1. Спеціалізовані туристичні готелі та заклади розміщення.

Основними споживачами готельних послуг (клієнтами готелів) є:

• туристи;

• ділові люди, що здійснюють поїздки по роботі;

• приватні особи, що мають необхідність зупинитися в готелі;

• інші особи, що користуються готельними послугами без мети розміщенням

Найголовніша турбота в питанні туризму будь-якої держави або місцевої влади регіонів – завантаження своїх готелів туристами, оскільки туристи приносять додатковий дохід, як готельним підприємствам, так і бюджету (у вигляді податків). Туристи платять за спальне місце; харчуються в кафе, ресторанах; купують сувеніри; відвідують розважальні і культурні установи.

Ділові люди, як правило, потребують готелів під час відряджень – ділових поїздок із заздалегідь певною метою і тривалістю. Як правило, особи, що відбувають у відрядження, заздалегідь бронюють номери, а оплата готелю входить у витрати на відрядження. Інша категорія ділових людей (крім відряджень) - ті, хто достатньо довго перебувають поза місцем постійного проживання у зв'язку з роботою. Наприклад, працюють за контрактом певний термін (півроку, рік) і живуть в цей час в готелях (як правило, в спеціально обладнаних апартаментных готелях для тривалого мешкання).

Користувачами готельних послуг також можуть бути приватні особи (що не є ні туристами, ні відрядженнями), у яких виникла необхідність зупинитися в готелі.

Існують також споживачі готельних послуг, основною метою яких не є розміщення (проживання у готелі). Готельне підприємство може надавати послуги у сфері розваг (казино, бари, ресторани); частину номерного фонду можна використовувати під офіси, тимчасові представництва фірм і установ. Тому до споживачів готельних послуг також відносять: відвідуючів ресторанів і розважальні заходів при готелі; осіб, що використовують готель з метою проведення семінарів, з'їздів, тощо; орендарів офісів і ін.

Не дивлячись на відмінність категорій користувачів готелів, найбільш обширними з них є туристи. Слід зазначити, що в розвинених країнах (США, Євросоюз), туризм є масовим явищем. Майже кожна людина щорічно здійснює хоча б одну туристичну поїздку. Туризм також дуже поширений серед пенсіонерів країн Заходу. Дуже популярний не тільки пізнавальний, але і спортивний, оздоровчий туризм. Тому основна частина підприємств готельної індустрії призначена для обслуговування туристів.

Спеціалізовані туристські готелі – підприємства, спеціально обладнані для розміщення і обслуговування туристів. Їх будують: у місті; поза містом; поблизу об'єктів туристської привабливості; у місцях з хорошими природними чинниками, часто поблизу зелених масивів.

Розмір земельних ділянок туристських, а також курортних готелів передбачений значно більшим, ніж в готелях загального типу:

• 75 м² на одне місце - в готелях місткістю до 1 тис. місць;

• 65 м² - в готелях місткістю від 1 до 2 тис. місць.

Площа зелених насаджень на ділянках курортних і туристських готелів, мотелів і кемпінгів, які розміщуються на курортах і в зонах відпочинку, повинна складати не менше 5% площі ділянки.

На готельних ділянках розташовують:

• спортивні майданчики (з розрахунку 8-10 м² на одне місце);

• дитячі ігрові майданчики;

• навіси.

Для захисту від шуму житлові корпуси туристських і курортних готелів зазвичай будують не ближче 50 м від проїжджої частини вулиць і доріг. При цьому упродовж доріг, корпусів, що знаходяться поблизу, висаджуються дерева і інші зелені насадження.

У зв'язку з наявною тенденцією проводити відпочинок з сім'єю в туристських готелях передбачають в основному двомісні номери. У номері зазвичай виділяють зону денного відпочинку, яка розповсюджується також на лоджію або балкон.

У готелях для молодіжного туризму для підвищення економічності розміщення і зниження плати за мешкання іноді планують номери-гуртожитки на 5 чоловік і більше.

У туристських готелях для проведення відпочинку і дозвілля обовязково передбачені приміщення загального призначення (багато-функціональні зали, холи, камінні).

У число підприємств ресторанного господарства, розміщених в готелях, нерідко входять підприємства «розважального харчування» (танцбари, вар'єте), а також прискореного і здешевленого обслуговування (експрес-кафе, закусочні) іноді з системою самообслуговування.

Особливістю туристських готелів є наявність:

• приміщень для туристського обслуговування;

• туристсько-методичних кабінетів і інструкторських (для методичної роботи інструкторів з туристськими групами).

Набір цих приміщень зв'язаний із типом туристичного маршруту та способом пересування по ньому туристів.

У туристсько-спортивних готелях передбачають пункти прокату туристського, спортивного інвентаря і спорядження, наприклад: тенісних ракеток; футбольних (баскетбольних, волейбольних) м'ячів; лиж; ковзанів; саней; мисливського і риболовецького спорядження; човнів, байдарок і т. д.

Аналогічні пункти прокату можуть бути також в мотелях і кемпінгах, що розміщуються на курортах і в зонах відпочинку.

У цих готелях добре розвинений набір послуг, різноманітні підприємства ресторанного господарства, зокрема «розважального» характеру (денні і нічні бари), магазини, кіоски.

У готелях підвищеної комфортності є також: басейни; сауни; кегельбани; бари; ресторани; культурні центри.

Туристські готелі розміщують:

1. на маршрутах переміщення туристів:

• що віддають перевагу культурним і пізнавальним видам туризму;

• що пред'являють вищі вимоги до рівня комфорту і обслуговування;

2. у складі туристсько-спортивних комплексів для осілих видів спортивного туризму із здійсненням короткочасних радіальних походів.

Туристські готелі при незначних планувальних змінах можуть бути використані для розселення і обслуговування клієнтів: що займаються автотуризмом, деякими видами спортивного і транспортного туризму; прибувають на конгреси, молодіжні зльоти, фестивалі; здійснюють різні комбіновані туристські подорожі.

По розташуванню на маршруті туристські готелі функціонують як установи:

• головні (початкові або кінцеві точки на лінійних, і кільцевих маршрутах);

• проміжні, призначені для щодо тривалого відпочинку туристів в середині маршруту.

За сезонністю експлуатації даний тип готелів туризму використовується для цілорічної експлуатації.

Туристські бази – традиційний тип установи туризму з регламентованим контингентом відпочиваючих (наприклад, спортсмени-гірськолижники); режимом завантаження, експлуатації (наприклад, тільки взимку); певним розпорядком роботи.

Бази призначаються для прийому на відпочинок і обслуговування головним чином планових (частково - самодіяльних) туристичних груп, що здійснюють подорожі по маршрутах, прокладених по спеціально розроблених і обладнаних піших, лижних, водних, гірських, кінних, санних, велосипедних, автобусних або комбінованих туристських трасах.

Туристські бази зазвичай розміщуються в приміських зонах відпочинку або близ курортів, у складі туристсько-оздоровчих районів або комплексів.

При відповідному економічному обґрунтуванні туристські бази можна споруджувати і в малонаселеній місцевості (забезпечивши сприятливу транспортну доступність), що володіє унікальними екскурсійними об'єктами і природнокліматичними умовами для активного відпочинку.

Туристські бази експлуатуються як головні установи туризму для організації подорожей по радіальних, лінійних і кільцевих маршрутах з не дуже тривалим (від 3 до 10 днів) перебуванням основного контингенту туристів на самій базі. У зв'язку з цим туристські бази будуються:

• у початкових або кінцевих пунктах туристських маршрутів для спортивного і пізнавального видів туризму;

• для комбінованих туристських подорожей.

Туристські бази можуть функціонувати за принципом туристського пансіонату, тобто приймати самодіяльних туристів в «пікові» сезони на необмежений путівкою термін із забезпеченням їх всіма необхідними туристськими послугами.

Такі туристські бази ще не знайшли розповсюдження в наший країні, але можуть сприяти вирішенню актуальної проблеми організації відпочинку величезного числа самодіяльних туристів.

Вплив природно-кліматичних і ландшафтно-географічних чинників місцевості, а також обумовлена цим спеціалізація по превалюючих видах туризму викликають необхідність індивідуального підходу при виборі архітектурно-планувальних рішень туристських баз.

При цьому доцільно дотримуватися наступної диференціації туристських баз:

• гірські і гірськолижні;

• рівнинні і прибережні;

• водні (аквателі, флотелі, «марини»), розташовані безпосередньо на акваторіях.

На території туристських баз цілорічної дії доцільно розмістити: літні павільйони; котеджі; шале; намети; інші стаціонарні або збірно-розбірні малі мобільні засоби розміщення для сезонного розширення на 30-50% місткості в «піковий» літній період експлуатації. Сезонне розширення місткості повинне бути передбачене вже на стадії проектування.

Широкого поширення набули прийом і розміщення туристських баз (туристських готелів) безпосередньо в будівлях - пам'ятниках архітектури і історично визначних місцях (наприклад, в монастирях, фортецях і ін.). З цією метою проводиться реставрація старих будівель, архітектурних ансамблів з частковим переплануванням відповідно до нового функціонального призначення. У цих випадках туристські бази суміщають функції: засобів розміщення; специфічного туристського обслуговування; об'єктів показу, що забезпечують задоволення туристських потреб культурного характеру. Такий вид діяльності дозволяє зберегти цінну історичну і культурну спадщину.

У проміжних пунктах туристських маршрутів створюються туристські станції з термінами перебування від 3 до 5 діб, переважно в малонаселених місцевостях, для надання послуг гостинності (житло, харчування), набору культурно-побутових послуг і спортивного обслуговування туристів.

Різновидом туристських станцій є туристські притулки. Їх специфіка полягає в короткочасності прийому і обслуговування туристів в кінці окремих етапів туристського маршруту. Наприклад, це бази для короткочасного відпочинку туристів-гірськолижників на вершині гори. Наприклад, тут можна відпочити, попити чаю з медом, іноді – поспати (на декілька годин).

Як транзитні стоянки впродовж туристського маршруту використовуються туристські альтанки. Вони, розраховані на нетривале перебування (наприклад, сісти і трохи перепочіти на туристській стежці).