4. Основні напрямки і завдання посадових осіб в підвищенні ефективності використання грошових коштів на бойову підготовку

Збройні Сили України – це державна військова організація, яка складає основу оборони України.

З метою підвищення професіоналізму та майстерності спеціалістів розробляється програма підготовки на навчальний рік в якій безпосередню участь беруть управління бойової підготовки і фінансові органи. В цій програмі реалізується творчий підхід до раціональної організації та проведення бойової підготовки у тому числі її фінансове забезпечення. Відповідно до програми війська живуть та займаються згідно з розробленим “типовим тижнем”, при цьому більша кількість занять має практичну направленість з тактичної, вогневої, спеціальної та технічної підготовки.

Тематика загальновійськової підготовки відпрацьовується на планових заняттях, тренажерах, а також у ході виконання розпорядку дня, різноманітних показових заняттях, оглядах. Протягом року вся діяльність військ спрямована на якісне проведення занять з бойової підготовки, все це вимагає додаткових фінансових витрат.

Що стосується фінансової підтримки проведення необхідних заходів щодо підвищення рівня військової безпеки України, то тут заслуговує на увагу запропонована Міністерством оборони України концепція економічної діяльності Збройних Сил України в сучасних економічних умовах.

Фінансові органи всіх ступенів, які займаються фінансовим забезпеченням бойової підготовки, повинні виключати формалізм та усувати всі недоліки в цьому питанні, оскільки практична відсутність фінансового забезпечення потреб та недостатнє централізоване постачання матеріально-технічних засобів також негативно впливають на загальний рівень бойової підготовки. Крім того, нестача необхідної кількості паливно-мастильних матеріалів, часткове відключення від промислової електромережі підрозділів, необхідність залучення їх до господарських робіт та особового складу також заважає вдосконаленню професійної майстерності особового складу.

Бойова підготовка регламентується керівними документами (наказами, директивами, вказівками, програмами) та здійснюється на підставі розроблених планів. В сучасних умовах потрібно відійти від складених стереотипів, провести перерозподіл коштів, скерувавши їх на бойову підготовку та пріоритети, які суттєво впливають на рівень підготовленості особового складу, виконувати поставлені бойові завдання, які будуть позитивно впливати на бойову підготовку військової частини та її фінансове забезпечення.

Помічник командира військової частини-начальник фінансово-економічної служби разом з представниками бойової підготовки повинні контролювати, щоб кошти витрачалися на той чи інший захід не вольовим рішенням начальника, а на підставі детального обґрунтування та висновків відповідних експертів, якщо це питання не потребує негайного вирішення. Лише за цих умов треба включати той чи інший захід до програми чи плану та виділяти на нього відповідні кошти, матеріальні ресурси. Необхідно також порахувати, в яку суму обійдеться виконання планів або програм з бойової підготовки та інших сфер діяльності. Ці розрахунки і мають стати опорними для подальшого планування. Для планування витрат з бойової підготовки треба взяти за основу оптимальний розрахунок коштів, які б задовольнили всі заходи бойової підготовки на навчальний рік. При визначенні потреби в коштах на бойову підготовку, помічник командира військової частини-начальник фінансово-економічної служби повинен принципово співпрацювати разом з представниками бойової підготовки, з метою точного визначення суми на цю мету.

У нинішніх складних економічних умовах є декілька найдоцільніших шляхів економного та в той же час раціонального використання виділяємих коштів.

Для цього необхідно узгодити все планування бойової підготовки з етапами будівництва та розвитку Збройних Сил, перейти від короткострокового (на рік) до стратегічного (довгострокового) планування відповідно до цих етапів.

Будівництво Збройних Сил переслідує стратегічні цілі на перспективу та вимагає довгострокового планування. Необхідно спланувати весь обсяг діяльності по реформуванню армії з врахуванням очікуваного, а не бажаного результату, розподілити цей процес в часі. Без сумніву, що, плануючи, ми не можемо зазирнути дуже далеко, а в деяких видах військової діяльності це недоцільно. Необхідні реальні цілі, програми, що ведуть до їх досягнення, оцінка програм з усіх сторін, а саме: вартість програм, розподіл виконання програм в часі, оцінка вихідних даних; зв’язок з цілями вищестоячої системи, оцінка проміжних результатів, оцінка можливостей коригування, маневрування засобами та ресурсами, оцінка кінцевих підсумків. У Збройних Силах України проводиться робота по організації довгострокового планування. Це дозволяє обґрунтовано підійти до розробки довгострокових оборонних програм. Довгострокове планування стає основою для планування діяльності Збройних Сил України, але не всіма усвідомлена необхідність довгострокового планування бойової підготовки. Бойова підготовка включає в себе величезну масу різноманітних витрат, частина з яких повністю переносить свою вартість в конкретний період навчання або в конкретному заході-вартість бойових припасів, що застосовувались на навчаннях, виплачені особовому складу, польові гроші, вартість пального, інша частина представляє капітальні витрати на засоби навчання, які переносять свою вартість на заходи бойової підготовки за тривалий строк – навчальні об’єкти, тренажери. Всі ці витрати, пов’язані з використанням ресурсів, що мають різні строки експлуатації та їх відновлення потребує нерівномірного притоку грошових коштів в часі, тому при плануванні бойової підготовки необхідно враховувати цю нерівномірність.

Планування діяльності здійснюється в категоріях завдань та сил. Для бойової підготовки цими категоріями можуть бути : виконання заходів бойової підготовки, кількість військовослужбовців, що пройшли навчання в частинах видів Збройних Сил України. Досягнення поставлених цілей можливе при виконанні (фактичному, а не формальному) відповідних програм, які втілені в планах бойової підготовки та господарської діяльності. Існуючі плани бойової підготовки представляють собою конкретизовані шляхи досягнення цілей та завдань, але без відповідності з бюджетом, по своїй суті плани потрібні для того щоб зв’язати економічні можливості з цільовим завданням досягнення необхідного рівня бойового потенціалу в часі. План не може бути відірваний від ресурсів, але план бойової підготовки військової частини не містить навіть натяку на розрахунок необхідних для його виконання ресурсів.

Фінансові і органи бойової підготовки при складанні планів повинні враховувати розмір очікуваних асигнувань; всі елементи програм повинні бути оцінені у грошових, натуральних показниках та обов’язково повинна бути розрахована вагомість кожного заходу; маючи обґрунтовані реальні програми. Міністерство оборони повинно не тільки правильно спланувати свою діяльність, але й правильно обґрунтувати потреби в асигнуваннях.

Фінансово-економічна служба повинна забезпечити якісне фінансове планування коштів на бойову підготовку і постійне його удосконалення.

Не згортаючи всіх соціальних програм та пільг для офіцерів, треба справедливо та індивідуально підійти до нарахування додаткових виплат. Вони повинні відповідати ставленню військовослужбовців до служби та обсягу їх роботи.

Помічник командира військової частини-начальник фінансово-економічної служби разом з іншими посадовими особами, що мають відношення до бойової підготовки, повинен під час планування враховувати призначення частин та підрозділів. Тому що одним частинам потрібно більше коштів (за їх специфікою служби), а іншим – менше. Крім того, необхідно звільнити від занять з бойової підготовки частини, які у майбутньому плануються до скорочення; замінити багатовитратні заходи менш витратними, під час підготовки особового складу ширше використовувати тренажерно-імітаційну апаратуру, а також уникати помпезності під час проведення показових занять, тому що в багатьох випадках показаний рівень підготовленості особового складу не відповідає бажаному.

Треба здійснити передоручення та перерозподіл заходів між різними ланками управління. Виключити взагалі з плану заходи, ефективність яких не відповідає витратам на їх проведення, зменшити кількість перевірок та інспекцій (треба більше довіряти командирам, а перевірки здійснювати тільки шляхом контролю компактними групами). Без збитків для бойової підготовки слід планово узгоджувати перелік частин, що перевіряються, з усіма ланками керівництва, яким надано право перевірки. При перевірці частини слід простежити відхилення в позитивну чи негативну сторону рівня бойової підготовки, її фінансового забезпечення.

Необхідно також розгорнути роботу щодо збереження передового досвіду шляхом його відображення в підручниках, порадниках, кіно- та відеофільмах, комп’ютерних програмах.

Фінансовим і органам бойової підготовки всіх ступенів у сучасних умовах потрібно вести таку роботу, щоб зменшуючи витрати на бойову підготовку, не тільки не знижувався її рівень, а й багато в чому бойове навчання ставало ефективнішим.

Ефективне використання коштів, які виділені на оборону, в першу чергу, досягається цілеспрямованими практичними діями командирів і начальників всіх ступенів, військових колективів по дотриманню режиму економії, активною взаємодією через фінансовий механізм на всі заходи, які здійснюються в Армії та на Флоті, пов’язані з використанням державних коштів.

У вирішенні завдань по ефективному використанню коштів особливе місце належить фінансово-економічній службі. Це пояснюється тим, що всі асигнування за кошторисом Міністерства оборони витрачаються через фінансово-економічну службу, як орган розпорядників коштів.

Ефективному використанню коштів у військах сприяє фінансова централізація, яка дозволяє маневрувати грошовими коштами, планомірно направляти їх на забезпечення тих заходів, які найбільш впливають на підтримання високої бойової підготовки військ.

Фінансово-економічна служба здійснює контрольні функції по відношенню до управлінь бойової підготовки і має можливість впливати на фінансово-господарську діяльність, домагаючись ефективного використання матеріальних і грошових коштів, попереджаючи порушення фінансової дисципліни.

Наприклад, фінансово-економічні управління оперативних командувань перевіряють обґрунтованість потреб в коштах управління бойової підготовки, укладання ними договорів і угод щодо їх законності, дотримання встановлених цін., забезпечення грошовими коштами. В необхідних випадках фінансово-економічні управління оперативних командувань, видів Збройних Сил проводять ревізії і перевірки фінансово-господарської діяльності управління бойової підготовки.

Велике значення має контроль зі сторони начальника фінансового органу військової частини за цільовим і законним витрачанням грошових коштів, які виділені на витрати бойової підготовки, своєчасністю отримання і оприбуткування придбаних матеріальних цінностей на цю мету, станом обліку придбаного майна і використанням його за належністю.

В фінансово-економічній службі зосереджуються узагальнені планові, контрольно-ревізійні, облікові і звітні матеріали по витратам на бойову підготовку, по яким можна проводити аналіз і робити відповідні висновки.

Добре знаючи дійсний стан військового господарства, фінансово-економічна служба має можливість оперативно впливати на покращення використання коштів на бойову підготовку.

На сучасному етапі фінансове планування витрат на бойову підготовку, необхідно постійно вдосконалювати, при цьому виключити нераціональне використання коштів, безгосподарність та марнотратство, перетворити роботу по плануванню в діючий засіб попередження фінансових порушень.

Шляхи подальшого удосконалення фінансового планування:

• повне економічне обґрунтування потреб в грошових коштах;

• подальше посилення зв’язку фінансових планів з планами матеріального і технічного забезпечення, поставок озброєння і техніки. Все це досягається глибоким аналізом всіх передбачених в планах заходів, пов’язаних з витрачанням матеріальних засобів і грошових коштів;

• покращення нормування видатків грошових коштів;

• забезпечення планомірності витрачання грошових коштів на протязі всього бюджетного року.

Важливе місце в попередженні випадків незаконного витрачання коштів на бойову підготовку займає фінансовий контроль.

Застосування всіх форм фінансового контролю (перевірка фінансово-планових, договірних, розрахункових і інших документів) дозволяє охопити, по суті, всі видатки за кошторисом Міністерства оборони, в тому числі, на бойову підготовку.

Значні можливості в здійсненні фінансового контролю і наданні допомоги військовим частинам мають фінансово-економічні служби з’єднання, оскільки ця ланка найближча до військових частин і має можливість постійно впливати на використання матеріальних засобів і грошових коштів на бойову підготовку, проводити роботу по попередженню фінансових порушень.

Таким чином, фінансовий контроль в Міністерстві оборони здійснюється систематично, безперервно і багатьма посадовими особами. Його проведення позитивно впливає на ефективність використання коштів на бойову підготовку.

Шляхи удосконалення здійснення фінансового контролю:

• застосування сучасних методів аналізу розрахунків, заявок, кошторисів і інших фінансово-планових документів з метою перевірки економічної доцільності виділених на бойову підготовку грошових коштів;

• вивчення фактичних потреб в процесі фінансування;

• розробка норм і використання їх при здійсненні фінансового контролю;

• удосконалення організації і методики ревізії і перевірки грошових виправдальних документів (особливо сплачених готівкою);

• посилення контролю за чисельністю робітників і лімітами фонду заробітної плати при реєстрації і затвердженні штатних розписів і кошторисів;

• детальна перевірка договорів і угод, обов’язкове візування їх фінансово-економічною службою до підпису їх командиром;

• здійснення контролю за дотриманням лімітів на виплату добових грошей, заробітної плати робітникам, які утримуються за рахунок операційних коштів, на оплату військових перевезень та комунальних послуг.

Шляхи підвищення ефективності використання грошових коштів на бойову підготовку у військах.

Успішне вирішення цієї задачі забезпечується використанням виділених асигнувань в залежності від цільового призначення, відповідним переліком видатків за кошторисом Міністерства оборони і кошторисів доходів і видатків військових частин, виключенням випадків безгосподарності і марнотратства, попередження незаконних витрат, нестач, розтрат і розкрадання матеріальних цінностей і грошових коштів.

Ефективність витрат на бойову підготовку досягається:

• правильною експлуатацією обладнання і своєчасним ремонтом об’єктів навчально-матеріальної бази;

• застосування тренажерів;

• інтенсифікацією використання навчальних об’єктів бойової підготовки;

• ретельною підготовкою до навчань;

• усунення отрут при проведенні навчань та інше.

В військових частинах велике значення приділяється економії витрат на утримання техніки та озброєння. Зменшення норм витрат пально-мастильних матеріалів, економія моторесурсів, збільшення міжремонтних термінів експлуатації техніки, - все це складає економію матеріальних і грошових коштів.

Ефективність використання засобів, які виділені на побутове влаштування військ досягається виключенням надлишків в обладнанні службових приміщень і споруд, недопущення фактів придбання непотрібного майна і меблів, предметів прикрас. Дотримання лімітів на комунальні послуги, використання лічильників і водомірів, підвищує ефективність використання грошових коштів, які виділені на цю мету.

Ефективність використання фондів грошового забезпечення забезпечується попередженням переплат і недоплат, незаконних виплат, фактів порушень штатно-тарифної дисципліни та інше.

____________________