4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній

правовій державі

Права і свободи людини і громадянина можуть залишатися

декларативними, значною мірою знецінюватися при відсутності певних

засобів гарантування їх реалізації в повсякденному житті людини і

суспільства. Отже, питання про права людини — це не тільки питання про те,

що повинно бути з позицій абстрактних намірів та зобов'язань, але й про те,

що реально може бути здійснено індивідом сьогодні в конкретних умовах.

Практична реалізація прав і свобод людини і громадянина потребує

певних гарантій — достатнього рівня економічного, соціального й

культурного розвитку суспільства, надійного юридичного захисту, в тому

числі — можливості звернутися за захистом до міжнародних правових

організацій. Особливим видом гарантій реалізації прав і свобод людини є

правова активність суб'єктів.

Економічними гарантіями прав і свобод людини і громадянина є

соціально -ринкова економіка, рівність форм власності, свобода зайняття

підприємницькою діяльністю, високий рівень продуктивності праці та

економічного розвитку суспільства, що дає змогу забезпечити добробут,

гідний рівень життя і соціальний захист членів суспільства, перебороти такі

негативні явища, як бідність, безробіття, низьку оплату праці тощо.

Політичною гарантією прав і свобод людини і громадянина виступає

демократія в найширшому її розумінні — політичний плюралізм і

багатопартійність, орієнтація різних соціальних сил на цінності політичного

дискурсу і злагоди, сформована на демократичних засадах виборча система,

яка надавала б змогу громадянам реально впливати на вироблення державної

політики, брати активну участь в управлінні державними справами.

Як духовну гарантію прав і свобод людини і громадянина слід

розглядати панування у свідомості людей і суспільства уявлень відносно

того, що саме людина є в цивілізованому суспільстві найвищою цінністю,

первинним носієм юридичних потреб та інтересів, головним суб'єктом права,

навколо інтересів, прав і свобод якого формується сучасна правова система.

Невід'ємним компонентом духовних гарантій прав і свобод людини і

громадянина виступає повага до права як до необхідного і важливого засобу

регулювання соціальних відносин у сучасному

диференційованому

суспільстві, законності як оптимального режиму відносин між людиною та

державою.

До юридичних гарантій прав і свобод людини і громадянина

належать правові процедури їх реалізації, право знати свої права і обов'язки,

право на юридичну допомогу, в тому числі і безкоштовну, на судовий захист,

на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади,

місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, на відшкодування

за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та

моральної шкоди, завданої їх незаконними рішеннями, діяльністю чи

бездіяльністю, встановлення юридичної відповідальності за порушення чи

обмеження прав людини. Юридичними гарантіями прав і свобод людини і

громадянина виступає система таких специфічних юридичних конструкцій,

як: презумпція невинуватості, неможливість зворотної дії закону, що

встановлює або посилює юридичну відповідальність за правопорушення,

неможливість бути двічі притягнутим до юридичної відповідальності за одне

й те саме правопорушення.

Особливим інституціональним гарантом прав людини згідно зі ст. 101

Конституції України виступає Уповноважений Верховної Ради України з

прав людини. Міжнародно - правовою гарантією прав і свобод людини і

громадянина є право кожного після використання всіх національних засобів

правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних

міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних

організацій, членом або учасником яких є Україна.

Водночас слід наголосити на тому, що в умовах формування засад

правової демократичної державності на перший план серед гарантій прав і

свобод людини і громадянина виступає правова активність суб'єктів

права, їх намагання практично реалізувати свої правові можливості — права

і свободи, захистити їх у випадку порушення. Побудоване на правових

засадах суспільство — це суспільство, що складається з активних громадян,

де закони та інші нормативно - правові акти приймаються в інтересах людей,

які спираються у своїй практичній діяльності на приписи правових норм,

прагнуть використовувати і захищати свої права та свободи.

Правова активність ґрунтується на безпосередній зацікавленості

індивідів та організацій у здійсненні норм права, вона є антиподом правової

відчуженості та пасивності, зневіри в силу та ефективність права. Зокрема, з

метою підвищення рівня правової активності Конституція України надає

кожному право будь - якими не забороненими законом способами захищати

свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ст. 55).

Для цього права і свободи мають стати невід'ємними елементами

правової культури особистості і суспільства, що може бути досягнуто лише в

процесі довготривалого поступу України на шляху становлення правової

державності, акумуляції національною правовою системою загальновизнаних

державно -правових гуманітарних цінностей, формування незалежної і

авторитетної судової системи захисту прав і свобод людини і громадянина.

Цей процес має супроводжуватися цілеспрямованою і кропіткою роботою з

правового виховання населення і посадових осіб державних органів.

Лекція № 10

години

ПРИРОДА, СУТНІСТЬ ТА ПРИНЦИПИ ПРАВА

2

1.

Поняття об‘єктивного юридичного права, його властивості,

соціальна сутність і призначення. Національне та міжнародне об‘єктивне

юридичне право.

2.

Основні теорії щодо походження та сутності об‘єктивного

юридичного права (договірна, теологічна, позитивістсько - нормативістська,

психологічна, класова).

На самостіне вивчення:

3.

Співвідношення об‘єктивного юридичного права з економікою та

політикою. Взаємозв‘язок держави й об‘єктивного юридичного права.

4.

5.

Сутність права. Функції права. Соціальна цінність права.

Принципи права. Класифікація принципів права. Конкретно-

історичні принципи права сучасної України та фактори, які впливають на їх

втілення.

Право (об‘єктивне юридичне право) – це система формально-

визначених, загальнообов‘язкових норм (правил поведінки), які встановлені

або санкціоновані державою, забезпечуються та охороняються нею та

виступають (є) мірою добра і справедливості.

Право (у суб‘єктивному розумінні) – це вид та міра дозволеної чи

приписаної поведінки суб‘єкта суспільних відносин.

Право (у природно-правовому розумінні) – це форма рівності, свободи

та справедливості для всіх членів суспільства, уявлення про яку (форму,

систему образів норм - правил поведінки) існує у свідомості більшості

громадян і яка знаходить своє відображення у писаних нормативних актах.

ПОХОДЖЕННЯ ПРАВА