- •3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та
- •4. Методологія дослідження теорії держави і права
- •1. Розмаїття концепцій (теорій) походження держави
- •2. Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її
- •3. Основні закономірності виникнення держави. Особливості
- •4. Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування
- •1. Ознаки та поняття держави
- •2. Держава як організація
- •3. Державний суверенітет
- •4. Типологія держави
- •1. Особливості становлення та формування концепції
- •2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •3. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •4. Партії в політичній системі суспільства: правове регулювання
- •5. Місце держави в політичній системі суспільства
- •2) Виступає як усередині країни, так і за її межами від імені і за
- •1. Поняття і структура форми держави
- •2. Форма правління держави
- •3. Форми державного устрою
- •4. Політичний режим
- •2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх
- •3. Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ
- •4.Загальна характеристика, функції та принципи діяльності
- •5. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих
- •6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова
- •1. Поняття і соціальна цінність демократії
- •2. Форми демократії
- •3. Інститути і суб'єкти демократії
- •4. Принципи демократії
- •5. Функції демократії
- •6. Демократія і самоврядування
- •7. Демократія в умовах України
- •1. Концепція правової держави: історія виникнення та розвитку
- •XIX століття. Вперше його було вжито у працях к. Т. Велькера (1813 р.)
- •X. Вольф, була започаткована наприкінці XVII століття і об'єктивно
- •2. Поняття і ознаки правової держави
- •3. Поняття і ознаки соціальної держави
- •4. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •2 Години
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1.Теорії походження права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •3. Закономірності виникнення права
- •4. Відмінності права від соціальних норм первіснообщинного ладу
- •2. Поняття і різні прояви права
- •3. Ознаки права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів, що діють у правовій
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •3. Загальноправові принципи
- •4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •5. Принципи правових інститутів
- •1. Поняття і загальні ознаки норм права
- •2. Структура норми права
- •3. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в
- •4. Інші види правових норм
- •5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового
- •1. Етапи процесу правоутворення
- •2 Функції, принципи й види правоутворення
- •3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •4. Законодавча техніка: поняття і види
- •5. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •1) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •2) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •3) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •1. Поняття і види форм права
- •2. Ознаки нормативного правового акта і вимоги до нього
- •3. Поняття, ознаки, види законів
- •4. Порядок прийняття законів в Україні
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •7. Дія нормативних правових актів в просторі і за колом осіб
- •8. Колізії в законодавстві.
- •4) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •5) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •6) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •2 Години
- •2. Поняття системи права
- •3. Предмет і метод правового регулювання як вихідні критерії
- •4. Структура системи права
- •5. Публічне і приватне право
- •6. Галузі вітчизняного права
- •7. Система законодавства і її співвідношення з системою права
- •8. Структура вітчизняного законодавства
- •9. Фактори формування та розвитку системи законодавства
- •10. Співвідношення між нормами міжнародного і національного
- •11. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •2 Години
- •1. Поняття і риси правових відносин
- •2. Види правових відносин
- •3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Поняття юридичної особи
- •4. Суб'єктивні права, правомочність і юридичні обов'язки
- •5. Поняття і види об'єктів правових відносин
- •6. Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1. Поняття реалізації правових норм
- •2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •3. Стадії застосування нормативних приписів
- •4. Основні вимоги правильного застосування нормативних
- •5. Акти правозастосування, їх види
- •6. Прогалини в праві і засоби їх подалання та усунення
- •2 Години
- •1. Поняття тлумачення норм права
- •2. Способи тлумачення норм прав
- •3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •1. Поняття і види правової поведінки
- •2. Поняття, риси і види правомірної поведінки
- •3. Правопорушення: поняття і юридичні ознаки. Склад і види
- •4. Юридична відповідальність
- •1. Поняття законності як багатоаспектного суспільне-правового
- •2. Функції законності
- •§ 3. Поняття правопорядку
- •4. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський
- •5. Право, законність, правопорядок являють собою різні рівні
- •5. Гарантії законності і правопорядку
- •1. Поняття, риси, структура та функції правосвідомості
- •2. Види правосвідомості
- •4. Правова культура: поняття та структура
- •5. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •1. Поняття правового регулювання
- •2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий
- •3. Види правового регулювання
- •4. Механізм правового регулювання
- •6. Ефективність правового регулювання
1. Розмаїття концепцій (теорій) походження держави
Держава виникає і розвивається під впливом ряду факторів, а саме:
релігійних, природно -кліматичних, техніко - економічних, демографічних,
антропологічних, психологічних та ін. Складні, неоднозначні конкретно -
історичні умови (процеси) формування держави, а також розмаїття
філософських і ідеологічних позицій авторів концепцій обумовлюють
множинність теорій щодо причин виникнення держави. Кожна з них
відображає різні погляди і судження на природу держави та її походження.
Теологічна теорія (ХІІІ ст., Ф. Аквінський) пояснює походження
держави волею Бога, відстоює її недоторканність, залежність від релігійних
догм, закликає до підкорення всіх державній владі. Теологічна теорія
висувала ідеї непорушності і вічності і водночас залежності держави від
божественної волі, яка знаходить свій вияв через релігійні організації.
Особливого поширення вона набула в епоху середньовіччя для теоретичного
обґрунтування необмеженої влади монарха, виправдання того, що будь - яке
посягання на державу приречене на невдачу, оскільки влада вкладена в руки
правителя Богом і покликана захищати благо всіх.
Патріархальна теорія походження держави (Платон, Арістотель,
Фільмер) представляє ЇЇ продуктом природного розвитку, результатом
поступового розростання сім'ї. В основі виникнення держави вбачає
природний потяг людей до взаємного спілкування. Для цього вони
об'єднуються в сім'ї, кілька сімей складають рід (селища), а з селищ
утворюється держава. Державна влада є продовженням батьківської влади в
сім'ї, влади домогосподаря. Держава — це найвища форма політичного
спілкування людей. Так само як і теологічна, патріархальна теорія була
спрямована на обґрунтування необмеженої влади царя, але витоки її вона
вбачала в тих формах сім'ї, де існувала необмежена влада глави сім'ї,
патріарха.
У XVII — XVIII століттях формується договірна теорія походження
держави (Г. Гроцій, Т. Гоббс, Дж. Лок, Ж. - Ж. Руссо, X. Гольбах, О. Радищев
та ін.). Державі передує ―природний стан‖ людей (―природний стан‖
уявляють як царство необмеженої особистої свободи, загального
благоденства або ―війни всіх проти всіх‖). Кожна людина мала природні,
невід'ємні права, але в процесі розвитку людства права одних людей
вступають у суперечність з правами інших і порядок у суспільстві
порушується, виникає насильство. Тому люди домовилися встановити над
собою інституцію — державу, яка відповідала б за дотримання порядку,
всезагальні інтереси і вимогам якої вони б підкорялися. Держава виникає
внаслідок укладення людьми угоди між собою про свідоме самообмеження
своєї свободи на користь загальних інтересів, спільного співіснування.
Суспільний договір — це згода людей на об'єднання, утворення держави, він
має конститутивний характер, оформляє встановлення
державно-
організованого суспільства. Б договірній теорії розрізняють первинний
договір (договір - об'єднання) і вторинний договір (договір - підпорядку- вання
народу і державних органів правителям). Таким чином, держава народилася
внаслідок розумної волі народу. Мається на увазі не формальне підписання
письмового договору, а стан суспільства, коли люди свідомо і добровільно
об'єдналися в державу шляхом мовчазного визнання єдиного об'єднуючого
всіх центру. Договірна теорія мала демократичний зміст; прихильники цієї
теорії використовували її для обґрунтування ідеї народного суверенітету (Ж. -
Ж. Руссо, О. Радищев), конституційної монархії (Дж. Локк), природно -
правової концепції прав людини і громадянина, права народів на
насильницьку зміну державного устрою, який порушує природні права.
Основні положення договірної теорії дістали закріплення в Декларації
незалежності США і конституціях ряду західних країн.
Наприкінці XIX століття для пояснення причин виникнення держави
була висунута теорія насильства, в рамках якої розрізняють теорію
внутрішнього насильства (Є. Дюрінг): власність, класи і держава виникли
внаслідок насильства однієї частини суспільства над іншою. Прихильники
теорії зовнішнього насильства (К. Каутський, Л. Гумплович) виокремлювали
серед найважливіших чинників державотворення війни і територіальні
завоювання. Головна причина виникнення держави
—
завоювання,
насильство, поневолення одних племен іншими. Для закріплення влади
переможця над завойованими народами, для насильства над ними і утво -
рюється держава. Насильство розглядається як глобальне, а не локальне
явище, яке не тільки породжує правлячих і тих, якими правлять, а й має
соціально - економічні наслідки, тобто насильство може привести до рабства,
рабство — до виникнення приватної власності, а з приватною власністю
пов'язується перехід від кочового до осілого способу життя. При цьому
зароджується державна влада, яка спирається на фізичну силу. Це держава
племені, основою якої є фізичне переважання одного племені над іншим. З
розвитком суспільства держава племені переростає в державу класу.
Ідеї теорії насильства в XIX столітті були покладені в обґрунтування
расової теорії (Ж. -А. Гобіно, Ф. Ніцше). Поділ суспільства за расовою
ознакою вважався основною передумовою виникнення і розвитку держави. У
світі існують ―вищі‖ раси, які покликані володарювати, і ―нижчі‖, яким
природою призначено бути в підкоренні у ―вищих‖ рас, а виникнення
держави необхідне для забезпечення панування одних рас над іншими.
Марксистське розуміння природи держави (класова теорія) було
викладене Ф. Енгельсом у роботі ―Походження сім'ї, приватної власності і
держави‖ (1884 р.). У ній відстоювалася теза, згідно з якою держава виникла
через те, що первіснообщинний лад був підірваний поділом праці та його
наслідками — розколом суспільства на класи, тобто обґрунтовувалася ідея
про класову природу держави, про боротьбу класів між собою як головну
причину її виникнення, рушійну силу її існування. Держава виникла із
необхідності стримувати пригнічений клас; вона зробилася знаряддям
економічно панівного класу, який за допомогою держави став ще й політичне
домінуючим у суспільстві.
Спільним для представників техніко-економічних теорій походження
держави є переконання в тому, що розкладання первісного суспільства було
пов'язане передусім з виникненням виробничих (замість збиральних) видів
господарювання і їх розвитком. Автор теорії ―неолітичної революції‖ Г. В.
Чайлд вважав, що саме перехід до землеробства і тваринництва автоматично
спричинив зростання виробництва, що привело до збільшення населення,
поглиблення спеціалізації праці, соціальної і майнової нерівності і, зрештою,
до виникнення держави.
Згідно з ―гідравлічною‖ (―іригаційною‖) теорією К. Віттфогеля
передумовою ранньої державності був перехід до ірригаційного
землеробства. Його впровадження не тільки сприяло зростанню обсягу
сільськогосподарської продукції, а ще й створювало необхідні організаційні
умови розгалуженого державного апарату. Віттфогель пов'язував деспотичні
форми держав азіатського способу виробництва з будівництвом іригаційних
споруд, для чого необхідно було жорстке централізоване управління і
підпорядкування. Деспотизм він називав ―гідравлічною‖ цивілізацією. Ця
теорія має локальний характер: пояснює виникнення держави в регіонах з
жарким кліматом і не пояснює особливості процесу державотворення в
інших регіонах.
Автор органічної теорії походження держави Г. Спенсер (XIX ст.)
порівнював суспільство з біологічним організмом. У розвитку суспільства
проглядаються загальні закономірності, притаманні всім живим організмам
(зростання і ускладнення функцій організму, взаємозв'язок їх окремих
частин, їх диференціація). Об'єднання людей (племена, союзи племен,
імперії, міста -держави) Спенсер називає ―агрегатами‖, які змінюються під
впливом соціально -класового розшарування суспільства, спеціалізації праці,
утворення органів політичної влади. У державі всі її частини виконують
певні функції: уряд — функції мозку; нижчі класи реалізують внутрішні
функції, займаються землеробством, скотарством, забезпечують
життєдіяльність суспільства; існує спеціальна розподільча система —
торгівля, транспорт, засоби зв'язку; панівні класи відповідають за зовнішні
функції (забезпечення оборони). Держава виникає внаслідок наступальних і
оборонних війн одних суспільств проти інших. Спочатку обов'язком держави
стає захист суспільства від зовнішніх і внутрішніх ворогів. Потім основне
своє завдання влада починає вбачати у забезпеченні благополуччя всього
суспільства.
Виникнення держави пояснювалось також
психологічними
факторами — особливостями людської психіки, зокрема прагненням людей
до пошуку авторитету, якому б можна було підкорятися (Л. Петражицький);
демографічними факторами — зростанням народонаселення (Т. Р. Мальтус);
географічними — кліматом, ландшафтом, природними ресурсами (Е.
Хантінгтон) та ін.
Кожній з наведених теорій притаманні як певні недоліки, так і
позитивні моменти, але всі вони мають право на існування, є відображенням
рівня економічного, соціального розвитку суспільства і свідомості людства,
сприяють кращому розумінню передумов і причин походження держави.