- •3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та
- •4. Методологія дослідження теорії держави і права
- •1. Розмаїття концепцій (теорій) походження держави
- •2. Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її
- •3. Основні закономірності виникнення держави. Особливості
- •4. Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування
- •1. Ознаки та поняття держави
- •2. Держава як організація
- •3. Державний суверенітет
- •4. Типологія держави
- •1. Особливості становлення та формування концепції
- •2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •3. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •4. Партії в політичній системі суспільства: правове регулювання
- •5. Місце держави в політичній системі суспільства
- •2) Виступає як усередині країни, так і за її межами від імені і за
- •1. Поняття і структура форми держави
- •2. Форма правління держави
- •3. Форми державного устрою
- •4. Політичний режим
- •2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх
- •3. Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ
- •4.Загальна характеристика, функції та принципи діяльності
- •5. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих
- •6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова
- •1. Поняття і соціальна цінність демократії
- •2. Форми демократії
- •3. Інститути і суб'єкти демократії
- •4. Принципи демократії
- •5. Функції демократії
- •6. Демократія і самоврядування
- •7. Демократія в умовах України
- •1. Концепція правової держави: історія виникнення та розвитку
- •XIX століття. Вперше його було вжито у працях к. Т. Велькера (1813 р.)
- •X. Вольф, була започаткована наприкінці XVII століття і об'єктивно
- •2. Поняття і ознаки правової держави
- •3. Поняття і ознаки соціальної держави
- •4. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •2 Години
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1.Теорії походження права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •3. Закономірності виникнення права
- •4. Відмінності права від соціальних норм первіснообщинного ладу
- •2. Поняття і різні прояви права
- •3. Ознаки права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів, що діють у правовій
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •3. Загальноправові принципи
- •4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •5. Принципи правових інститутів
- •1. Поняття і загальні ознаки норм права
- •2. Структура норми права
- •3. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в
- •4. Інші види правових норм
- •5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового
- •1. Етапи процесу правоутворення
- •2 Функції, принципи й види правоутворення
- •3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •4. Законодавча техніка: поняття і види
- •5. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •1) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •2) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •3) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •1. Поняття і види форм права
- •2. Ознаки нормативного правового акта і вимоги до нього
- •3. Поняття, ознаки, види законів
- •4. Порядок прийняття законів в Україні
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •7. Дія нормативних правових актів в просторі і за колом осіб
- •8. Колізії в законодавстві.
- •4) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •5) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •6) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •2 Години
- •2. Поняття системи права
- •3. Предмет і метод правового регулювання як вихідні критерії
- •4. Структура системи права
- •5. Публічне і приватне право
- •6. Галузі вітчизняного права
- •7. Система законодавства і її співвідношення з системою права
- •8. Структура вітчизняного законодавства
- •9. Фактори формування та розвитку системи законодавства
- •10. Співвідношення між нормами міжнародного і національного
- •11. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •2 Години
- •1. Поняття і риси правових відносин
- •2. Види правових відносин
- •3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Поняття юридичної особи
- •4. Суб'єктивні права, правомочність і юридичні обов'язки
- •5. Поняття і види об'єктів правових відносин
- •6. Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1. Поняття реалізації правових норм
- •2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •3. Стадії застосування нормативних приписів
- •4. Основні вимоги правильного застосування нормативних
- •5. Акти правозастосування, їх види
- •6. Прогалини в праві і засоби їх подалання та усунення
- •2 Години
- •1. Поняття тлумачення норм права
- •2. Способи тлумачення норм прав
- •3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •1. Поняття і види правової поведінки
- •2. Поняття, риси і види правомірної поведінки
- •3. Правопорушення: поняття і юридичні ознаки. Склад і види
- •4. Юридична відповідальність
- •1. Поняття законності як багатоаспектного суспільне-правового
- •2. Функції законності
- •§ 3. Поняття правопорядку
- •4. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський
- •5. Право, законність, правопорядок являють собою різні рівні
- •5. Гарантії законності і правопорядку
- •1. Поняття, риси, структура та функції правосвідомості
- •2. Види правосвідомості
- •4. Правова культура: поняття та структура
- •5. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •1. Поняття правового регулювання
- •2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий
- •3. Види правового регулювання
- •4. Механізм правового регулювання
- •6. Ефективність правового регулювання
5. Місце держави в політичній системі суспільства
При розгляді проблематики політичної системи суспільства з позицій
державно -правової науки слід, однак, чітко визначитися стосовно того, що
саме держава як орган влади та управління в масштабі всього суспільства
виступає її стрижневим елементом, ядром.
Саме навколо державної влади як концентрованого втілення політики в
загальнонаціональному вимірі формуються інтереси інших політичних
інститутів, точиться боротьба політичних партій за те, щоб здобути важелі
державного управління. У самій державності з точки зору реалізації
політичних інтересів та програм провідними виступають такі державні
інститути, як парламент та уряд. Депутати парламенту та члени уряду, яких
приводить на посади політична партія, що перемогла на виборах, посідають у
цих органах так звані політичні посади і тому кваліфікуються як політичні
службовці.
Особливий статус держави в політичній системі суспільства
обумовлений тим, що саме держава на відміну від політичних партій, блоків
політичних партій та рухів:
1) об'єднує все населення країни на умовах особливого членства в
державі, своєрідної належності до держави, що пов'язана з фактом постійного
проживання на її території, або набуття такої специфічної ознаки, як
громадянство чи підданство. Це дає можливість кваліфікувати державну
владу як найбільш ефективний засіб мобілізації зусиль всіх членів
суспільства, дозволяє державі на відміну від політичних партій
використовувати найвагоміші ресурси суспільства, насамперед
—
адміністративний ресурс, для вирішення тих чи інших актуальних проблем;
2) Виступає як усередині країни, так і за її межами від імені і за
уповноваженням народу як єдиного законного представника народного
(національного) суверенітету. Жодна політична партія чи політичний рух не
мають таких виняткових повноважень, не можуть виступати від імені народу,
оскільки представляють інтереси лише його певної частини. У міжнародних
відносинах це дозволяє державі уособлювати народ, бути персональним
членом міждержавного політичного спілкування, суб'єктом міжнародного
права, заключати від свого імені міжнародні договори, входити до складу
міжнародних організацій.
3) являє собою єдину форму політичної організації населення, яка
відбиває і реалізує загальнонаціональну волю, що інтегрується на основі
інтересів громадян, соціальних груп та верств населення за посередництвом
інститутів громадянського суспільства, зв'язує в одне ціле як політичну
систему суспільства, так і все суспільство в цілому. В цьому розумінні
держава виступає ознакою, атрибутом сучасного суспільства, яке здатне
усвідомлювати свою ідентичність, виокремлювати власні актуальні проблеми
і вирішувати їх солідарними зусиллями всіх своїх громадян;
4) державна влада як найбільш суттєва ознака державної ор-
ганізації має таку політико - правову властивість, як суверенність, що дає
можливість визнавати державну владу верховною над проявами інших форм
публічної влади всередині країни, що тягне за собою право визнавати
недійсними будь - які протизаконні рішення інших суб'єктів політичної
системи, та незалежною у міждержавних стосунках;
5) видає загальнообов'язкові правила поведінки, насамперед у
формі законів, а також інших нормативно - правових актів, доводить їх до
реалізації. Звичайно, політичні партії також можуть приймати свої акти -
статути, програми, поточні рішення, але ці документи мають лише внутрішнє
значення, поширюються тільки серед їх членів, доводяться до реалізації
організаційними засобами партії та виховною роботою;
6) має постійний професійний апарат для здійснення управління
суспільством, у якому працюють спеціально підготовлені для такої
діяльності кадри — державні службовці. Для їх професійного навчання та
підготовки функціонує розгалужена система підготовки та підвищення
кваліфікації працівників державного апарату. Статус державних службовців і
питання проходження ними служби в державних органах регулюються
спеціальним законодавством;
7) володіє монополією на легальне застосування насилля, яке
здійснюється за допомогою збройних сил та інших ―матеріальних
придатків влади‖ — установ для утримання засуджених тощо. На цю
обставину яскраво вказував відомий німецький соціолог XX століття М.
Вебер, який зазначав, що не може існувати соціологічного визначення
держави через її функції чи напрями діяльності, оскільки вона може
займатися різноманітною діяльністю відповідно до обставин, що склалися в
конкретно -історичній ситуації, але завжди за будь - яких обставин і в будь - які
часи держава володіє монополією на насилля, застосування примусових
заходів.
Тому жодна політична партія не може претендувати на створення
власних збройних формувань, застосовувати до своїх членів чи інших осіб
заходи примусового характеру. Зокрема, присвоєння політичними партіями
чи іншими об'єднаннями громадян повноважень на утворення воєнізованих
формувань забороняється Конституцією України 1996 року і переслідується
законом.
Лекція № 5
години
ФОРМА ДЕРЖАВИ
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
2
1.
2.
3.
Загальне поняття й елементи форми держави.
Зв'язок між типом держави і формою держави.
Поняття державного правління. Загальноісторичні види
державного правління. Види форм правління сучасних де ржав. Форма
правління Української держави за Конституцією України та проблема її
реформування.
4.
Поняття державного устрою. Загальноісторичні види державного
устрою. Види устрою сучасних держав. Державний устрій Української
держави за Конституцією України.
5.
Поняття державного режиму. Основні види державних режимів
та їх особливості Сучасні державні режими. Державний режим сучасної
України.
ТЕРМІНОЛОГІЧНЕ ЗАВДАННЯ
Засвойте визначення понять: форма держави, форма державного
правління, форма державного устрою, форма державного (політичного)
режиму, поліархія, республіка, монархія, унітарна держава, федерація,
імперія, унія, співдружність, конфедерація, демократичний режим,
антидемократичний режим, тоталітарний режим, авторитарний режим.
СХЕМАТИЧНЕ АВДАННЯ
Складіть у зошиті: 1) схему форми держави залежно від характеру
кожного з трьох її елементів.