- •3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та
- •4. Методологія дослідження теорії держави і права
- •1. Розмаїття концепцій (теорій) походження держави
- •2. Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її
- •3. Основні закономірності виникнення держави. Особливості
- •4. Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування
- •1. Ознаки та поняття держави
- •2. Держава як організація
- •3. Державний суверенітет
- •4. Типологія держави
- •1. Особливості становлення та формування концепції
- •2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •3. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •4. Партії в політичній системі суспільства: правове регулювання
- •5. Місце держави в політичній системі суспільства
- •2) Виступає як усередині країни, так і за її межами від імені і за
- •1. Поняття і структура форми держави
- •2. Форма правління держави
- •3. Форми державного устрою
- •4. Політичний режим
- •2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх
- •3. Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ
- •4.Загальна характеристика, функції та принципи діяльності
- •5. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих
- •6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова
- •1. Поняття і соціальна цінність демократії
- •2. Форми демократії
- •3. Інститути і суб'єкти демократії
- •4. Принципи демократії
- •5. Функції демократії
- •6. Демократія і самоврядування
- •7. Демократія в умовах України
- •1. Концепція правової держави: історія виникнення та розвитку
- •XIX століття. Вперше його було вжито у працях к. Т. Велькера (1813 р.)
- •X. Вольф, була започаткована наприкінці XVII століття і об'єктивно
- •2. Поняття і ознаки правової держави
- •3. Поняття і ознаки соціальної держави
- •4. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •2 Години
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1.Теорії походження права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •3. Закономірності виникнення права
- •4. Відмінності права від соціальних норм первіснообщинного ладу
- •2. Поняття і різні прояви права
- •3. Ознаки права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів, що діють у правовій
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •3. Загальноправові принципи
- •4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •5. Принципи правових інститутів
- •1. Поняття і загальні ознаки норм права
- •2. Структура норми права
- •3. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в
- •4. Інші види правових норм
- •5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового
- •1. Етапи процесу правоутворення
- •2 Функції, принципи й види правоутворення
- •3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •4. Законодавча техніка: поняття і види
- •5. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •1) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •2) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •3) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •1. Поняття і види форм права
- •2. Ознаки нормативного правового акта і вимоги до нього
- •3. Поняття, ознаки, види законів
- •4. Порядок прийняття законів в Україні
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •7. Дія нормативних правових актів в просторі і за колом осіб
- •8. Колізії в законодавстві.
- •4) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •5) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •6) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •2 Години
- •2. Поняття системи права
- •3. Предмет і метод правового регулювання як вихідні критерії
- •4. Структура системи права
- •5. Публічне і приватне право
- •6. Галузі вітчизняного права
- •7. Система законодавства і її співвідношення з системою права
- •8. Структура вітчизняного законодавства
- •9. Фактори формування та розвитку системи законодавства
- •10. Співвідношення між нормами міжнародного і національного
- •11. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •2 Години
- •1. Поняття і риси правових відносин
- •2. Види правових відносин
- •3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Поняття юридичної особи
- •4. Суб'єктивні права, правомочність і юридичні обов'язки
- •5. Поняття і види об'єктів правових відносин
- •6. Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1. Поняття реалізації правових норм
- •2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •3. Стадії застосування нормативних приписів
- •4. Основні вимоги правильного застосування нормативних
- •5. Акти правозастосування, їх види
- •6. Прогалини в праві і засоби їх подалання та усунення
- •2 Години
- •1. Поняття тлумачення норм права
- •2. Способи тлумачення норм прав
- •3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •1. Поняття і види правової поведінки
- •2. Поняття, риси і види правомірної поведінки
- •3. Правопорушення: поняття і юридичні ознаки. Склад і види
- •4. Юридична відповідальність
- •1. Поняття законності як багатоаспектного суспільне-правового
- •2. Функції законності
- •§ 3. Поняття правопорядку
- •4. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський
- •5. Право, законність, правопорядок являють собою різні рівні
- •5. Гарантії законності і правопорядку
- •1. Поняття, риси, структура та функції правосвідомості
- •2. Види правосвідомості
- •4. Правова культура: поняття та структура
- •5. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •1. Поняття правового регулювання
- •2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий
- •3. Види правового регулювання
- •4. Механізм правового регулювання
- •6. Ефективність правового регулювання
2. Структура норми права
Структура норми права являє собою її внутрішню побудову, для якої
характерний усталений зв'язок компонентів, які її утворюють: диспозиції,
санкції і гіпотези.
Диспозиція — це така частина норми права, в якій викладений
зміст правила поведінки. В ній сформульовані права й обов'язки, яких
суб'єкти суспільних відносин набувають при наявності умов,
передбачених гіпотезою норми. Вона є центральною частиною норми права
в тому розумінні, що інші дві частини є похідними від неї, логічно
обумовленими диспозицією. Разом з тим це не означає можливості існування
диспозиції норми права без санкції та гіпотези, оскільки без них вона втрачає
свої регулятивні властивості.
Залежно від ступеня визначеності диспозиція поділяється на абсолютно
визначену і відносно визначену.
Абсолютно визначена диспозиція містить чітко і вичерпно викладене
правило, що позбавляє суб'єктів суспільних відносин можливості вибору
варіантів поведінки (наприклад, п. З ст. 9 Закону України ―Про податок на
додану вартість‖ вказує на те, що суб'єкти підприємницької діяльності, які
створюються після набрання чинності цим Законом, незалежно від виду
діяльності і запланованих обсягів операцій... зобов'язані зареєструватися як
платники податку за місцем їх знаходження в податковому органі).
Відносно визначена диспозиція містить загальні ознаки поведінки, в
межах якої можуть діяти суб'єкти (наприклад, використання землі в Україні є
платним, про що йдеться у ст. 36 Земельного кодексу).
Санкція — це така частина норми права, яка встановлює невигідні
наслідки на випадок невиконання правила, визначеного в диспозиції.
Вона є логічно завершальним елементом структури норми права, який
обумовлений існуванням диспозиції. Санкція є виразом осуду і примусу,
який застосовується державою до суб'єкта суспільних відносин при
порушенні ним вимог норми права.
Залежно від ступеня невигідності наслідків санкції поділяються на
штрафні, правопоновлюючі та заходи попереджувального впливу.
Штрафні (каральні) санкції передбачають найбільш невигідні
наслідки для правопорушника (позбавлення волі, позбавлення батьківських
прав тощо).
Правопоновлюючі санкції спрямовані не на покарання право-
порушника, а на відновлення попереднього стану, порушених прав і
законних інтересів, виконання правопорушником покладених на нього і
невиконаних або неналежним чином виконаних обов'язків (відновлення на
попередній роботі (посаді) незаконно звільнених роб ітників; сплата
аліментів; відібрання індивідуально визначеної речі в боржника і передача її
кредиторові тощо).
До заходів попереджувального впливу відносять привід, арешт
майна, затримання як підозрюваного.
За сферою використання санкції поділяються на:
конституційно-правові (визнання конституційним судом закону
таким, що не відповідає конституції);
цивільно-правові (визнання договору недійсним, стягнення
неустойки);
адміністративно-правові (штраф, позбавлення спеціального права,
наданого громадянину, наприклад полювання);
дисциплінарні (винесення догани або звільнення з роботи);
кримінальні (виправні роботи, позбавлення волі).
За ступенем визначеності розрізняють абсолютно визначені і відносно
визначені санкції.
Абсолютно визначені санкції чітко і вичерпно вказують на вид і міру
державного примусу (звільнення з роботи, чітко визначений розмір штрафу).
Відносно визначені санкції передбачають мінімальні і максимальні або
лише максимальні межі невигідних наслідків (позбавлення волі строком від
... і до ..., виправні роботи строком до ...).
Залежно від складу санкції поділяють на прості, складні й
альтернативні.
Прості санкції передбачають один невигідний наслідок (штраф;
стягнення пені).
Складні санкції тягнуть за собою кілька невигідних наслідків
(позбавлення волі з конфіскацією майна).
Альтернативні санкції містять кілька наслідків, один з яких може
бути застосованим до правопорушника (позбавлення волі або виправні
роботи; позбавлення волі, або виправні роботи, або штраф).
Гіпотеза — це така частина норми права, яка вказує на ті
фактичні обставини (місце, час, стан тощо), наявність або відсутність
яких є умовою виникнення передбачених у диспозиції прав і обов'язків.
Залежно від свого складу гіпотези також поділяються на прості, складні
й альтернативні.
Прості гіпотези вказують на одну обставину як умову дії норми
(наприклад, дитина, батьки якої на момент її народження є громадянами
України (гіпотеза), є громадянином України).
Складні гіпотези вказують на дві або більше обставин як на умову дії
норми (ст. 76 Конституції дає перелік вимог, які ставлять перед кандидатом в
народні депутати).
Альтернативні гіпотези пов'язують дію норми з однією із декількох
перерахованих у законі обставин (ст. 81 Конституції вказує на обставини,
коли будь - яка з них може призвести до припинення повноважень народного
депутата).
За ступенем визначеності розрізняють абсолютно визначені і відносно
визначені гіпотези.
Абсолютно визначені гіпотези чітко і вичерпно вказують на
обставини, з наявністю або відсутністю яких пов'язана дія нор ми (ст. 77
Конституції чітко визначає умови проведення позачергових виборів
парламенту).
Відносно визначені гіпотези
найбільш загально, абстрактно
формулюють обставини, які є умовою дії норми (наприклад, ст. 111
Конституції передбачає, що Президент може бути усунений з поста в
порядку імпічменту в разі вчинення ним державної зради або іншого
злочину).