сподівався отримати майновий зиск від такого публічного показу, відтворення та розповсюдження твору, завдаються відповідні збитки. Тому на особу, що позувала за плату, а потім заборонила поширення цього твору, покладається обов'язок здійснити відшкодування автору або іншій особі пов'язаних із цим збитків. Аналогічний правовий режим охорони інтересів автора чи іншої особи поширюється після смерті фізичної особи, яка позувала за плату, на випадок заборони публічного показу, відтворення чи розповсю­ дження фотографії чи художнього твору з її зображенням на її дітей та вдову (вдівця), батьків, братів та сестер.

518

Ще одним випадком, коли законодавець вважає, що отримання згоди від фізичної особи на публічний показ, відтворення чи розповсюдження фотографії з її зображенням не вимагається, є необхідність захисту її інтересів (наприклад, служба розшуку загублених дітей) або інтересів інших осіб (наприклад, оголо­шення про розшук особи, що підозрюється у вчиненні злочину). При цьому ми вважаємо, що такий режим повинен поширюватись не лише на фотографії, але й на інші художні твори, наприклад, фотороботи, графічне зображення тощо.

Стаття 309. Право на свободу літературної, художньої, наукової і тех­нічної творчості

/. Фізична особа має право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.