- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик
Алгебра та елементарні функції
7) |
log |
a |
p xp |
= log |
a |
x. |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|||
8) |
loga x = |
logb |
x |
. |
|
||||
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
logb |
a |
|
|
|
9) |
logb a = |
|
1 |
. |
|
||||
|
loga b |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
Модуль і його властивості |
||||
|
|
|
|
|
|||||
|
М одуль |
чи с ла — це відстань від 0 до точки, що |
відповідає цьому числу на координатній прямій, виміряна в одиничних відрізках .
|
|
a |
|
|
a, якщо a 0 |
|||||||||||||
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
−a, якщо a < 0. |
||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
Отже, |
|
a |
|
0 для всіх значень a. |
|||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||
|
Властивості модуля |
|||||||||||||||||
1. |
|
a |
|
= |
|
−a |
|
. |
||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||
2. |
Якщо |
|
|
|
a |
|
b, то −b a b. |
|||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||
3. |
Якщо |
|
|
|
a |
|
|
|
a b; |
|||||||||
|
|
|
|
b, то |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a −b. |
4.Модуль суми скінченного числа дійсних чисел не перевищує суми модулів цих чисел:
a1 +…+an a1 +…+ an .
5. Модуль різниці не менший за різницю модулів цих чи-
сел:
a−b b − a .
6. Модуль |
добутку скінченного числа співмнож |
ни ків |
|||||
a1, ..., an |
дорівнює добутку модулів цих співмножників: |
||||||
|
a1 … an |
= |
a1 |
… |
an |
. |
|
78
Модуль і його властивості
7.Модуль частки дорівнює частці від ділення модуля діленого на модуль дільника:
|
|
|
|
a |
|
= |
|
|
a |
|
, якщо |
. |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
b |
|
|
|
|
b |
|
|
b ≠ 0 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
Приклади розв’язування рівнянь та нерівностей, |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
що містять знак модуля |
||||
1) |
|
|
2x−5 |
|
= 4,6 |
2x−5 = 4,6, |
x = 4,8, |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2x−5 = −4,6; |
x = 0,2. |
||
|
Відповідь: x1 = 4,8, x2 = 0,2. |
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3− 2x 0, |
|
||
2) |
|
x2 − 2x |
|
= 3− 2x |
|
− 2x |
= 3 |
− 2x, |
||||||||||
|
|
|||||||||||||||||
|
|
x2 |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
− 2x |
= 2x− 3; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
x 1,5, |
x2 |
||||||||||||||
|
|
|
|
3 , |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
x = |
x = − 3 , |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
x = − 3 , |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x = 1. |
|
|
|
||||
|
|
|
x = 3, |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
x = 1; |
|
|
|
|
|||||||||||
|
Треба враховувати, що модуль будь-якого числа є чис- |
|||||||||||||||||
лом невід’ємним, отже, корені |
3 і 3 є сторонніми. |
|||||||||||||||||
|
Відповідь: x1 = − 3 , x2 = 1. |
|
|
3)x−1 4,2 −4,2 x−1 4,2 −3,2 x 5,2.
Відповідь: x [−3,2; 5,2].
4)x+ 2 6− 3x
|
6− 3x 0, |
|
x 2, |
|
|
|
|
|||
|
|
6− 3x 0, |
|
|
x 2, |
|
x 2, |
|
||
|
|
|
|
|
x 1. |
|||||
|
|
6− 3x, |
|
|
|
|
|
|||
|
|
x+ 2 |
|
|
x 1, |
|
1 |
x 2; |
|
|
|
|
|
3x− 6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
x+ 2 |
|
x 4; |
|
|
|
|
Відповідь: [1; + ∞).
79
Алгебра та елементарні функції
Складаючи першу сукупність, ми урахували, що модуль будь-якого числа є завжди число невід’ємне. Із цього випливає, що при тих значеннях x, коли права частина
єчислом недодатним, нерівність завжди виконується.
5)Дуже корисним у розв’язуванні завдань з модулем є спосіб поділення координатної прямої на такі інтервали, що в них можна визначити знак підмодульного виразу
йрозкрити знак модуля. x+1 + x−3 = 4.
Знайдемо, при яких значеннях х підмодульні вирази перетворюються на нуль:
x+1= 0; |
x−3 = 0; |
x1 = −1. |
x2 =3. |
Отже, розіб’ємо числову пряму на три інтервали й будемо розв’язувати рівняння на кожному з них окремо (див. рисунок).
I |
|
|
II |
|
|
III |
|
- 1 |
3 |
x |
Щоб визначити, який знак має на певному інтервалі кожний із підмодульних виразів, досить підставити в нього замість х довільне число з цього інтервалу.
І. x < −1.
Візьмемо, наприклад, x = −2, тоді x+1< 0 x+1 = −x−1,
x−3 < 0 x−3 =3−x.
Отже, маємо:
x < −1,
−x−1+3−x = 4;
x < −1, x < −1, На цьому інтервалі розв’язків
2x = −2; x = −1.
немає. { }.
ІI. −1 x <3.
Беремо x = 0, x+1> 0 x+1 = x+1; x−3 < 0 x−3 =3−x.
80