- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик
Приклади розв’язування типових завдань
Складемо пропорцію і знайдемо x.
45 |
= |
9 |
; |
x = |
455 12 |
; |
x = 60. |
x |
|
12 |
|
91 |
|
|
Відповідь: 60 км/год.
Задачі на пропорційне ділення
Задача 1. Розчин містить 7 частин цукру й 11 частин води. Скільки цукру потрібно взяти, щоб одержати 549 г розчину?
Розв’язання
Нехай маса однієї частини х г. Тоді маса цукру 7х г, а води — 11х г. За умовою задачі маса розчину (11x+7x) г, або 549 г.
Маємо рівняння:
11x+7x = 549,
18x = 549, x = 30,5,
30,5 7 = 213,5.
Відповідь: треба взяти 213,5 г цукру.
Задача 2. Точка А розбиває відрізок СD на частини, дов жини яких відносяться як 2:5. Знайти довжину відрізків СА і АD, якщо CD = 14 см.
Розв’язання
Щоб розв’язати таку задачу, треба скори ста ти ся коефіцієнтом пропорційності шуканих величин.
Отже, нехай х — коефіцієнт пропорційності довжини відрізків. Тоді довжина АС — 2х см, а довжина АD — 5х см. За умовою задачі CD = 14 см.
Отримаємо та розв’яжемо рівняння:
2x+ 5x = 14,
7x = 14, x = 2.
2 2 = 4; 2 5 = 10.
Відповідь: AC = 4 см; AD = 10 см.
45
АРИФМЕТИКА
Задачі на відсотки
Задачі на відсотки — це задачі на пряму пропорційність.
Задача 1. Зі свіжих слив виходить 21 % сушених. Скільки сушених слив можна отримати із 75 кг свіжих?
Розв’язання
Запишемо умову:
↓75 кг — 100 %↓ x кг — 21 %
Складемо пропорцію: 75x = 10021 .
Звідси x = 7510021 =15,75.
Відповідь: 15,75 кг.
Задача 2. Перший тракторист зорав 40 % поля, другий — 35 % поля. Яку площу має поле, якщо перший зорав на 4 га більше, ніж другий?
Розв’язання
1) 40−35 =5 (%) становлять 4 га. Нехай площа всього поля х га.
↓x га — 100%↓ 4 га — 5%
x4 = 1005 , x = 4 1005 = 80.
Відповідь: площа поля 80 га.
Задача 3. Із 40 учасників шахового турніру 9 осіб мають звання гросмейстера. Який відсоток учасників турніру становлять гросмейстери ?
Розв’язання
|
40 осіб — 100 % |
|
|||
↓ |
9 осіб — x % |
↓ |
|||
|
40 |
= |
100 |
, |
|
9 |
|
x |
|
46
Приклади розв’язування типових завдань
x = 9 1005 , 402
x = 22,5.
Відповідь: гросмейстери становлять 22,5 %.
Задачі на спільну роботу
У розв’язанні цих задач велику роль відіграють такі величини: частина всієї роботи, яку виконує робітник (бригада, машина) за одиницю часу; час, який було витрачено на роботу; частина роботи, яку було виконано.
Задача. Одна бригада може виконати певну роботу за 10 днів, друга — за 15 днів. За скільки днів обидві бригади, працюючи разом, виконають цю роботу?
Розв’язання
Перша бригада виконує роботу за 10 днів, тобто за 1 день вона виконує 101 роботи. Друга бригада виконує за
1 день 151 роботи. Це означає, що, працюючи разом, обидві бригади виконають:
101 + 151 = 305 = 16 усієї роботи.
1: 16 = 6 (днів) — за такий час буде виконана вся робота. Відповідь: вся робота буде виконана за 6 днів.
Зверніть увагу: оскільки ми розглядаємо частини роботи, немає сенсу говорити, що всю роботу приймаємо за 1.
Розв’язування задач за допомогою рівнянь
Задача 1. Група туристів за три дні пройшла 74 км. За перший день туристи пройшли на 8,5 км менше, ніж за другий, а за третій — стільки, скільки за другий. Який шлях проходили туристи кожного дня?
Розв’язання
Усі три величини невідомі, але в умові задачі зазначаються співвідношення між ними. Із цього робимо висновок, що задачу зручно розв’язувати за допомогою рівняння.
47
АРИФМЕТИКА
Усі невідомі величини порівнюються зі шляхом, який пройшли туристи за другий день. Отже, робимо висновок, що цю величину зручно позначити буквою й через неї виразити всі інші величини.
Нехай другого дня туристи пройшли х км. Тоді за перший день вони пройшли (x−8,5) км, а за третій — х км.
За умовою задачі за три дні туристи пройшли 74 км, або
((x−8,5) +x+x) км.
Одержимо й розв’яжемо рівняння:
(x−8,5) +x+x =74, 3x−8,5 =74, 3x = 8,5+74, 3x = 82,5,
x = 82,5:3, x =27,5,
27,5−8,5 =19 (км) пройшли туристи за перший день. Відповідь: за перший день туристи пройшли 19 км, за
другий — 27,5 км, за третій — 27,5 км.
Задача 2. В одній шафі було в 6 разів більше книг, ніж у другій. Після того як із однієї шафи взяли 46 книг, а з другої — 18 книг, у першій шафі залишилося на 97 книг більше, ніж у другій. Скільки книг було спочатку в кожній шафі?
Розв’язання
Нехай у другій шафі було х книг. Тоді в першій було 6х книг. Коли взяли книги із шаф, у першій стало (6x−46) книг, а в другій (x−18) книг. Складемо таблицю:
Шафа |
Було |
Стало |
|
|
|
Перша |
6х кн. |
(6x−46) кн. |
|
|
|
Друга |
х кн. |
(x−18) кн. |
|
|
|
За умовою задачі в першій шафі залишилося на 97 книг більше, ніж у другій.
Одержуємо та розв’язуємо рівняння:
6x−46 = x−18+97, 6x−x = 46+79, 5x =125, x =25,
25 6 =150.
Відповідь: у першій шафі було 150 книг, у другій — 25 книг.
48
Приклади розв’язування типових завдань
Задача 3. Човен пройшов за течією річки 2,4 години, а проти течії — 3,2 години. Шлях, пройдений за течією, виявився на 13,2 кілометра довшим від шляху, пройденого проти течії. Знайдіть швидкість човна в стоячій воді, якщо швидкість течії річки 3,5 км/год.
Розв’язання
Нехай власна швидкість човна х км/год. Тоді за течією човен рухався зі швидкістю (x+3,5) км/год і за 2,4 години пройшов відстань 2,4(x+3,5) км.
Проти течії човен рухався зі швидкістю (x−3,5) км/год і за 3,2 години пройшов відстань 3,2(x−3,5) км.
Складемо таблицю:
Рух |
Швидкість |
Час |
Відстань |
|
(км/год) |
(год) |
(км) |
||
|
||||
|
|
|
|
|
За течією |
(x+3,5) |
2,5 |
2,4(x+3,5) |
|
|
|
|
|
|
Проти течії |
(x−3,5) |
3,2 |
3,2(x−3,5) |
|
|
|
|
|
За умовою задачі шлях, пройдений за течією, виявився на 13,2 км довшим від шляху, пройденого проти течії.
Складемо й розв’яжемо рівняння:
2,4(x+3,5) −3,2(x−3,5) =13,2, 2,4x+8,4−3,2x+11,2 =13,2, 0,8x =6,4, x = 8.
Відповідь: власна швидкість човна 8 км/год.
49