2. Актуальність застосування системи поетапного планування оборонних програм з метою підвищення ефективності використання матеріальних засобів та грошових коштів

Оптимальний розвиток Збройних Сил - один із основних принципів їх будівництва. При плануванні будівництва Збройних Сил, необхідно забезпечити такі співвідношення між видами Збройних Сил і родами військ, а також між зброєю і військовою технікою різного призначення, які у найбільшому ступені відповідали б усьому діапазону бойових задач і варіантів бойової обстановки.

Розвиток озброєння повинен йти шляхом, який з позиції сьогоднішнього дня і перспективи військових, технічних і економічних міркувань визнається оптимальним.

Також необхідно враховувати, що ефективність використання ресурсів на військові потреби значною мірою залежать від того, наскільки правильно визначені співвідношення між видами Збройних Сил і родами військ, а також засобами різного призначення.

В сучасних умовах обмеженого виділення коштів на оборону необхідно вдосконалити оборонне планування, конкретизувати мету, задачі, ролі, цільового ресурсного забезпечення. У зв'язку з цим набуває актуальності система поетапного планування оборонних програм і оборонного бюджету

На першому етапі дії повинні бути спрямовані насамперед на визначення реального стану Збройних Сил на сьогодні. Для цього необхідно здійснити повне інспектування військ. Не менш важливим завданням є вірне ведення обліку та чіткий контроль озброєнь, боєзапасу, хімічних та радіоактивних речовин і т.п.

Слід зібрати реальну інформацію про стан підприємств та організацій Міністерства оборони.На основі зібраної інформації необхідно визначити технологічний стан виробництв, їх сучасність, фінансовий та економічний стан. Це дасть змогу своєчасно виявити потенційних банкрутів, здійснити розгрупування підприємств для проведення роздержавлення та приватизації, правильно визначити пріоритети та підготувати відповідні рішення уряду щодо зміни форм власності та ефективному використанню підприємств в інтересах Міністерства Оборони.

Другий етап містить в собі розробку програм та їх цільове фінансування. Після визначення реального стану збройних сил необхідно вияснити, скільки коштів необхідно збройним силам для забезпечення їх боєготовності, підтримки живучості та ефективного функціонування. Для цього необхідно скласти проект бюджету і бюджетний план на рік, 5- 10-15 років. Тобто, обов'язково здійснювати планування (поточне, середньострокове та довгострокове).

Нижче наведений порядок поетапного планування оборонних програм і бюджету:

Поетапне планування оборонних програм і бюджету

1. Оцінка дійсного стану Збройних Сил

а) інспектування

б) інвентаризація

2. Формування цільових оборонних програм

а) пріоритети

б) ефективність

3. Визначення кількості коштів для досягнення поставлених цілей

4. Визначення можливостей держави, необхідних для реалізації оборонних програм

5. Визначення ролі та місця Збройних Сил в державі. Затвердження оборонного бюджету.

6. Вирішення проблем забезпечення оборонних програм при недостатньому фінансуванні

а) створення замкнутих циклів фінансового потоку

б) пошуки позабюджетних джерел фінансування

Оборонні видатки -це грошові витрати на підготовку оборони держави, що включають утримання Збройних Сил, розвиток оборонної промисловості, воєнні дослідження іт.п.,а також видатки на ліквідацію їх наслідків. Розподіляються вони на три групи: прямі, побічні та приховані.

Прямі оборонні витрати -охоплюють витрати оборонних міністерств та відомств і складають основну частку оборонних витрат. До них відносяться витрати на утримання та навчання особового складу збройних сил, придбання, утримання та експлуатацію озброєння, воєнної техніки та майна, воєнні наукові дослідження та дослідно-конструкторські роботи,на цивільну оборону, воєнну допомогу іноземним державам та деякі інші.

Побічні оборонні витрати -це витрати, пов'язані з утриманням збройних сил, гонкою озброєння, ліквідацією наслідків війн (відсотки та погашення державного боргу, пенсії та допомога ветеранам війни, інвалідам, сім'ям загиблих, витрати щодо відбудови районів руйнувань, спричинених війною, виплата репарацій).

Приховані оборонні витратиза своїм характером та значимістю відносяться до оборонних витрат, але проходять по кошторисах цивільних міністерств та відомств: Міністерства фінансів, торгового флоту, освіти, охорони здоров'я та інших. Впровадження програмного планування в Збройних Силах зробить позитивний вплив на ефективне, доцільне використання коштів , що виділяються Міністерству Оборони .

Роль фінансового планування у підвищенні ефективності використання матеріальних і грошових коштів у значній мірі визначається тим, що в фінансових планах не просто відображаються обсяги та об’єкти фінансування, а в ході їх розробки і виконання відбувається аналітична і контрольна робота в цілях недопущення недоцільних, неекономних, малоефективних витрат .

Фінансове планування виконує роль дійового економічного важеля підвищення ефективності використання коштів. Воно орієнтує колективи військових частин, установ, організацій на виконання режиму економії, пошук внутрішніх резервів, доцільне витрачання коштів .

Діюча в Міністерстві оборони система фінансового планування у будь-яких умовах забезпечує вирішення завдань, поставлених перед Збройними Силами. Разом з тим існує необхідність в подальшому вдосконаленні фінансового планування, перетворенні його в заслон нераціональному використанню коштів, безгосподарності і марнотратству, в дійовий засіб попередження фінансових порушень.

Шляхами подальшого вдосконалення фінансового планування є:

1. всебічно-економічне, а при необхідності інженерно-економічне обґрунтування потреби в грошових коштах;

2. подальше посилення зв’язку фінансових планів з планами матеріального і технічного забезпечення, поставок озброєння і техніки, бойової та гуманітарної підготовки. Воно досягається глибоким аналізом всіх передбачаємих в планах заходів, пов’язаних з витрачанням матеріальних та грошових коштів, визначенням джерел їх забезпечення, розробкою і затвердженням розрахунків та кошторисів на покриття цих витрат, внесенням пропозицій з приводу більш раціонального використання матеріальних і фінансових ресурсів;

3. покращення нормування витрат грошових коштів. В постановах Кабінету Міністрів України передбачено в народному господарстві, підвищення мобілізуючого значення норм в інтенсифікації виробництва. Можливими шляхами вдосконалення нормування в Міністерстві Оборони можуть бути : розробка нових норм з врахуванням фактичних потреб військ в грошових коштах, розширення переліку нормованих витрат на утримання військ, більш активне застосування диференційованих норм фінансування, періодичний перегляд норм у зв’язку зі зміною умов та обставин, на основі яких вони розроблялися;

4. забезпечення планомірності витрачання грошових коштів на протязі всього бюджетного року, що досягається шляхом цільового використання асигнувань у строки, передбачені фінансовими планами; вона виключає випадки погоні в кінці бюджетного року за обов’язковим стовідсотковим витрачанням річних призначених грошових коштів, що могло б призвести до невиправданих, нераціональних витрат грошових коштів;

5. широке застосування у процесі фінансового планування і фінансування методів військово-економічного аналізу, у тому числі для визначення обсягу фінансових ресурсів на оборону країни на рік і більш довгий період, економічної оцінки нових систем озброєння і військової техніки.