1. Державні і громадські органи регулювання туризму та готельного бізнесу в Україні.
Органами державної виконавчої влади в області туризму є:
Міністерство культури і туризму України (МКТ).
Державна служба туризму і курортів (Держтуризмкурорт).
Державна служба туризму і курортів (Держтуризмкурортів) є урядовим органом державного управління, який діє у складі МКТ і йому підпорядковується. Держтуризмкурортів у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, Положенням про Державну службу туризму і курортів і наказами МКТ.
Основними завданнями Держтуризмкурортів є:
участь у реалізації державної політики у туристичній і курортній галузі;
здійснення в установленому порядку управління у турстичній галузі, зокрема в межах, визначених МКТ, управління майном підприємств, установ та організацій, що провадять діяльність у туристичній галузі і належать до сфери управління МКТ;
узагальнення практики застосування законодавства у туристичній і курортній галузі, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;
виконання відповідно до законодавства контрольно-наглядових функцій;
здійснення регулятивних і дозвільно-реєстраційних функцій у туристичній і курортній галузі щодо фізичних та юридичних осіб.
Державна служба туризму і курортів приділяє велику увагу розвитку співробітництва з Європейським Союзом (ЄС) з огляду на можливості просування національного туристичного продукту на європейському ринку, залучення до інформаційного простору, передового досвіду організації туристичної діяльності, посилення євроінтеграційних процесів у нашій державі. Адже за своїм туристично-рекреаційним потенціалом Україна має всі можливості стати одним з провідних європейських туристичних центрів.
Розвиток співпраці з ЄС відбувається згідно з програмою імплементації Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, Указом Президента України від 11.06.1999 р. № 615/98 «Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу» та від 14.09.2000 р. № 1072/2000 «Про Програму інтеграції України до Європейського союзу», рішеннями Саммітів Україна-ЄС та іншими дорученнями Глави української держави, розпорядженнями та дорученнями Уряду України, що стосуються співробітництва України з ЄС, рекомендаціями міністерства закордонних справ України, актами міжнародного права.
Членство в ЄС відкриває великі можливості використання організаційно-фінансових механізмів цього органу для підвищення економічної ефективності національної туристичної галузі. Зважаючи на це, через Спеціальне представництво України при ЄС туристичним відомством України подано заявку щодо включення України у перспективні програми співробітництва у сфері туризму, зокрема фінансової та технічної допомоги, а також інвестиційні проекти ЄС. Це якісно вплинуло б на розбудову туристичної галузі України, сприяло б соціально-економічному та культурному розвитку нашої держави.
Для об'єднання сил туристичної індустрії в Україні наприкінці 2007 року була створена провідними професійними та суспільними організаціями, що представляють головні сегменти туристичної індустрії України, - Рада з питань туризму і курортів.
До Ради увійшли такі авторитетні організації, як Асоціація готельних об'єднань і готелів міст України, Всеукраїнська асоціація туристичних операторів, Федерація спортивного туризму України, Всеукраїнський союз розвитку сільського зеленого туризму, Асоціація навчальних закладів туристського і готельного профілю, Асоціація малих готелів і апартаментів України, Всеукраїнська молодіжна хостел-асоціація, Академія туризму України.
До складу Ради були прийняті Асоціація аквапарків України, Суспільство «Знання» України, Асоціація гольфу України, Всеукраїнська асоціація музеїв, Всеукраїнський туристичний прес-клуб, Фонд сприяння розвитку фізичної культури, спорту і туризму, Міжнародне суспільство «Зелене досьє» та ряд інших національних і міжнародних організацій. Регіональні організації у складі Ради представлені сьогодні більш ніж 20 основними професійними об'єднаннями з основних центрів українського туризму.
На сьогоднішній день політика Ради полягає в залученні до його діяльності асоціацій, що діють на місцевому рівні - морських і гірськолижних курортах, історичних містах. Розширення складу Ради не є самоціллю - це робиться для того, щоб у результаті мати можливість для організації будь-яких форм ефективної взаємодії між різними учасниками туристичного ринку.
Для того, щоб залучити в роботу Ради з питань туризму і курортів готельні компанії, туроператорів і турагентів, професійні видання, навчальні заклади, перевізників, інвесторів туристичної сфери, всі інші види бізнесу, прямо або побічно пов'язані з туризмом і курортами, розроблена спеціальна програма співпраці Ради з бізнесом - Професійна палата туристичної індустрії України, членство в якій відкрито для всіх справжніх професіоналів (рис. 1.5).
Серед головних напрямів діяльності Ради слід, в першу чергу, виділити такі:
підвищення ефективності співпраці між основними сегментами національної туристичної індустрії, координація в організації основних програм і проектів професійних і суспільних організацій;
системна взаємодія з центральним органом влади у сфері туризму та курортів, місцевими структурами влади, що відповідає за цю сферу;
захист інтересів бізнесу - лобіювання законопроектів, поліпшуючих конкурентоспроможність національного туристичного продукту, спрощення ведення підприємницької діяльності, організаційна і юридична підтримка компаній у разі неправомірних дій контролюючих державних органів;
системне представлення інтересів українського туристичного біз-несу в роботі з іноземними посольствами;
підвищення ефективності рекламно-інформаційної діяльності, поліпшення іміджу українського туристичного продукту на внутрішньому ринку та за кордоном;
формування національної системи центрів туристичної інформації;
підтримка інвестиційних проектів в туризмі;
проведення програм, пов'язаних з відродженням культурної спадщини, охороною природного середовища - як важливих складових національного туристичного продукту;
якісне поліпшення підготовки кадрів для всіх ланок туризму;
співпраця з основними професійними асоціаціями в інших галузях економіки для сумісного розширення ринків збуту;
проведення ринкових досліджень і аналіз основних тенденцій розвитку туристичної індустрії України.
Рисунок 2.1 - Структура Ради з питань туризму і курортів та її взаємодія з іншими організаціями
Широта кола інтересів організацій, що сформували Раду з питань туризму і курортів, припускає ведення професійної роботи в десятках напрямів - від розвитку сільського та молодіжного туризму, формування національної системи спортивного туризму до поліпшення взаємодії музеїв і туристичних операторів, розробки енциклопедії туризму України та технічних умов, що регламентують діяльність гольф-клубів і аквапарків. Щоб максимально конкретизувати діяльність ради, запропоновано створити в її структурі комісії та комітети з напрямів, до яких можуть увійти як керівники громадських організацій, так і представники ділових структур, - членів Професійної палати туристичної індустрії, зацікавлених в професійному розвитку того або іншого сегменту туризму або курортів. Для вирішення конкретних питань - наприклад, для розробки пропозиції по законопроекту, пов'язаному із зменшенням ПДВ для готельних послуг, створюватимуться тимчасові робочі групи.
Слід особливо зупинитися на взаємодії Ради з питань туризму і курортів із структурами влади (рис. 2.2).
Рисунок 2.2 – Взаємодія ради із структурами державної влади
Підписання меморандуму про співпрацю між Радою і Державною службою туризму і курортів, що припускає організацію системної роботи по всіх напрямах, які лежать в компетенції служби, є хорошим прикладом ефективності спільної роботи влади та професійного сектора. Але оскільки в сферу інтересів туризму входять десятки різних галузей - від сільського господарства до міжнародних справ, Рада делегувала своїх представників в суспільні колегії багатьох міністерств і відомств. Особливо варто підкреслити факт формування за її ініціативою суспільної ради при Комітеті з питань сім'ї, молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Верховної Ради України, що дозволяє ефективно відстоювати реальні інтереси туристичної індустрії на законодавчому рівні.
До своєї офіційної реєстрації в грудні 2007 року, Рада довгий час існувала як колегіальний орган основних професійних організацій, реалізовуючи при цьому цілком реальні проекти. Серед
них рекламна кампанія «Відпочиваємо в Україні» і «Відпочивай активно», створення порталу туристичної інформації welcome-to-ukгaine.info, ряд проектів в рамках ініційованої національної програми «Відродження замків України», організація ряду професійних конференцій і виставок.
На сьогоднішній день у сфері безпосереднього впливу організацій, що сформували Раду, знаходиться понад 100 тисяч чоловік.
Повертаючись до програми створення та розвитку Професійної палати туристичної індустрії України, варто звернути увагу на ті переваги, які підприємства сфери отримають у разі членства в цій структурі:
отримання всієї необхідної нормативно-правової інформації, пов'язаної з веденням туристичного бізнесу;
можливість участі представника Ради при проведенні перевірок компанії контролюючими органами - для захисту її інтересів;
знижки на участь в професійних виставках в Україні та за кордоном, конференціях і семінарах, програмах підготовки кадрів, розміщенні реклами в професійних виданнях, послуги інших членів Професійної палати;
безкоштовне розміщення інформації про свої туристичні продукти (тільки для в'їзного та внутрішнього туризму) на порталі welcome-to-ukraine.info,
об'єктивну підтримку Ради у разі непорозумінь або конфліктних ситуацій з іншими учасниками ринку, органами влади, зарубіжними посольствами.
Таким чином, диплом члена Професійної палати туристичної індустрії є з одного боку, охоронною грамотою, яка дозволить захищати бізнес від імені могутньої національної організації, з іншого боку - свідчитиме про професійну зрілість компанії, її бажання брати участь у формуванні сучасної динамічної і само регульованої індустрії туризму України.
Новий рівень об'єднання професійних структур дозволяє українському туризму створити де-факто власну систему саморегулювання - і, в тісному партнерстві з владою, послідовно відстоювати інтереси індустрії, вимагаючи професіоналізму як від своїх партнерів в державних структурах, так і від всіх вхідних в Раду організацій послідовно зайнятися вирішенням серйозних завдань на національному рівні.