- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик
АРИФМЕТИКА
Поставимо у відповідність кожній точці променя число, яке виражає відстань від 0 до цієї точки, виміряну в оди-
ничних відрізках, і назвемо таке число |
ко о р д инато ю |
то чк и А. Таким чином ми отримаємо |
чи с л о вий (або |
ко о р д инат ний) пр о мінь. |
|
На числовому промені можуть бути позначені всі відомі нам числа. Довжина одиничного відрізка обирається залежно від того, які числа треба позначити. На рисунках нижче наведено приклади обирання довжини одиничного відрізка на числовому промені.
O |
|
|
|
|
|
|
|||
1) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 0,5 1 |
2,5 3 |
6 6,5 x |
|||||||
Одиничний відрізок — 1 см. |
|
|
|
O
2)0 1 1 5 1 1 x
4 3 6 1 12
|
Одиничний відрізок — 6 см. |
|
|
|
|||||
3) |
O |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
0 100 |
400 |
550 |
x |
||||||
|
Одиничний відрізок — 0,01 см.
Подільність натуральних чисел
Дільники і кратні
Ді льнико м натурального числа а називають натуральне число, на яке а ділиться без остачі.
К р ат ним натуральному числу а називається натуральне число, яке ділиться на а без остачі.
Приклади
1) Число 12 має 6 дільників: 1, 2, 3, 4, 6, 12. (Зверніть увагу: 1 12 = 2 6 = 3 4 = 12.)
22
Подільність натуральних чисел
2)Запишемо п’ять перших чисел, кратних числу 7: 7, 14, 21, 28, 35.
(Зверніть увагу: 7 = 7 1, 14 = 7 2, 21= 7 3, 28 = 7 4, 35 = 7 5.)
Число 1 є дільником будь-якого натурального числа. Число 1 має лише один дільник — 1.
Усі інші натуральні числа мають не менше двох дільників: найменший із них — одиниця, найбільший — саме це число.
Кожне натуральне число має безліч кратних, найменшим із яких є саме це число.
Щоб одержати всі числа, кратні числу n, треба множити це число послідовно на всі натуральні числа. Нариклад, запишемо всі числа, кратні 9: 9, 18, 27, 36, ... Загальний вигляд числа, кратного 9: 9n, де n — довільне натуральне число.
Загальний вигляд числа b, яке при діленні на число а дає остачу r: b = an+ r , де n — довільне натуральне число,
r < a.
Числа, кратні 2, називаються п а р н и м и, а ті, що на 2 не діляться,— н е п а р н и м и.
Ознак а п оді льн о с т і на 2. На 2 діляться ті й тіль-
ки ті натуральні числа, запис яких закінчується парною цифрою (тобто 0, 2, 4, 6, 8).
Слова «ті й тільки ті» означають, що у даному випадку
єправильними такі два твердження.
1.Якщо запис числа закінчується парною цифрою, то це число ділиться на 2.
2.Якщо число ділиться на 2, то його запис закінчується парною цифрою.
Ознак а п оді льн о с т і на 10. На 10 діляться ті й тільки ті натуральні числа, запис яких закінчується цифрою 0. (Аналогічні ознаки можна сформулювати для чисел
100, 1000 і т. д.)
Ознак а п оді льн о с т і на 5. На 5 діляться ті й тільки ті натуральні числа, запис яких закінчується цифрами 0 або 5.
Ознак а п оді льн о с т і на 3. На 3 діляться ті й тіль-
ки ті натуральні числа, сума цифр яких ділиться на 3.
23
АРИФМЕТИКА
Ознак а п оді льн о с т і на 9. На 9 діляться ті й тіль-
ки ті натуральні числа, сума цифр яких ділиться на 9.
Ознак а п оді льн о с т і на 4(25). На 4 (25) ділять-
ся ті й тільки ті натуральні числа, двома останніми цифрами яких записано число, що ділиться на 4 (25).
Запис ab означає, що а кратне b.
Приклади
1)2739010 10, тому що остання цифра числа — 0; 3 256 041 не кратне 10 (остання цифра 1).
2)410565 5; 5370 5;
19 372 не кратне 5.
3) 624531 3, тому що сума цифр 6+ 2+ 4+ 5+ 3+1= 21, 21 3;
624 532 не кратне 3, тому що сума цифр — число 22 — не кратне 3.
4) 10872315 9, тому що сума цифр 1+ 0+ 8+7+ 2+ 3+
+1+ 5 = 27, 27 9.
5)342792384 4, тому що 84 4; 59072475 25, тому що 75 25.
Прості й складені числа
Натуральне число називається пр о с т им, якщо воно має тільки два різних дільники: одиницю й саме це число.
Число, яке має більше двох дільників, називається
с к ла де ним.
Число 1 має єдиний дільник — 1, тому не належить ні до простих, ні до складених чисел.
Приклади
1)Числа 2, 3, 11, 97 — прості.
2)Числа 4, 26, 81 — складені, тому що мають дільники крім 1 і самих себе: 4 2; 26 13; 81 3.
Усі прості числа, за винятком числа 2, непарні.
Простих чисел існує безліч. Найменше з них — 2, а найбільшого не існує. Досі не встановлена закономірність розташування простих чисел у натуральному ряді чисел.
24
Подільність натуральних чисел
Щоб визначити, чи є натуральне число а простим, треба спробувати знайти хоча б один його дільник, крім 1 і а, за допомогою ознак подільності. Якщо це не вдалося, треба шукати дільники а, поділяючи його на всі такі прості числа b, які відповідають умові b2 a.
Наприклад, розглянемо число 37. Воно не є кратним 2, 3, 4, 5, 9, 10, 25.
Прості числа b, такі що b2 37,— 2, 3, 5.
На ці числа 37 не ділиться, 37 — просте число.
Степінь
Добуток n однакових множників, кожний із яких дорівнює а, називається n-м с т е п е н е м чи с ла а і записується an:
an = a… a,
n разів
де n — натуральне число.
Вираз an називається степенем, число a — основою степеня, число n — показником степеня .
Приклади
25 = 2 2 2 2 2 = 32; (0,1)2 = 0,1 0,1= 0,01.
Розкладання числа на прості множники
Розкласти число на прості множники означає записати його у вигляді добутку простих чисел. Наприклад,
18 = 2 3 3.
Кожне складене число можна розкласти на прості множники єдиним способом (якщо не враховувати порядок множників). Розкладання зручно робити за такою схемою. Наприклад, візьмемо число 2100. Запишемо число 2100 і праворуч проведемо вертикальну риску. Найменше просте число 2.
Користуючись ознакою подільності на 2, встановлюємо, що 2100 2. Пишемо праворуч 2, а під числом 2100 — частку від ділення його на 2, тобто 1050.
25
АРИФМЕТИКА
2100 |
|
2 |
|
||
1050 |
|
2 |
525 |
|
3 |
175 |
|
5 |
35 |
|
5 |
7 |
|
7 |
1 |
|
|
|
|
Знову перевіряємо, чи кратне 1050 числу 2. Отримуємо тим же чином праворуч від риски ще одну «2», а ліворуч — число 525. Число 525 не є кратним 2. Беремо наступне просте число — 3 (можна користуватися таблицею простих чисел). Продовжуючи роботу за наданою схемою, отримуємо наведений вище запис.
Таким чином, 2100 = 2 2 3 5 5 7, або 2100 = 22 3 52 7.
Найбільший спільний дільник (НСД)
Найбільше натуральне число, на яке ділиться кожне з чисел a і b, називається найбі льш им спі льним ді льнико м чисел a і b і позначається НСД (a; b). НСД можна шукати для будь-якої кількості чисел. Для знаходження найбільшого спільного дільника кількох натуральних чисел треба розкласти ці числа на прості множники й знайти добуток спільних множників.
Наприклад:
12 = 2 2 3; 18 = 2 3 3; НСД (12; 18) = 2 3 = 6.
Якщо розкладання на прості множники записане з використанням степенів, треба знайти добуток степенів з однаковими основами з показниками, які є найменшими з використаних для запису чисел. Наприклад:
2100 = 22 3 52 7; 280 = 23 5 7; НСД (2100; 280) = 22 5 7 = 140.
Якщо всі дані числа кратні одному з них, це число буде найбільшим спільним дільником даних чисел.
26