- •3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та
- •4. Методологія дослідження теорії держави і права
- •1. Розмаїття концепцій (теорій) походження держави
- •2. Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її
- •3. Основні закономірності виникнення держави. Особливості
- •4. Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування
- •1. Ознаки та поняття держави
- •2. Держава як організація
- •3. Державний суверенітет
- •4. Типологія держави
- •1. Особливості становлення та формування концепції
- •2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •3. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •4. Партії в політичній системі суспільства: правове регулювання
- •5. Місце держави в політичній системі суспільства
- •2) Виступає як усередині країни, так і за її межами від імені і за
- •1. Поняття і структура форми держави
- •2. Форма правління держави
- •3. Форми державного устрою
- •4. Політичний режим
- •2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх
- •3. Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ
- •4.Загальна характеристика, функції та принципи діяльності
- •5. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих
- •6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова
- •1. Поняття і соціальна цінність демократії
- •2. Форми демократії
- •3. Інститути і суб'єкти демократії
- •4. Принципи демократії
- •5. Функції демократії
- •6. Демократія і самоврядування
- •7. Демократія в умовах України
- •1. Концепція правової держави: історія виникнення та розвитку
- •XIX століття. Вперше його було вжито у працях к. Т. Велькера (1813 р.)
- •X. Вольф, була започаткована наприкінці XVII століття і об'єктивно
- •2. Поняття і ознаки правової держави
- •3. Поняття і ознаки соціальної держави
- •4. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •2 Години
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1.Теорії походження права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •3. Закономірності виникнення права
- •4. Відмінності права від соціальних норм первіснообщинного ладу
- •2. Поняття і різні прояви права
- •3. Ознаки права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів, що діють у правовій
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •3. Загальноправові принципи
- •4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •5. Принципи правових інститутів
- •1. Поняття і загальні ознаки норм права
- •2. Структура норми права
- •3. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в
- •4. Інші види правових норм
- •5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового
- •1. Етапи процесу правоутворення
- •2 Функції, принципи й види правоутворення
- •3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •4. Законодавча техніка: поняття і види
- •5. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •1) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •2) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •3) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •1. Поняття і види форм права
- •2. Ознаки нормативного правового акта і вимоги до нього
- •3. Поняття, ознаки, види законів
- •4. Порядок прийняття законів в Україні
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •7. Дія нормативних правових актів в просторі і за колом осіб
- •8. Колізії в законодавстві.
- •4) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •5) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •6) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •2 Години
- •2. Поняття системи права
- •3. Предмет і метод правового регулювання як вихідні критерії
- •4. Структура системи права
- •5. Публічне і приватне право
- •6. Галузі вітчизняного права
- •7. Система законодавства і її співвідношення з системою права
- •8. Структура вітчизняного законодавства
- •9. Фактори формування та розвитку системи законодавства
- •10. Співвідношення між нормами міжнародного і національного
- •11. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •2 Години
- •1. Поняття і риси правових відносин
- •2. Види правових відносин
- •3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Поняття юридичної особи
- •4. Суб'єктивні права, правомочність і юридичні обов'язки
- •5. Поняття і види об'єктів правових відносин
- •6. Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1. Поняття реалізації правових норм
- •2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •3. Стадії застосування нормативних приписів
- •4. Основні вимоги правильного застосування нормативних
- •5. Акти правозастосування, їх види
- •6. Прогалини в праві і засоби їх подалання та усунення
- •2 Години
- •1. Поняття тлумачення норм права
- •2. Способи тлумачення норм прав
- •3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •1. Поняття і види правової поведінки
- •2. Поняття, риси і види правомірної поведінки
- •3. Правопорушення: поняття і юридичні ознаки. Склад і види
- •4. Юридична відповідальність
- •1. Поняття законності як багатоаспектного суспільне-правового
- •2. Функції законності
- •§ 3. Поняття правопорядку
- •4. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський
- •5. Право, законність, правопорядок являють собою різні рівні
- •5. Гарантії законності і правопорядку
- •1. Поняття, риси, структура та функції правосвідомості
- •2. Види правосвідомості
- •4. Правова культура: поняття та структура
- •5. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •1. Поняття правового регулювання
- •2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий
- •3. Види правового регулювання
- •4. Механізм правового регулювання
- •6. Ефективність правового регулювання
7. Дія нормативних правових актів в просторі і за колом осіб
Дія нормативних правових актів в просторі
визначається
територіальними межами його обов'язковості. Територія держави — це
обмежений кордонами держави простір суші, її надра, ІІІ
континентальний шельф, повітряний простір над землею і водною
територією, національні і територіальні води (до 12 морських миль). До
державної території дорівнюються території посольств, морські, річні,
повітряні і космічні кораблі під прапором чи знаком держави, воєнні кораблі,
кабелі та трубопроводи, прокладені у відкритому морі, що з'єднують
території держав, технічні споруди на континентальному шельфі або в
надрах відкритого моря.
Нормативні правові акти діють за територіальним і екстериторіальним
принципами.
Територіальний принцип — це дія нормативних актів у межах
території держави. Залежно від правового статусу суб'єкта прийняття акта та
його змісту нормативні акти можуть поширюватися:
а) на всю територію України (закони України, нормативні Укази
Президента, постанови Кабінету Міністрів);
б) на територію Автономної Республіки Крим (нормативні акти
Верховної Ради Автономної Республіки Крим та інших її органів);
в) на територію відповідних адміністративно-територіальних одиниць
або певну їх частину (рішення органів місцевого самоврядування,
розпорядження голів місцевих державних адміністрацій).
Екстериторіальний принцип — це дія нормативних актів поза
межами держави. Так, згідно з ч. 2 ст. 568 Цивільного кодексу України 1963
р. форма і порядок підписання зовнішньоторговельних угод, які укладаються
українськими організаціями, визначаються тільки законодавством України,
незалежно від того, де вони укладаються — в Україні чи за кордоном. А
згідно зі ст. 7 Кримінального кодексу України ―громадяни України та особи
без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочин за
її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо
інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України‖. Якщо вони ―за
вчинені злочини зазнали кримінального покарання за межами України, вони
не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці
злочини‖.
На території України застосовується законодавство іноземних держав,
якщо це регламентується Конституцією і законами України, міжнародними
угодами з іншими державами. Наприклад, у Цивільному кодексі України є
спеціальний розділ про застосування цивільних законів іноземних держав і
міжнародних договорів.
Згідно зі ст. 9 Конституції України, Законом України ―Про дію
міжнародних договорів на території України‖ укладені і належним чином
ратифіковані міжнародні договори становлять невід'ємну частину
національного законодавства України і безпосередньо діють на її території.
Дія нормативних правових актів за колом осіб визначається їх
поширенням на певних суб'єктів права. Розрізняють:
а) нормативні правові акти загальної дії, які поширюються на всіх осіб,
що перебувають на території держави, тобто громадян України, іноземних
громадян, осіб без громадянства, осіб з подвійним громадянством, державні й
недержавні організації, установи, міжнародні організації та інших суб'єктів
правових відносин. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які
знаходяться на території України на законних підставах, зобов'язані
поважати Конституцію і закони України, можуть користуватись тими самими
правами і свободами, що й громадяни України (ст. 26 Конституції України,
Закон України ―Про правовий статус іноземців‖ від 4 лютого 1994 року).
Водночас на них не поширюється дія деяких нормативних правових актів
України. Так, іноземці не можуть обирати і бути обраними до державних
органів і органів місцевого самоврядування, брати участь у референдумах,
бути членами політичних партій України, нести військовий обов'язок тощо;
б) нормативні правові акти спеціальної дії, які поширюються на певне
коло спеціальних суб'єктів (наприклад, Закон України ―Про статус народного
депутата України‖, Закон України ―Про професійні спілки, їх права та
гарантії діяльності‖).
Глави держав, урядів, дипломатичні, консульські працівники мають
право дипломатичного імунітету. Вони не підлягають арешту і затриманню,
на них не поширюється кримінальна, адміністративна і частково цивільна
юрисдикція держави перебування.