
- •3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та
- •4. Методологія дослідження теорії держави і права
- •1. Розмаїття концепцій (теорій) походження держави
- •2. Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її
- •3. Основні закономірності виникнення держави. Особливості
- •4. Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування
- •1. Ознаки та поняття держави
- •2. Держава як організація
- •3. Державний суверенітет
- •4. Типологія держави
- •1. Особливості становлення та формування концепції
- •2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •3. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •4. Партії в політичній системі суспільства: правове регулювання
- •5. Місце держави в політичній системі суспільства
- •2) Виступає як усередині країни, так і за її межами від імені і за
- •1. Поняття і структура форми держави
- •2. Форма правління держави
- •3. Форми державного устрою
- •4. Політичний режим
- •2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх
- •3. Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ
- •4.Загальна характеристика, функції та принципи діяльності
- •5. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих
- •6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова
- •1. Поняття і соціальна цінність демократії
- •2. Форми демократії
- •3. Інститути і суб'єкти демократії
- •4. Принципи демократії
- •5. Функції демократії
- •6. Демократія і самоврядування
- •7. Демократія в умовах України
- •1. Концепція правової держави: історія виникнення та розвитку
- •XIX століття. Вперше його було вжито у працях к. Т. Велькера (1813 р.)
- •X. Вольф, була започаткована наприкінці XVII століття і об'єктивно
- •2. Поняття і ознаки правової держави
- •3. Поняття і ознаки соціальної держави
- •4. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •2 Години
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1.Теорії походження права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •3. Закономірності виникнення права
- •4. Відмінності права від соціальних норм первіснообщинного ладу
- •2. Поняття і різні прояви права
- •3. Ознаки права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів, що діють у правовій
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •3. Загальноправові принципи
- •4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •5. Принципи правових інститутів
- •1. Поняття і загальні ознаки норм права
- •2. Структура норми права
- •3. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в
- •4. Інші види правових норм
- •5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового
- •1. Етапи процесу правоутворення
- •2 Функції, принципи й види правоутворення
- •3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •4. Законодавча техніка: поняття і види
- •5. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •1) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •2) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •3) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •1. Поняття і види форм права
- •2. Ознаки нормативного правового акта і вимоги до нього
- •3. Поняття, ознаки, види законів
- •4. Порядок прийняття законів в Україні
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •7. Дія нормативних правових актів в просторі і за колом осіб
- •8. Колізії в законодавстві.
- •4) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •5) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •6) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •2 Години
- •2. Поняття системи права
- •3. Предмет і метод правового регулювання як вихідні критерії
- •4. Структура системи права
- •5. Публічне і приватне право
- •6. Галузі вітчизняного права
- •7. Система законодавства і її співвідношення з системою права
- •8. Структура вітчизняного законодавства
- •9. Фактори формування та розвитку системи законодавства
- •10. Співвідношення між нормами міжнародного і національного
- •11. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •2 Години
- •1. Поняття і риси правових відносин
- •2. Види правових відносин
- •3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Поняття юридичної особи
- •4. Суб'єктивні права, правомочність і юридичні обов'язки
- •5. Поняття і види об'єктів правових відносин
- •6. Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1. Поняття реалізації правових норм
- •2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •3. Стадії застосування нормативних приписів
- •4. Основні вимоги правильного застосування нормативних
- •5. Акти правозастосування, їх види
- •6. Прогалини в праві і засоби їх подалання та усунення
- •2 Години
- •1. Поняття тлумачення норм права
- •2. Способи тлумачення норм прав
- •3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •1. Поняття і види правової поведінки
- •2. Поняття, риси і види правомірної поведінки
- •3. Правопорушення: поняття і юридичні ознаки. Склад і види
- •4. Юридична відповідальність
- •1. Поняття законності як багатоаспектного суспільне-правового
- •2. Функції законності
- •§ 3. Поняття правопорядку
- •4. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський
- •5. Право, законність, правопорядок являють собою різні рівні
- •5. Гарантії законності і правопорядку
- •1. Поняття, риси, структура та функції правосвідомості
- •2. Види правосвідомості
- •4. Правова культура: поняття та структура
- •5. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •1. Поняття правового регулювання
- •2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий
- •3. Види правового регулювання
- •4. Механізм правового регулювання
- •6. Ефективність правового регулювання
2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх
види
Головними функціями будь-якої держави в різні історичні часи
залишаються ті, що спрямовані на реалізацію публічної влади в масштабах
усього суспільства, здійснення від імені держави управлінської діяльності, і
тому основним інститутом, що уособлює та представляє державу, є
державний апарат.
Отже, на основі приналежності державним органам як певному
різновиду державних інституцій державно - владних повноважень із більш
широкого поняття ―механізм держави‖ виокремлюється поняття ―державний
апарат‖, за посередництвом якого здійснюється державна влада і управління
суспільством. Державний апарат покликаний виконувати основні функції
держави щодо практичного здійснення державної влади і управління су -
спільством і є невід'ємним атрибутом як виникнення, так і існування та
функціонування держави. Тому саме державному апарату має бути приділена
особлива увага в контексті більш широкої проблематики механізму держави.
Таким чином, державний апарат — це сукупність державних
органів, їх ланок і підрозділів, уповноважених здійснювати державну
владу та управління, які спираються у своїй діяльності на можливість
застосування примусу.
Поняття державного апарату як складова частина категорійного
арсеналу теорії держави і права є узагальнюючим, тобто охоплює на основі
спільних ознак усю сукупність різноманітних за конкретним спрямуванням
діяльності державних органів. Державний орган розглядається теорією
держави і права як первинний структурний елемент державного апарату,
саме з державних органів складаються його окремі ланки і підрозділи, вся
система державного апарату як цілісного явища.
Для більш змістовного вивчення державного апарату необхідно
розглянути характерні його ознаки, а саме:
1) державний апарат є основним інститутом держави, безпосереднім
носієм державної влади, яку він уповноважений практично здійснювати і
представляти у відносинах з населенням;
2) державний апарат як системне утворення формується й функціонує
на основі єдиних принципів організації і діяльності;
3) державний апарат є складною системою органів, що передбачає
поділ на відокремлені ланки та підрозділи як за функціональним критерієм
— на гілки влади, так і за ієрархічними ознаками — на вищі та нижчі органи,
тощо;
4) первинним елементом державного апарату, з якого складається вся
система державного апарату, є окремий державний орган;
5) у державному апараті зайняті на постійних засадах професійно
підготовлені для здійснення управлінських функцій кадри — державні
службовці;
6) функціонування державного апарату здійснюється в межах і в
порядку, які встановлені законодавством, тобто в певних правових формах;
7) державний апарат спирається у своїй діяльності на певні матеріальні,
фінансові та інші ресурси, отримані із державних коштів;
8) функціонування державного апарату спирається на можливість
застосування державного примусу.
Державний орган — це структурно видкремлений, внутрішньо
організований колектив державних службовців, який наділений
встановленою законодавством компетенцією для виконання певних
владно-управлінських функцій і завдань держави.
Слід зауважити, що структурно державний орган можна розглядати як
складне утворення, яке включає два відносно відокремлених підрозділи, один
з яких здійснює статутні повноваження цього органу, а інший — виконує
допоміжні функції, завданням якого є забезпечення виконання державним
органом своїх повноважень. Такий підхід дає можливість визначити пра -
вовий статус різних категорій працівників державного органу, виходячи з
конкретних функціональних напрямів його діяльності, а також відповідні
вимоги та кваліфікаційні характеристики посад на державній службі1.(1
Авер'янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. - К.: Ін Юре, 1997. - С. 42 -
43.)
Різноспрямованість та складність владно-управлінських функцій
держави обумовлює значну кількість та різноманітність за своїми
конкретними характеристиками видів державних органів.
Залежно від соціальної природи державні органи поділяються на
первинні та вторинні. Первинні органи створюються шляхом
безпосереднього волевиявлення народу, якщо народ визнається джерелом
державної влади, або успадкуванням, якщо джерелом влади вважається
монарх. Первинним державним органом за умов республіканського
правління є парламент, ним може бути президент, якщо його обирає
безпосередньо народ. Вторинні органи утворюються первинними, є
похідними від останніх і їм підзвітні.
Наприклад, згідно з Конституцією України Президент за згодою
Верховної Ради призначає Прем'єр - міністра України і за його поданням
членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої
влади, голів місцевих державних адміністрацій.
Залежно від функціонального спрямування державні органи
поділяються на органи законодавчої, виконавчої та судової влади. Органом
законодавчої влади виступає парламент, який може бути одно - або
двопалатним, виконавча влада здійснюється урядом, який при
парламентському правлінні очолює прем'єр - міністр, а за умов
президентського — президент, судам належить виняткове право на
здійснення правосуддя. Функції глави держави в республіці виконує
президент, в монархіях — монарх (король, емір тощо). В деяких країнах
(Франція) на президента як главу держави конституційне покладаються
арбітражні повноваження щодо узгодження діяльності гілок державної влади.
За територією, на яку поширюються повноваження державних органів,
їх поділяють на центральні та місцеві. В Україні, наприклад, до центральних
державних органів слід віднести ті, повноваження яких поширюються на всю
її територію, — Верховну Раду України, Президента України, Кабінет
Міністрів України тощо. Місцевими державними органами є місцеві
державні адміністрації, місцеві суди і т. ін. За умов федеративного устрою
державні органи поділяються на федеральні органи 5 органи суб'єктів
федерації.
Залежно від способу утворення державні органи класифікують на
виборні, призначувані, успадковані. Типовим прикладом виборного органу є
парламент, призначуваного — Кабінет Міністрів, успадкованого — монарх.
Залежно від особового складу державні органи поділяються на
одноособові і колегіальні. Одноособовими державними органами є
Президент, Уповноважений Верховної Ради з прав людини та деякі інші.
Колегіальні державні органи приймають рішення і вступають у правові
відносини лише як певні колективи державних службовців (парламент,
кабінет міністрів).