- •28. Найважливіші проблеми розвитку євро регіонів та шляхи їх вирішення.
- •29. Основні форми та рівні міжнародного співробітництва в Європі.
- •30. Організаційна структура євро регіонів та характер їх функціонування.
- •31.Особливості регулювання транскордонної співпраці в рамках міждержавних дво- і тристоронніх угод.
- •32. Особливості транскордонних структур з високим та низьким рівнем інституціоналізації.
- •33. Передумови виникнення та розвитку ткс.
- •34. Передумови та особливості зародження транскордонного співробітництва в Західній Європі. Досвід і значення перших євро регіонів.
- •35. Перспективи розвитку транскордонного співробітництва в окремих регіонах Європи.
- •39. Поняття міжнародного співробітництва та головні підходи до його розуміння
28. Найважливіші проблеми розвитку євро регіонів та шляхи їх вирішення.
Групи проблем та перешкод:
Соціально-економічні:
Різниця в рівнях і темпах економічного розвитку держав;
Суттєві різниці в митному та податковому законодавстві;
Перешкоди через гостру конкуренцію;
Слабкість транскордонних зв’язків між економічними партнерами;
Охорона ринку праці;
Різний рівень розвитку інфраструктури;
Відсутність фінансових інституцій готових здійснювати розрахунки і надавати кредити.
Культурні проблеми:
Мовний барєр;
Існування негативних національних або регіональних стереотипів;
Відсутність транскордонних зв’язків між окремими людьми;
Крайні прояви націоналізму в ЗМІ.
Інституційно-правові:
Надмірна централізація держави органів місцевої влади;
Відсутність відповідальної структури для здійснення транскордонного співробітництва;
Відмінності в структурі та компетенція органів євро регіону по обидва боки кордону в сфері прийняття рішень;
Відсутність політичної волі до ліквідації барєрів за допомогою законодавства або 2-о сторонніх угод.
29. Основні форми та рівні міжнародного співробітництва в Європі.
Міжнародне співробітництво – це стан і процес взаємодії 2-х або декількох міжнародних акторів, в якому виключається застосування насильства і домінують спільні пошуки реалізації національних інтересів.
Рівні реалізації міжнародного співробітництва:
Центральний рівень (співпраця, яку здійснює центральні органи державної влади 2-х або декількох держав);
Регіональний (співпраця за участю органів влади регіонального рівню);
Локальний (за участю органів місцевого самоврядування).
30. Організаційна структура євро регіонів та характер їх функціонування.
Єврорегіон – форма транскордонного співробітництва, між територіальними громадами або місцевими органами влади прикордонних регіонів 2-х і більше держав, що мають спільний кордон, яке спрямоване на координацію взаємних зусиль і здійснення узгоджених заходів у різних сферах життєдіяльності, відповідно до національного законодавства і нормам міжнародного права для вирішення спільних проблем населення, що населяє територію по обидва боки кордону.
Організаційна структура єврорегіону залежить від територіально-просторової структури євро регіону, а також від проблематики, що стала основою формування євро регіону. Класична схема організаційної структури євро регіону включає:
Рада Єврорегіону (законодавча влада);
Президія (виконавча влада);
Секретаріат ( управлінський і адміністративний орган);
Робочі групи або комісії ( вироблення пропозицій та розробка спільних проектів в окремих сферах діяльності). Виконує дорадчу функцію;
Ревізійна комісія (контрольний орган).
Основні сфери співпраці в межах євро регіонів:
Охорона навколишнього середовища і запобігання стихійним лихам;
Реструктуризація промисловості і сільського господарства;
Розвиток транспорту, комунікацій, технічних інфраструктури;
Соціальна сфера ( розвиток освіти, науки, культури, спорту, охорони здоровя, туризму та ін..);
Просторове регіональне планування.