- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик
Геометрія
A
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
M |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
|
|
D |
O |
|
C |
|
|||
1) |
Додаткова побудова: OM AC. |
|
|
||||||||||
2) |
Розглянемо |
|
ABD |
і |
AOD: AD — спільна; |
||||||||
|
ADB = ADO за умовою; |
BAD = DAO за умовою. |
|||||||||||
|
Отже, ABD = AOD за другою ознакою. BD = DO як |
||||||||||||
відповідні елементи в рівних трикутниках. |
|
||||||||||||
3) |
Розглянемо |
|
AOD |
і |
AOM: АО — спільна; |
||||||||
|
ADO = AMO за умовою; DAO = MAO за умовою. |
||||||||||||
|
Отже, DOA = MOA |
за |
теоремою |
про суму |
кутів |
||||||||
трикутника. AOD = AOM за другою ознакою. |
Отже, |
||||||||||||
OD = OM як відповідні елементи в рівних трикутниках. |
|||||||||||||
4) |
Враховуючи, що АО — медіана |
ABC, отримуємо |
|||||||||||
|
OM = OD = |
1 |
BO = |
1 |
OC. |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
2 |
2 |
|
|
|
|
|
||||||
5) |
Розглянемо прямокутний OMC ( OMC = 90°) : OM = |
||||||||||||
|
= |
1 |
OC, отже, C = 30°. |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6) |
DAC — прямокутний ( ADC = 90°); C = 30°, отже, |
||||||||||||
|
DAC = 60°. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
7) |
BAC = 60°+ |
1 |
60°= 90°; B = 60°. |
|
|
||||||||
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
Чотирикутники
Чо т и р и к у т н и к о м називається фігура, яка складається з чотирьох точок і чотирьох відрізків, що послідовно їх сполучають. При цьому жодні три з даних точок не повинні лежати на одній прямій, а відрізки, які їх сполучають, не повинні перетинатися. Дані точки називаються в е р ш и н а м и чотирикутника, а відрізки, що їх сполучають, — с т о р о н а м и чотирикутника.
238
планіметрія. Чотирикутники
Вершини чотирикутника називаються с у с і д н і м и, якщо вони є кінцями однієї з його сторін. Несусідні вершини називаються п р о т и л е ж н и м и. Відрізки, що сполучають протилежні вершини чотирикутника, називаються
д і а г о н а л я м и.
Сторони чотирикутника, що виходять з однієї вершини, називаються с у с і д н і м и с т о р о н а м и. Сторони, які не мають спільного кінця, називаються п р о т и л е ж н и м и
ст о р о н а м и.
Пе р и м е т р чотирикутника — сума довжин усіх його сторін.
Чотирикутник називається о п у к л и м, якщо він лежить в одній півплощині відносно будь-якої прямої, що містить його сторону.
На рисунку нижче зліва ABCD — опуклий чотирикутник; AC, BD — його діагоналі. На рисунку справа KMPN — неопуклий чотирикутник; KP, MN — його діагоналі.
C K
B
D P
M
A N
Сума кутів чотирикутника дорівнює 360°.
Паралелограм
П а р а л е л о г р а м — це чотирикутник, у якого протилежні сторони паралельні.
На рисунку ABCD — паралелограм. AB CD; BC AD.
BC
O
AD
239
Геометрія
Властивості паралелограма
Теорема 1. У паралелограма протилежні сторони рівні: AB = CD, BC = AD (див. вищенаведений рисунок). У паралелограма протилежні кути рівні: A = C, B = D.
Теорема 2. У паралелограмі кути, прилеглі до однієї сторони, в сумі дорівнюють 180°:
A + B = 180°; |
A + D = 180°; |
B+ C = 180° ; |
C+ D = 180°. |
Теорема |
3. Діагоналі паралелограма перетинаються |
і точкою перетину діляться навпіл . |
|
AO = OC; |
BO = OD. |
Теорема 4. Діагональ паралелограма поділяє його на два рівні трикутники.
На рисунку нижче зліва ABC = CDA. На рисунку справа ABD = CDB.
B C B C
A D A D
Теорема 5. Діагоналі паралелограма розбивають його на дві пари рівних трикутників.
На рисунку AOB = COD; BOC = DOA .
BC
O
AD
240
планіметрія. Чотирикутники
Ознаки паралелограма
Теорема 1. Якщо діагоналі чотирикутника перетинаються і точкою перетину діляться навпіл, то цей чотирикутник — паралелограм.
Теорема 2. Якщо в чотирикутнику дві сторони паралельні й рівні, то цей чотирикутник — паралелограм.
Теорема 3. Якщо в чотирикутнику протилежні сторони рівні, то цей чотирикутник — паралелограм.
Теорема 4. Якщо в чотирикутнику протилежні кути рівні, то цей чотирикутник — паралелограм.
Теорема 5. Якщо в чотирикутнику кути, що є прилег лими до кожної із сторін, у сумі дорівнюють 180°, то цей чотирикутник — паралелограм.
Теорема 6. Якщо кожна діагональ поділяє чотирикутник на два рівні трикутники, то цей чотирикутник — паралелограм.
Кут між висотами паралелограма
В и с о т а п а р а л е л о г р а м а — це відрізок, перпенди-
кулярний до протилежних сторін паралелограма з кінцями на цих сторонах.
На рисунку h1 і h2 — висоти паралелограм a.
h1
h2
Найчастіше висоти опускають із вершин паралелограма. Із кожної вершини паралелограма можна провести дві висоти. Кут між ними дорівнюватиме куту паралелограма при сусідній вершині. На рисунку внизу зліва зображений кут між висотами паралелограма, опущеними з тупого кута, на рисунку справа — між висотами, опущеними з гострого кута :
241
Геометрія
α |
h2 |
β |
h1 |
|
h1 |
|
|
|
α |
|
β |
h2
Властивості бісектрис кутів паралелограма
1.Бісектриси сусідніх кутів паралелограма перпендику лярні.
2.Бісектриси протилежних кутів паралелограма паралельні або збігаються (якщо паралелограм — ромб).
3.Бісектриса кута паралелограма відокремлює від нього рівнобедрений трикутник.
На рисунку BM KD; BM AP; BM CF; ABP —
рівнобедрений; AB = BP; KCD — рівнобедрений, CK = CD.
B K P C
A F M D
Чотирикутник, що утворився при перетині бісектрис кутів паралелограма, — прямокутник. Якщо через точку перетину діагоналей паралелограма проведено пряму, то відрізок цієї прямої, який розташований між паралельними сторонами, ділиться в цій точці навпіл:
242