
- •3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та
- •4. Методологія дослідження теорії держави і права
- •1. Розмаїття концепцій (теорій) походження держави
- •2. Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її
- •3. Основні закономірності виникнення держави. Особливості
- •4. Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування
- •1. Ознаки та поняття держави
- •2. Держава як організація
- •3. Державний суверенітет
- •4. Типологія держави
- •1. Особливості становлення та формування концепції
- •2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •3. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •4. Партії в політичній системі суспільства: правове регулювання
- •5. Місце держави в політичній системі суспільства
- •2) Виступає як усередині країни, так і за її межами від імені і за
- •1. Поняття і структура форми держави
- •2. Форма правління держави
- •3. Форми державного устрою
- •4. Політичний режим
- •2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх
- •3. Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ
- •4.Загальна характеристика, функції та принципи діяльності
- •5. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих
- •6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова
- •1. Поняття і соціальна цінність демократії
- •2. Форми демократії
- •3. Інститути і суб'єкти демократії
- •4. Принципи демократії
- •5. Функції демократії
- •6. Демократія і самоврядування
- •7. Демократія в умовах України
- •1. Концепція правової держави: історія виникнення та розвитку
- •XIX століття. Вперше його було вжито у працях к. Т. Велькера (1813 р.)
- •X. Вольф, була започаткована наприкінці XVII століття і об'єктивно
- •2. Поняття і ознаки правової держави
- •3. Поняття і ознаки соціальної держави
- •4. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •2 Години
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1.Теорії походження права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •3. Закономірності виникнення права
- •4. Відмінності права від соціальних норм первіснообщинного ладу
- •2. Поняття і різні прояви права
- •3. Ознаки права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів, що діють у правовій
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •3. Загальноправові принципи
- •4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •5. Принципи правових інститутів
- •1. Поняття і загальні ознаки норм права
- •2. Структура норми права
- •3. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в
- •4. Інші види правових норм
- •5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового
- •1. Етапи процесу правоутворення
- •2 Функції, принципи й види правоутворення
- •3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •4. Законодавча техніка: поняття і види
- •5. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •1) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •2) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •3) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •1. Поняття і види форм права
- •2. Ознаки нормативного правового акта і вимоги до нього
- •3. Поняття, ознаки, види законів
- •4. Порядок прийняття законів в Україні
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •7. Дія нормативних правових актів в просторі і за колом осіб
- •8. Колізії в законодавстві.
- •4) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •5) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •6) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •2 Години
- •2. Поняття системи права
- •3. Предмет і метод правового регулювання як вихідні критерії
- •4. Структура системи права
- •5. Публічне і приватне право
- •6. Галузі вітчизняного права
- •7. Система законодавства і її співвідношення з системою права
- •8. Структура вітчизняного законодавства
- •9. Фактори формування та розвитку системи законодавства
- •10. Співвідношення між нормами міжнародного і національного
- •11. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •2 Години
- •1. Поняття і риси правових відносин
- •2. Види правових відносин
- •3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Поняття юридичної особи
- •4. Суб'єктивні права, правомочність і юридичні обов'язки
- •5. Поняття і види об'єктів правових відносин
- •6. Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1. Поняття реалізації правових норм
- •2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •3. Стадії застосування нормативних приписів
- •4. Основні вимоги правильного застосування нормативних
- •5. Акти правозастосування, їх види
- •6. Прогалини в праві і засоби їх подалання та усунення
- •2 Години
- •1. Поняття тлумачення норм права
- •2. Способи тлумачення норм прав
- •3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •1. Поняття і види правової поведінки
- •2. Поняття, риси і види правомірної поведінки
- •3. Правопорушення: поняття і юридичні ознаки. Склад і види
- •4. Юридична відповідальність
- •1. Поняття законності як багатоаспектного суспільне-правового
- •2. Функції законності
- •§ 3. Поняття правопорядку
- •4. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський
- •5. Право, законність, правопорядок являють собою різні рівні
- •5. Гарантії законності і правопорядку
- •1. Поняття, риси, структура та функції правосвідомості
- •2. Види правосвідомості
- •4. Правова культура: поняття та структура
- •5. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •1. Поняття правового регулювання
- •2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий
- •3. Види правового регулювання
- •4. Механізм правового регулювання
- •6. Ефективність правового регулювання
2 Години
1.
Поняття, ознаки та види правовідносин. Структура
правовідносин. Передумови виникнення правовідносин.
2.
Суб‘єктивне юридичне право і юридичний обов‘язок як основний
юридичний зміст правовідносин.
3.
Суб‘єкти
правовідносин: поняття, види. Правосуб‗єктність
фізичних і юридичних осіб. Компетенція державного органу як вираз його
спеціальної правосуб‘єктності.
4.
5.
Поняття та види об‘єктів правовідносин.
Юридичні факти: поняття, класифікація. Фактичний (юридичний)
склад. Презумпції.
1. Поняття і риси правових відносин
Правовідносинами називають суспільні відносини, змістом яких є
суб'єктивні права та юридичні обов'язки осіб, що охороняються
державою.
Можливість певної поведінки, яка надається нормами права, може бути
втілена в життя не тільки через правовідносини.
Існує два шляхи реалізації норм права:
1) реалізація правових норм, що пов'язана з необхідністю для суб'єкта
права вступати у відносини з іншими особами, які є носіями прав і обов'язків.
Такий шлях реалізації норм права цілковито залежить від волі обох сторін.
Регулювання суспільних відносин здійснюється шляхом впливу норм права
на поведінку людей через їх усвідомлення і подальше втілення в життя.
Поведінка суб'єктів права повинна відповідати вимогам правових норм, усі
учасники суспільних відносин у процесі реалізації норм права виступають як
носії певних прав і обов'язків;
2) безпосереднє використання суб'єктом його прав і виконання
ним обов'язків, коли він не повинен вступати у взаємини з іншими
учасниками. Наприклад, можливість власника розпоряджатися своїм майном,
коли всі інші суб'єкти повинні утримуватись від втручання у сферу його
абсолютних майнових прав. Крім того, особиста реалізація норм права, які
встановлюють заборони (наприклад, заборона вбивати, грабувати і т. ін.),
також повністю залежить від самої особи: щоб їх виконати, не треба вступати
у взаємини з іншими людьми.
Правовідносини — це стосунки, в яких суб'єкти права виступають
контрагентами в процесі виконання ними вимог нормативних приписів і
набуття певних прав і обов'язків (покупець — продавець, позивач —
відповідач). Через правовідносини реалізуються норми права, які
встановлюють права і обов'язки людини, що можуть бути формально
визначені (в статях законів, підзаконних нормативно - правових актах та
приписах) або ж не мати необхідних формальних ознак (природні права
людини). Держава захищає усі правовідносини, які мають місце в
суспільстві, незалежно
від їх формального визначення і підтримує властивими їй засобами, в
тому числі примусовими.
Правові відносини становлять одну з найважливіших сфер суспільного
життя. Скрізь, де діє право, його норми, там постійно виникають,
змінюються або припиняються правовідносини. Вони супроводжують
людину протягом усього його життя. Правовідносини є особливим видом
суспільних відносин, які виникають на базі економічних, політичних,
майнових, культурних та інших урегульованих правом відносин і є їх
юридичним вираженням. Перелічені відносини не втрачають свого
фактичного змістового спрямування, а лише набувають правового значення,
що є їх особливою властивістю.
Держава не може змінювати основоположний характер суспільних
відносин за допомогою правових засобів, а тим більше утворювати нові
суспільні відносини. Коли б це було можливим, суспільство без зайв их
зусиль за допомогою процесу законотворчості позбулося б багатьох своїх
проблем і вирішило всі свої невідкладні завдання. Але право — це тільки
регулятор і стабілізатор суспільних відносин. Держава за допомогою законів
може тільки прискорювати динаміку окремих суспільних відносин,
розкривати простір для розвитку прогресивних суспільних тенденцій чи,
навпаки, стримувати, витискати негативні зв'язки і процеси. Наприклад,
ринкові відносини в Україні склалися не тільки завдяки тому, що Верховна
Рада України прийняла закони, які сприяють підприємницькій діяльності, а й
тому, що вони почали реально складатися в суспільному житті країни у
відповідності з потребами суспільного розвитку.
Правовідносини визрівають у глибині суспільних відносин,
обумовлюються економічними, політичними та іншими соціальними
потребами, що сприяє необхідності їх визначення і захисту з боку держави.
На цій основі складається правова регламентація найбільш важливих
відносин, які мають суттєве значення для суспільства і для держави (це
відносини у реалізації владних повноважень органами держави, у реалізації
права власності, в захисті прав і свобод громадян, трудові, майнові, шлюбно -
сімейні відносини тощо).
Найхарактернішими рисами правовідносин, як особливого виду
суспільних відносин , є те, що:
1) це суспільні відносини, які виникають виключно між людьми і
пов'язані безпосередньо з їх діяльністю та поведінкою. Так, власник майна
може реалізувати свою правомочність тільки у стосунках з іншими людьми.
Він може продати, подарувати, віддати майно у володіння іншої особи, а
також вимагати додержання свого права власності від людей і організацій;
2) до свого виникнення правовідносини проходять через свідомість
людей, в якій складається модель майбутніх стосунків з огляду на існуючі
власні і загальнолюдські цінності та суспільні пріоритети. Сучасне
українське право виражає загальнолюдські інтереси, і це є ідеологією нашої
держави і суспільства. Перехід до ринкових відносин та вільної
підприємницької діяльності, соціальна спрямованість державної політики
щодо найвразливіших прошарків суспільства, відродження духовності і
національної культури — все це є ідеологією суспільства і держави, яка
втілена в правових нормах і повинна бути втілена в правовідносинах;
3) правовідносини формуються на основі реальних суспільних
відносин. Вони виступають як юридичний вираз економічних, політичних,
сімейних, національних та інших, реально існуючих у житті відносин,
впливають на суспільні відносини, що склалися на їх ґрунті, є засобом їх
регулювання. Так, реально існують економічні відносини і правовідносини,
що склалися у зв'язку з правовим регулюванням права власності, які
неминуче впливають на реальні економічні відносини. Щодо шлюбно -
сімейних правовідносин, то слід зазначити, що доповнення до Кодексу про
шлюб і сім'ю України нормою про шлюбні контракти викликані потребою
правового врегулювання фактичних сімейних відносин;
4) вони здебільшого виникають, припиняються чи змінюються
відповідно до правових норм, які впливають на поведінку людей і через неї
реалізуються. Між цими явищами існує причинно - наслідковий зв'язок.
Наявність правовідносин демонструє реальну силу права і його життєву
спроможність та ефективність. Це загалом стосується правових приписів,
через які реалізується право, що набуло своєї юридичної форми. Однак
останнім часом діючий принцип ―дозволено все, що не заборонено законом‖
зменшив жорстку залежність правовідносин від правових приписів. У
господарських відносинах юридичних осіб, у майнових відносинах громадян
виникають і виникатимуть ситуації і правовідносини, що прямо не
врегульовані нормативними актами, коли діють інститути аналогії права і
аналогії закону. А за умов неможливості застосування аналогії права та
закону суб'єкти правовідносин керуються загальноправовими принципами
справедливості, добропорядності, розумності тощо;
5) суб'єкти правовідносин пов'язані між собою суб'єктивними правами і
юридичними обов'язками. Сторони в правовідносинах виступають відносно
одна одної як правоуповноважені і право - зобов'язані особи, де права і
інтереси одних можуть бути реалізовані тільки через виконання обов'язків
інших. Носій суб'єктивного права — особа уповноважена, а носій
юридичного обов'язку — зобов'язана;
6) взаємна поведінка її учасників індивідуалізована і чітко визначена, а
права і обов'язки персоніфіковані. Суб'єкти правовідносин (державні органи,
фізичні або юридичні особи), як правило, відомі заздалегідь, їх дії
скоординовані ще до початку цих відносин, чого немає в інших суспільних
відносинах. Індивідуалізація при цьому відбувається подвійно:
а) поіменно, коли суб'єкти права названі своїм повним ім'ям
(прізвищем для фізичних осіб) і повними реквізитами (для юридичних осіб).
Наприклад, шлюбно - сімейні відносини (визначені особи, які беруть шлюб),
відносини з перевезення вантажів між організаціями (визначені замовник і
транспортна організація);
б) за визначенням соціальних ролей, у даному разі поіменне
(реквізитне) визначення суб'єктів не має значення, вказуються тільки їхні
соціальні ролі: продавець — покупець в магазині або на базарі, пасажир —
перевізник у громадському транспорті тощо;
7) вони завжди мають вольовий характер. Правовідносини не можуть
виникати і функціонувати, а особливо реалізуватися без волевиявлення хоча
б одного учасника, обов'язково проходячи через свідомість і волю людей.
Тільки в окремих випадках суб'єкт може не знати, що став учасником
правовідносин, наприклад, при спадкуванні за законом, якщо спадкоємець
проживає в іншому місті;
8) вони охороняються державою, як і право в цілому, інші суспільні
відносини такого забезпечення не мають. Гарантування умов законності і
правопорядку означає, що держава охороняє
усі правовідносини, які мають місце в суспільстві.
Отже, правовідносини — це відносини між людьми, які є юридичним
вираженням економічних, політичних, сімейних, процесуальних та
інших суспільних відносин, де одна сторона на основі правових норм
вимагає від іншої виконання певних дій або утримання від них, а інша
сторона зобов'язана виконати ці вимоги.