Зразок №34 трудова угода

м.____________ "___"___________200 р.

^{(назва організації)}

в особі

^{(прізвище, ім’я та по батькові)}

який діє на підставі Статуту, названа у подальшому «Замовник», з однієї сторони, та

^{(прізвище, ім’я та по батькові)}

паспорт серії __________________, виданий _______________________________________

мешкає _______________________________________________________________________

^{(повна адреса)}

у подальшому «Виконавець», з другої сторони, уклали цей Договір про викладене нижче.

1. Предмет договору

1.1. Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання виконувати роботи:_______

_______________________________________________________________________________

^{(характер і вид робіт)}

строком до _____________________________________________________________________

1.2. Робота має відповідати таким вимогам: _________________________________________

_______________________________________________________________________________

1.3. Замовник зобов'язаний забезпечити виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором.

1.4. Замовник зобов'язаний своєчасно прийняти і оплатити роботу.

2. Розмір і порядок оплати

За виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві _____________________________ грн..

Оплата виконується не пізніше ___________________________ з дня прийняття роботи.

3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

3.1. Сторони несуть матеріальну відповідальність за неналежне виконання покладених на них зобов'язань згідно з законодавством.

4.ДОСТРОКОВЕ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ

4.1. У разі порушення однією зі сторін зобов'язань за Договором, інша сторона має право розірвати його в односторонньому порядку. Спори з цього Договору розглядаються судом.

5.ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ СТОРІН

Замовник Виконавець ________________ _________________

________________ _________________

________________ _________________

3. Відповідальність сторін у договорі і трудовій угоді

За порушення умов договору законодавством передбачається майнова відповідальність сторін.

Відповідальність у господарському праві - це комплексний правовий інститут, який має свій особливий предмет регулювання господарських правопорушень.

Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність суб'єкта господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не співпадає з юридичними обов'язками зазначеного суб'єкта, порушує суб'єктивні права іншого учасника відносин. Господарські правопорушення можна класифікувати за вида­ми і систематизувати в окремі групи за певними критеріями.

Так, залежно від юридичної підстави (тобто, які юридичні норми порушені) розрізняються договірні та позадоговірні правопорушення, в свою чергу договірні правопорушення поділяються на порушення:

• на стадії виникнення договорів, порушення строків укладання договорів, укладання договорів, що суперечать ви­могам закону, або укладання договорів з метою, яка суперечить інтересам держави;

• строків виконання договірних та інших господар­ських зобов'язань: щодо поставки продуктів, та товарів, перевезення вантажів, виконання робіт та ін. Прострочення виконання зобов'язання загалом тягне за собою оплату боржником зазначеної законом чи договором неустойки, штрафу, пені;

• господарських зобов'язань щодо якості поставленої продукції, виконання робіт, наданих послуг;

• державної дисципліни цін, пов'язані з виконанням договорів. У разі порушення підприємством ціни надлишково одержана сума підлягає вилученню в доход відповідного бюджету;

• у сфері кредитних та розрахункових відносин, пов'язані з виконанням господарських договорів;

• господарських зобов'язань щодо перевезень вантажів: зобов'язань з планів перевезень; простої транспортних засобів під навантаженням і розвантаженням понад встановлені терміни, втрата, нестача, пошкодження вантажу тощо. Предметом господарсько-правової відповідальності є також позадоговірні правопорушення;

• заподіяння суб'єктом господарювання шкоди підприємствам, установам тощо.

Функції господарсько-правової відповідальності визначаються як сукупність дій щодо застосування до правопорушника в сфері господарювання передбачених законом чи договором санкцій. Узагальнено виділяють п'ять основних функцій:

1. Стимулююча функція.Господарсько-правової відповідальності, яка полягає в застосуванні до правопорушника економічних санкцій, передбачає спонукання його і до припинення правопорушення і до реального виконання договору.

2. Штрафна функція. Загалом штрафна функція покладена на такі види господарсько-правових санкцій, як неустойка, штраф, пеня.

3. Функція попередження правопорушень. Суть цієї функції полягає в тому, що завдяки застосуванню відповідальності не тільки усувається факт господарського правопорушення, а й застосовуються правові заходи, спрямовані на усунення його причин та умов.

4. Компенсаційна функція. Сутність її полягає у відновленні порушеного правопорушенням майнового стану потерпілого шляхом застосування на його користь компенсаційних майнових санкцій, стягнених з порушника.

5. Інформаційна функція. Факт пред'явлення претензії, позову, стягнення збитків чи неустойки - це юридична інформація про неблагополучний стан, наявні недоліки у господарській діяльності суб'єкту.

Види господарсько-правової відповідальності розрізняються за­лежно від видів господарських правопорушень і санкцій, встановле­них за ці правопорушення. За цим критерієм в теорії права розрізня­ються:

• відшкодування збитків;

• штрафні санкції;

• оперативно-гос­подарські санкції.

Відшкодування збитків застосовується як майнова санкція, вихо­дячи з аналізу відповідних статей Цивільного кодексу та інших за­конодавчих актів:

• у відносинах купівлі-продажу між господарюючими суб'єктами. Якщо продавець продав товар, але в порушення договору не передає його покупцеві, останній вправі вимагати передачі проданої речі і відшкодування збитків, викликаних простроченням виконання, або від­мовитися від договору і вимагати відшкодування збитків;

• у відносинах поставки постачальник відшкодовує покупцеві збитки, завдані поставкою продукції неналежної, якості або неком­плектної;

• згідно з договором підряду на капітальне будівництво відпо­відальна за невиконання або неналежне виконання обов'язків сторо­на сплачує встановлену неустойку, а також відшкодовує збитки у су­мі, не покритій неустойкою;

• у перевезеннях вантажів вантажовідправник і вантажоодержу­вач зобов'язані відшкодувати перевізникові збитки, завдані з їх ви­ни внаслідок перевантаження транспортних засобів, пошкодження рухомого складу при навантаженні або розвантаженні, неправильних завантаженнях, кріпленні вантажу та інше.

Розмір штрафу як економічної санкції регулюється законодав­ством трьома способами:

• штраф у твердій сумі, прикладом цього є штрафи, які сплачують перевізник і відправник за невиконання плану ван­тажних перевезень. Їх розміри визначають транспортні статути і ко­декси окремо стосовно кожного виду транспорту;

• у процентному відношенні до суми всього зобов'язання або невиконаної частини зобов'язання. Наприклад, якщо поставлена продукція не відповідає за якістю стандартам чи умовам договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20% вартості про­дукції неналежної якості;

• у кратному розмірі до вартості того предмету, якій за­хищається штрафом. Наприклад, за пошкодження вагонів або контейне­рів відправником чи одержувачем вантажу під час навантаження або розвантаження вантажів їх засобами ці суб'єкти сплачують залізниці штраф у розмірі п'ятикратної вартості пошкодженого майна.

Неустойка являє собою різновид штрафної економічної санкції, розмір якої визначається законом або договором у процентному відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання. Неустойка застосовується, як правило, в разі прострочення виконання майнових зобов'язань (поставка, купівля-продаж тощо). Розмір неустойки за прострочення виконання зобов'язань загалом не залежить від терміну прострочення виконання. Наприклад, за прострочення або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцеві неустойку у розмірі, встановленої законодавством, вартості непоставленої у строк продукції по кожній окремій позиції номенклатури. Зазначена неустойка е штрафною, оскільки сторона, яка порушила в даному випадку умови договору поставки, відшкодовує іншій стороні заподіяні внаслідок цього збитки без зарахування сум неустойок. Разом з тим, законом передбачаються так звані залікові неустойки які мають місце у тому випадку, коли правопорушник відшкодовує іншій стороні збитки у частині, не покритій неустойкою.

Пеня застосовується в основному в разі прострочення виконан­ня грошових зобов'язань суб'єктами господарської діяльності. Вона встановлюється у процентному відношенні до простроченої суми, причому за кожний день прострочення, доки зобов'язання не буде виконане.

Оперативно-господарські санкції за своєю спрямованістю поділяються на два види. До першого належать санкції, спрямовані на одностороннє припинення правовідносин в інтересах сторони, чиї права порушені. Такі санкції можуть виражатися у вигляді односторонньої повної чи часткової відмови від виконання договору, а також у відмові від прийняття виконання та від зустрічного виконання. Другий вид оперативних санкцій становлять ті, що спрямовані на зміну правовідносин (переведення несправного платника на акредитивну форму розрахунків чи на попередню оплату продукції).