- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик
Похідна
П о х і д н о ю функції y = f(x) в точці x0 називається границя відношення приросту ∆y функції до приросту ∆x аргументу за умови, що границя існує, а приріст ∆x аргументу прямує до нуля, тобто
f′(x0 ) = lim |
∆y |
= lim |
f (x0 |
+ ∆x) −f (x0 ) |
. |
∆x |
|
|
|||
∆x→0 |
∆x→0 |
∆x |
Функція y = f(x) в точці x0 називається д и ф е р е н ц і - й о в а н о ю, якщо в цій точці вона має похідну f′(x).
Якщо функція y = f(x) є диференційованою в кожній точці деякого інтервалу (a; b), то вона називається диференційованою на цьому інтервалі.
Теорема. Якщо функція y = f(x) в точці x0 є диференційованою, то вона в цій точці неперервна.
Похідні елементарних функцій
1)y = C;
2)y = xp ;
3)y = sinx;
4)y = cosx;
5)y = tgx;
6)y = ctgx;
y′ = 0; y′= pxp−1 ,
p Z, x ≠ 0 при p 1; y′= cosx;
y′= −sinx;
y′ = |
1 |
, x ≠ |
π |
+πn, n Z; |
|||
|
|
||||||
|
cos2 x |
2 |
|
|
|||
y′ = |
1 |
, |
x ≠ πn |
, n Z; |
|||
|
|||||||
−sin2 x |
|
7) y = ex ; |
y′= ex ; |
8) y = ax; |
y′= ax lna; a > 0; a ≠1; |
194
Похідна
9) y = lnx; |
y′ = |
1 |
, x >0; |
|
|
||
|
|
|
|||||
|
|
|
x |
|
|
||
10) y = loga x; |
y′ = |
|
|
1 |
, x >0; a > 0; a ≠ 1. |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
xlna |
|
|
||
Арифметичні операції |
|
|
|||||
над диференційованими функціями |
|
||||||
Теорема 1. Якщо функції f1 (x) |
і f2 (x) в точці x0 |
мають |
|||||
похідні, то функція y = f1 (x) ±f2 (x) |
в цій точці також має |
||||||
похідну, яка дорівнює |
|
|
|
|
|
||
y′ =(f |
(x)±f |
(x))′ = f ′(x)±f ′(x). |
|
||||
1 |
2 |
1 |
2 |
|
|||
Теорема 2. Якщо функції f1 (x) |
і f2 (x) в точці x0 |
мають |
похідні, то в цій точці функція y = f1 (x) f2 (x) також має похідну, яка дорівнює
y′= f1 (x) f2′(x) +f1′(x) f2 (x).
Наслідок. Якщо функція f(x) має похідну в точці x0 ,
то функція y = Cf(x) |
також має похідну в цій точці, яка до- |
|||
рівнює y′= Cf′(x). |
|
|
|
|
Теорема 3. Якщо функції f1 (x) і f2 (x) в точці x0 мають |
||||
похідні й f2 (x) ≠ 0, то функція y = |
f1 (x) |
|||
|
також має похідну |
|||
f (x) |
||||
|
2 |
|
|
|
в точці x: |
|
|
|
|
y′ = |
f1 ′(x) f2 (x) −f1 (x) f2 ′(x) |
. |
||
|
||||
|
(f (x))2 |
|||
|
2 |
|
|
|
Нехай функція f ставить у відповідність числу x число y, а функція g — числу y число z. Тоді функцію h, яка ставить у відповідність числу x число z, називають с к л а д е -
н о ю фу нк ц і є ю.
Позначення: h(x) = g(f(x)).
Зверніть увагу: область визначення функції g(f(x)) — це множина таких значень x з області визначення функції f, для яких f(x) належить області визначення функції g.
195
елементи математичного аналізу
Теорема 4. Якщо функція f має похідну в точці x0 , а функція g має похідну в точці y0 = f(x0 ), то складена функ-
ція h(x) = g(f(x)) також має похідну в точці x0 , причому h′(x0 ) = g′(f(x0 )) f′(x0 ).
Нехай функція f має похідну f′ в усіх точках проміжку (a; b) . Ця похідна, у свою чергу, є функцією від x. Якщо функція f′ діференційовна, то її похідну називають д р у-
го ю п охі д н о ю f і позначають f″.
Отже, f″= (f′)′.
Таким же чином дають означення похідної n-го порядку f(n) (x) .
Застосування похідної
Нехай функція f(x) визначена на проміжку (a; b)
і x0 (a; b).
Функція називається зр о с таю ч о ю в то чц і x0 , якщо існує інтервал (x0 −δ; x0 +δ), де δ > 0 , який містить-
ся у проміжку (a; b) |
і є таким, що f(x) < f(x0 ) для всіх x |
з інтервалу (x0 −δ; x0 ) |
і f(x) > f(x0 ) для всіх x з інтервалу |
(x0 ; x0 +δ) . |
|
Функція називається с па д н о ю в то чц і x0 , якщо існує інтервал (x0 −δ; x0 +δ), який міститься в проміжку (a; b) і є таким, що f(x) > f(x0 ) для будь-якого x з інтер-
валу (x0 −δ; x0 ) і f(x) < f(x0 ) |
для будь-якого x з інтервалу |
(x0 ; x0 +δ). |
|
Якщо функція y = f(x) |
зростаюча (спадна) у кожній |
точці проміжку (a; b) , то вона зростаюча (спадна) на цьому проміжку.
Теорема 1. Якщо функція f(x) в кожній точці інтервалу (a; b) має похідну f′(x) > 0 (f′(x) < 0), то функція зростає (спадає) на (a; b).
196
Похідна
Зверніть увагу:
1)Якщо функція f є неперервною в якомусь із кінців інтервалу (a; b) , то цю точку можна приєднати до інтервалу зростання (спадання).
2)Для розв’язування задач зручно користуватися таким твердженням: точки, у яких похідна дорівнює 0 або не існує, поділяють область визначення функції f на проміжки, у кожному з яких f′ зберігає незмінний знак.
Внутрішня точка області визначення функції, у якій похідна дорівнює нулю або не існує, називаються к р и т и ч -
н о ю то чко ю фу нк ц ії.
Внутрішня точка області визначення, у якій f′(x) = 0,
називається с тац іо нар н о ю то чко ю фу нк ц ії.
Теорема 2. Якщо функція f(x) у внутрішній точці області визначення має екстремум, то в цій точці похідна f′(x0 ), якщо вона існує, дорівнює нулю.
Теорема 3. Якщо функція f є неперервною в точці x0 ,
а f′(x) > 0 на інтервалі (a; x0 ) і f′(x) < 0 на інтервалі (x0 ; b), то точка x0 є точкою максимуму функції.
Теорема 4. Якщо функція f є неперервною в точці x0 ,
а f′(x) < 0 на інтервалі (a; x0 ) і f′(x) > 0 на інтервалі (x0 ; b) , то точка x0 є точкою мінімуму функції f.
Теорема 5. Нехай точка x0 є стаціонарною для функції f(x) і нехай в цій точці існує похідна другого порядку
f″(x) ≠ 0. Тоді, якщо f″(x) > 0, то x0 є точкою мінімуму і, якщо f″(x) < 0, то x0 є точкою максимуму функції f(x) .
Найбільше і найменше значення функції на відрізку [a; b]
Щобзнайтинайбільше(найменше)значеннянеперервної функції на відрізку [a; b], треба знайти всі локальні максимуми (мінімуми) і порівняти їх зі значеннями функції, яких вона набуває на кінцях відрізка. Найбільше (найменше)
197