Повна матеріальна відповідальність

Повна матеріальна відповідальність складається з обв’язку військовослужбовців відшкодувати збитки в повному обсязі, незалежно від будь-яких меж. Тобто потрібно відшкодувати суму збитку, яка не обмежується ні конкретною сумою, ні розміром грошового забезпечення. У цього виду матеріальної відповідальності є свої особливості. Це пов’язано з особливими умовами праці - широким доступом військовослужбовців до матеріальних цінностей, а також нанесення збитків навмисними діями. Ця відповідальність настає тільки у випадках, коли:

• військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані умисно знищили, пошкодили, зіпсували, розкрали, незаконно витрачали військове майно, а також вчиняли інші умисні протиправні дії;

• були зроблені приписки у нарядах і інших документах фактично не виконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах;

• шкода була заподіяна особою, яка перебувала у нетверезому стані;

• у разі спричинення дії (бездіяльності), що мають ознаки злочину;

• у разі нестачі, а також знищення або псування військового майна, переданого військовослужбовцям під звіт для зберігання, перевезення, використання або іншої мети;

• у разі, коли командир (начальник) військової частини винен в незаконному звільненні, переведенні робітника чи службовця на іншу роботу.

Повна матеріальна відповідальність, коли збиток причинено умисним знищенням, розкраданням і іншими протиправними діями. Слід врахувати, що за нанесення збитків у разі необережності настає обмежена відповідальність військовослужбовців в певних межах. А в цьому випадку - умисні дії, тобто більш небезпечна форма. Тобто військовослужбовець передбачає наслідки своїх протиправних дій і бажає їх здійснення.

Результати вибіркового дослідження показують, що можна виділити певні обставини, які сприяють умисним протиправним діям :

• упущення в організаційно-господарчій діяльності щодо забезпечення військової частини;

• недоліки в роботі командирів, фінансових органів щодо забезпечення збереження майна;

• недооцінка важливості дбайливого ставлення до зброї, військової техніки та іншого військового майна;

• відсутність у ряді випадків швидкого і правильного реагування щодо протиправних дій;

• недбалість деяких господарських керівників, що нерідко дає можливість на протязі тривалого часу розкрадання майна військових частин;

• неприйняття заходів щодо забезпечення відшкодування матеріальних збитків, заподіяних протиправними діями.

Відносно велика питома вага припадає на такі види злочинних посягань на військове майно як розтрата, присвоєння і розкрадання шляхом зловживання службовим становищем, дрібні розкрадання.

Розкрадання, що розрізняються між собою за формами, видами і місцем здійснення, особистістю правопорушення, суттєво відрізняються і за причинами, умовами та заходами їх попередження. Наприклад. різні причини, умови та заходи попередження крадіжок, з одного боку, і пограбувань чи розбоїв, з іншого; розкрадань зброї та продовольства; розкрадань, здійснених у системі воєнторгу і системі фінансових органів.

Значні особливості притаманні розкраданням, здійсненими посадовими особами чи з складу варти.

Посадові розкрадання, зокрема пов’язані зі специфікою функції посадових осіб, особливостями господарчої діяльності характером господарчих операцій, її документуванням, особливостями контролю.

Розкрадання що здійснюються особами зі складу варти, знаходяться у повній залежності від особливості організації та несення вартової служби на конкретних об’єктах, від характеру цих об’єктів, їх розташування, віддаленості від населених пунктів та військових частин, від особливості охорони цих об’єктів.

Робота щодо попередження розкрадань базується на загальних положеннях про профілактику злочинів . Але вона має деякі особливості. Більше того, має свої особливості профілактика розкрадань залежно від їх видів, способів здійснення, предмету розкрадань тощо.

Підвищена матеріальна відповідальність

Згідно положення про матеріальну відповідальність військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані у разі, якщо вони нанесли шкоду розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, техніки, засобів зв’язку, льотно-технічного, спеціального морського і десантного одягу та взуття, інвентарних речей, інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2, 3, 5, 10 кратному розмірі вартості майна.

Важливим є питання про розкрадання і втрату зброї, боєприпасів. Повинні застосуватися певні заходи, які б підвищували гарантії зберігання військового майна, забезпечували б такий стан, при якому можливе було б встановлення персональної відповідальності. На жаль, ще є певний ряд типових обставин, які сприяють розкраданню зброї та боєприпасів :

• порушення встановленого порядку обліку та зберігання, прийому та видачі зброї та боєприпасів;

• порушення статутного порядку у вартах, та на постах по охороні складів зі зброєю та боєприпасами;

• знеособлення зброї, коли вона не закріплена за конкретними особами, видається особам, за якими не закріплена;

• неправильний підбір осіб що несуть охорону складів, відсутність належної підготовки;

• зберігання майна, зброї в недостатньо обладнаних для цього місцях;

• порушення порядку служби, недостатня організація охорони.

Дані свідчать про те, що по справах цієї категорії більше половини розкрадань пов’язано з недоліками в організації та контролю за несенням служби по охороні та незадовільним обладнанням сховищ, складів.

Як протидія розкраданню, марнотратству та втрати військового майна встановлений перелік військового майна, що відшкодовується винними особами в 2, 3, 5, 10 кратному розмірі. Це один із заходів, що зобов’язує відшкодовувати збитки, що завдані державі, у розмірах:

у десятикратному:

за вогнепальну та холодну зброю, боєприпаси, вибухові речовини;

у п’ятикратному:

за льотно-технічне, спеціальне морське і десантне обмундирування, штурманське спорядження, спецодяг, взуття та інше.

у трикратному:

за агрегати, запасні частини, інструменти, прилади і приладдя до озброєння і військової техніки;

у двократному:

за малогабаритні засоби зв’язку і приладдя до них, засоби малої механізації, продукти харчування.