- •3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та
- •4. Методологія дослідження теорії держави і права
- •1. Розмаїття концепцій (теорій) походження держави
- •2. Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її
- •3. Основні закономірності виникнення держави. Особливості
- •4. Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування
- •1. Ознаки та поняття держави
- •2. Держава як організація
- •3. Державний суверенітет
- •4. Типологія держави
- •1. Особливості становлення та формування концепції
- •2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •3. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •4. Партії в політичній системі суспільства: правове регулювання
- •5. Місце держави в політичній системі суспільства
- •2) Виступає як усередині країни, так і за її межами від імені і за
- •1. Поняття і структура форми держави
- •2. Форма правління держави
- •3. Форми державного устрою
- •4. Політичний режим
- •2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх
- •3. Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ
- •4.Загальна характеристика, функції та принципи діяльності
- •5. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих
- •6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова
- •1. Поняття і соціальна цінність демократії
- •2. Форми демократії
- •3. Інститути і суб'єкти демократії
- •4. Принципи демократії
- •5. Функції демократії
- •6. Демократія і самоврядування
- •7. Демократія в умовах України
- •1. Концепція правової держави: історія виникнення та розвитку
- •XIX століття. Вперше його було вжито у працях к. Т. Велькера (1813 р.)
- •X. Вольф, була започаткована наприкінці XVII століття і об'єктивно
- •2. Поняття і ознаки правової держави
- •3. Поняття і ознаки соціальної держави
- •4. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •2 Години
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1.Теорії походження права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •3. Закономірності виникнення права
- •4. Відмінності права від соціальних норм первіснообщинного ладу
- •2. Поняття і різні прояви права
- •3. Ознаки права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів, що діють у правовій
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •3. Загальноправові принципи
- •4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •5. Принципи правових інститутів
- •1. Поняття і загальні ознаки норм права
- •2. Структура норми права
- •3. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в
- •4. Інші види правових норм
- •5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового
- •1. Етапи процесу правоутворення
- •2 Функції, принципи й види правоутворення
- •3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •4. Законодавча техніка: поняття і види
- •5. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •1) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •2) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •3) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •1. Поняття і види форм права
- •2. Ознаки нормативного правового акта і вимоги до нього
- •3. Поняття, ознаки, види законів
- •4. Порядок прийняття законів в Україні
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •7. Дія нормативних правових актів в просторі і за колом осіб
- •8. Колізії в законодавстві.
- •4) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •5) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •6) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •2 Години
- •2. Поняття системи права
- •3. Предмет і метод правового регулювання як вихідні критерії
- •4. Структура системи права
- •5. Публічне і приватне право
- •6. Галузі вітчизняного права
- •7. Система законодавства і її співвідношення з системою права
- •8. Структура вітчизняного законодавства
- •9. Фактори формування та розвитку системи законодавства
- •10. Співвідношення між нормами міжнародного і національного
- •11. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •2 Години
- •1. Поняття і риси правових відносин
- •2. Види правових відносин
- •3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Поняття юридичної особи
- •4. Суб'єктивні права, правомочність і юридичні обов'язки
- •5. Поняття і види об'єктів правових відносин
- •6. Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1. Поняття реалізації правових норм
- •2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •3. Стадії застосування нормативних приписів
- •4. Основні вимоги правильного застосування нормативних
- •5. Акти правозастосування, їх види
- •6. Прогалини в праві і засоби їх подалання та усунення
- •2 Години
- •1. Поняття тлумачення норм права
- •2. Способи тлумачення норм прав
- •3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •1. Поняття і види правової поведінки
- •2. Поняття, риси і види правомірної поведінки
- •3. Правопорушення: поняття і юридичні ознаки. Склад і види
- •4. Юридична відповідальність
- •1. Поняття законності як багатоаспектного суспільне-правового
- •2. Функції законності
- •§ 3. Поняття правопорядку
- •4. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський
- •5. Право, законність, правопорядок являють собою різні рівні
- •5. Гарантії законності і правопорядку
- •1. Поняття, риси, структура та функції правосвідомості
- •2. Види правосвідомості
- •4. Правова культура: поняття та структура
- •5. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •1. Поняття правового регулювання
- •2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий
- •3. Види правового регулювання
- •4. Механізм правового регулювання
- •6. Ефективність правового регулювання
2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
Будь-яке суспільство як складна соціальна система потребує певної
упорядкованості суспільних відносин. Підпорядкування маси одиничних
відносин загальному порядку досягається за допомогою соціальних норм —
правил поведінки, які регулюють відносини між людьми та їх об'єднаннями.
Життя первісної людини, незважаючи на його примітивний характер,
також потребувало існування певних норм, на основі яких люди б
організовували спільну працю, розподіл продуктів, визначали порядок
взаємовідносин між чоловіком і жінкою, встановлювали процедури
вирішення спорів, засади функціонування потестарних органів управління і
т. ін.
Соціальні норми первіснообщинного ладу, взяті в їх сукупності, іноді
називають монокормами (грец. monos — єдиний, лат. norma — правило)1. ('
Див.: Першиц, А. И. Проблеми нормативной этнографии. Исследование по
общей этнографии. - М., 1979.; Думанов X. М., Першиц А. И. Моно -норматика
и начальное право// Государство и право. - 2001. - № 9. - С. 85-91.)
Це єдині для всіх членів суспільства правила поведінки, які складалися
на основі ритуалів, міфів, звичаїв тощо і мали обов'язковий характер.
Історично першими видами соціальних норм були ритуали і обряди —
правила поведінки, в яких акцент ставиться на зовнішній формі їх виконання
і ця форма є строго канонізованою. Ритуали і обряди (наприклад, обряд
ініціації) мали масовий характер і виконували регулятивну і виховну функції .
З виникненням мови з'являються міфи, вони передавали інформацію
про те, як необхідно діяти в тих чи інших ситуаціях. Міфи — це перекази,
розповіді про духів, богів, обожнюваних героїв, предків, у яких поєднувалися
знання, художні образи, моральні приписи, релігійні уявлення. Міфологія
виконувала пізнавальну (явища природи і суспільного життя виражалися в
споглядально-образній формі), регулятивну
(міфи мали нормативну,
приписуючу частину, яка концентрувала досвід людства і доводила його до
кожного члена суспільства), ідеологічну ( міфи були керівництвом до дій,
якого слід дотримуватися у стосунках з природою і людьми) функції.
Поступово основним засобом регулювання поведінки людей в умовах
родового ладу зробилися звичаї -правила, які склалися історично, протягом
життя декількох поколінь і стали всезагальними внаслідок їх багаторазового
повторення. Характерним для звичаїв було те, що вони:
регулювали найбільш стійкі суспільні відносини, що складалися
протягом тривалого періоду;
виражали життєві закономірності, порушення яких загрожувало
серйозними наслідками для людського роду;
втілювали авторитет всього суспільства;
були частиною людської свідомості, передавалися з покоління в
покоління, ставали стереотипом поведінки;
не знали поділу на права і обов'язки;
опосередковували всі сторони людського буття (поділ повсякденної
роботи, регулювання ситуацій, пов'язаних зі смертю глави сім'ї, тощо).
Слід зазначити, що племінні органи управління іноді приймали
рішення, які не відповідали існуючим звичаям, однак освячені авторитетом
загальних зборів і ради старійшин ці рішення потім засвоювалися
общинниками як нові правила їх поведінки. В даному випадку органи
первісного самоврядування виступали в ролі своєрідного нормотворчого
інституту.
Неспроможність первісних людей раціонально пояснити деякі явища
природи, безсилля перед ними призвели до того, що вони починають
пояснювати їх іраціонально, через існування чогось фантастичного,
божественного, надприродного. Люди вигадують собі божества і починають
їм поклонятися, відправляти релігійні культи (в тому числі
жертвопринесення).Таким чином, формуються правила поведінки, які
регулюють відносини між людьми на основі їх релігійних уявлень (релігійні
норми). З розвитком первісних вірувань відбувається перша в історії
спеціалізація роду діяльності: з'являються шамани, жреці, знахарі,
священнослужителі. Язичеська релігія виконувала компенсаторну функцію,
тобто намагалася пояснити первісним людям незрозумілі для них явища. У
подальшому вона набуває регулятивного значення.
Пізніше, коли люди навчилися оцінювати власні вчинки і вчинки інших
людей, виникають норми первісної моралі — уявлення і відповідні правила,
які визначають, що є добро і що є зло. Вони не нав'язувалися зовні, а були
засновані на власному, вільному переконанні. Єдиним авторитетом був голос
сумління. Зміст моральних норм, їх дотримання пов'язувалися передусім з
поділом усіх людей на ―своїх‖ і ―чужих‖. Людина не відчувала докорів
сумління, якщо з її вини страждала людина, яка належала до ―чужого‖
племені. Грубість і жорстокість, властиві людині первісного суспільства,
обумовили незначне поширення норм в ньому моралі.
Особливе значення мали табу— обов'язкові і незаперечні заборони, які
захистили рід від біологічного виродження (заборона кровозмішування) і
природної стихії, дозволили забезпечити відтворення життєвих благ, певні
умови існування людей у колективі1. (1 Розрізняють такі види заборон, як
заборони на дії, заборони на слова, табу на людей, табу на предмети. Фрезер
Дж. Дж. Золотая ветвь: исследование мати й религии. - М., 1980.)
Табу — важливий спосіб виховання людей, стандартизації їхньої
поведінки.
У цілому нормативна система первісного суспільства була спрямована
на підтримку добувної економіки, гармонійного існування і відтворення
конкретних общин у природному середовищі, її складали регулятори
біолого -психологічного (табу), міфолого - релігійного і морального характеру,
а також ритуали, обряди та звичаї, що супроводжували їх. Вони були
обов'язковими для всіх членів суспільства, виконувалися ними свідомо і доб -
ровільно, сприймалися як природна необхідність, чому значною мірою
сприяла повна на ті часи інтеграція людини в структуру первісної общини.