3. Готелі на короткий термін перебування

Готелі для транзитних пасажирів орієнтовані:

• на короткочасне перебування у зв'язку з очікуванням зміни засобів транспорту;

• відпочинок персоналу, обслуговуючого транспорт.

Вони розташовуються: у аеропортах і аеровокзалах; вокзалах: залізничних; морських; річкових; автобусних.

При розміщенні готелів в безпосередній близькості від аеропортів або залізниць виникає необхідність проведення низки заходів щодо підвищення звукоізоляції номерів і інших приміщень від шуму поїздів, реактивних літаків.

Транзитні готелі у зв'язку з коротким терміном перебування в них мають ряд особливостей. Так, в готелях при аеропортах розташованих далеко від міста доцільний спрощений склад підприємств ресторанного господарства, розрахований тільки на тих, що проживають в готелі. Одне з підприємств харчування повинне працювати цілодобово. Номерний фонд може мати менший розмір площі на людину. Можлива організація спеціально обладнаних кімнат відпочинку, де пасажир, не займаючи номер, зможе відпочити протягом декількох годин.

Аеровокзальні готелі не скаржаться на наповнюваність, оскільки через аеропорти проходить безліч пасажирів як у складі груп, так і одинаків.

Готелі для спортсменів, як правило розміщуються при спортивних комплексах або в місцях, які за природними умовами підходять для розвитку певного виду спорту. Вони включають приміщення: для видачі напрокат спортінвентарю; проведення дозвілля і відпочинку; спортивного і медичного призначення; організації різноманітних зустрічей, прес-конференцій і інших заходів суспільного характеру; підприємства харчування.

Останнім часом будівлі таких готелів все частіше кооперуються з установами іншого призначення: конгресс-центрами; адміністративними і торговими установами; концертними і виставковими залами і навіть житловими квартирами, розміщуючись з ними або в одній будівлі, або у складі одного комплексу.

Готелі для автотуристів і мотелі (мото-готелі) розміщуються поблизу шосейних доріг, надають послуги паркування і технічного обслуговування автотранспортних засобів (автозаправних станцій; ремонтних майстерень; станцій технічного обслуговування).

Готель має комфортабельні номери, ресторан (або кафе) та інші приміщеннями суспільного призначення.

Розміщення мотелів обумовлене:

• їх призначенням;

• розташуванням міст і населених пунктів;

• наявною мережею автодоріг, під'їзних шляхів;

• природно-кліматичними особливостями тієї або іншої місцевості;

• наявністю лікувальних ресурсів, історичних і інших цікавих в туристичному відношенні місць.

При розміщенні мотелю необхідно враховувати: інтенсивність руху; маршрути автотуризму на значній відстані (сотень кілометрів); велику мобільність автотуристів, здатних просуватися щоденно понад 400 км.

Особливим чином організовується робота транзитних мотелів, де автотурист зупиняється на мінімальний час – для відпочинку в дорозі і ночівлі. Їх розміщення і устаткування орієнтовані на характер траси і середню величину денного пробігу автомашини.

У гірських місцевостях, де рух вимагає від водія більшої напруги і проходить на знижених швидкостях, інтервал між мотелями може бути скорочений до 150-200 км., а їх розміщення повинне ув'язуватися з довколишніми населеними пунктами і з перетинами доріг, по яких проходять маршрути автотуризму.

При розташуванні мотелів в приміських зонах великих і середніх міст, що знаходяться на маршрутах автотуризму, необхідний облік: потоків транзитних автотуристів по трасі; автотуристів, для яких дане місто буде пунктом кінцевого призначення; місцевих автомобілістів, що проводять свої вихідні дні за містом.

Розміщення мотелів на під'їздах до крупних і середніх міст або в їх приміських зонах доцільно пов'язувати з лініями міського транспорту - метро, автобусів, тролейбусів. Це створює можливість їх експлуатації у міжсезонний період, під час якого відбуваються: абсолютний спад міжміського і іноземного автотуризму; консервація багатьох індивідуальних машин на зимовий період. Мотелі можна використовувати як зимові бази відпочинку, профілакторії і пансіонати для жителів даного міста, у разі гарного транспортного зв'язку з самим містом - для розширення його готельного фонду.

Мотель слід розміщувати в радіусі не більш годинної доступності від міста.

У разі, коли два міста знаходяться на відстані не більше 120 км., мотель не слід розташовувати між ними, оскільки автомобіліст, утомлений в дорозі завжди вважатиме за краще не проїздити місто, де рух ускладнений регулювальними обмеженнями, а зупинитися перед в'їздом до нього. Коли автомагістраль проходить поза містом, мотель зазвичай розміщується: на під'їзній дорозі, ведучій в місто; за наявності кільцевої автодороги - на перетині її з під'їзними автомагістралями.

Таке розміщення мотелю дозволяє або найкоротшим шляхом потрапити в місто, або проїхати повз, не заїжджаючи в нього. Розміщення мотелю в курортному районі або курортному комплексі слід пов'язувати із загальною схемою доріг цього району або комплексу, відокремлюючи для будівництва зони, безпосередньо пов'язані із загальнокурортними центрами. При виборі конкретної ділянки для будівництва мотелів необхідний всебічний аналіз його якостей з погляду функціонально-технічних, санітарно-гігієнічних і експлуатаційних вимог.

Щоб забезпечити сприятливі умови для відпочинку автотуристів і найбільшу ізоляцію номерів від пилу і шуму автодороги, зона відпочинку мотелю повинна розміщуватися на деякому віддаленні від неї (від 50 до 250 м). При цьому бажано, щоб ділянка знаходилася з правого боку щодо напряму основного потоку автотуристів на шляху до якого-небудь туристичного об'єкту або ділянки дороги, подолання якого вимагає попереднього відпочинку.

При розміщенні мотелів необхідно передбачати можливість організації тривалих подорожей по заздалегідь певних маршрутах, що зв'язують найцікавіші історичні місця і райони країни. В цьому випадку комплексне розміщення мережі мотелів з урахуванням всіх вказаних вимог викликатиме у автотуристів постійний інтерес і забезпечить різноманітність вражень в їх подорожі. Малоповерховий мотель має ряд переваг:

• можливість розміщення автостоянок в безпосередній близькості від номера;

• простота конструкцій;

• можливість найкращим чином трансформуватися, пристосовуючись до сезонних коливань попиту;

• можливість орієнтації всіх номерів на сприятливі сторони горизонту;

• економічність малоповерхової будівлі з полегшених конст-рукцій в порівнянні з багатоповерховим.

Пансіон – це вільна форма надання послуг розміщення, організована в будівлях, які при будівництві і не мислилися як готелі.

Якщо апарт-готелем є багатоквартирний будинок, відданий виключно туристам, то «анонімний пансіон» розрахований на мешкання в одній з квартир звичайного житлового будинку.

Як «анонімний пансіон» може використовуватися і невеликий приватний будинок. Власник будинку здає декілька кімнат, а в решті кімнат проживає його сім'я.

Об'єкти розміщення у формі пансіону набули досить широкого поширення. Головні відмінності пансіону від готелю полягають в наступному: мешкання в нім обходиться набагато дешевшим, ніж в звичайних готелях; він не підпадає під категорію класності. Проте це не означає, що умови мешкання в нім гірші, ніж в готелі; можливі розбіжності із стандартами оснащення і устаткування готелів м'яким і жорстким інвентарем.

Характерні риси пансіону: невеликий номерний фонд, зазвичай розрахований на мешкання 10-20 чоловік (найчастіше він належить одній сім'ї, яка і обслуговує клієнтів); у вартість мешкання в пансіоні включають тільки сніданок, виготовлений в домашніх умовах; атмосфера - привітніша і тепліша, ніж в звичайному готелі, що нарівні з низькими цінами привертає клієнтів.