- •3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та
- •4. Методологія дослідження теорії держави і права
- •1. Розмаїття концепцій (теорій) походження держави
- •2. Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її
- •3. Основні закономірності виникнення держави. Особливості
- •4. Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування
- •1. Ознаки та поняття держави
- •2. Держава як організація
- •3. Державний суверенітет
- •4. Типологія держави
- •1. Особливості становлення та формування концепції
- •2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •3. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •4. Партії в політичній системі суспільства: правове регулювання
- •5. Місце держави в політичній системі суспільства
- •2) Виступає як усередині країни, так і за її межами від імені і за
- •1. Поняття і структура форми держави
- •2. Форма правління держави
- •3. Форми державного устрою
- •4. Політичний режим
- •2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх
- •3. Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ
- •4.Загальна характеристика, функції та принципи діяльності
- •5. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих
- •6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова
- •1. Поняття і соціальна цінність демократії
- •2. Форми демократії
- •3. Інститути і суб'єкти демократії
- •4. Принципи демократії
- •5. Функції демократії
- •6. Демократія і самоврядування
- •7. Демократія в умовах України
- •1. Концепція правової держави: історія виникнення та розвитку
- •XIX століття. Вперше його було вжито у працях к. Т. Велькера (1813 р.)
- •X. Вольф, була започаткована наприкінці XVII століття і об'єктивно
- •2. Поняття і ознаки правової держави
- •3. Поняття і ознаки соціальної держави
- •4. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •2 Години
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1.Теорії походження права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •3. Закономірності виникнення права
- •4. Відмінності права від соціальних норм первіснообщинного ладу
- •2. Поняття і різні прояви права
- •3. Ознаки права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів, що діють у правовій
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •3. Загальноправові принципи
- •4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •5. Принципи правових інститутів
- •1. Поняття і загальні ознаки норм права
- •2. Структура норми права
- •3. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в
- •4. Інші види правових норм
- •5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового
- •1. Етапи процесу правоутворення
- •2 Функції, принципи й види правоутворення
- •3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •4. Законодавча техніка: поняття і види
- •5. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •1) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •2) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •3) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •1. Поняття і види форм права
- •2. Ознаки нормативного правового акта і вимоги до нього
- •3. Поняття, ознаки, види законів
- •4. Порядок прийняття законів в Україні
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •7. Дія нормативних правових актів в просторі і за колом осіб
- •8. Колізії в законодавстві.
- •4) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •5) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •6) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •2 Години
- •2. Поняття системи права
- •3. Предмет і метод правового регулювання як вихідні критерії
- •4. Структура системи права
- •5. Публічне і приватне право
- •6. Галузі вітчизняного права
- •7. Система законодавства і її співвідношення з системою права
- •8. Структура вітчизняного законодавства
- •9. Фактори формування та розвитку системи законодавства
- •10. Співвідношення між нормами міжнародного і національного
- •11. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •2 Години
- •1. Поняття і риси правових відносин
- •2. Види правових відносин
- •3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Поняття юридичної особи
- •4. Суб'єктивні права, правомочність і юридичні обов'язки
- •5. Поняття і види об'єктів правових відносин
- •6. Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1. Поняття реалізації правових норм
- •2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •3. Стадії застосування нормативних приписів
- •4. Основні вимоги правильного застосування нормативних
- •5. Акти правозастосування, їх види
- •6. Прогалини в праві і засоби їх подалання та усунення
- •2 Години
- •1. Поняття тлумачення норм права
- •2. Способи тлумачення норм прав
- •3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •1. Поняття і види правової поведінки
- •2. Поняття, риси і види правомірної поведінки
- •3. Правопорушення: поняття і юридичні ознаки. Склад і види
- •4. Юридична відповідальність
- •1. Поняття законності як багатоаспектного суспільне-правового
- •2. Функції законності
- •§ 3. Поняття правопорядку
- •4. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський
- •5. Право, законність, правопорядок являють собою різні рівні
- •5. Гарантії законності і правопорядку
- •1. Поняття, риси, структура та функції правосвідомості
- •2. Види правосвідомості
- •4. Правова культура: поняття та структура
- •5. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •1. Поняття правового регулювання
- •2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий
- •3. Види правового регулювання
- •4. Механізм правового регулювання
- •6. Ефективність правового регулювання
9. Фактори формування та розвитку системи законодавства
Фактори формування та розвитку системи законодавства — це сила,
яка визначає її зв'язок з іншими соціальними явищами, її зміст, форму і, як
результат, — ефективність правового регулювання. Вплив кожного з цих
факторів на формування і розвиток законодавства не рівнозначний. Одні з
них мають домінуюче значення на час появи (зародження) закону, інші
більше пов'язані з процесом його реалізації (фактори зворотного зв'язку).
Суттєво і те, що вплив кожного фактора залежить і від природи самого
законодавчого акта, галузі та інституту законодавства, від того місця, яке
вони посідають. Так, наприклад, на конституційне і адміністративне
законодавство сильніше впливають політичні фактори, на цивільне —
економічні, на трудове — соціальні.
Для того щоб з'ясувати міру впливу різних факторів на формування і
розвиток законодавства доцільно провести їх класифікацію. Фактори, які
визначають процес формування та розвитку системи законодавства в цілому
на значному проміжку історичного розвитку суспільства і держави,
становлять окрему групу. Це:
1) співвідношення політичних сил на час виникнення форми держави
(її конституювання). Зокрема, заснування інституту президента обумовлює
виникнення такого елемента системи законодавства, як президентські укази;
затвердження федеративного устрою об'єктивно веде до виникнення
загального федеративного законодавства і законодавства суб'єктів федерації
(республік, штатів, провінцій та ін.);
2) стан розвитку економічних, політичних, соціальних та інших
відносин, який може викликати до життя як окремі законодавчі акти, так і
цілі галузі законодавства, постійно штовхає законодавця до змін, доповнень
або скасування чинних нормативно-правових актів;
3) становище держави на міжнародній арені (зовнішній фактор).
Політика замкнутості держави веде до самобутності, відриву законодавства
від інших національних систем права. Політика ж відкритості, орієнтованість
держави на інтеграцію у світові економічні, політичні та інші процеси є
передумовою необхідності дотримуватися міжнародно - правових стандартів
правового регулювання, особливо у сфері прав і свобод людини.
Нині міжнародне право та іноземне законодавство набули значного
впливу на формування розвитку права та законодавства в Україні. А
конституційне визнання пріоритету норм міжнародного права посилює цю
детермінацію. Однак, орієнтуючись на них, не слід бездумно копіювати
зарубіжні концепції, прямо запозичувати нормативні тексти, беззаперечно
приймати ―правові послуги‖ зарубіжних експертів, оскільки це призводить до
появи штучних правових конструкцій, які не мають реальних коренів в
українській дійсності і, як наслідок, не спрацьовують на практиці.
Залежно від характеру впливу на процес формування та розвиток
системи законодавства фактори можна поділити на три групи.
Перша група — це фактори, які визначають предмет законодавчого
регулювання, їх особливістю є те, що вони здебільшого перебувають поза
межами системи законодавства, що, проте, не зменшує їх значення. Саме
вони містять первинні імпульси, які йдуть від суспільства і держави. Так,
наприклад, проведення реформ в економічній сфері в Україні обумовили
прийняття великого блоку законів, спрямованих на регулювання нового
правового режиму власності, статусу господарських суб'єктів (підприємств,
бірж, банків тощо), фінансових і податкових відносин.
Друга група
факторів виражає позиції учасників законодавчої
діяльності. Вони відбивають її суб'єктивний бік, оскільки є діяльністю
суб'єктів законодавчої ініціативи, лобізму, дією політичних партій, фракцій,
участю консультантів, експертів тощо. Головне, що визначає позицію цих
суб'єктів, є їхній інтерес, якому вони намагаються або надати законодавчу
форму або ж, навпаки, перешкодити законотворчості.
Третю групу становлять фактори суто юридичного характеру. В них
знаходять свій вияв притаманні системі законодавства принципи побудови і
функціонування, внутрішньосистемні зв'язки і залежності (наприклад,
залежність законів від Конституції, а підзаконних нормативно -правових актів
— від законів тощо). Визначальним тут є взаємозв'язок системи права і
системи законодавства. Чим повніше сприйматиметься зміст права
законодавством, тим ефективнішим буде правове регулювання. Важливу
роль відіграють тут фактори, які визначають характер процесуальних дій.
Одні з них проявляють себе на стадії зародження, підготовки і прийняття
законів (вибір засобів правового регулювання, правового забезпечення, тиск
суспільної думки, дії різних політичних сил тощо), інші — на стадії реалізації
закону (розуміння законів і підзаконних актів населенням, їх підтримка або
відчуження, опір опозиції, виконання або невиконання посадовими особами,
органами держави, громадянами). Останні перелічені фактори виконують
функції зворотного впливу на діяльність законодавця, спонукають його до
удосконалення, зміни, систематизації чинного законодавства.
Важливу роль відіграє розвиток юридичної науки, яка повинна
охоплювати своїм дослідницьким полем природу кожного з факторів, що
впливає на формування та розвиток права і законодавства, сприяти
відпрацюванню механізмів їх впливу на законодавчий процес.
Якщо взяти за основу (критерій) таку властивість законодавства, як
його стабільність, то фактором, що сприятливо діє на нього, можна назвати
загальну обстановку в країні, яка є не чим іншим, як рівнодіючою багатьох,
більш конкретних факторів, таких як: стійкість і високий авторитет влади;
поступовий розвиток економіки і соціальної сфери; збалансованість системи
законодавства і відсутність суперечностей між її галузями та інститутами;
послідовна і цілеспрямована дія закону як способу вирішення політичних,
економічних, соціальних та інших завдань; високий престиж права; реальне
визнання верховенства права і закону; неухильне додержання правових
приписів і норм тощо.
Законодавець своїми діями повинен сприяти збільшенню ―по-
зитивного‖ заряду факторів, оскільки зменшення його значно погіршує
потенціал законодавства і обмежує рамки його дії, спричиняє появу
суперечливого, неупорядкованого нормативно - правового матеріалу, що
призводить до неефективності правового регулювання.