2. Сутність і значення фінансового забезпечення бойової підготовки

Фінансове забезпечення– це система заходів, які організуються і проводяться з метою своєчасного і повного задоволення потреб військової частини в грошових коштах. Фінансове забезпечення бойової підготовки включає: фінансове планування і фінансування, витребування, отримання, зберігання, економне і цілеспрямоване витрачання грошових коштів, контроль за їх використанням, облік і звітність.

Для того щоб організувати фінансове забезпечення військ необхідно:

• по-перше, створити систему фінансових органів які б займалися цією роботою;

• по-друге, потрібно розробити та встановити правила, які регламентують порядок організації і здійснення фінансового забезпечення;

• по-третє, необхідно досягнути постійної, повної взаємодії усіх органів управління і посадових осіб, які приймають участь у забезпеченні потреб бойової готовності військ.

Від фінансового забезпечення бойової підготовки залежить:

• стан навчальної матеріально-технічної бази бойової підготовки. Науково обґрунтоване визначення потреби в асигнуваннях та їх впливу на розвиток конкретних об’єктів матеріально-технічної бази дають можливість вибору оптимальних варіантів системи учбових об’єктів при найменших затратах грошових коштів;

• своєчасний ремонт об’єктів матеріально-технічної бази, підтримка їх у високому експлуатаційному стані, продовження термінів експлуатації військової техніки;

• умови для застосування багатогранної навчально-бойової діяльності військ, для проведення всіх видів занять. Важливе значення мають витрати на забезпечення стрільб, тактичних занять та навчань, під час яких в умовах, наближених до бойових, перевіряються знання, вміння та навички, набуті військовослужбовцями під час учбових занять, забезпечується бойова загартованість підрозділів та частин.

Важливу стимулюючу роль у вдосконаленні бойової підготовки відіграють додаткові види грошового забезпечення, направлені на подальше підвищення військової майстерності, стимулювання тривалої служби. До вказаних додаткових видів грошового забезпечення відносять: грошову винагороду за кваліфікацію, за стрибки з парашутом, за водолазні роботи; одноразову грошову винагороду штурманам та льотчикам за класність; відсоткову надбавку за вислугу років на посадах офіцерського складу; одноразову грошову винагороду за безперервну службу в аеромобільних військах, за безперервну військову службу прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям надстрокової служби; надбавку за особливі умови служби; морське грошове забезпечення.

Стимулююча роль фондів грошового забезпечення яскраво проявляє себе у виплаті одноразового грошового забезпечення за підтримання високої бойової готовності військ, якісне виконання службових обов’язків і бездоганну дисципліну. Особливу стимулюючу роль мають преміальні виплати за забезпечення зберігання та покращення експлуатації озброєння і військової техніки, підвищення якості бойової підготовки військовослужбовців авіаційних частин, виконання завдань без катастроф і аварій з вини особового складу, покращення експлуатації і зберігання матеріальної частини військової техніки, озброєння та спецобладнання.

Бойова підготовка вносить безмірний вклад в бойову готовність як стан, який розкриває ступінь підготовленості військової частини до виконання покладених на неї завдань.

Витрати, передбачені в плані бойової підготовки є прямими в програмі бойової підготовки, а витрати на несення бойових чергувань, караулів є прямими в програмі забезпечення боєготовності Збройних Сил.

Військові частини, виходячи із стратегічної мети свого функціонування, мають непрямі витрати по програмі, для виконання якої вони створені. Так, бази та склади військових частин мають непрямі витрати, тільки по програмі – створення та зберігання матеріально-технічних запасів, а по іншим програмам вони мають тільки прямі витрати. Розробка витрат, програм на прямі та непрямі витрати, дозволяє закладати вже при розробці програм, необхідний рівень економічності у витрачанні матеріальних засобів і грошових коштів, а також ефективність їх використання. Як прямі так і непрямі витрати в натуральній формі не однорідні за своєю природою, частина з них йде на проведення, наприклад, заходів бойової підготовки, інша - використовується повністю та втрачає придатність до подальшого використання, являє собою оборотні фонди:

• боєприпаси, пальне, витрачені на проведення навчань, інша частина - на обладнання споруд, військової техніки та тренажерів;

• основні фонди поступово в процесі зносу переносять свою вартість на бойову підготовку.

При проведенні розрахунку коштів, витрачених на розвиток програми бойової підготовки, необхідно визначити, яка їх частина витрачена в звітному періоді на створення основних фондів, як найбільш дорожчих об’єктів; їх створення є довгостроковим вкладом коштів, направлених на оборону; їх якість є одним з основних факторів, що впливають на якість бойової підготовки. Розділивши програму бойової підготовки ми маємо наступну класифікацію витрат на підставі:

П Р Я М І:

Термінові згідно:

• плану бойової підготовки;

• річного господарського плану;

• плану експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки.

Капітальні згідно:

• проекту плану спорудження навчальних об’єктів бойової та фізичної підготовки.

Н Е П Р Я М І:

Термінові згідно:

• річного господарського плану;

• плану експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки;

• календарного плану основних заходів;

Капітальні по:

• плану будування об’єктів в військовій частині;

• плану поставок озброєння та військової техніки.

Дана класифікація програм дозволить більш ефективно планувати витрати на бойову підготовку в майбутньому.

Подальше групування витрат на заходи повинно відповідати планам, в яких враховуються поряд з проведеними заходами, необхідні ресурси в натуральних та вартісних показниках. Витрати на бойову підготовку за своїм призначенням діляться на дві групи:

• загальні витрати, проведені в військах у залежності від конкретних умов за рахунок асигнувань на бойову підготовку за рішенням командирів військових частин: на утримання і ремонт навчальних об’єктів, обладнання і утримання учбових класів, проведення зборів, військових тактичних і тактико-спеціальних навчань до армійських включно, придбання статутів, настанов, військово-навчальної літератури.

• титульні витрати-це витрати за рахунок асигнувань строго цільового призначення на придбання матеріалів, устаткування, інструментів для використання навчальних об’єктів бойової підготовки: командних пунктів, вогневих містечок, тирів, танкодромів і автодромів, бліндажів і сховищ для особового складу та ін. Використання титульних асигнувань на інші потреби крім цілей, на які вони призначені забезпечуючим фінансовим органом не допускається. У випадку невикористання коштів, призначених на спорудження навчальних об’єктів, вони повинні бути повернуті встановленим порядком забезпечуючому фінансовому органу.

Грошові кошти військам на бойову підготовку виділяються по кодам програмної (1030) та економічної класифікації витрат (1111, 1150) і відповідними статтями кошторису Міністерства оборони України.

При плануванні необхідно узгоджувати розроблені програми з бюджетними можливостями, для цього Кабінетом Міністрів України був підготовлений прогноз обсягів фінансування витрат на національну оборону на період до 2015 року. Це дозволяє аргументовано підійти до розробки довгострокових оборонних програм.

Щорічний прогноз можливого фінансування дозволить робити висновки про:

• раціональність виконання програми;

• розподіл по рокам програм, що виконуються.

Найбільш важливий етап планування бойової підготовки - це визначення можливостей по виконанню програми, визначення потреб в грошових коштах та інших ресурсах на наступний рік, спираючись на слідуючи документи:

• стратегічний план розвитку Збройних Сил України;

• програму бойової підготовки військових частин на 5 років з розподілом ресурсів по підпрограмам та елементам програм;

• прогноз фінансування (на 5 років);

• щомісячний прогноз фінансування на майбутній рік;

• військово - економічний аналіз та прогноз розвитку Збройних Сил інших держав;

• звіт про виконання програм бойової підготовки в минулому році, аналіз виконання програми бойової підготовки в поточному році.

Управління бойової підготовки оперативних командувань, видів Збройних Сил складають програми заходів бойової підготовки на майбутній рік. Складання цих програм повинно відбуватися в лютому-березні поточного року. На основі програми заходів бойової підготовки на рік складаються розрахунки потреб в грошових коштах для пред’явлення даних в Головне фінансово-економічне управління Міністерства оборони та матеріальних засобах для представлення заявок в забезпечуючі управління. Крім того програма бойової підготовки представляється в Головне управління бойової підготовки Генерального штабу Міністерства оборони. Фінансово-економічні управління видів Збройних Сил, оперативних командувань, забезпечуючі управління перевіряють обґрунтованість розрахунків по програмі бойової підготовки та іншим програмам, можливості по їх забезпеченню.

Після прийняття Державного бюджету України і отримання лімітної довідки від Міністерства фінансів відбувається розподіл призначень грошових коштів по програмам в залежності від відповідності призначених грошових коштів споживачам при цьому, необхідне корегування програм, в тому числі і програм бойової підготовки. Грошові кошти до військ на бойову підготовку доводяться Головним Фінансово-економічним управлінням по мірі їх надходження від Міністерства фінансів України.

Скоригована програма бойової підготовки на майбутній рік затверджується Міністром оборони і є підставою для коригування програм бойової підготовки військ. Програма бойової підготовки на майбутній рік доводиться до військ Збройних Сил України та є підставою для розробки плану бойової підготовки. У випадку, якщо до 1 грудня поточного року військові частини не отримали програми бойової підготовки, то вони виходячи з попереднього плану бойової підготовки на рік та обсягу поставок ресурсів в грудні поточного року, повинні скласти план бойової підготовки на 1-й квартал наступного року з врахуванням обсягів фінансування та поставок ресурсів, що не перевищують витрат в грудні. При надходженні плану бойової підготовки від вищестоячого командування, частини розробляють річний план бойової підготовки з врахуванням вже виконаних обсягів програми. Щомісячно військові частини представляють донесення про виконання ними заходів, що передбачені програмою, та витрачених ресурсах в натуральних та вартісних показниках. На підставі цих донесень, даних про зміни в бюджетному фінансуванні, змінах вартості ресурсів, та інших факторів, керівники програм при необхідності корегують програми, про що сповіщають у військові частини та забезпечуючі управління. Дана схема фінансового забезпечення бойової підготовки дозволяє найбільш ефективно витрачати призначені кошти, контролювати виконання програм та своєчасно вносити в них зміни.

Асигнування на бойову підготовку знаходяться у віданні Головного управління бойової підготовки Міністерства оборони, а видів Збройних Сил, оперативних командувань – їх управлінь бойової підготовки, в військах - командирів військових частин.