- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик
|
|
|
|
|
|
|
Функції та графіки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обернена пропорційність |
|
|
|
|
|
|||
Функцію, задану формулою |
y = |
k |
, де х — незалеж- |
|||||
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
x |
|||
на змінна, k ≠ 0 — дане число, називають о б е р н е н о ю |
||||||||
пр о п о рц ійніс т ю. |
|
k |
|
|
||||
Область визначення функції y = |
— множина всіх чи- |
|||||||
|
||||||||
сел, крім 0. |
|
x |
||||||
|
|
|
|
|
||||
Графік функції y = |
k |
(k ≠ 0) |
— гіпербола, симетрична |
|||||
|
||||||||
|
x |
|
|
|
|
|
відносно початку координат. Коли k > 0, вітки гіперболи розміщені в I і III координатних кутах, коли k < 0 — у II і IV.
Якприкладпобудуємографікфункції y = 12 .Заповнимо
таблицю (значення x задаємо, y — обчислюємоxза формулою
y = 12 ): x
x |
±1 |
±2 |
±3 |
±6 |
±12 |
±24 |
± |
1 |
|
||
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
±12 |
±6 |
± 4 |
±2 |
±1 |
± |
1 |
|
±24 |
||
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
Нанесемо отримані точки на координатну площину. Сполучивши ці точки плавною лінією, отримаємо графік (див. рисунок).
Зверніть увагу на поводження графіка відносно осей координат. Графік до них нескінченно наближається, але не перетинає. Дійсно, x = 0 не входить до області
визначення, отже, -12 точки перетину з ві-
ссю Oy немає. xk ≠ 0
ні при якому значенні х, значить, якщо k ≠ 0, точки перетину з віссю Ox немає.
y
12
1 |
|
O 1 |
12 x |
-12
85
Алгебра та елементарні функції
Функція y=x2
Заповнимо таблицю (значення x задаємо, y — обчислюємо за формулою y = x2 ).
x |
0 |
±1 |
±2 |
±3 |
± 0,5 |
|
|
|
|
|
|
y |
0 |
1 |
4 |
9 |
0,25 |
|
|
|
|
|
|
Нанесемо знайдені точки на координатну площину. Сполучивши ці точки, отримаємо графік функції y = x2 (див. рисунок нижче).
Область визначення цієї функції — множина всіх дійсних чисел.
y(0) = 0. Графік проходить через початок координат
O(0; 0) .
y(x) 0 при всіх значеннях х. Усі точки графіка розташовані не нижче осі Оx.
Протилежним значенням аргументу відповідають ті самі значення функції, тобто графік симетричний відносно осі ординат.
y
12
10
8
6
4
2
-2 O
2 x = y
2x
Функція y= x
Область визначення — множина всіх невід’ємних дійсних чисел.
86
Функції та графіки
Графік — одна вітка параболи, яка розташована в I координатному куті (див. рисунок).
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y= |
|
x |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
1 |
|
|
|
|
4 |
9 |
x |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Властивості функцій |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
Функція називається |
зр о с таю ч о ю |
на де яко м у |
пр о мі ж к у, якщо більшому значенню аргументу із цього проміжку відповідає більше значення функції.
Функція називається с па дн о ю на де яко м у пр о мі ж к у, якщо більшому значенню аргументу із цього проміжку відповідає менше значення функції.
Якщо функція зростає (спадає) на всій області визначення, її називають зростаючою (спадною).
Приклади
1. Лінійна функція y = kx+ b.
При |
k 0 функція зростаюча (рисунок зліва), при |
k < 0 — спадна (рисунок справа). |
|
y |
y |
Ox
O |
x |
Щоб краще це зрозуміти, візьміть x2 > x1 і простежте, які значення у відповідають x1 і x2 .
87
Алгебра та елементарні функції
2. |
Функція y = x2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
При |
x [0; +∞) |
функція |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
зростаюча (див. рисунок). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
При |
x (−∞; 0] |
функція |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
спадна. |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
3. |
Обернена пропорційність |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
y = |
k |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
1 |
|
|
|
|
x |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
x |
|
k > 0, |
функція |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
Якщо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
спадна при |
x (−∞; 0) і при x (0; +∞) |
|
|
(рисунок зліва); |
||||||||||||||||||||||
якщо k < 0 |
— функція зростаюча при |
x (−∞; 0) |
і при |
|||||||||||||||||||||||
x (0; +∞) (рисунок справа). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
x |
O |
x |
Зверніть увагу, що не можна говорити про ці функції, що вони зростають або спадають на всій області визначення.
Дійсно, розглянемо функцію y = 8 .
x
Нехай x1 = −4, x2 =2; y(x1 ) = −2; y(x2 ) = 4.
Отже, x2 > x1 , а y2 > y1 , хоча за означенням спадної функції повинна виконуватись умова y2 < y1 .
Функція називається п а р н о ю, якщо:
1) область її визначення симетрична відносно 0, тобто x D(y) −x D(y);
2) f(−x) = f(x).
Протилежним значенням аргументу відповідають ті самі значення функції.
Графік парної функції є симетричним відносно осі y.
88
Функції та графіки
Приклади парних функцій
1.y = x2;
1)D(y) = (−∞; +∞) — симетрична відносно 0.
2)(−x)2 = x2. Функція парна.
2. |
y |
|
|
|
4 |
|
|
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
= x2 −1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
1) |
D |
( |
y |
) |
= |
( |
−∞; −1 |
) |
|
( |
−1; 1 |
) |
( |
) — симетрична від- |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
1; +∞ |
|
носно 0.
2) y(−x) = |
4 |
|
= |
|
4 |
|
= y(x). Функція парна. |
(−x)2 |
|
|
|
|
|||
|
−1 x2 |
−1 |
|||||
Функція називається |
|
н е пар н о ю, якщо: |
1)область її визначення симетрична відносно 0;
2)f(−x) = −f(x).
Протилежним значенням аргументу відповідають протилежні значення функції.
Графік непарної функції є симетричним відносно початку координат.
Приклади непарних функцій
1.y = 3x;
1)D(y) = (−∞; +∞) — симетрична відносно 0.
2)y(−x) =3 (−x) = −3x = −y(x). Функція непарна.
2. y = ( x3 ) .
x x2 −4
Щоб знайти D(y) , розв’яжемо рівняння
x(x2 −4) = 0.
x(x−2)(x+2) = 0; x1 = 0; x2 =2; x3 = −2.
Отже,в D(y) входятьусідійснічисла,крімчисел0;2;-2.
D(y) = (−∞; −2) (−2; 0) (0; 2) (2; +∞) — симетрична
відносно 0.
y(−x) = |
(−x)3 |
= |
−x3 |
= −y(x). Функція непарна. |
(−x)2 −4 |
x2 −4 |
Зверніть увагу: функція може бути ні парною, ні непарною.
89
Алгебра та елементарні функції
Приклади
|
f(x) = |
x4 −2x2 |
|
|
|
|
|
|
1) |
; |
- 4 0 |
4 x |
|||||
x2 −16 |
||||||||
|
|
|
|
D(f) = (−∞; −4) (−4; 4) (4; +∞) — симетрична відносно нуля.
(На координатній прямій 0 позначено для того, щоб простежити, чи симетрична D(f) відносно 0.)
f |
( |
−x |
) |
= |
(−x)4 −2(−x)2 |
= |
|
x4 −2x2 |
. |
|
(−x)2 −16 |
|
|||||||||
|
|
|
x2 −16 |
|||||||
Функція парна. |
|
|
|
|
||||||
2) f(x) = |
|
5 |
|
; |
|
|||||
x( 3−x + x +3 ) |
|
x ≠ 0,3−x 0, 3+x 0;
x ≠ 0, |
|
|
|
|
|
0 3 x |
|
||
|
- 3 |
|
||
x 3, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x −3. |
|
|
|
|
D(f) =[−3; 0) (0; 3] — симетрична відносно 0.
f(−x) = ( 5 ) =
(−x) 3−(−x) + (−x) +3
= ( 5 ) = −f(x).
−x 3+ x + 3−x
Функція непарна.
3)f(x) = x5 −2x3 +1.
D(f) = R — симетрична відносно 0. f(−x) = (−x)5 −2(−x)3 +1= −x5 +2x3 +1;
f(−x) ≠ f(x); f(−x) ≠ −f(x).
Функція не є ані парною, ані непарною.
4) f(x) = |
|
x −9 |
. |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||||
|
x −15 |
|
|
|
|
||||
x−9 0, |
x 9, |
|
|
|
|||||
0 |
9 15 x |
||||||||
|
|
|
|
||||||
x ≠15; |
|
x |
≠15. |
|
|
|
D(f) =[9; 15) (15; +∞) — несиметрична відносно нуля. Функція не є ані парною, ані непарною.
90