Розділ xі. Фінансове забезпечення військових частин через органи Державного казначейства

1. Сутність, призначення та загальна характеристика органів Державного казначейства

Сучасний етап розвитку та реформування Збройних Сил пов’язаний з необхідністю вирішення фінансово-економічними органами Міністерства оборони ряду економічних завдань, таких, як перехід армії та флоту на бухгалтерський облік, введення нової бюджетної класифікації й організацію казначейської системи виконання Державного бюджету в Міністерстві оборони України.

Реалізація вищеназваних заходів потребує конкретного перегляду діючого військово-фінансового механізму, що пов’язано з рішенням складних наукових, методичних та організаційних проблем. Одна з них - адаптація діючої системи фінансування Збройних Сил до роботи в умовах казначейського виконання Державного бюджету. Її вирішення потребує глибокого вивчення історичного досвіду фінансування військ на різних етапах військового будівництва, проведення аналізу діючої системи фінансування Збройних Сил, визначення способів організації та переходу до спільної роботи з органами Державного казначейства.

До початку 1995 року в українській економіці швидкими темпами відбувався перехід до нових ринкових відносин, тому виникла гостра необхідність змін методів управління державними фінансами. В цей період виконання Державного бюджету фактично вийшло з під контролю Уряду України. Створилася мережа комерційних банків, в яких відкриваються рахунки бюджетних установ, але належний контроль за надходженням і витрачанням бюджетних коштів ці банки не здійснювали.

Відсутність контролю за своєчасністю та повнотою надходжень податків та платежів до бюджетів різних рівнів, а також за витрачанням бюджетних коштів, фактично зробило неможливим участь Уряду в реалізації бюджетної політики.

Практично тоді й було прийняте безальтернативне рішення про організацію в Міністерстві фінансів системи органів Державного казначейства для керування й контролю за державними фінансами.

Згідно з Указами Президента від 27.03.95р. №335/95, та від 18.02 1998р. № 41/98 створено Державне казначейство і здійснено перехід Міністерства оборони України на казначейське виконання бюджету, а постановами Кабінету Міністрів України від 1995 року № 590 ,та від18.02 1998р. №94 затверджено положення про Державне казначейство, в якому визначені завдання , функції, права та обов’язки органів Державного казначейства в процесі виконання Державного бюджету.

Таким чином, з метою забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України, підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті України було створено Державне казначейство України при Міністерстві фінансів України.

Систему Державного казначейства України становлять Головне управління Державного казначейства України, управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з відділеннями у районах, містах і районах у містах.

Державне казначейство України фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Державне казначейство України, його органи є юридичними особами, мають рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

Відомо, що успішний розвиток економіки держави здебільшого залежить від отримання достовірної інформації про стан державних фінансів і ефективне управління ними.

Здійснюючи контроль за всіма надходженнями та видатками, в структурі державної виконавчої влади, Державне казначейство виконує роль „касира” та „головного бухгалтера” держави.

Принцип єдності каси означає зосередження на єдиному рахунку в централізованому органі всіх операцій з коштами Державного бюджету по зарахуванню доходів в Державний бюджет та платежів по підтвердженим платіжним зобов’язанням.

Діяльність органів казначейства дозволяє зосередити всі кошти на єдиному рахунку, а також оперативно управляти цими коштами, проводити платежі в необхідні строки, не створювати залишки коштів на рахунках. Органи Державного казначейства України призначені для:

• проведення державної бюджетної політики;

• ефективного управління доходами та видатками в процесі виконання Державного бюджету України;

• підвищення оперативності в фінансуванні державних програм ;

• посилення контролю за надходженням, цільовим та економним використанням державних коштів.

Органи казначейства мають самостійний кошторис витрат, несуть встановлену законодавством відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них завдань.

Державне казначейство у своїй діяльності керується Конституцією України, Конституційним договором між Верховною Радою України та Президентом України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також наказами Міністерства фінансів.

Головне управління Державного казначейства та його територіальні органи у своїй діяльності взаємодіють з міністерствами та іншими органами державної виконавчої влади, Національним банком України, установами інших банків, державною податковою службою, місцевими фінансовими органами, державною контрольно-ревізійною службою в Україні.

Головне управління Державного казначейства очолює заступник Міністра фінансів - начальник Головного управління Державного казначейства, який призначається відповідно до чинного законодавства.

Начальник Головного управління Державного казначейства має заступників, яких за поданням Міністра фінансів призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов’язків між заступниками начальника проводиться начальником Головного управління Державного казначейства.

Начальник Головного управління Державного казначейства несе персональну відповідальність за виконання покладених на Державне казначейство завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників начальника, керівників територіальних органів Державного казначейства.

Начальники управлінь Державного казначейства в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Мінфіну. Начальники відділень Державного казначейства у районах, містах призначаються на посаду начальником Головного управління Державного казначейства за поданням начальників територіальних управлінь Державного казначейства.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Державного казначейства, обговорення найважливіших завдань, його діяльності у Головному управлінні Державного казначейства утворюється колегія в складі начальника Головного управління (голова колегії), його заступників за посадою, а також інших керівних працівників Державного казначейства.

Члени колегії Державного казначейства затверджуються Міністром фінансів.

Рішення колегії провадяться в життя, як правило, наказами начальника Головного управління Державного казначейства.

Граничну чисельність і фонд оплати праці Головного управління Державного казначейства затверджує Кабінет Міністрів України.

Структуру Головного управління Державного казначейства затверджує Міністр фінансів.

Штатний розпис центрального апарату Головного управління Державного казначейства і положення про його структурні підрозділи затверджує заступник Міністра фінансів - начальник Головного управління Державного казначейства.

Штатні розписи управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх відділень у районах, містах і районах у містах затверджують начальники цих управлінь та відділень за погодженням Головного управління Державного казначейства.