2. Матеріальна відповідальність військовослужбовців

Відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів законодавства військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані повинні бережливо ставитися до довіреного їм озброєння, техніки та іншого майна, вживати заходи щодо запобігання шкоди.

Особи, які зазіхають на державну власність, недбало ставляться до озброєння, техніки, іншого військового майна, притягуються до матеріальної чи адміністративної і кримінальної відповідальності.

Видане військове майно призване забезпечувати задоволення потреб військ, їхню постійну боєготовність та високу боєздатність цілому військове майно є матеріальною основою бойової міцності Збройних Сил України, і тому посягання на нього становить велику суспільну небезпеку.

Злочинні посягання на військове майно можуть виражатися: у різноманітних розкраданнях (крадіжки, розбій, шахрайство); в умисному чи необережному пошкодженні військового майна; у його втраті.

Усім цим протиправним діям притаманна одна загальна риса: вони спричиняють шкоду військовому майну. Перелічені групи злочинів проти військового майна суттєво відмінні між собою за юридичними ознаками, а також за причинами та умовами, які сприяють їх здійсненню. Розкрадання - це умисний злочин, який здійснюється з корисливою метою. Втрати ж майна відбуваються внаслідок необережності, винний тут не ставить перед собою мети оволодіння майном, і у нього відсутні корисливі прагнення. Природньо, що ці злочини зумовлені і суттєво відмінними причинами. Якщо в основі розкрадань лежить користолюбство, паразитизм, то втрати викликані необережністю, недбалістю, недостатньою уважністю, легковажністю та іншими подібними фактами. До військовослужбовців і призваних на збори військовозобов’язаних застосовується обмежена, повна чи підвищена матеріальна відповідальність.

Обмежена матеріальна відповідальність

У разі недбалого виконання службових обов’язків, які передбачені військовими статутами, порадниками, інструкціями, іншими нормативними актами, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення. Тут і в подальшому, під грошовим забезпеченням розуміється посадовий оклад, оклад за військовим званням та відсоткова надбавка за вислугу років.

Військові будівельники військово-будівельних частин, окремих батальйонів і рот несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше середньомісячної заробітної плати.

За пошкодження, псування або втрату через необережність майна, виданого військовослужбовцям і призваним на збори військовозобов’язаним на період зборів в особисте користування, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.

Командири (начальники) військових частин за шкоду, заподіяну державі їх підлеглими, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення, якщо вони своїми розпорядженнями порушили встановлений порядок обліку, зберігання, використання, перевезення військового майна.

У разі, якщо командири (начальники) військових частин не вжили належних заходів, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна або щодо притягнення винних до відповідальності, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.

Прапорщики, мічмани та офіцерський склад за шкоду, заподіяну з їх вини через простої вагонів, суден і автомобілів, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.