- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик
Координати та вектори. Декартові координати в просторі
Оскільки координатні вектори відмінні від нуля й неколінеарні, то будь-який вектор a(a1 ; a2 ) можна розкласти за цими векторами :
a = a1e1 + a2e2 .
Декартові координати в просторі
Візьмемо три взаємно перпендикулярні прямі Oх, Oy, Oz, які перетинаються в одній точці О (див. рисунок).
Проведемо через кожну пару цих прямих площину. Площина, яка проходить через прямі Oх і Oу, називається площиною Oxy. Дві інші площини називаються відповідно
Oxz і Oyz.
Прямі Ox, Oy, Oz називаються к о о р д и н а т н и м и о с я м и (Ox — вісь абсцис, Oy — вісь ординат, Oz — вісь аплікат).
Точка їх перетину О — п о ч а т о к |
|
к о о р д и н а т, пло- |
|||||
щини Oxy, Oxz, Oyz — к о о р д и н а т н і |
|
п л о щ и н и. |
|||||
|
|
z |
|
|
A |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
Ax |
|
|
|
|
y |
||
|
|
|
|||||
|
|
|
|
||||
|
|
|
|||||
x |
|
|
|||||
Точка О розбиває кожну з осей координат на дві півпря- |
|||||||
мі — півосі. Домовимось одну піввісь |
називати додатною, |
||||||
а другу — від’ємною. |
|
|
Візьмемо тепер довільну точку А й проведемo через неї
площину, паралельну площині Oyz. Вона |
перетинає вісь |
Ox у деякій точці Ax . Ко о р д и н а т о ю х |
т о ч к и А на- |
361
Геометрія
зивається число, яке дорівнює за абсолютною величиною довжині відрізка OAx . Це число додатне, якщо точка Ax лежить на додатній півосі Оx, і від’ємне, якщо точка Ax лежить на від’ємній півосі.
Якщо точка Ax збігається з точкою О, то вважаємо, що x = 0. Аналогічно означаємо координати y і z точки A. Координати точки записуватимемо в дужках поряд із буквеним позначенням точки: A(x; y; z) .
Якщо точка A не належить жодній із координатних площин, то ці площини разом із трьома паралельними їм площинами, які проходять через точку А, обмежують прямокутний паралелепіпед.
Зверніть увагу на таке.
1) AAx осі Oх; AAy осі Oу; AAz осі Oz (див. рисунок).
z |
|
Az |
|
|
A |
O |
Ay |
|
y |
Ax |
|
x |
|
2) |
Точка лежить на осі |
Ox |
Oy |
Oz |
|
|
|
|
|
|
Її координати |
(x; 0; 0) |
(0; y; 0) |
(0; 0; z) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Точка лежить |
Oxy |
Oyz |
Oxz |
|
на площині |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Її координати |
(x; y; 0) |
(0; y; z) |
(x; 0; z) |
|
|
|
|
|
Для розв’язування задач координатним методом користуються формулою
A1 A2 = (x2 −x1 )2 +(y2 −y1 )2 +(z2 −z1 )2 , що визначає відстань між точками A1(x1 ; y1 ; z1 ) і A2(x2 ; y2 ; z2 ).
362
Координати та вектори. Декартові координати в просторі
Нехай C(xc |
; yc ; zc ) |
— середина відрізка AB, де |
||||||
A(xA ; yA ; zA ), B |
(xB ; yB ; zB ). Тоді |
|
|
|||||
x = |
xA + xB |
; y = |
yA + yB |
; z = |
zA + zB |
. |
||
C |
2 |
|
C |
2 |
C |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Перетворення в просторі
Поняття перетворення для фігур у просторі визначають так само, як і на площині.
Р у х о м називається перетворення, при якому зберігаються відстані між точками.
В л а с т и в о с т і р у х у в п р о с т о р і: прямі перехо-
дять у прямі, півпрямі — у півпрямі, відрізки — у відрізки, кути між півпрямими зберігаються, площина переходить
уплощину.
Зр а з к и р у х і в у п р о с т о р і: симетрія відносно точ-
ки; симетрія відносно прямої; симетрія відносно площини (аналогічна симетрії відносно прямої).
Приклад
Дана точка A(3; 5; 2).
Знайти точки, симетричні даній відносно координатних площин.
Відповідь: точка, симетрична точці А відносно Oху, — це (3; 5; −2), відносно Oyz — це (−3; 5; 2), відносно Oxz —
це (3; −5; 2) .
П а р а л е л ьн и м п е р е н е с е н н я м у просторі назива-
ється таке перетворення, при якому довільна точка (x; y; z) переходить у точку (x+a; y+b; z+c), де числа a, b, c — одні й ті самі для всіх точок (x; y; z).
Паралельне перенесення є рухом.
У результаті паралельного перенесення точки зміщуються вздовж паралельних прямих (або прямих, що збігаються) на одну й ту саму відстань.
1.У результаті паралельного перенесення кожна пряма переходить у паралельну їй пряму (або в себе).
2.Які б не були точки А і A′,існує єдине паралельне перенесення, у результаті якого точка А переходить у точку A′.
3.У результаті паралельного перенесення в просторі кожна площина переходить або в себе, або в паралельну їй площину.
363