- •3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та
- •4. Методологія дослідження теорії держави і права
- •1. Розмаїття концепцій (теорій) походження держави
- •2. Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її
- •3. Основні закономірності виникнення держави. Особливості
- •4. Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування
- •1. Ознаки та поняття держави
- •2. Держава як організація
- •3. Державний суверенітет
- •4. Типологія держави
- •1. Особливості становлення та формування концепції
- •2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •3. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •4. Партії в політичній системі суспільства: правове регулювання
- •5. Місце держави в політичній системі суспільства
- •2) Виступає як усередині країни, так і за її межами від імені і за
- •1. Поняття і структура форми держави
- •2. Форма правління держави
- •3. Форми державного устрою
- •4. Політичний режим
- •2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх
- •3. Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ
- •4.Загальна характеристика, функції та принципи діяльності
- •5. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих
- •6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова
- •1. Поняття і соціальна цінність демократії
- •2. Форми демократії
- •3. Інститути і суб'єкти демократії
- •4. Принципи демократії
- •5. Функції демократії
- •6. Демократія і самоврядування
- •7. Демократія в умовах України
- •1. Концепція правової держави: історія виникнення та розвитку
- •XIX століття. Вперше його було вжито у працях к. Т. Велькера (1813 р.)
- •X. Вольф, була започаткована наприкінці XVII століття і об'єктивно
- •2. Поняття і ознаки правової держави
- •3. Поняття і ознаки соціальної держави
- •4. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •2 Години
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1.Теорії походження права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •3. Закономірності виникнення права
- •4. Відмінності права від соціальних норм первіснообщинного ладу
- •2. Поняття і різні прояви права
- •3. Ознаки права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів, що діють у правовій
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •3. Загальноправові принципи
- •4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •5. Принципи правових інститутів
- •1. Поняття і загальні ознаки норм права
- •2. Структура норми права
- •3. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в
- •4. Інші види правових норм
- •5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового
- •1. Етапи процесу правоутворення
- •2 Функції, принципи й види правоутворення
- •3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •4. Законодавча техніка: поняття і види
- •5. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •1) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •2) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •3) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •1. Поняття і види форм права
- •2. Ознаки нормативного правового акта і вимоги до нього
- •3. Поняття, ознаки, види законів
- •4. Порядок прийняття законів в Україні
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •7. Дія нормативних правових актів в просторі і за колом осіб
- •8. Колізії в законодавстві.
- •4) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •5) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •6) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •2 Години
- •2. Поняття системи права
- •3. Предмет і метод правового регулювання як вихідні критерії
- •4. Структура системи права
- •5. Публічне і приватне право
- •6. Галузі вітчизняного права
- •7. Система законодавства і її співвідношення з системою права
- •8. Структура вітчизняного законодавства
- •9. Фактори формування та розвитку системи законодавства
- •10. Співвідношення між нормами міжнародного і національного
- •11. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •2 Години
- •1. Поняття і риси правових відносин
- •2. Види правових відносин
- •3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Поняття юридичної особи
- •4. Суб'єктивні права, правомочність і юридичні обов'язки
- •5. Поняття і види об'єктів правових відносин
- •6. Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1. Поняття реалізації правових норм
- •2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •3. Стадії застосування нормативних приписів
- •4. Основні вимоги правильного застосування нормативних
- •5. Акти правозастосування, їх види
- •6. Прогалини в праві і засоби їх подалання та усунення
- •2 Години
- •1. Поняття тлумачення норм права
- •2. Способи тлумачення норм прав
- •3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •1. Поняття і види правової поведінки
- •2. Поняття, риси і види правомірної поведінки
- •3. Правопорушення: поняття і юридичні ознаки. Склад і види
- •4. Юридична відповідальність
- •1. Поняття законності як багатоаспектного суспільне-правового
- •2. Функції законності
- •§ 3. Поняття правопорядку
- •4. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський
- •5. Право, законність, правопорядок являють собою різні рівні
- •5. Гарантії законності і правопорядку
- •1. Поняття, риси, структура та функції правосвідомості
- •2. Види правосвідомості
- •4. Правова культура: поняття та структура
- •5. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •1. Поняття правового регулювання
- •2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий
- •3. Види правового регулювання
- •4. Механізм правового регулювання
- •6. Ефективність правового регулювання
4. Міжгалузеві й галузеві принципи
Міжгалузевими називаються принципи, що діють відразу 6 кількох
галузях права. Більшість принципів мають міжгалузевий характер, бо більш -
менш одноманітно виражені в нормах кількох галузей. До них належать
принципи судоустрою, судочинства (цивільного, господарського,
кримінального) і правового стану осіб, які беруть участь у процесі. Це,
зокрема, такі:
незалежність суддів і підкорення їх тільки законам;
здійснення правосуддя тільки судом;
рівність прав учасників судового розгляду;
всебічність, повнота й об'єктивність з'ясування обставин справи;
ніхто не може бути суддею у власній справі;
усність, безпосередність, безперервність, гласність процесу;
національна мова судочинства;
доступність судового захисту та багато інших.
Міжгалузевими принципами є такі принципи, як ―дозволено все, що не
заборонено законом‖, а також ―дозволено тільки те, що прямо дозволено
законом, все інше заборонено‖, які відповідають загальнодозволеному і
дозволено - заборонному типам правового регулювання. Загальнодозволена
спрямованість характерна для цивілістичного циклу галузей, зі змісту яких
випливає, що громадяни і юридичні особи можуть займатися будь - якою
діяльністю, не забороненою законом. Водночас діяльність органів держави
базується на дозволено - заборонному принципі, бо здійснюється відповідно
до їх компетенції в рамках адміністративного, криміналістичного і
процесуального циклу галузей і побудована на забороні виходити за її межі.
Галузеві принципи підкреслюють особливості конкретної галузі права і
нарівні з предметом і методом сприяють індивідуалізації галузі як
самостійної 6 загальній системі права. Принципи галузей — це не раз і
назавжди дана аксіома; вони, як і норми права, можуть змінюватися, зокрема
зі зміною суспільних відносин, на базі яких виникає галузь права. Так,
процеси реформування політичної, економічної, соціальної та інших сфер
життя суспільства не могли не відбитися на змісті галузевих принципів.
Поява ринку праці і капіталу, наприклад, сприяла становленню ряду нових
принципів галузі трудового права. За часів соціалістичної системи
господарювання за будь - яким роботодавцем все ж стояла держава, тому
основні умови трудового договору з працівником (розмір зарплати, терміни
договору, тривалість відпусток та ін.) були значною мірою усередненими. В
умовах ринкової організації економіки основоположними принципами
трудового права стають:
свобода праці, яка передбачає для кожного працездатного громадянина
свободу вибору місця роботи, форми й виду реалізації своїх здібностей до
праці, а також свободу договірного регулювання трудових відносин при
встановленні державою обов'язкового мінімуму прав найманого працівника;
державний нагляд і контроль за умовами праці найманих працівників;
принцип обов'язковості умов договорів про працю, в тому числі вимоги
дисципліни і підлеглості працівника організаторам виробництва в процесі
праці;
принцип розподілу за кількістю і якістю праці, що відповідає
екстенсивному типу виробництва, модифікується в принцип оплати праці
найманого працівника за його результатами відповідно до встановленого
державою мінімуму оплати і договорів про працю;
і нарешті, більшого значення набуває принцип забезпечення
працівника при настанні непрацездатності, а також матеріального
забезпечення в разі безробіття, що зафіксовано на міжнародно- правовому
рівні.
З часом зникли такі принципи, як переважна охорона соціалістичної
власності і її необмежена віндикація, принцип планування, керівна і
спрямовуюча роль КПРС та інші, що вихолощували зміст галузі цивільного
права. Водночас з'явилися принципи, сформульовані в процесі багатовікової
історії розвитку тієї чи іншої галузі, які або не згадувалися взагалі, або мали
другорядний, підпорядкований щодо згаданих вище принципів характер.
Йдеться про принципи єдності правового регулювання майнових і особистих
немайнових відносин незалежно від їхніх суб'єктів, рівності учасників
цивільних правовідносин, повного поновлення порушеного стану суб'єктів
цивільного права та ін.
Не міг не відбитися на змісті галузевих принципів відхід від класового
трактування права, а також загальні тенденції до гуманізації й демократизації
правової системи в цілому.