- •3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та
- •4. Методологія дослідження теорії держави і права
- •1. Розмаїття концепцій (теорій) походження держави
- •2. Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її
- •3. Основні закономірності виникнення держави. Особливості
- •4. Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування
- •1. Ознаки та поняття держави
- •2. Держава як організація
- •3. Державний суверенітет
- •4. Типологія держави
- •1. Особливості становлення та формування концепції
- •2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •3. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •4. Партії в політичній системі суспільства: правове регулювання
- •5. Місце держави в політичній системі суспільства
- •2) Виступає як усередині країни, так і за її межами від імені і за
- •1. Поняття і структура форми держави
- •2. Форма правління держави
- •3. Форми державного устрою
- •4. Політичний режим
- •2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх
- •3. Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ
- •4.Загальна характеристика, функції та принципи діяльності
- •5. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих
- •6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова
- •1. Поняття і соціальна цінність демократії
- •2. Форми демократії
- •3. Інститути і суб'єкти демократії
- •4. Принципи демократії
- •5. Функції демократії
- •6. Демократія і самоврядування
- •7. Демократія в умовах України
- •1. Концепція правової держави: історія виникнення та розвитку
- •XIX століття. Вперше його було вжито у працях к. Т. Велькера (1813 р.)
- •X. Вольф, була започаткована наприкінці XVII століття і об'єктивно
- •2. Поняття і ознаки правової держави
- •3. Поняття і ознаки соціальної держави
- •4. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •2 Години
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1.Теорії походження права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •3. Закономірності виникнення права
- •4. Відмінності права від соціальних норм первіснообщинного ладу
- •2. Поняття і різні прояви права
- •3. Ознаки права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів, що діють у правовій
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •3. Загальноправові принципи
- •4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •5. Принципи правових інститутів
- •1. Поняття і загальні ознаки норм права
- •2. Структура норми права
- •3. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в
- •4. Інші види правових норм
- •5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового
- •1. Етапи процесу правоутворення
- •2 Функції, принципи й види правоутворення
- •3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •4. Законодавча техніка: поняття і види
- •5. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •1) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •2) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •3) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •1. Поняття і види форм права
- •2. Ознаки нормативного правового акта і вимоги до нього
- •3. Поняття, ознаки, види законів
- •4. Порядок прийняття законів в Україні
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •7. Дія нормативних правових актів в просторі і за колом осіб
- •8. Колізії в законодавстві.
- •4) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •5) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •6) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •2 Години
- •2. Поняття системи права
- •3. Предмет і метод правового регулювання як вихідні критерії
- •4. Структура системи права
- •5. Публічне і приватне право
- •6. Галузі вітчизняного права
- •7. Система законодавства і її співвідношення з системою права
- •8. Структура вітчизняного законодавства
- •9. Фактори формування та розвитку системи законодавства
- •10. Співвідношення між нормами міжнародного і національного
- •11. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •2 Години
- •1. Поняття і риси правових відносин
- •2. Види правових відносин
- •3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Поняття юридичної особи
- •4. Суб'єктивні права, правомочність і юридичні обов'язки
- •5. Поняття і види об'єктів правових відносин
- •6. Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1. Поняття реалізації правових норм
- •2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •3. Стадії застосування нормативних приписів
- •4. Основні вимоги правильного застосування нормативних
- •5. Акти правозастосування, їх види
- •6. Прогалини в праві і засоби їх подалання та усунення
- •2 Години
- •1. Поняття тлумачення норм права
- •2. Способи тлумачення норм прав
- •3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •1. Поняття і види правової поведінки
- •2. Поняття, риси і види правомірної поведінки
- •3. Правопорушення: поняття і юридичні ознаки. Склад і види
- •4. Юридична відповідальність
- •1. Поняття законності як багатоаспектного суспільне-правового
- •2. Функції законності
- •§ 3. Поняття правопорядку
- •4. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський
- •5. Право, законність, правопорядок являють собою різні рівні
- •5. Гарантії законності і правопорядку
- •1. Поняття, риси, структура та функції правосвідомості
- •2. Види правосвідомості
- •4. Правова культура: поняття та структура
- •5. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •1. Поняття правового регулювання
- •2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий
- •3. Види правового регулювання
- •4. Механізм правового регулювання
- •6. Ефективність правового регулювання
2 Години
СИСТЕМА ПРАВА І СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА.
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ
1. Правова система: поняття і структура. Типи (сім‘ї) сучасних
правових систем та їх загальна характеристика.
2. Поняття системи права і структури права. Елементи системи права.
Приватне і публічне, матеріальне і процесуальне право.
3. Поняття галузі права та їх види. Критерії (підстави) утворення
галузей права. Поняття інституту права, їх види.
4. Система міжнародного права (поняття, структура). Співвідношення
та взаємодія національного та міжнародного права.
5. Система законодавства та її структура (поняття, види). Види галузей
законодавства.
6. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів.
У загальній теорії права ―правова система ‖ — поняття, яке
характеризує сукупність усіх правових явищ дійсності з точки зору
вираження їхньої цілісності і взаємозв'язку. Структура правової системи
складається зі статичних і динамічних елементів. Правова система в
статиці охоплює сукупність:
а) норм, принципів, інститутів (нормативний бік системи);
б) правових установ (організаційний елемент);
в) правових поглядів, ідей, уявлень, притаманних даному
суспільству (ідеологічний елемент).
У динаміці правової системи вирізняють: правотворення, ре-
алізацію права, що включає виникнення, зміну і припинення пра -
вовідносин, правове мислення. Дослідження правової системи у взаємодії з
економічною, політичною, ідеологічною, моральною, релігійною та іншими
суспільними системами, тобто зі всім комплексом соціальних інститутів і
цінностей, властивих певній країні, становить поняття національної
(внутрішньодержавної) правової системи як поодинокого явища.
Національна правова система як конкретно -історична соціальна реальність
відповідає поняттю правової системи у ―вузькому‖ розумінні і в межах дер -
жавного кордону має ознаки єдності і суверенності.
Множинний, неоднорідний характер національних правових систем
викликав численні спроби розбити їх на групи, здійснити їх класифікацію за
класами, типами, виходячи з тих чи інших критеріїв. Слід, проте,
констатувати, що визначення кількості сімей, груп, класів, типів, правових
систем і належна їх класифікація завжди були і є дискусійними питаннями.
Під правовою системою в ―широкому‖ розумінні (правовою сім'єю)
мають на увазі більш - менш велику сукупність, класифікацію типів
національних правових систем, близьких за конструктивними, техніко -
юридичними та іншими особливостями.
У різний час як критерії класифікації висувалися такі:
різна роль правових джерел у правових системах, у зв'язку з чим
розрізнялися: континентально - європейське, англо -американське та ісламське
право (Леві-Ульман);
національний критерій з виокремленням сімей: індоєвропейських,
семітських, монгольських, права нецивілізованих народів (Созе-Алль);
ідеологічний і техніко-юридичний критерій з виокремленням трьох
правових сімей: романо - германського, загального права і соціалістичної, а
також ―інших систем‖, мало пов'язаних між собою, — ісламського,
іудейського права, права краі'н Азії і Мадагаскару (Рене Давід);
змістовий критерій, що залежить від ступеня ―спорідненої близькості‖
при відмові від використання зовнішніх критеріїв — географічних,
національних та інших, при цьому класифікація включала: французьку,
германську, скандинавську, англійську, російську, ісламську, індійс ьку
правові системи (А. Армінджон, Б. Нольде, М. Вольф);
історичне походження і розвиток правової системи, панівна
доктрина юридичної думки і її специфіка, своєрідність правових
інститутів, правові джерела і способи їх тлумачення, ідеологічні
фактори, у зв'язку з чим усі національні правові системи згруповані у вісім
правових сімей: романську, германську, скандинавську, загального права,
соціалістичного права, права країн Далекого Сходу, ісламського права,
індуського права (К. Цвайгерт, X. Кетц) та багато інших.
Найбільш аргументованими, на наш погляд, є класифікації, що
ґрунтуються на системі критеріїв. Це дозволяє уникнути одномірності,
однобічності при вивченні змісту правових систем. Зокрема, в основу
класифікації можуть бути покладені такі критерії:
а) історична ознака — спільність походження;
б) географічні ознаки;
в) своєрідність нормативної основи, ієрархія джерел права;
г) техніко-юридичні особливості, засоби правотворення,
своєрідність юридичних понять або окремих правових інститутів;
ґ) роль судових органів у правотворенні;
д) особливості механізму реалізації і застосування юридичних
норм;
е) особливості юридичної ідеології сил, які є при владі, і морально-
етичні уявлення в суспільстві.
Розрізняють такі основні структурні сукупності правових систем:
романо - германське право (його називають ще континентальним), до якого
також належить скандинавське, латиноамериканське право і право Японії;
англо- американське право, або система ―загального права‖; соціалістичне
право; релігійно - традиційні правові системи, включаючи мусульманське
право, індуське, іудейське, канонічне, далекосхідне, традиційне право країн
Азії та Африки. В окремих державах спостерігається переплетіння,
множинність двох або більше правових систем. Ці правові системи інколи
називають ―гібридними‖, оскільки їх важко віднести до якоїсь правової сім'ї,
— це стосується правових систем Філіппін, Ізраїлю, Японії, Камеруна,
Греції, Сомалі, Південно - Африканської Республіки, штату Луїзіана в США,
провінції Квебек у Канаді, Шотландії та ін. Наприклад, правова система
даної країни може мати певні особливості, завдяки яким їх відносять до
конкретної правової сім'ї, але водночас вона може мати такі особливості, які
не дозволяють цього зробити. Таке згладжування розбіжностей характерне
для права в країнах Африки та Ближнього Сходу, де одні частини правової
системи були наближені до західних ідеалів {у кримінальному праві, у
торговельному праві та процесі), а інші (правовий статус особи, сімейне
право та земельне право) продовжували існувати відповідно до традиційних
принципів даного регіону. Такий феномен типовий не тільки для цих країн.
Глибокі розбіжності можуть бути виявлені і поміж правовими системами,
що, як узвичаєно вважати, належать до однієї правової системи.
Американська система права, без сумніву, належить до сім'ї загального
права, хоч численні відмінності відмежовують її від англійського права,
головним чином через те, що Англія — унітарна держава, а США —
федерація.