- •3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та
- •4. Методологія дослідження теорії держави і права
- •1. Розмаїття концепцій (теорій) походження держави
- •2. Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її
- •3. Основні закономірності виникнення держави. Особливості
- •4. Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування
- •1. Ознаки та поняття держави
- •2. Держава як організація
- •3. Державний суверенітет
- •4. Типологія держави
- •1. Особливості становлення та формування концепції
- •2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •3. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •4. Партії в політичній системі суспільства: правове регулювання
- •5. Місце держави в політичній системі суспільства
- •2) Виступає як усередині країни, так і за її межами від імені і за
- •1. Поняття і структура форми держави
- •2. Форма правління держави
- •3. Форми державного устрою
- •4. Політичний режим
- •2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх
- •3. Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ
- •4.Загальна характеристика, функції та принципи діяльності
- •5. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих
- •6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова
- •1. Поняття і соціальна цінність демократії
- •2. Форми демократії
- •3. Інститути і суб'єкти демократії
- •4. Принципи демократії
- •5. Функції демократії
- •6. Демократія і самоврядування
- •7. Демократія в умовах України
- •1. Концепція правової держави: історія виникнення та розвитку
- •XIX століття. Вперше його було вжито у працях к. Т. Велькера (1813 р.)
- •X. Вольф, була започаткована наприкінці XVII століття і об'єктивно
- •2. Поняття і ознаки правової держави
- •3. Поняття і ознаки соціальної держави
- •4. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •2 Години
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1.Теорії походження права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •3. Закономірності виникнення права
- •4. Відмінності права від соціальних норм первіснообщинного ладу
- •2. Поняття і різні прояви права
- •3. Ознаки права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів, що діють у правовій
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •3. Загальноправові принципи
- •4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •5. Принципи правових інститутів
- •1. Поняття і загальні ознаки норм права
- •2. Структура норми права
- •3. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в
- •4. Інші види правових норм
- •5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового
- •1. Етапи процесу правоутворення
- •2 Функції, принципи й види правоутворення
- •3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •4. Законодавча техніка: поняття і види
- •5. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •1) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •2) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •3) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •1. Поняття і види форм права
- •2. Ознаки нормативного правового акта і вимоги до нього
- •3. Поняття, ознаки, види законів
- •4. Порядок прийняття законів в Україні
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •7. Дія нормативних правових актів в просторі і за колом осіб
- •8. Колізії в законодавстві.
- •4) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •5) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •6) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •2 Години
- •2. Поняття системи права
- •3. Предмет і метод правового регулювання як вихідні критерії
- •4. Структура системи права
- •5. Публічне і приватне право
- •6. Галузі вітчизняного права
- •7. Система законодавства і її співвідношення з системою права
- •8. Структура вітчизняного законодавства
- •9. Фактори формування та розвитку системи законодавства
- •10. Співвідношення між нормами міжнародного і національного
- •11. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •2 Години
- •1. Поняття і риси правових відносин
- •2. Види правових відносин
- •3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Поняття юридичної особи
- •4. Суб'єктивні права, правомочність і юридичні обов'язки
- •5. Поняття і види об'єктів правових відносин
- •6. Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1. Поняття реалізації правових норм
- •2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •3. Стадії застосування нормативних приписів
- •4. Основні вимоги правильного застосування нормативних
- •5. Акти правозастосування, їх види
- •6. Прогалини в праві і засоби їх подалання та усунення
- •2 Години
- •1. Поняття тлумачення норм права
- •2. Способи тлумачення норм прав
- •3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •1. Поняття і види правової поведінки
- •2. Поняття, риси і види правомірної поведінки
- •3. Правопорушення: поняття і юридичні ознаки. Склад і види
- •4. Юридична відповідальність
- •1. Поняття законності як багатоаспектного суспільне-правового
- •2. Функції законності
- •§ 3. Поняття правопорядку
- •4. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський
- •5. Право, законність, правопорядок являють собою різні рівні
- •5. Гарантії законності і правопорядку
- •1. Поняття, риси, структура та функції правосвідомості
- •2. Види правосвідомості
- •4. Правова культура: поняття та структура
- •5. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •1. Поняття правового регулювання
- •2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий
- •3. Види правового регулювання
- •4. Механізм правового регулювання
- •6. Ефективність правового регулювання
1.Теорії походження права
Виникнення права — це складний і багатоаспектний процес.
Різноманітність теорій, які намагаються пояснити характер змін у
соціальному житті при переході від природного до державно - правового стану
суспільства, умови і причини виникнення права, обумовлена суттєвими
розбіжностями у світогляді авторів теорій, різним розумінням самої сутності
і призначення права, впливом відповідної історичної епохи, відсутністю і
неможливістю абсолютного знання з даної проблеми. Але всі концепції
мають певну пізнавальну цінність і сприяють відновленню більш достовірної
картини генезису права.
Розглянемо деякі з них.
За теологічною теорією (Ф. Аквінський, Ж. Марітен, XII ст.) право
було створено Богом і дароване людині через пророка чи правителя. Воно
виражає волю Бога, вищий розум, добро і справедливість. Фома Аквінський
підкреслював, що світ заснований на ієрархії форм (божественної, духовної,
матеріальної), на чолі якої стоїть Бог. Підпорядкування існує і в системі
законів — вічних, природних, людських, божественних. Теологічна теорія
відповідала релігійній ідеології, яка панувала в епоху середньовіччя,
виправдовувала дії правителів, оскільки право є божественним за природою і
не може бути результатом волі і бажань людей. Раціональні дослідження
питань про походження права обмежувались рамками віри.
Представники теорії природного права (Конфуцій, Арістотель, М. Т,
Цицерон, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж. -Ж. Руссо та ін., XVII - XVIII ст.) вважали, що
природне право на відміну від позитивного (встановленого з волі держави)
виникає як закон доброчесності, як право справедливого розуму. Природне
право належить людині від народження, однак будь - які закони (навіть закони
природи) потребують гарантій. Тому люди відмовились від можливості
самостійно захищати свої права і домовились утворити державу, яка має
право видавати закони і супроводжувати їх санкціями. В теорії природного
права домінує антропологічне пояснення причин виникнення права. Вона
дозволяла оцінювати чинне право з позицій справедливості і розумності,
закликала до його змін у разі невідповідності природним правам, але
висновки стосовно вічності права у зв'язку з обумовленістю його приро дою
людини не можна вважати науково обґрунтованими.
Історична школа (Г. Гюго, К. Савіньї, Г. Пухта, XIX ст.) відстоювала
тезу про те, що право виникає спонтанно, як мова народу. Воно виростає з
національного духу, народної свідомості і набуває специфічного характеру,
притаманного тільки певному народові в найбільш ранній період його історії.
Тому право виключає всі фактори випадкового, повільного походження.
Законодавча діяльність — заключна стадія утворення права, законодавці
тільки виражають у юридичній формі те, що диктує народний дух. Право не
має універсального характеру, його інститути слід вивчати в контексті
конкретного часу, місця, особливостей національного духу того чи іншого
народу. Прихильники історичної школи права правильно стверджували, що
право — об'єктивне історичне явище, обумовлене етнокультурними фактора -
ми, і водночас вони перебільшували значення суспільної свідомості,
відхиляли абстрактні методи оцінки права, не давали однозначної відповіді
на питання про те, що слід розуміти під ―народним духом‖, який
проявляється у звичаях.
Психологічна теорія (Л. Петражицький, Т. Тард, XIX ст.) пов'язувала
витоки права з різними проявами людської психіки (індивідуальної або
колективної). Серед них — потреба у впокоренні, почуття наслідування,
бажання і вірування, вольові імпульси, пристосування як спосіб вирішення
соціальних суперечностей і т. ін. Л. Петражицький, зокрема, зводив право до
правових емоцій імперативно - атрибутивного характеру. Правові
переживання він поділяв на два види: переживання позитивного пр ава
'(уявлення про те, що норма — результат зовнішнього рішення) і
переживання інтуїтивного, автономного права, не пов'язаного з позитивним.
Інтуїтивне право — абсолютне, а позитивне — відносне. Законодавство є
тільки ―проекцією‖ правових переживань, ―фантазмом‖ психіки. Віддаючи
перевагу в процесі виникнення права психологічним чинникам, ця теорія не
враховувала впливу на нього інших об'єктивних факторів. Проте слід визнати
позитивний внесок психологічної теорії у вчення про формування
правосвідомості.
Марксистська теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, XIX ст.) спиралася на
історико - матеріалістичне вчення про суспільство і суспільний розвиток.
Генезис права пов'язувався з класовою боротьбою. Панівний у суспільстві
клас змінює звичаї на свою користь, пристосовує їх до своїх потреб, а в разі
необхідності цілеспрямовано створює нові закони, в яких виражається його
воля. Право є знаряддям створення жорстких рамок діяльності для
пригніченого класу. Як і інші форми свідомості, воно виникає і розвивається
відповідно до змін в економічній структурі суспільства. Саме спосіб
виробництва матеріальних благ детермінує загальний характер політичного,
правового, соціального, духовного життя людини. Оцінюючи цю теорію, слід
наголосити, що дійсно економічні фактори зіграли значну роль у походженні
права, але вони не є єдиною причиною, яка породила правові явища в історії
людства. Крім того, в праві часто - густо виражена не тільки воля панівного
класу, а й загальна воля людей, які живуть у суспільстві. Теорія примирення
(Г. Берман, Е. Аннерс) пояснювала походження права необхідністю
упорядкування відносин між родами. Вона виходила з того, що в розв'язанні
конфліктів між родами було зацікавлене все первісне суспільство. Договори
про примирення спочатку в усній, символічній формі укладалися з допомо -
гою народних зборів, ради старійшин. З часом такі договори через
повторення ситуацій однорідного характеру поступово переросли в правила,
юридичні норми (право примирення). Ця теорія, хоча й заснована на
історичних фактах, але є однобічною, оскільки право виникло не тільки для
примирення родів, а й для регулювання різних сторін життєдіяльності
суспільства, захисту особистих і загальних інтересів його членів.