- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик
АРИФМЕТИКА
1) |
округлення до сотень: |
|
|
2481≈ 2500; |
516,37 ≈ 500; 3204 ≈ 3200; |
2) |
округлення до десятих: |
|
|
41,731≈ 41,7; |
16,96 ≈ 17,0; |
3) |
округлення до одиниць: |
|
|
0,32 ≈ 0; 0,71≈ 1; 49,6 ≈ 50. |
Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
Будь-який десятковий дріб можна записати як звичайний із знаменником виду 10, 100, 1000 і т. д.:
0,23 = |
23 |
; |
4,531= 4 |
531 |
; |
11,003 = 11 |
3 |
. |
|
100 |
1000 |
1000 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
Щоб перетворити звичайний дріб на десятковий, треба чисельник поділити на знаменник за правилом ділення десяткових дробів. Інколи таке ділення буде нескінченним. Наприклад:
2 |
= 0,4; |
1 |
= 0,333... |
|
5 |
3 |
|||
|
|
Середнє арифметичне
Якщо суму кількох чисел ділять на кількість цих чисел, то знайдену частку називають середнім арифметичним даних чисел. Наприклад, середнє арифметичне чисел 3,2; 7,1; 25,46; 0,29:
(3,2+7,1+ 25,46+ 0,29):4 = 36,05:4 = 9,0125.
Відсотки
В і д с о т к о м називають |
1 |
|
100 |
||
|
(0,01) і позначають 1 %.
Один відсоток від якої-небудь величини означає 0,01 цієї величини.
Наприклад, 1 % від 500 м дорівнює 5 м; 4 % від 320 т до-
рівнюють (320:100) 4 = 12,8 (т).
18
Відсотки
100 % деякої величини — це сама величина . Будь-який десятковий дріб можна записати у відсотках.
Для цього його треба помножити на 100:
0,37 = 37%; |
0,251= 25,1%; |
|||
6 = 600%; |
|
2 |
= 0,4 = 40%; |
|
5 |
||||
|
|
|||
1,27 = 127%. |
|
|
|
Будь-яке число відсотків можна записати у вигляді десяткового дробу. Для цього треба число відсотків поділити на 100:
238%= 2,38; |
53%= 0,53; |
2%= 0,02; |
0,017%= 0,00017. |
Щоб знайти відсотки від числа, треба це число поділити на 100 й помножити на число відсотків. Або записати відсотки у вигляді десяткового дробу й помножити число на цей дріб.
Наприклад, знайдемо 24 % від 80.
І с п о с і б: |
80:100 24 = 19,2. |
І І с п о с і б: |
80 0,24 = 19,2. |
Щоб знайти число за його відсотками, тобто якщо відомо, скільки відсотків від шуканого числа становить дане число, треба помножити дане число на 100 й поділити на число відсотків. Або записати відсотки у вигляді десяткового дробу й поділити дане число на цей дріб.
Наприклад, знайдемо число, якщо 35 % його становлять 14.
І с п о с і б: |
14 100:35 = 40. |
І І с п о с і б: |
14:0,35 = 40. |
Щоб знайти, скільки відсотків становить одне число від іншого, треба перше число поділити на друге, а одержаний десятковий дріб записати у вигляді відсотків (тобто помножити на 100) або помножити перше число на 100 і результат поділити на друге число.
Наприклад, треба визначити, скільки відсотків становить 24 від 40.
19
АРИФМЕТИКА
І с п о с і б:
− |
24,0 |
|
40 |
0,6 = 60%. |
|
||||
|
|
|
|
|
24 0 |
|
0,6 |
|
|
|
|
|
|
|
0 І І с п о с і б: 24 100:40 = 60%.
Масштаб
Ма с ш т а б о м називаєтьсячастка,якапоказує,ускільки разів реальні розміри більші (або менші), ніж розміри на картічикресленні.Так,записнакарті«Масштаб1 : 12 000 000» означає, що 1 см на карті відповідає 12 000 000 см на місцевості, тобто 120 км. Запис «Масштаб 5 : 1» на кресленні означає, що реальному розміру 1 см відповідають 5 см на кресленні, тобто деталь зображена в 5 разів більшою.
Діаграми
Для наочного зображення різних величин використовують лінійні, стовпчасті, кругові діаграми.
Якщо величини зображені відрізками з використанням одного масштабу, дістанемо лінійн у діаг р ам у.
Приклад 1. Довжина деяких річок Європи (приблизно): Волга — 3500 км, Дунай — 2900 км, Дніпро — 2200 км, Дон — 1900 км, Дністер — 1400 км.
На рисунку нижче зображена лінійна діаграма довжини цих річок у масштабі 1 : 100 000 000. Відрізок в 1 мм на діаграмі відповідає 100 км у реальності.
Волга
Дунай
Дніпро
Дон
Дністер
20
Числовий промінь
Якщо замість відрізків намалювати прямокутники, у яких однакові основи, а висоти відповідають розглядуваним числам, то дістанемо с то впчас т у діаг р ам у.
Приклад 2. На рисунку нижче зображена стовпчаста діаграма віку членів родини.
Вік (роки) |
|
|
|
|
80 |
|
|
|
|
70 |
|
|
|
|
60 |
|
|
|
|
50 |
|
|
|
|
40 |
|
|
|
|
30 |
|
|
|
|
20 |
|
|
|
|
10 |
|
|
|
|
Дідусь |
Бабуся Батько |
Мати |
Донька |
Онука |
На к ру го вій діаг р амі
кожній величині відповідає певний сектор круга.
Приклад 3. На рисунку праворуч зображена кругова діаграма розподілу денної норми харчування.
45 %
обід
|
|
|
сніданок |
||
|
|
|
|
% |
|
|
|
|
|
||
|
25 |
|
|
||
|
й |
|
|
|
|
|
- |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
||
|
- |
|
|||
|
|
15 |
|
||
2 |
й |
|
% |
||
%15 |
|
|
|||
|
|
|
сніданок |
||
вечеря |
|
|
|
|
|
Числовий промінь
Накреслимо промінь Оx горизонтально праворуч від точки О. Проти початку променя напишемо число 0. Відкладемо від 0 довільний відрізок, який приймемо за оди-
ницю, назвемо його од иничним ві д р ізко м.
21