- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик
Координати та вектори. Вектори на площині
y
y Aα (x; y)
|
α |
R |
0 |
x |
x |
При такому означенні: sin90°=1; sin180° = 0; cos90°= 0; cos180° = −1; tg90° не існує; tg180°= 0; ctg90°= 0;ctg180° не існує.
( |
|
) |
= sinα |
; |
|
|
sin 180°−α |
) |
|
; |
|
||
( |
|
= −cosα |
|
|||
cos 180°−α |
|
|
). |
|||
( |
) |
= −tgα |
( |
α ≠ 90° |
||
tg 180°−α |
|
|
|
Вектори на площині
В е к т о р о м називається напрямлений відрізок. На рисунку зображений вектор,
який можна позначити AB або a.
B
a
A
Вектори AB і CD називаються о д н а к о в о н а п р я м л е н и м и, якщо однаково напрямлені півпрямі AB і CD.
Вектори AB і CD називаються п р о т и л е ж н о н а п р я м л е н и м и, якщо протилежно напрямлені півпрямі
AB і CD.
355
Геометрія
Аб с о л ю т н о ю в е л и ч и н о ю (або м о д у л е м) векто-
ра, називається довжина відрізка, що зображує вектор.
Позначення: AB або a .
Вектор називається н у л ь о в и м, якщо початок вектора збігається з його кінцем.
Позначення: 0 .
Нульовому вектору не приписують ніякого напряму:
0 = 0.
Два вектори називаються р і в н и м и, якщо вони сумі-
щаються паралельним перенесенням . |
|
Два вектори р і в н і т о д і й т і л ьк и |
т о д і, коли вони |
однаково напрямлені й рівні за абсолютною величиною. |
|
Два ненульові вектори називаються |
к о л і н е а р н и |
м и, якщо вони лежать на одній прямий або на паралельних прямих. Колінеарні вектори або однаково напрямлені, або протилежно напрямлені.
Позначення: a b .
Теорема. Нехай a — вектор і A — довільна точка. Тоді від точки А можна відкласти один і тільки один вектор a′, що дорівнює вектору a.
Координати векторa |
|||||
Нехай вектор |
|
має початком точку A1 (x1 ; y1 ), а кін- |
|||
a |
|||||
цем — точку A2 (x2 |
; y2 ). Ко о р д и н а т а м и вектора |
|
на- |
||
a |
|||||
зиваються числа a1 |
= x2 −x1 і a2 = y2 −y1 . |
Позначення: a(a1 ; a2 ) або (a1 ; a2 ). O(0; 0).
Очевидно, що |
|
|
|
|
= a2 |
+ a2 . |
|||
|
|
|
|||||||
a |
|||||||||
|
|
|
1 |
2 |
|
|
|||
Теорема. Вектори рівні тоді й тільки тоді, коли вони |
|||||||||
мають рівні відповідні координати. |
|||||||||
Додавання векторів |
|
|
|
|
|||||
Су м о ю в е к т о р і в |
|
(a1 ; a2 ) і |
|
(b1 ; b2 ) називається |
|||||
|
b |
||||||||
a |
|||||||||
вектор c (a1 + b1 ; a2 + b2 ). |
|
|
|
|
Додавання векторів має переставну та сполучну властивості:
356
Координати та вектори. Вектори на площині
a +b = b +a;
(a +b )+c = a +(b +c)
для будь-яких a, b , c .
Теорема. Які б не були точки A, B, C, справджується векторна рівність:
AB+BC = AC.
Правило трикутника додавання векторів
Щоб знайти суму довільних векторів a і b , треба від кінця вектора a (див. рисунок) відкласти вектор b′, що дорівнює вектору b . Тоді вектор, початок якого збігається з початком вектора a, а кінець — з кінцем вектора b′, буде сумою векторів a і b .
b a b′
a + b
Правило паралелограма
Для векторів із спільним початком їх сума зображується діагоналлю паралелограма, побудованого на цих векторах, яка виходить з їх спільного початку (див. рисунок).
a
|
b |
+ |
|
a |
|
b
Якщо треба знайти суму кількох векторів, можна скористатися правилом многокутника (див. рисунок).
357
Геометрія
d e
a b c
f a+ b + c + d + e + f
Рі з н и ц е ю в е к т о р і в a(a1 ; a2 ) і b (b1 ; b2 ) називаєть-
ся такий вектор c , який у сумі з вектором b дає вектор a : a(a1 ; a2 ) −b(b1 ; b2 ) = c (a1 −b1 ; a2 −b2 ).
Теорема. Для векторів AB і AC із спільним початком
AC− AB = BC.
Щоб знайти різницю векторів a і b , треба від однієї точки відкласти вектори a′ і b′, що дорівнюють їм (див. рисунок). Тоді вектор, початок якого збігається з кінцем вектора b′, а кінець — з кінцем a′ , буде різницею a і b .
|
|
|
|
|
|
|
|
′ |
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
a −b |
||||||||
|
|
|
b |
|
|
|
|
|
|
′ |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b |
Тобто, якщо вектори a і b мають спільний початок, вектор a −b іде з кінця від’ємника в кінець зменшуваного.
Множення вектора на число
Добу тком век тора (a1 ; a2 ) на чис ло η називаєть-
ся вектор (ηa1 ; ηa2 ), тобто (a1 ; a2 ) η = (ηa1 ; ηa2 ). Для будьякого вектора a і чисел η і
358