Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
251232_763D6_dzera_o_v_kuznecova_n_s_luc_v_v_na...doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
7.35 Mб
Скачать

2. Органи державної влади зобов 'язані охороняти комерційну таємницю та­кож в інших випадках, передбачених законом.

1. Відповідно до вимог чинного законодавства України органи державної вла­ди здійснюють у межах наданих їм повноважень державний контроль та вжива­ють усіх необхідних заходів щодо запобігання неправомірному збиранню, вико­ристанню та схиленню до розголошення інформації, що містить комерційну тає­мницю. У статтях 16,17,18, 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 15 листопада 2001 р. наведено визначення цих понять.

Згідно із ст. 1643 КУпАП з метою недопущення недобросовісної конкуренції серед суб'єктів підприємницької діяльності передбачена відповідальність за не­законне отримання, використання та розголошення комерційної таємниці.

Законом забороняється вчинення антиконкурентних дій з боку органів влади, органів місцевого самоврядування та органів адміністративно-господарського управління та контролю. За ст. 15 Закону України «Про захист економічної кон­куренції» від 11 січня 2001 р. антиконкурентними діями державних органів влади вважаються прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладання угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади (колегіального органу чи посадової особи), які при­звели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотво­рення конкуренції. Відповідальність за неправомірний збір, розголошення або використання комерційної таємниці встановлена статтями 231, 232 КК України; ст. 37 ГК України, Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 15 листопада 2001 р. та іншими законодавчими актами.

2. Органи державної влади звільняються від відповідальності за розголошен­ня інформації, яка містить комерційну таємницю, в разі, якщо нерозголошення її може завдати шкоди життєво важливим інтересам України, юридичним чи фізичним особам. Такою може бути інформація стосовно відомостей в сфері обо­рони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки, охорони правопоряд­ку, а також коли суб'єкт права інтелектуальної власності на інформацію, яка ста­новить комерційну таємницю, не вжив усіх необхідних заходів для її належного збереження в секреті від сторонніх осіб.

Законодавством також передбачені випадки, коли на вимогу органів держав­ної влади юридичними або фізичними особами повинна надаватися будь-яка інформація, в тому числі та, що відноситься до комерційної таємниці (наприк­лад: слідчим органам — у період виконання слідчих дій; судовим органам — у період розгляду кримінальних, цивільних або адміністративних справ; контро­люючим органам — у період виконання ними контрольно-ревізійних та фінан­сових перевірок).

Інформація, що є комерційною таємницею і була надана юридичними або фізичними особами державним органам для виконання службових обов'язків, які передбачені законодавством, не може бути ними розголошена або доведена до широкого кола осіб.

Стаття 508. Строк чинності права інтелектуальної власності на комер­ційну таємницю

/. Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю обмежується строком існування сукупності ознак комерційної таємниці, вста­новлених частиною першою статті 505 цього Кодексу.

1. Діючим законодавством України строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю чітко не визначений, а тому можна сказати, що він є безстроковим, або його можна вважати таким, якщо ця інформація в усій своїй сукупності буде невідомою та не легкодоступною для інших осіб при вжитті всіх необхідних охоронних заходів стосовно неї з боку особи, яка є її влас­ником і зберігає при цьому за собою виключне право по її використанню.

ЗМІСТ

Передмова 9

Книги перша ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

РОЗДІЛ 1. Основні положення

Глава 1. Цивільне законодавство України 11

(статті 1 10) Глава 2. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.

Здійснення цивільних прав та виконання обов'язків 28

(статті 11 14)

Глава 3. Захист цивільних прав та Інтересів 33

(статті 15 23)

РОЗДІЛ II. Особи

Підрозділ 1. Фізична особа

Глава і. Загальні положення про фіаичпу особу 61

(статті 24—49)

І'лава Г). Фі.іична особа підприємець KM

татті 50—54)

Глава 6. Опіка та піклування 112

(статті 55 - 79)

Підрозділ 2. Юридична особа

Глава 7 Загальні положення про юридичну особу 13S

(статті SO-112)

Глава 8. Підприємницькі товариства 171

(статті 113—166)

Підрозділ 3. Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах

Глава 9. Правові форми участі держави, АВТОНОМНОЇ Республіки Крим,

територіальних громаду ЦИВІЛЬНИХ піл нос и пах 272

(і татті 167—169)

828

Глава 10. Органи та представники, через яких діють держава, Автономна

Республіка Крим, територіальні громади у цивільних відносинах 284

(статті 170—173) Глава 11. Відповідальність за зобов'язаннями держави, Автономної

Республіки Крим, територіальних громад 298

(статті 174—176)

РОЗДІЛ III. Об'єкти цивільних прав

Глава 12. Загальні положення про об'єкти цивільних прав 311

(статті 177—178)

Глава 13. Речі. Майно 314

(статті 179—193)

Глава 14. Цінні папери 327

(статті 194-198)

Глава 15. Нематеріальні блага 334

(статті 199-201)

РОЗДІЛ IV. Правочини. Представництво

Глава 16. Правочини 339

(статті 202—236)

Глава 17. Представництво 403

(статті 237—250)

РОЗДІЛ V. Строки та терміни. Позовна давність

Глава 18. Визначення та обчислення строків 423

(статті 251 —255) Глава 19. Позовна давність 429

(статті 256—268)

Книга друга ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ

Глава 20. Загальні положення про особисті немайнові права фізичної особи 444

(статті 269-280)

Глава 21. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування

фізичної особи 462

(статті 281-293) Глава 22. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття

фізичної особи 492

(статті 294—315)

829

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]