
- •3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та
- •4. Методологія дослідження теорії держави і права
- •1. Розмаїття концепцій (теорій) походження держави
- •2. Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її
- •3. Основні закономірності виникнення держави. Особливості
- •4. Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування
- •1. Ознаки та поняття держави
- •2. Держава як організація
- •3. Державний суверенітет
- •4. Типологія держави
- •1. Особливості становлення та формування концепції
- •2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •3. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •4. Партії в політичній системі суспільства: правове регулювання
- •5. Місце держави в політичній системі суспільства
- •2) Виступає як усередині країни, так і за її межами від імені і за
- •1. Поняття і структура форми держави
- •2. Форма правління держави
- •3. Форми державного устрою
- •4. Політичний режим
- •2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх
- •3. Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ
- •4.Загальна характеристика, функції та принципи діяльності
- •5. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих
- •6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова
- •1. Поняття і соціальна цінність демократії
- •2. Форми демократії
- •3. Інститути і суб'єкти демократії
- •4. Принципи демократії
- •5. Функції демократії
- •6. Демократія і самоврядування
- •7. Демократія в умовах України
- •1. Концепція правової держави: історія виникнення та розвитку
- •XIX століття. Вперше його було вжито у працях к. Т. Велькера (1813 р.)
- •X. Вольф, була започаткована наприкінці XVII століття і об'єктивно
- •2. Поняття і ознаки правової держави
- •3. Поняття і ознаки соціальної держави
- •4. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •2 Години
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1.Теорії походження права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •3. Закономірності виникнення права
- •4. Відмінності права від соціальних норм первіснообщинного ладу
- •2. Поняття і різні прояви права
- •3. Ознаки права
- •2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів, що діють у правовій
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •3. Загальноправові принципи
- •4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •5. Принципи правових інститутів
- •1. Поняття і загальні ознаки норм права
- •2. Структура норми права
- •3. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в
- •4. Інші види правових норм
- •5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового
- •1. Етапи процесу правоутворення
- •2 Функції, принципи й види правоутворення
- •3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •4. Законодавча техніка: поняття і види
- •5. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •1) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •2) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •3) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •1. Поняття і види форм права
- •2. Ознаки нормативного правового акта і вимоги до нього
- •3. Поняття, ознаки, види законів
- •4. Порядок прийняття законів в Україні
- •5. Підзаконні нормативні правові акти
- •6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •7. Дія нормативних правових актів в просторі і за колом осіб
- •8. Колізії в законодавстві.
- •4) Відділ юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх
- •5) Відділ підготовки проектів законодавчих актів;
- •6) Відділ підготовки проектів відомчих нормативних актів.
- •2 Години
- •2. Поняття системи права
- •3. Предмет і метод правового регулювання як вихідні критерії
- •4. Структура системи права
- •5. Публічне і приватне право
- •6. Галузі вітчизняного права
- •7. Система законодавства і її співвідношення з системою права
- •8. Структура вітчизняного законодавства
- •9. Фактори формування та розвитку системи законодавства
- •10. Співвідношення між нормами міжнародного і національного
- •11. Систематизація нормативно-правового матеріалу
- •2 Години
- •1. Поняття і риси правових відносин
- •2. Види правових відносин
- •3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Поняття юридичної особи
- •4. Суб'єктивні права, правомочність і юридичні обов'язки
- •5. Поняття і види об'єктів правових відносин
- •6. Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна
- •2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній
- •1. Поняття реалізації правових норм
- •2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •3. Стадії застосування нормативних приписів
- •4. Основні вимоги правильного застосування нормативних
- •5. Акти правозастосування, їх види
- •6. Прогалини в праві і засоби їх подалання та усунення
- •2 Години
- •1. Поняття тлумачення норм права
- •2. Способи тлумачення норм прав
- •3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •1. Поняття і види правової поведінки
- •2. Поняття, риси і види правомірної поведінки
- •3. Правопорушення: поняття і юридичні ознаки. Склад і види
- •4. Юридична відповідальність
- •1. Поняття законності як багатоаспектного суспільне-правового
- •2. Функції законності
- •§ 3. Поняття правопорядку
- •4. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський
- •5. Право, законність, правопорядок являють собою різні рівні
- •5. Гарантії законності і правопорядку
- •1. Поняття, риси, структура та функції правосвідомості
- •2. Види правосвідомості
- •4. Правова культура: поняття та структура
- •5. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •1. Поняття правового регулювання
- •2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий
- •3. Види правового регулювання
- •4. Механізм правового регулювання
- •6. Ефективність правового регулювання
4. Партії в політичній системі суспільства: правове регулювання
статусу та діяльності
Історично політичні партії складалися як об'єднані спільним інтересом
групи людей, організації прихильників певних поглядів на шляхи розвитку
суспільства і держави, діяльність яких безпосередньо була спрямована на
завоювання державної влади. Прообрази сучасних політичних партій
сформувалися ще за античних часів — у Стародавній Греції та в Римі.
Політична партія — це об'єднання прихильників певної за-
гальнонаціональної програми суспільного розвитку, яке утворюється
для участі у виробленні та здійсненні державної політики, виборах
органів влади, представництва в їх складі.
Єдиним інтересом політичної партії є політичний інтерес,
опредмечений в її політичній активності. Політична партія є різновидом
об'єднань громадян, яке створюється спеціально для участі в політичній
діяльності, що й відрізняє її від інших об'єднань громадян (громадських
організацій, об'єднань за інтересам професійних спілок, релігійних
організацій, трудових колективів), котрі формуються для здійснення будь -
яких інших, але — і це основне — неполітичних інтересів і тому не можуть і
не повинні бути суб'єктами політичної системи.
Роль політичних партій у політичній системі сучасного суспільства
полягає в тому, що вони являють собою первинні політичні інститути,
знаходяться серед пересічних громадян, є своєрідними посередниками між
народом, який реалізує за їх допомогою повноваження єдиного джерела
влади, і державою як спеціально створеним та відносно відокремленим
інститутом публічної влади в загальнонаціональному масштабі.
Політичні партії за умов демократичного політичного режиму
виконують такі функції:
1) виявлення та акумуляції політичних настроїв;
2) представництва політичних інтересів різних соціальних груп;
3) формування політичних програм щодо можливих напрямків
розвитку суспільства та держави;
4) забезпечення конкуренції політичних поглядів;
5) підготовки кадрів для політичної діяльності;
6) реалізації політичних програм через загальнонаціональні інститути
влади та управління (у разі перемоги на виборах);
7) політичного опонування (у разі поразки на виборах).
Політичні партії є невід'ємним складовим елементом демократії,
заснованої на засадах політичного плюралізму, непорушності прав та свобод
людини і громадянина, насамперед — гарантій політичної свободи. Особлива
роль політичних партій у політичній системі сучасних економічно
розвинених країн приводить до того, що сама сутність цих політичних систем
часто визначається зарубіжними політологами як ―правління політичних
партій‖ або як ―партійна демократія‖.
Непересічна роль політичних партій в організації та здійсненні
політичної влади передбачає порівняно з іншими видами об'єднань громадян
певні особливості правового регулювання їх становища та діяльності, а саме:
особливі умови участі в політичних партіях, членами яких можуть бути
лише громадяни країни, які пов'язані з державою єдиним політичним
інтересом, спільною політичною долею;
певні законодавчі обмеження щодо можливості їх антиконституційної
діяльності;
спеціальні правила та процедури легалізації політичних партій (в
Україні — політичні партії офіційно визнаються шляхом їх реєстрації в
Міністерстві юстиції України);
вимоги щодо прозорості політичних партій для суспільства і держави,
їх функціонування на демократичних засадах — добровільності, гласності,
підконтрольності, відповідальності, законності;
вимоги щодо несуперечливості статуту та програм партій, які не
повинні суперечити чинному законодавству;
гарантії щодо невтручання з боку держави, зокрема примусового
розпуску політичних партій, який допускається тільки на законних підставах
і за особливою процедурою (в Україні — за рішенням судових органів);
фінансову підтримку з боку держави.
У багатьох країнах розвиненої демократії основи правового положення
і діяльності політичних партій установлюються Конституцією, детально
регламентуються окремими законами про політичні партії. Використовується
також і інший варіант, коли правовий статус політичної партії регулюється
конституційними положеннями та загальними нормами щодо організації та
діяльності громадських об'єднань, одним із видів яких вважаються політичні
партії. В Україні нещодавно був прийнятий окремий закон ―Про політичні
партії‖, який став комплексним нормативно - правовим актом, що регламентує
різні сторони організації та функціонування політичних партій.
За своїм ідеологічним спрямуванням партії можуть бути: ліберальними,
соціалістичними, демократичними, національно - демократичними, соціал -
демократичними, консервативними, клерикальними (християнськими) тощо.
В деяких країнах законом забороняється організація і діяльність радикальних
політичних партій, які закликають до насильницького повалення
конституційного ладу, розпалюють релігійну, расову, національну
ворожнечу, порушують загальновизнані права і свободи людини.
Політичні системи сучасних західних демократій вибудовуються таким
чином, що вони функціонують, як правило, у дво - чи трипартійному режимі,
коли найвпливовіші партії або партійні блоки змінюють одне одного біля
керма державної влади та управління. Законодавство може підтримувати і
стимулювати такий порядок зміни партій шляхом встановлення певних
відсоткових бар'єрів, що створює для партій, які набрали незначну кількість
голосів на виборах, перешкоди щодо можливостей партійного
представництва в парламенті.
Для участі в тих чи інших політичних акціях і передусім у виборчих
кампаніях політичні партії, щоб збільшити можливості свого впливу, можуть
об'єднуватися в блоки. Політичні рухи можна охарактеризувати як більш
масові порівняно з партіями, але менш організовані політичні об'єднання
громадян, які створюються для об'єднання зусиль щодо вирішення
найгостріших конкретних політичних питань і можуть не мати фіксованого
членства, чітко визначеного статуту та політичної програми. Діяльність
політичного руху має, як правило, тимчасовий характер і завершується при
досягненні конкретної мети, для якої він був створений, або його розпадом,
або перетворенням на одну чи кілька політичних партій.