- •3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та
- •4. Методологія дослідження теорії держави і права
- •1. Розмаїття концепцій (теорій) походження держави
- •2. Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її
- •3. Основні закономірності виникнення держави. Особливості
- •4. Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування
- •1. Ознаки та поняття держави
- •2. Держава як організація
- •3. Державний суверенітет
- •4. Типологія держави
- •1. Особливості становлення та формування концепції
- •2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •3. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •4. Партії в політичній системі суспільства: правове регулювання
- •5. Місце держави в політичній системі суспільства
- •2) Виступає як усередині країни, так і за її межами від імені і за
- •1. Поняття і структура форми держави
- •2. Форма правління держави
- •3. Форми державного устрою
- •4. Політичний режим
- •2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх
- •3. Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ
- •4.Загальна характеристика, функції та принципи діяльності
- •5. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих
- •6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова
- •1. Поняття і соціальна цінність демократії
- •2. Форми демократії
- •3. Інститути і суб'єкти демократії
- •4. Принципи демократії
- •5. Функції демократії
- •6. Демократія і самоврядування
- •7. Демократія в умовах України
- •1. Концепція правової держави: історія виникнення та розвитку
- •XIX століття. Вперше його було вжито у працях к. Т. Велькера (1813 р.)
- •X. Вольф, була започаткована наприкінці XVII століття і об'єктивно
- •2. Поняття і ознаки правової держави
- •3. Поняття і ознаки соціальної держави
- •4. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •2 Години
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1.Теорії походження права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •3. Закономірності виникнення права
- •4. Відмінності права від соціальних норм первіснообщинного ладу
- •2. Поняття і різні прояви права
- •3. Ознаки права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів, що діють у правовій
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •3. Загальноправові принципи
- •4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •5. Принципи правових інститутів
- •1. Поняття і загальні ознаки норм права
- •2. Структура норми права
- •3. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в
- •4. Інші види правових норм
- •5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового
- •1. Етапи процесу правоутворення
- •2 Функції, принципи й види правоутворення
- •3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •4. Законодавча техніка: поняття і види
- •5. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •1) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •2) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •3) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •1. Поняття і види форм права
- •2. Ознаки нормативного правового акта і вимоги до нього
- •3. Поняття, ознаки, види законів
- •4. Порядок прийняття законів в Україні
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •7. Дія нормативних правових актів в просторі і за колом осіб
- •8. Колізії в законодавстві.
- •4) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •5) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •6) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •2 Години
- •2. Поняття системи права
- •3. Предмет і метод правового регулювання як вихідні критерії
- •4. Структура системи права
- •5. Публічне і приватне право
- •6. Галузі вітчизняного права
- •7. Система законодавства і її співвідношення з системою права
- •8. Структура вітчизняного законодавства
- •9. Фактори формування та розвитку системи законодавства
- •10. Співвідношення між нормами міжнародного і національного
- •11. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •2 Години
- •1. Поняття і риси правових відносин
- •2. Види правових відносин
- •3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Поняття юридичної особи
- •4. Суб'єктивні права, правомочність і юридичні обов'язки
- •5. Поняття і види об'єктів правових відносин
- •6. Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1. Поняття реалізації правових норм
- •2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •3. Стадії застосування нормативних приписів
- •4. Основні вимоги правильного застосування нормативних
- •5. Акти правозастосування, їх види
- •6. Прогалини в праві і засоби їх подалання та усунення
- •2 Години
- •1. Поняття тлумачення норм права
- •2. Способи тлумачення норм прав
- •3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •1. Поняття і види правової поведінки
- •2. Поняття, риси і види правомірної поведінки
- •3. Правопорушення: поняття і юридичні ознаки. Склад і види
- •4. Юридична відповідальність
- •1. Поняття законності як багатоаспектного суспільне-правового
- •2. Функції законності
- •§ 3. Поняття правопорядку
- •4. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський
- •5. Право, законність, правопорядок являють собою різні рівні
- •5. Гарантії законності і правопорядку
- •1. Поняття, риси, структура та функції правосвідомості
- •2. Види правосвідомості
- •4. Правова культура: поняття та структура
- •5. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •1. Поняття правового регулювання
- •2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий
- •3. Види правового регулювання
- •4. Механізм правового регулювання
- •6. Ефективність правового регулювання
5. Гарантії законності і правопорядку
Гарантії законності і правопорядку — це сукупність об'єктивних і
суб'єктивних умов та спеціальних засобів (заходів), спрямованих на
забезпечення та охорону (захист) режиму законності і правопорядку.
Гарантії законності і правопорядку поділяють на загальні і спеціальні
(юридичні).
До загальних гарантій слід віднести економічні, політичні та інші
фактори й умови, що мають об'єктивний характер, наявність яких забезпечує
додержання законності і існування правопорядку. Вони безпосередньо
відображають закономірності розвитку суспільства, утворюють
макросередовище, в межах якого здійснюється правове регулювання. На
процес реалізації вимог законності, встановлення та функціонування
правопорядку ці фактори впливають опосередковано, як позитивно, так і
негативно. Негативно, наприклад, на стан законності і правопорядку впливає
політична нестабільність, дезорганізація державно - владних структур,
низький рівень виконавчої дисципліни, бюрократизм і т. ін.
Економічними гарантіями є передусім рівність усіх форм власності і
економічних можливостей суб'єктів суспільних відносин. Особливо слід
наголосити на впливі такого фактора, як рівень загальнонаціонального
доходу і на цій основі — матеріального добробуту кожної людини.
Матеріально забезпечена людина, як правило, прагне співвідносити свою
поведінку з вимогами законодавства, оскільки розуміє, що її інтереси у свою
чергу захищаються режимом законності і правопорядку.
Політичні гарантії — це розвинута система народовладдя, його
реалізація через демократичні форми й інститути, свобода самовизначення
особистості, політична різноманітність. Законність є стрижневим елементом
демократії, правовою формою її буття. Тому й розвиток і зміцнення
демократії, функціонування її інститутів сприяють гарантуванню законності і
правопорядку.
Серед політичних гарантій головна роль відводиться наявності сильної
державної влади. Поняття ―сильна державна влада‖ означає, що ця влада
відповідальна перед народом, заснована на демократичних принципах
формування та функціонування (визнання пріоритету прав і свобод людини,
поділ влади, парламентаризм, верховенство права і закону та ін.); легітимна,
тобто заснована на існуванні віри людей у правомірність її існування. Саме
за цих умов вона може виступати гарантом справедливості і гуманності,
здатна забезпечити прийняття та реалізацію правових за змістом законів та
інших нормативно -правових актів, гарантувати особисту безпеку людей,
прогресивний розвиток суспільства, ефективну боротьбу зі злочинністю,
корупцією та іншими антисоціальними явищами.
Соціальними гарантіями законності і правопорядку слід визнати
відсутність відвертих соціальних суперечностей між різними групами,
прошарками населення, стабільність, впевненість громадян у непорушності
своїх свобод і соціальних прав, їх матеріальний добробут, відсутність
безробіття або низький його рівень і т. ін. У створенні такого стану
соціальної сфери велику роль відіграють соціальне спрямовані заходи
держави, благочинні акції суспільних організацій. Навпаки, зростання
безробіття, падіння життєвого рівня населення негативно впливає на стан
законності, правосвідомість громадян. Виникають антиправові настрої,
пошуки шляхів незаконного збагачення, обходу закону, а як наслідок —
соціальні конфлікти, соціальна напруга в суспільстві, що може завдати
істотної шкоди законності і правопорядку.
Ідеологічні гарантії полягають у наявності моральних і правових
уявлень про необхідність та корисність законослухняної поведінки, про
неприпустимість здійснення протиправних вчинків. Ідеологічною гарантією
правопорядку є також наявність достатньо високого рівня загальної і
правової культури, правосвідомості членів суспільства, і передусім
посадових осіб, які приймають нормативні і індивідуальні правові рішення.
Для їх досягнення необхідні організація пропаганди, створення чіткої
системи виховання у громадян, почуття відповідальності, права і законності,
створення здорової моральної обстановки. У цій роботі повинні брати
активну участь усі структури політичної і правової систем, відповідні
установи культури і мистецтва, школи, навчальні заклади, церква тощо.
Ідеологічними факторами, які впливають на стан законності і правопорядку,
слід вважати існування свободи преси, думок, що дозволяє вести публічну
боротьбу з правопорушеннями.
Юридичні гарантії являють собою сукупність умов, засобів,
організаційно - правових заходів, безпосередньо спрямованих на
забезпечення режиму законності і правопорядку, і є юридичними
формами загальних гарантій. Крім того, юридичні гарантії закріплюються,
врегульовуються в чинному законодавстві, системі правових приписів, тож,
по суті, вони є численними проявами самого права в тій його частині, яка
покликана забезпечувати діяльність права в цілому. Сама специфіка права,
притаманні йому механізми, а також робота юридичних органів спрямовані
на те, щоб вимоги законності реально ―працювали‖, фактично здійснювались.
Видами юридичних гарантій є правові умови, правові засоби,
організаційно-правові заходи.
Правовими умовами об'єктивного порядку є стан чинного права і
законодавства (їх ще називають нормативною основою законності), від якого
великою мірою залежить міцність і стабільність режиму законності і
правопорядку. Вони повинні відповідати закономірностям суспільного
розвитку, йти в ногу з його тенденціями, оптимально втілювати в собі
правові засоби, методи, типи правового регулювання стосовно тієї чи іншої
сфери суспільних відносин, в них не повинно бути прогалин і суперечнос тей,
їх слід доводити до загального відома, забезпечувати необхідними
механізмами реалізації та охорони тощо. Відсутність цих властивостей у
праві і законодавстві стає причиною різного роду правопорушень, особливо у
сфері економіки, ускладнює боротьбу зі злочинністю. Відомо, якщо норма
права відстає від життя або суперечить йому, то її виконання буде не меншим
злом, аніж її порушення.
Юридичною гарантією є і така правова умова суб'єктивного порядку,
як стан правової науки, повноти і розвитку в ній прогресивних,
гуманістичних положень, науково - теоретичних конструкцій. Наявність у ній
прогресивних наукових концепцій безпосередньо впливає на рівень
законності і правопорядку в країні. Сприйняття сучасною вітчизняною
правовою наукою загальнолюдських цінностей, втілення їх положень у
законодавчу та пра -возастосовну практику дозволили зміцнити законність у
діяльності державних органів, посадових осіб, досягти успіху в забезпеченні
стабільності і міцності правопорядку.
Правові засоби як вид юридичних гарантій являють собою вельми
широкий спектр, їх основу становить закріплений у законі обов'язок держави,
її органів, посадових осіб, громадян, різних суспільних об'єднань суворо
додержуватись і виконувати закони.
Велике значення серед правових гарантій законності і правопорядку
мають конституційно -правові засоби — принципи, норми, процедури, які
покликані забезпечити верховенство права і конституції як основного
джерела національного законодавства, додержання прав, свобод і законних
інтересів громадян. Конституція України встановлює систему органів
нагляду і контролю за станом законності у сфері законотворчості та сфері
правореалізації. Особливу роль у забезпеченні верховенства Конституції
відіграє Конституційний Суд України.
Важливе місце серед правових гарантій законності і правопорядку
посідає право на судовий захист. Відповідно до ст. 55 Конституції України
―кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи
бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
посадових і службових осіб‖. На захист прав і свобод людини спрямований
інститут Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Кожному
надається право після використання всіх національних засобів правового
захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжна -
родних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій,
членом або учасником яких є Україна (ст. 55).
Серед правових засобів гарантування законності значна роль
відводиться процедурним нормам. Законодавче закріплені права і свободи
можуть бути успішно реалізовані лише при наявності надійного
процесуального механізму реалізації цих прав, їх забезпечення та захисту.
До організаційно-правових заходів як виду юридичних гарантій
законності належить діяльність суб'єктів правоустановлюючих повноважень,
яка спрямована на удосконалення законодавства. Кінцевою метою їх
діяльності є створення правових за змістом законів, інших нормативно -
правових актів.
У системі організаційно-правових заходів велике значення має видання
індивідуально -правових актів. Приймаючись на основі законів, вони
спрямовані на забезпечення законності в реальних конкретних життєвих
ситуаціях, на усунення перешкод у додержанні, виконанні, використанні
прав і свобод громадян іншими суб'єктами права, на ліквідацію допущених
правопорушень (відміна незаконних нормативно -правових актів, вироків
суду, адміністративних стягнень тощо).
Провідна роль серед юридичних гарантій належить здійсненню
правосуддя — діяльності судів, які розглядають і вирішують цивільні та
кримінальні справи з метою захисту прав громадянина усіх суб'єктів права.
Правосуддя виконує і контрольну функцію. Судовий контроль проводиться
конституційними, господарськими судами, судами загальної юрисд икції.
Здійснювані судовими органами організаційно -правові заходи захисту прав
суб'єктів — це, з одного боку, заходи захисту, які здійснюються за
ініціативою суб'єктів, чиї права порушені, а з другого — заходи судового
контролю.
У забезпеченні законності і правопорядку неабияке значення має
юридична відповідальність, яка застосовується до правопорушників.
Основною метою і функцією юридичної відповідальності є загальне
попередження на адресу потенційних правопорушників і попередження
самого правопорушника.
Зміцненню законності і правопорядку сприяють і захисно-поновлюючі
заходи по відновленню порушених прав громадян і організацій. Ці заходи
здійснюються, як правило, за ініціативою самих суб'єктів порушених прав з
їх скаргами, заявами. До таких заходів належать:
1) примусове виконання юридичних обов'язків (стягнення за рішенням
суду аліментів, податків та ін.);
2) усунення перешкод у здійсненні права (скасування незаконного
рішення, яке перешкоджає здійсненню права);
3) відновлення попереднього стану, що існував до порушення права
(наприклад, індивідуально - правовий припис здійснити певну роботу,
виконати вказану дію для усунення перешкод у користуванні суб'єктивними
правами, відшкодування нанесеної шкоди та ін.).
До контрольно-наглядових заходів гарантування законності належать
прокурорський нагляд, нагляд органів державної інспекції, відомчий
контроль.
Контрольні функції за політичними партіями представницьких органів,
за діяльністю органів виконавчої влади здійснюють також громадські
організації.
Важливими організаційно-правовими заходами є профілактика
правопорушень, засоби їх виявлення та усунення.
Лекція № 22
години
ПРАВОВА СВІДОМІСТЬ І ПРАВОВА КУЛЬУРА
2
1.
Поняття і структура правової свідомості. Класифікація форм
правосвідомості. Функції правосвідомості.
2.
Взаємодія правосвідомості й об‘єктивного юридичного права.
Деформації правосвідомості (правовий нігілізм, правовий ідеалізм). Шляхи і
способи їх подолання.
3.
Правова культура: поняття, структура, види, значення. Правова
культура суспільства і особи. Вимоги до професійної правосвідомості та
правової культури юристів.
4.
Поняття правового виховання, його механізм і функції. Правовий
всеобуч.