- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик
Рівняння
Рівність, що містить невідоме число, називається р і в н я н н я м.
Значення невідомого, при якому рівняння перетво-
рюється на |
правильну числову рівність, називається |
|
р о з в’я з к о м |
або ко р е н е м р ів няння |
. |
Розв’язати рівняння означає знайти всі його корені або |
||
довести, що їх немає. |
|
|
Два рівняння називають р івн о с и льними, якщо во- |
ни мають одні й ті ж корені; рівняння, які не мають коренів, також вважають рівносильними.
Основні властивості рівнянь
1.Якщо виконати тотожні перетворення деякої частини рівняння, то одержимо рівняння, рівносильне даному.
2.Якщо деякий доданок перенести з однієї частини рівняння в іншу, змінивши при цьому його знак на протилежний, то одержимо рівняння, рівносильне даному.
3.Якщо обидві частини рівняння помножити або поділити на одне і те ж відмінне від нуля число, то одержимо рівняння, рівносильне даному.
Приклади
1)3(4x−1) +5 = 8(x+2) +3,
12x−3+5 = 8x+16+3, 12x−8x =16+3+3−5, 4x =17,
x = 174 , x = 4 14 .
2) 5− 1−42x = 3x6+20 + x3 .
Помножимо обидві частини наведеного рівняння на НСК (4; 6; 3), тобто на 12:
60− 124 (1−2x) = 126 (3x+20) + 123 x,
60−3(1−2x) =2(3x+20) +4x,
121
Алгебра та елементарні функції
4x =60−3−40,
4x =17, x = 4,25.
Отже, при розв’язуванні рівнянь доцільно спростити обидві частини, потім усі доданки, які містять невідоме, зібрати в одній частині, а ті, що не містять невідомого, — у другій та звести подібні доданки.
Лінійні рівняння з одним невідомим
Рівняння виду ax = b, де a і b — деякі числа, а х — невідоме, називається лінійним р івнянням з одним невідомим.
Числа a і b називають ко е фіц і є н тами.
Кількість коренів лінійного рівняння
1.Якщо a ≠ 0, лінійне рівняння має єдиний корінь:
x = ab .
2.Якщо a = 0, b ≠ 0, лінійне рівняння коренів не має, бо рівняння набуває вигляду 0 x = b.
3. Якщо a = 0, b = 0, лінійне рівняння набуває вигляду 0 x = 0, де х — довільне число, і рівняння має безліч коренів.
Приклади
1)2(x−11) −5(5−2x) = −23, 2x−22−25+10x = −23, 12x = −23+47,
12x =24, x =2.
2)12+3(2(x−1) −4) =6(x+1), 12+3(2x−2−4) =6x+6, 12+6x−18 =6x+6,
0 =12; рівняння коренів не має.
3)x2 − x3+3 − x4−3 = x6 .
122
Рівняння
Помножимо обидві частини наданого рівняння на найменше спільне кратне (НСК) знаменників рівняння. НСК
(2; 3; 4; 6) =12.
x |
− |
x + 3 |
− |
x −3 |
= |
x |
|
12, |
|
|
|||||||||
2 |
|
|
|
||||||
3 |
4 |
6 |
|
|
6x−4(x+3) −3(x−3) =2x,
6x−4x−12−3x+9 =2x, 6x−4x−3x−2x =12−9,
−3x =3, x = −1.
Розв’язування задач за допомогою рівнянь
Задача 1. За зміну три робітники виготовили партію деталей. Перший робітник виготовив 30 % усіх деталей, другий — на 5 деталей менше, ніж третій, і на дві деталі більше, ніж перший. Скільки всього деталей виготовили робітники разом?
Розв’язання
Нехай робітники виготовили х деталей. Тоді перший виготовив 0,3х деталей, другий — (0,3x+2) деталей, а третій — решту, тобто (x−0,3x−(0,3x+2)) деталей. За умовою задачі другий виготовив на 5 деталей менше, ніж третій. Складемо й розв’яжемо рівняння:
0,3x+2+5 = x−0,3x−(0,3x+2), 0,3x+7 = 0,7x−0,3−2,
0,3x+7 = 0,4x−2, 0,1x = 9,
x = 90.
Відповідь: 90 деталей.
Задача 2. Автомобіль мав подолати шлях 140 км за 2 год. Деяку частину шляху він проїхав зі швидкістю 60 км/год, а решту шляху — зі швидкістю 75 км/год. Скільки кіломет рів проїхав автомобіль зі швидкістю 60 км/год, якщо відомо, що до місця призначення він прибув вчасно?
123
Алгебра та елементарні функції
Розв’язання
Нехай автомобіль проїхав зі швидкістю 60 км/год х км. Тоді на цю частину шляху він витратив 60x год. Решту шля-
ху, тобто (140−x) км, він проїхав зі швидкістю 75 км/год
і витратив на це 140 − x год. На весь шлях він витратив
75
2 год. Складемо й розв’яжемо рівняння:
60x + 14075− x =2 300,
5x+4(140−x) =600, 5x+560−4x =600, x = 40.
Відповідь: 40 км.
Дробові раціональні рівняння
Др о б о ве р ац іо на льн е р івняння — це рівнян-
ня, у якого ліва або права частина або обидві — дробові вирази. Для його розв’язання доцільно діяти у такий спосіб:
1)перенести всі доданки в один бік;
2)звести їх до спільного знаменника;
3) до одержаного рівняння виду a = 0 (де a і b — деякі цілі
b
вирази) застосувати умову рівності дробу нулю;
4)знайти корені чисельника;
5)перевірити, чи не дорівнює знаменник нулю при цих значеннях невідомого;
6)записати відповідь.
Приклад
2 |
1 |
|
|
|
4 −x |
, |
|
|||||
|
− |
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 −4 |
x2 −2x |
x2 +2x |
|
|
|
|
||||||
|
2 |
|
|
1 |
|
|
|
|
4 −x |
|
||
|
− |
|
− |
|
= 0, |
|||||||
(x −2)(x +2) |
x(x −2) |
x(x +2) |
||||||||||
2x −(x +2) −(4 −x)(x −2) |
, |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= 0 |
|
|
|
x(x −2)(x +2) |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
||||||||
2x −x −2−4x + x2 + 8 −2x |
= 0, |
|
||||||||||
x(x −2)(x +2) |
|
|
|
|
|
124
Рівняння
x |
|
−5x +6 |
|
|
|
|
− |
|
+ |
|
= |
|
|
2 |
|
|
= 0 |
|
x2 |
|
5x |
|
6 |
|
0, |
|
|
|
|
|
|
|
−2)(x+2)≠ 0. |
|||||
x(x −2)(x + |
2) |
|
||||||||||
|
|
x(x |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дріб дорівнює нулю тоді й тільки тоді, коли чисельник дорівнює нулю, а знаменник відмінний від нуля:
x2 −5x+6 = 0; |
D =25−24 =1; |
x |
= |
5±1 |
. |
|
|||||
|
|
1,2 |
|
|
|
x1 =2, x2 =3. |
2 |
|
|
Якщо x =2, то 2(2−2)(2+2)= 0. |
|
Якщо x =3, то 3(3−2)(3+2)≠ 0. |
|
Відповідь: x =3. |
|
До дробових раціональних рівнянь приводить велика кількість задач на рух та спільну роботу.
Приклади Задача 1 (на рух). Теплохід пройшов течією річки
150 км і повернувся назад, витративши на весь шлях 5,5 год. Знайдіть швидкість течії річки, якщо швидкість теплохода в стоячій воді 55 км/год.
Розв’язання
Рух |
Швидкість |
Час (год) |
Відстань |
||||
(км/год) |
(км) |
||||||
|
|
|
|
|
|||
За течією |
(55+x) |
150 |
|
150 |
|||
|
|
|
|
||||
55 |
+ x |
||||||
|
|
|
|||||
Проти течії |
(55−x) |
150 |
|
150 |
|||
|
|
|
|
||||
55 |
−x |
||||||
|
|
|
Нехай швидкість течії річки х км/год. Тоді за течією теплохід рухався зі швидкістю (55+x) км/год і пройшов
150 км за 150 год. Проти течії теплохід рухався зі швид-
55+ x
кістю (55−x) км/год і пройшов 150 км за |
150 |
год. За |
||||||
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
55−x |
|
умовою задачі на весь шлях він витратив 5,5 год. |
||||||||
Складемо й розв’яжемо рівняння: |
||||||||
150 |
150 |
|
11, |
|
|
|||
|
|
+ |
|
= |
|
|
|
|
|
55+ x |
55−x |
2 |
|
|
|
2 150 (55−x)+2 150 (55+ x) − 2 (55+ x)(55−x)
125
Алгебра та елементарні функції
|
11(552 −x2 ) |
|
|
|
|
|
||||
− |
|
|
|
= 0, |
|
|
|
|
|
|
2 (55+ x)(55−x) |
|
|
|
|
|
|||||
300 55−300x +300 55+300x − |
|
|
|
|||||||
|
2 (55+ x)(55−x) |
|
|
|
|
|
||||
|
11 3025−11x2 |
|
|
|
|
|
||||
− |
|
|
= 0, |
|
|
|
|
|
||
2(55+ x)(55−x) |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
−275 |
= 0, |
|
|
−275+11x |
2 |
= 0 |
11x |
||||||
|
|
|
||||||||
|
2(55+x)(55−x) ≠ 0; |
|||||||||
2 (55+ x)(55−x) |
11x2 −275 = 0, x2 =25,
x1 =5; x2 = −5. Розв’язок -5 не задовольняє умову задачі: швидкість — число додатне.
Відповідь: швидкість течії 5 км/год.
Задача 2 (на спільну роботу). Дві бригади, працюючи разом, виконали певне завдання за 4 дні. Скільки днів потрібно на виконання цієї роботи кожній бригаді окремо, якщо першій бригаді для цього потрібно на 6 днів менше, ніж другій?
Розв’язання
Нехай перша бригада може виконати це завдання за х днів. Тоді другій потрібно (x+6) днів. Це означає, що за
один день перша бригада виконає |
1 |
, а друга — |
1 |
час- |
|
|
|||
|
x |
x +6 |
тину всього завдання. За умовою задачі разом вони можуть
виконати все завдання за 4 дні, тобто в день дві бригади,
працюючи разом, виконують 1 всього завдання.
4
Складемо й розв’яжемо рівняння:
1 |
+ |
1 |
= |
1 |
, |
4(x +6) + 4x −x(x +6) |
|
= 0, |
|||||
|
|
|
|
4x(x +6) |
|||||||||
x x +6 4 |
|
||||||||||||
−x |
2 |
+2x +24 |
|
|
|
2 |
−2x−24 = 0; |
|
|||||
|
= 0 |
x |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
4x(x +6) |
4x(x+6) ≠ 0; |
|
x2 −2x−24 = 0.
126